Вирок № 103242907, 14.02.2022, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8245/19

Провадження № 1-кп/265/108/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді - Мельник І.Г., суддів Шиян В.В., Костромітіної О.О.,

за участю секретарів судового засідання Муратової Д.К., Гавшиної А.С., Себко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відео конференції кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050000000314 від 27.05.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, який навчається Донецькому державному університеті управління, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Тамбулатова О.О., Польового О.А., Альоша А.В., Одуденко А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників адвокатів Соколова Р.Г., Богатченко В.М.,

В С Т А Н О В И В:

На початку лютого 2019 року ОСОБА_1 , діючи умисно, переслідуючи мету незаконного придбання та зберігання психотропних речовин для особистого вживання, без мети збуту, користуючись мобільним оператором ТОВ «лайфселл» з номером НОМЕР_1 зареєструвався у мобільному додатку «Нова пошта» під вигаданими даними: « ОСОБА_2 » та у подальшому замовив у невстановленої особи психотропну речовину, яка використовуючи анкетні дані у вигляді: « ОСОБА_3 », 26.03.2019 року, перебуваючи у відділені № 50 ТОВ «Нова пошта» за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 7в, відправила пакунок з речовиною до відділення № 9 ТОВ «Нова пошта» міста Маріуполя за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Металургів, 175 на ім`я ОСОБА_2 ».

28.03.2019 року приблизно о 17.28 годин, ОСОБА_1 , перебуваючи у відділені № 9 ТОВ «Нова пошта» за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Металургів, 175, діючи умисно, протиправно, з метою незаконного придбання, перевезення та зберігання психотропних речовин без мети збуту, в особливо великих розмірах, отримав посилку з номером «59000409948636» та поклав її у свій автомобіль BMW 525 TDS, реєстраційний номер НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Далі, 28.03.2019 року ОСОБА_1 , отримавши вказану посилку, на автомобілі BMV 525 TDS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , поїхав на АЗС «WOG» за адресою: Донецька область місто Маріуполь, Центральний район, вулиця Карпінського, 71.

В той же день, в 18.13 годин співробітниками поліції та СБУ, у присутності двох понятих під час проведення обшуку у автомобілі BMW 525 TDS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , у припаркованому на території АЗС «WOG» за адресою: Донецька область місто Маріуполь, Центральний район, вулиця Карпінського, 71, було виявлено та вилучено картонний короб, в якому виявлений поліетиленовий пакет з речовиною масою 156,595 грам, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін (маса амфетаміну в перерахунку на основу становить 103,5977 грам), яку останній незаконно придбав, перевіз та зберігав без мети збуту, в особливо великих розмірах.

Кримінальна відповідальність за зазначене кримінальне правопорушення передбачена ч.3 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання, перевезення психотропних речовин без мети збуту, в особливо великих розмірах.

Натомість органом досудового розслідування ОСОБА_1 було висунуто обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що обвинувачення йому зрозуміле, вину не визнає. Пояснював, що є студентом четвертого курсу Донецького державного університету управління, проживає разом із матір`ю. 28 березня 2019 року він за порадою своїх друзів замовив в Інтернеті речовину, яка надійшла новою поштою. Вказану речовину він хотів попробувати, мети її продавати у нього не було. Вже під час слідства він дізнався, що це речовина амфетамін. Пояснював, що слідчий підглянув пароль на телефоні, він йому його не казав. Стверджував, що переписка в месенджері «Telegram» йому не належить.

Відповідаючи на запитання сторони обвинувачення пояснював, що не пам`ятає на якому сайті та у кого саме він робив замовлення речовини, яку у нього вилучили. Саме друзі надали йому данні, він замовив та отримав на Новій пошті посилку, факт отримання посилки він не заперечує. Свій мобільний телефон, добровільно слідчому не давав, той його сам забрав, підглянув пароль і таким чином зміг прочитати зміст. Вказував, що коли замовляв речовину, то не орієнтувався у вазі. Не заперечував, що йому було відомо о вартості речовини, але там він замовляв, його заспокоїли та сказали, що потім «розберемося». Відкіля у нього на телефоні взялася переписка, пояснити не може, дати які маються в переписці, він не бачив. При обшуку автомобіля у нього вилучили коробку, яку він отримав на Нової пошті.

