Рішення № 103243734, 14.02.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4247/21

Провадження № 2/210/213/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 лютого 2022 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Перог Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) позов Комунального підприємства теплових мереж «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі КПТМ «Криворіжтепломережа») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії за період з 01.01.2002 року по 01.03.2021 року в сумі 91692,62 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії для опалення житла населенню, яке відповідно з вимогами ЖК України, зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Так, позивачем на виконання своєї статутної мети здійснюється послуга з централізованого опалення у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок є багатоповерховим, опалення до приміщень здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку, які є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію.

Позивач, виконуючи свої обов`язки, постійно надавав послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, але боржник не здійснював у повному обсязі оплату за отримані послуги, у зв`язку з чим виникла вказана заборгованість.

Ухвалою судді 25 серпня 2021 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 30).

Ухвалою судді 02 грудня 2021 року витребувано у Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Мазепи Наталії Миколаївни належним чином завірену копію договору дарування, серії та номер: 7, виданий 05.01.2015 року (а.с. 47).

Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки 05 січня 2015 року він, згідно з договором дарування став власником трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 . До 05.01.2015 року не мав жодного відношення до зазначеної квартири. Крім того, не визнає заборгованість, адже послуги надавались неналежної якості та не в повному обсязі, розрахунок заборгованості наданий на ОСОБА_3 . Крім того, просив застосувати строк позовної давності, адже жодних дій щодо переривання такого строку ним не вчинялось.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначила, що підприємство дізналось про те, що ОСОБА_2 є власником квартири, за якою виникла спірна заборгованість, лише з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно. Таким чином перебіг позовної давності починається від дня, коли КПТМ «Криворіжтепломережа» довідалось про особу власника житлового приміщення, тобто з 29.03.2021 року. Крім того, твердження відповідача про відсутність обов`язку по оплаті заборгованості, що виникла до 05.01.2015 року є передчасним. Крім того, особовий рахунок є номерним та являє собою основний документ за яким здійснюється правильне нарахування за надані житлово-комунальні послуги. Особовий рахунок оформлюється на житлове приміщення. Оскільки відповідачем не виконано обов`язок, щодо повідомлення виконавця комунальних послуг про зміну власника житла, особовий рахунок містить відомості про попереднього власника. Враховуючи викладене просила задовольнити позов в повному обсязі.

На виконання ухвали суду від 02 грудня 2021 року від Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Мазепи Наталії Миколаївни надійшла належним чином завірена копію договору дарування, серії та номер: 7, виданий 05.01.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 14 лютого 2022 року не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положень ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідач ОСОБА_2 не зареєстрований за спірною адресою, проте є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 05.01.2015 року зареєстрованого в реєстрі за № 7 року від 05 січня 2015 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29 березня 2021 року (а.с. 6) та копією договору дарування від 05.01.2015 року зареєстрованого в реєстрі за № 7 року від 05 січня 2015 року.

Згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості сума боргу, яка рахується за спірною квартирою у період з 01.01.2002 року по 01.03.2021 року за послугу з постачаннятеплової енергії становить 91692,62 грн. (а.с. 8-10).

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (стаття 3 ЦК України), дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю й повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із статтею 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону № 2189-VIII).

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Згідно пункту 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв.метр (куб.метр) опалювальної площі квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення згідно із законодавством. Нарахування за опалення по житловим квартирам в будинках, в яких не встановлено будинковому засобу обліку теплової енергії, виконується виходячи з вартості опалення в поточному місяці та опалювальної площі квартири. Виходячи з тарифу за 1Гкал кожного місяця виконується розрахунок фактичних витрат теплової енергії (з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за поточний місяць згідно довідки авіаційної метеорологічної станції м. Кривого Рогу) та вартість опалення 1 кв.м. опалювальної площі.

Законом № 2189-VIII у статті 21 визначено, що одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно з статтею 22 цього ж Закону одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Крім того, відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16) визначено, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідач є власником вказаної квартири з 05.01.2015 року, що підтверджено ним самим та матеріалами справи, тому відповідно до статті 322 ЦК України зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, предметом доказування у позові є доказування розміру заборгованості та обов`язку відповідача здійснити оплату наданих послуг з теплопостачання. У свою чергу, Відповідач не позбавлений обов`язку, у разі заперечень проти позову спростувати розмір заборгованості, та обов`язок зі сплати наданих послуг.

В силу частини 2 статті 13 ЦПК України, частини 7 статті 81 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 5 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин, відповідно до вищевказаних прямих норм ЦПК України, обов`язок доказування обґрунтованості позовних вимог та обставин, зазначених у позові, які є предметом доказування, покладаються виключно на сторону позивача, а обов`язок доказування безпідставності позовних вимог покладається на відповідача.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 01.01.2002 року по 01.03.2021 року. Також надано акти подачі теплової енергії за спірний період (а.с. 8-14).

З письмових матеріалів справи встановлено, що Відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 з 05.01.2015 року (а.с. 6), тобто користувався послугами позивача у даний період.

При цьому, суд доходить до висновку, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами відсутність заборгованості та відсутність обов`язку зі сплату наданих послуг за період з 05.01.2015 року.

Таким чином, оскільки позивач свої обов`язки з постачання теплової енергії виконував, але відповідач, який є власником житлового приміщення з 05.01.2015 року, оплату за отримані послуги не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість, враховуючи те, що відповідачем не надано жодних відомостей щодо погашення вказаної заборгованості, суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме з моменту виникнення обов`язку утримувати майно, тобто з 05 січня 2015 року і по 01 березня 2021 року.

Вирішуючи питання про застосування до позовних вимог строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України). Для цілей застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач (частина перша статті 30 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16(пункт 138)).

Згідно із ст. 257, ст. 260 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51)).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).

Судом встановлено, що з позовом до відповідача позивач звернувся до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 05 серпня 2021 (а.с. 2-3).

Спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачем наданих позивачем житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання житлового приміщення.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (пункт 5 частини 3 стататті 20, частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, що діяла до 01 січня 2019 року).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (пункт 5 частини другої статті 7, частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у первинній редакції). Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 633, чинної з 30 серпня 2017 року).

Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.

Судом встановлено, що з грудня 2002 року жодного разу не сплачувалися надані позивачем послуги. За розрахунком заборгованості позивач нараховував заборгованість за кожен календарний місяць надання послуг, починаючи з січня 2003 року.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то, перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.

Враховуючи, що позовна заява направлена до суду 05 серпня 2021 року, а також приписи статті 257, 260 ЦК України про те, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки позивач має право на задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за період з 05 серпня 2018 по 01 березня 2021 року.

Позивачем не обґрунтовано звернення до суду поза межами строку позовної давності, суд вважає що заява відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» підлягає задоволенню, а з відповідача слід стягнути заборгованість за період з 05.08.2018 року по березень 2021 року включно, у розмірі 28181,79 грн. з урахуванням сплачених коштів.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за теплоенергію за період з січня 2002 по 05 серпня 2018 року слід відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України.

Здійснюючи розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд виходить з наступного.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У серпні 2021 року Позивач звернувся до суду із позовною заявою, та відповідно до квитанції було сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (а.с. 1).

Враховуючи, що суд прийшов до висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги про заборгованість в сумі 28181,79 грн. Таким чином пропорційність задоволених вимог становить 30,74 %.

Оскільки, вимоги позивача задоволено частково, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовних вимог підлягає стягненню згідно пропорційно задоволених вимог в розмірі 697,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-82, 141, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства теплових мереж «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за послугу з централізованого опалення за період з 01 серпня 2018 по 01 березня 2021 року включно, що становить 28181,79 грн. (двадцять вісім тисяч сто вісімдесят одну гривню сімдесят дев`ять копійок).

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення за період з січня 2002 по 05 серпня 2018 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено та підписано 14 лютого 2022 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: КПТМ «Криворіжтепломережа» (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, р/р НОМЕР_1 , у АТ «ПУМБ», ЄДРПОУ 03342184);

- відповідач: ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 .)

Суддя: О. В. Чайкіна