Відповідаючи на запитання сторони захисту ОСОБА_1 уточнював, що про збут психотропних речовин ні з ким не домовлявся та взагалі не збирався це роботи. Мобільним телефоном, який у нього вилучили, ні хто окрім нього не користувався, та після вилучення він його більше не бачив. Зазначив, що визнає свою вину за ст.309 КК України. Після отримання на Нової пошті посилки, він її не розпаковував. Розмір отриманої речовини не знав, хотів вживати шляхом або через ніс або пити. Також уточнював, що знав, що замовив психотропну речовину, не був обізнаний про її розмір. Не заперечував, що замовлення робив на інше прізвище, оскільки боявся.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 3 КК України, за клопотанням сторони обвинувачення у ході судового розгляду були допитані наступні свідки.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що у 2019 році, місяць та число він вже не пам`ятає, він приїхав на АЗС «WOG» випити кави, коли вийшов із автомобіля, то до нього підішли працівники правоохоронних органів, яких саме він не пам`ятає та попросили прийняти участь в якості понятого. Його та ще одного понятого, працівника АЗС привели до автомобіля, в якому стали проводити обшук, який фіксувався на відеокамеру. В автомобілі було виявлено мобільний кнопковий телефон, якісь папери, пістолет і картонна коробка з нової пошти, яку при них розпакували і в ній було біле вміст схоже на порошок. При цьому, ОСОБА_1 казав, що коробка йому не належить. Пояснив, що в його присутності ОСОБА_1 комусь дзвонив і приїхав ще один наряд поліції.

Відповідаючи на запитання сторони обвинувачення свідок пояснював, що під час обшуку біля автомобіля були присутні він, ще один понятий, ОСОБА_1 та працівники правоохоронних органів. Обшук проводився безпосередньо в його присутності і він не бачив, щоб до автомобіля хтось проникав до обшуку. Вказував, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права, недозволених заходів і насильства з боку працівників правоохоронних органів до нього не застосовувалося . На даний час він не пам`ятає порядок вилучення із автомобіля речей. Під час обшуку автомобіль постійно перебував у полі його зору, під час обшуку ніхто із присутніх в автомобіль нічого не клав. Він пам`ятає, що коробка з нової пошти перебувала в автомобілі на задньому сидінні.

Відповідаючи на запитання сторони захисту свідок пояснював, що коли перед початком обшуку він підійшов до автомобіля, двері були зачинені. Він вже не пам`ятає, скільки було працівників правоохоронних органів, хто саме і скільки осіб проводили обшук. Стверджував, що всі працівники правоохоронних органів були в полі його зору і розміщувалися поруч із автомобілем в якому проводився обшук. ОСОБА_1 надавали можливість зв`язатися з захисником, він комусь дзвонив, але кому, він не знає. На даний час він не пам`ятає надавали ОСОБА_1 час для приїзду його захисника, але захисник так і не приїхав. Він вже не пам`ятає, хто саме вилучав речі під час обшуку, працівники правоохоронних органів або ОСОБА_1 їх добровільно видав.

Додатково пояснив, що в його присутності ОСОБА_1 не вимагав, щоб йому надали захисника. Перед початком обшуку працівники правоохоронних органів представлялися, серед них був слідчий та працівники СБУ. Під час обшуку велася відеозйомка, складався протокол, який він потім підписував. Вилучені під час обшуку предмети були опечатані, але хто їх опечатував, він не пам`ятає. Він не пам`ятає видавав ОСОБА_1 що не будь із своїх речей добровільно. Наскільки він пам`ятає працівники правоохоронних органів з`ясовували у ОСОБА_1 дані його мобільного телефону, щоб звірити вилучену посилку з додатком Нова Пошта.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 3 КК України, судом були досліджені письмові матеріалами кримінального провадження, надані стороною обвинувачення, а саме:

13.03.2019 року о 23:04:35 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадження № 12019050000000160 за правовою кваліфікацією ч.3 ст.309 КК України, щодо в тому числі ОСОБА_1 , у автомобілі якого BMW 525 НОМЕР_2, 28.03.2019 року під час проведення обшуку було виявлено та вилучено полімерний пакет з порошкообразною речовиною, яка схожа на психотропну речовину - амфетамін масою близько 200 грамів (том 2 а.с.2).

Постановою прокурора від 27.05.2019 року з кримінального провадження № 12019050000000160 від 13.03.2019 року були виділені матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України та внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050000000314 (том 2 а.с.1; 3-6).

Постановою прокурора від 28.05.2019 року з кримінального провадження №12019050000000314 від 27.05.2019 року були виділені матеріали досудового розслідування в повному обсязі у відношенні невстановлених осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.3 КК України (том 2 ас.с.9-11).

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 02.04.2019 року був наданий дозвіл на проведення обшуку в автомобілі BMW 525 TDS, реєстраційний номер НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), власником якого є «ГЕРОНДА» ООД, який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , який було проведено 28.03.2019 року в період часу з 18:13 годин до 19:25 годин (том 1 а.с.222).

З протоколу обшуку від 28.03.2019 року та фото таблиці до нього, вбачається, що дана слідча дія проведена слідчим за участю понятих, співробітників СБУ та ОСОБА_1 . Під час обшуку проведеного у автомобілі BMW 525 НОМЕР_2 на території АЗС «WOG» за адресою: Донецька область місто Маріуполь, Центральний район, вулиця Карпінського, 71, було виявлено та вилучено: на задньому сидінні картонний короб на якому є бирка з надрукованою інформацією у вигляді: Маріуполь від 26.03/11:13 приватна особа ОСОБА_3 м. Київ, відділення № 50 НОМЕР_12 , кому: ОСОБА_2 м. Маріуполь, відділення № 9 НОМЕР_14, накладна 59000409948636. При відкритті вказаного коробу було виявлено паперовий конверт в середині якого знаходиться поліетиленовий пакет з порошкообразною речовиною білого кольору. У автомобілі на передній панелі був виявлений мобільний телефон фірми LG, імей: НОМЕР_5 з сім-картою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» з номером НОМЕР_1 . З бардачку був виявлений предмет схожий на пістолет RTAID 181100913 RE TAY 17 CAL.9 мм P.A.K. Під час обшуку ОСОБА_1 добровільно надав належний йому мобільний телефон Iphone 6 імей: НОМЕР_6 з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_7 , пароль НОМЕР_15. Під час огляду Iphone встановлено, що у програмі «Нова пошта» є відправлення з номером: 59000409948636 . Також були вилучені технічний паспорт на автомобіль BMV 525 TDS № НОМЕР_9 , ключі від автомобіля, поліс № 2041335 та автомобіль BMW 525 TDS, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Вилучені під час обшуку предмети та речі поміщено у пакети, опечатано та доставлено до СУ ГУНП в Донецькій області.

Хід цієї слідчої дії зафіксовано на флеш накопичувач, який долучено до протоколу, та який був безпосередньо досліджений судом під час розгляду вказаного кримінального провадження (том 1 а.с.211-221).

Проведення вказаного обшуку санкціоновано у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суд міста Маріуполя від 02 квітня 2019 року. (т.1 а.с. 222).

Постановою слідчого від 28.05.2019 року автомобіль BMW 525 TDS, реєстраційний номер НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 на автомобіль BMV 525 TDS, ключі від автомобілю, страховий поліс № 2041335 - визнані речовими доказами та передані на зберігання на території внутрішнього двору слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області (том 1 а.с.226-227).

Як вбачається із протоколу огляду від 10.04.2019 року та фототаблиці до нього, слідчим був здійснений огляд предметів, які були вилучені 28.03.2019 року під час проведення обшуку у автомобілі BMW 525 НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , а саме: мобільного телефону фірми LG-S310 моноблок в корпусі золотого кольору. Під час огляду було встановлено імей телефону НОМЕР_5 , а також номер мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_1 . Також було встановлено, що у вхідних повідомленнях є повідомлення від «Nova Poshta» з текстом у вигляді «Vidpravlennia 59000409948636 vid Derevianovskyi M.Vzhe u viddilenni 9 Mariupol. Do splaty 40 UAH. Plathe zberihannia z 03.04». Вказане повідомлення надійшло 28.03.2019 року о 12.32 годин. Окрім того, у вказаному мобільному телефоні є вхідне ММS повідомлення від 24.10.2018 року 13:32 годин, в якому є фотографія студентського квитка на ім`я ОСОБА_1 (том 2 а.с.20-28).

Постановою слідчого від 28.05.2019 року вилучені під час обшуку 28.03.2019 року в період часу з 18.13 годин до 19.25 годин у автомобілі BMW 525 TDS, реєстраційний номер НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) предмети, а саме: картонний короб, паперовий конверт, мобільний телефон LG-S310, Iphone у корпусі сірого кольору, визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери речових доказів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області (том 2 а.с.102-103).

Факт вилучення у ОСОБА_1 саме наркотичного засобу, підтверджується висновком експертизи № 1/12-329 від 15.04.2019 року, проведеного на підставі ухвалі слідчого судді. З висновків експертизи вбачається, що надана на дослідження речовина масою 156,595 грам містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Кількість амфетаміну становить 6,7336 грам (том 2 а.с.108-114).

Витрати на залучення експерта складають 628,04 гривень.

З висновку експерта № 7-770 від 06.05.2019 року вбачається, що надана речовина містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну складає 103,5977 грам (в перерахунку на основу).

Витрати на залучення експерта складають 1256,08 гривень.

Постановою слідчого від 28.05.2019 року, повернутий після проведення експертизи № 7-770 від 06.05.2019 року спец.пакет № 3068306 з речовиною масою 155,779 грам, яка містить амфетамін, визнаний речовим доказом та переданий на зберігання до камери речових доказів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області (том 2 а.с.124-125; 127).

На підставі ухвали слідчого судді від 08.04.2019 року представником ТОВ «Нова пошта» був наданий диск з відеозаписом з камер внутрішнього спостереження у відділенні № 9 «Нова пошта» у місті Маріуполі за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Металургів, 175, у період часу з 09.00 годин до 18.15 годин 28.03.2019 року та електронна копія накладної 59 0004 0994 8636 ( том 2 а.с.128,129).

Як вбачається зі змісту копії Експрес-Накладної 59 0004 0994 8636, мається інформація про відправника: ОСОБА_3 , м. Київ, Відділення № 50 (до 30 кг), проспект Перемоги, 7в, телефон НОМЕР_10 . Одержувач: ОСОБА_2 , м. Маріуполь, Відділення № 9 (до 30 кг на одне місце), проспект Металургів, 175 орієнтир магазин «Каспій», телефон НОМЕР_11 . Дата оформлення відправлення: Вт «26» Березень 2019 р. Розрахункова дата прибуття: Чт «28» Березень 2019 р. ( том 2 а.с.130).

23 травня 2019 року слідчим був здійснений огляд DVD-RW диску 4,7 GB за допомогою ноутбуку фірми ASUS. При відкритті файлу відеозаписи, встановлено, що її тривалість складає 3 хвилини 37 секунд. При перегляді вказаного відеозапису встановлено, що 28.03.2019 року в 17:24:30 годин ОСОБА_1 входить до приміщення відділення ТОВ «Нова пошта», в 17:25:10 підходить до працівника відділення та показує свій мобільний телефон, в 17:21:21 надає працівнику відділення ТОВ «Нова пошта» грошові кошти, а останній о 17:26:03 надає ОСОБА_1 квитанцію, яку він підписує та віддає. Далі ОСОБА_1 отримує другий примірник квитанції та прямує до видачі пакунків. В 17:28:01 працівник ТОВ «Нова пошта» виносить посилку (картонний короб) та віддає її ОСОБА_1 . Вказана слідча дія була зафіксована у протоколі огляду до якого додані зроблені з вказаного відеозапису фотографії (том 2 а.с.132-135).

Під час розгляду справи судом безпосередньо була відтворена відеозапис з камер внутрішнього спостереження у відділенні № 9 «Нова пошта» у місті Маріуполі за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Металургів, 175, у період часу з 09.00 годин до 18.15 годин 28.03.2019 року.

З протоколу огляду від 27 травня 2019 року вбачається, що слідчим був здійснений огляд мобільного телефону Iphone у корпусі сірого кольору, який був вилучений 28.03.2019 року під час проведення обшуку у автомобілі BMW 525 НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 . Дана слідча дія була зафіксована за допомогою цифрової відеокамери (том 2 а.с.145-146).

Під час розгляду справи судом безпосередньо була відтворена відеозапис вказаної слідчої дії.

Колегія суддів приходить до висновку, що вказані досліджені письмові докази є належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Вказані докази, в тому числі пояснення свідка ОСОБА_4 у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного.

Висновок експерта судової експертизи зброї №1/2-101 від 24 квітня 2019 року, не містить інформаційного змісту для кримінального провадження. (т.2 а.с. 137-142).

В ході судового розгляду справи суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення про безпосередній допит у судовому засіданні свідка ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Вказана норма права також кореспондується зі статтею 327 КПК України.

Однак, під час судового провадження стороною обвинувачення не було забезпечено явку в судове засідання вищезазначеного свідка, незважаючи на те, що суд неодноразово відкладав судові засідання для його виклику, роз`яснюючи прокурору про те, що забезпечення явки вказаного свідку в судове засідання покладено на сторону обвинувачення.

Однак у судові засідання свідок ОСОБА_5 не з`являвся, за клопотанням сторони обвинувачення декілька разів судом був здійснений привід вказаного свідка, і під час судового засідання від 20.01.2022 року після неодноразової неявки свідка ОСОБА_5 та незабезпечення стороною обвинувачення його участі в судовому засіданні, прокурор відмовився від допиту вказаного свідка, мотивуючи неможливістю встановлення його місця перебування ( т.2 а.с.81-83).

Отже, колегією суддів вжито всіх необхідних заходів для повідомлення свідка ОСОБА_5 та забезпечення явки його до суду, однак через його неодноразову неявку, суд був позбавлений можливості провести його допит та ухвалив рішення на підставі наданих сторонами доказів, а саме дослідив у судовому засіданні відеозапис обшуку від 28.03.2019 року з участю свідка ОСОБА_5 .

В той же час, аналізуючи наданий стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України письмовий доказ - протокол огляду мобільного телефону Iphone, вилученого у ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до наступного.

Так, зі змісту протоколу огляду від 11.04.2019 року та фототаблиці до нього вбачається, що слідчим був здійснений огляд предметів, які були вилучені 28.03.2019 року під час проведення обшуку у автомобілі BMW 525 НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , а саме: мобільного телефону Iphone у корпусі сірого кольору, після включення телефону та введення паролю «НОМЕР_15» встановлено імей телефону НОМЕР_6 , а також номер мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_7 , користувачем якого є ОСОБА_1 . Під час огляду Iphone встановлено наявність додатку «Нова Пошта» та дані користувача ОСОБА_2 , телефон НОМЕР_1 , Email: ІНФОРМАЦІЯ_2 У вкладці: Мої відправлення, виявлено відправлення з номером: 59000409948636, яке містить наступну інформацію: «аксесуари до мобільних пристроїв, 0,5 кг, отправка получена 28 марта 2019 адрес доставки отделение № 9 (до 30 кг): проспект Металлургов, 175 (ориентир магазин «Каспий» отправитель: ОСОБА_3 НОМЕР_12 оплачено 40 гривен Готовится к отправке 26 марта 2019».

Далі під час проведення огляду вказано Iphone, а саме наявних фотографій встановлено, що маються особисті фотографії ОСОБА_1 (з зображенням останнього), а також є фотографії автомобіля BMW 525 номерний знак НОМЕР_2 .

Під час проведення огляду, на вказаному Iphone виявлений мобільний додаток «Telegram», для входу в який введено пароль «НОМЕР_16». У вказаному мобільному додатку виявлена група з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », учасниками якої є ОСОБА_1 , невстановлена особа на ім`я ОСОБА_6 з номером НОМЕР_13 та невстановлена особа з ніком « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а також міститься переписка між зазначеними особами (том 2 а.с.29-101).

Аналізуючи вказаний доказ колегія суддів приходить до переконання, що він не може бути визнаний допустимим з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Закон покладає на слідчого, прокурора обов`язок звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.

Різновидом втручання в приватне спілкування є зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що відповідно до ч.1 ст. 263 КПК проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

З досліджених колегією суддів доказів, наданих стороною обвинувачення встановлено, що слідчим під час проведення обшуку в автомобілі обвинуваченого, в тому числі було вилучено два мобільних телефони LG-S310 моноблок в корпусі золотого кольору та Iphone 6 імей: НОМЕР_6 з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_7 , які були там же оглянуті, що знайшло своє відображення у відповідному протоколі. Однак, в послідуючим майже через два тижня слідчий самостійно здійснив незаконний (без постанови слідчого судді) доступ до відомостей з електронних інформаційних мереж, який оформлено як протокол огляду предмета - телефону.

Сутність такої негласної слідчої (розшукової) дії, як доступ до зняття інформації з електронних інформаційних систем полягає у здійсненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частин, доступ до яких обмежений власником, володільцем або утримувачем системи розміщенням її у публічно недоступному місці, житлі чи іншому володінні особи або логічним захистом доступу, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача.

Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин можливе без дозволу слідчого судді, якщо доступ до них не обмежується їх власником, володільцем або утримувачем або не пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Що ж стосується інформації, яка була наявна в мобільному телефоні ОСОБА_1 , а саме мобільного додатку «Telegram», то вона була досліджена слідчим майже через два тижня після вилучення мобільного телефону шляхом введення паролю, не тільки для включення телефону, але і для огляду інформації, яка міститься у вищезазначеному додатку, доступ до якої повинний бути пов`язаний із наданням володільцем відповідного серверу (оператором мобільного зв`язку) доступу до електронних інформаційних систем. Однак, на час проведення огляду предмета - телефону, такого доступу в розпорядженні слідчого не було, що на думку колегії суддів є серйозним втручанням у право особи на повагу до приватного життя без відповідного дозволу, а тому є порушенням вимог кримінально процесуального закону.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).

Відповідно до вимог ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (ст. 87 КПК України).

Згідно зі ст. 21 Конституції України всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з`ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо (ст. 31 Основного Закону).

Конституційний Суд України в рішенні від 20.01.2012 № 2-рп/2012 відзначив, що інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою та членами її сім`ї. Така інформація про особу є конфіденційною; збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Така позиція висловлена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хамбардзумян проти Вірменії» від 05 грудня 2019 року (CASE OF HAMBARDZUMYAN v. ARMENIA), де суд визнав порушенням ст. 8 ЄКПЛ та зазначив, що будь-яке втручання може бути виправданим відповідно до пункту 2 статті 8 , лише якщо воно здійснено згідно із законом, спрямовано на досягнення однієї з більш легітимних цілей, про які зазначено в пункті 2 статті 8 і є необхідним в демократичному суспільстві для досягнення будь-якої такої мети.

З аналізу ст. 8 Конвенції, здійсненого в рішеннях Європейського суду по справах «Класс та інші проти Німеччини» (KlassandOthers v. Germany) від 06.09.1978 та «Кемпбелл Крісті проти Сполученого Королівства» (CampbellChristie v. theUnitedKingdom) від 27.06.1994, випливає, що «поняття кореспонденції включає телефонні та телеканальні зв`язки», телефонні розмови входять в поняття «приватне життя» і кореспонденція», таємниця кореспонденції особи має такий самий ступінь правового захисту, як і особисте та сімейне життя та недоторканість житла.

Вимоги здійснення процесуального заходу «згідно із законом» і щодо його «необхідності в демократичному суспільстві» повинні виконуватись сукупно, а здійснюваний захід має переслідувати лише ту мету, яка згадана в п.2 ст. 8 Конвенції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що у сторони обвинувачення не було законних підстав для огляду приватного спілкування у додатку «Telegram» в мобільному телефоні Iphone 6, належного обвинуваченому ОСОБА_1 , який потребував подолання системи логічного захисту шляхом введення паролю, що свідчить про очевидну недопустимість таких доказів. Відповідно зауваження сторони захисту про визнання протоколу огляду від 11.04.2019 року недопустимим доказом, є слушними.

Інші досліджені докази, зокрема протокол обшуку від 28.03.2019 року проведеного у автомобілі BMW 525 НОМЕР_2 на території АЗС «WOG» за адресою: Донецька область місто Маріуполь, Центральний район, вулиця Карпінського, 71, який знаходився у користуванні обвинуваченого ОСОБА_1 , протоколу огляду від 10.04.2019 року мобільного телефону фірми LG-S310 моноблок, належного обвинуваченому, висновки експертів, відеозапис з камер внутрішнього спостереження у відділенні № 9 «Нова пошта» у місті Маріуполі за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Металургів, 175 та копії Експрес-Накладної 59 0004 0994 8636 щодо отримання з боку обвинуваченого посилки від ОСОБА_3 є недостатніми для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні незаконного придбання, зберігання, перевезення психотропних речовин в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, саме з метою збуту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року №4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» під незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК), а також прекурсорів (ч. 2 ст. 311 КК) потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч законам «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика, введення володільцем цих засобів або речовин ін`єкцій іншій особі за її згодою тощо).

Згідно п. 4 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 307 КК України, характеризується прямим умислом, і наявність мети збуту є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього кримінального правопорушення.

Мета вчинення кримінального правопорушення згідно зі ст. 91 КПК є однією з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів.

Так, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо.

При цьому, якщо наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі, чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи, та її розфасування. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут.

Пред`являючи ОСОБА_1 обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України, орган досудового розслідування в обвинувальному акті зазначив, що обвинувачений за попередньою групою осіб незаконно придбав через відділення «Нова Пошта», зберігав та перевіз психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін в особливо великих розмірах, з метою збуту.

Отже визначальними доказами обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.307 КК України на думку сторони обвинувачення, є інформація отримана внаслідок незаконного втручання в приватне спілкування останнього, тобто інформація отримана з мобільного додатку «Telegram», а також особливо великий розмір психотропної речовини, вилучений у обвинуваченого під час обшуку автомобіля.

Під час розгляду справи обвинувачений не заперечуючи факт отримання новою поштою на прізвище іншої особи посилки з психотропною речовиною, стверджував, що замовляв її для себе, оскільки мав намір самостійно її вживати та був не обізнаний про її розмір.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.307 КК України не містить жодної належної інформації щодо факту збуту психотропної речовини обвинуваченим жодній особі, тобто таких фактів органом досудового розслідування не встановлено, оперативні закупівлі психотропної речовини не проводилися, не має жодного свідка, який би під час розгляду справи підтвердив такий факт або у нього була вилучена придбана у обвинуваченого психотропна речовина, яка би за своїми властивостями збігалася з психотропною речовиною вилученою в ході обшуку у автомобілі ОСОБА_1 .

З протоколу обшуку від 28.03.2019 року вбачається, що його метою було виявлення та фіксація відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Під час вказаної слідчої дії окрім обвинуваченого, були присутні поняті, один з яких під час судового засідання лише констатував послідовність та процедуру проведення обшуку, зазначав про виявлення та вилучення в автомобілі, яким користувався обвинувачений картонного короба в середині якого виявлений паперовий конверт з полімерним пакетом з порошкообразною речовиною. ОСОБА_1 під час розгляду справи взагалі заперечував факт збуту, наполягаючи, що придбав психотропну речовину саме для особистого вживання.

Відповідно до вимог статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Згідно зі ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора, які як сторона обвинувачення, здійснюють збирання доказів, у тому числі і шляхом проведення слідчих дій (ч.2 ст.93 КПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленої у п.60 Рішення у справі «Коробов проти України», яке набуло статусу остаточного, Європейський суд в черговий раз звертає увагу на те, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту, вимоги норм ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконних шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, тому суд приходить до переконливого висновку про недотримання стороною обвинувачення стандарту підтвердження доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину в частині наявності такої кваліфікуючої ознаки вчинення злочину, як мети збуту наркотичного засобу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором не надано жодного належного та допустимого доказу, який би вказував на те, що ОСОБА_1 збував психотропні речовини, будь-яких даних, які були б підставою визнати його дії такими, що за своїми ознаками утворюють склад злочину, передбачений ст.307 КК України при розгляді справи судом, не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати саме за ч.3 ст.309 КК України.

При цьому, колегія суддів вважає, що не є слушними твердження обвинуваченого ОСОБА_1 з приводу його необізнаності щодо розміру психотропної речовини, яка у нього була вилучена в автомобілі, оскільки останній не заперечував той факт, що робив замовлення через нову пошту, тобто відправник відправляючи замовлення робив його не на власний розсуд, а виконував замовлення обвинуваченого, який розуміючи зміст замовлення та його розмір, заказав його навіть на інше прізвище і щодо питання його вартості, вказував, що відправник в послідуючим обговоріть з ним це питання.

Щодо кваліфікуючої ознаки «за попередньої змовою групою осіб», то колегія суддів зауважує, що з боку сторони обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу якій би свідчив про попередню змову обвинуваченого з іншими особами на придбання, зберігання, перевезення психотропних речовин в особливо великих розмірах з метою збуту, вказана кваліфікуюча ознака ґрунтується лише на протоколі огляду мобільного телефону обвинуваченого, а саме мобільного додатку «Telegram», який колегією суддів визнаний недопустимим доказом. За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що кваліфікуюча ознака «за попередньої змовою групою осіб», не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи та підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_1 .

За ч. 3 ст. 373 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Зважаючи на викладені положення кримінально процесуального закону, колегія суддів вважає необхідним вийти за межі висунутого прокурором ОСОБА_1 обвинувачення за ст. 307 ч. 3 КК України, змінивши правову кваліфікацію його дій, оскільки це покращує становище обвинуваченого, в діях якого мається склад іншого злочину, який передбачений ст. 309 ч. 3 КК України.

Таким чином аналізуючи та оцінюючи докази надані сторонами кримінального провадження, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_1 у вчиненні незаконного придбання, зберігання, перевезення психотропних речовин без мети збуту, в особливо великих розмірах доведена повністю, поза розумним сумнівом, а його дії обґрунтовано кваліфіковані за ч.3 ст. 309 КК України.

Судом досліджені характеризуючи данні обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочину, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У статті 65 КК України визначено загальні засади призначення покарання, які наділяють суд правом вибору між однією із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, кожна з яких є законною. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. За змістом ст. 75 КК рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує характер і ступень суспільної небезпечності вчиненого злочину, який відповідно до ч.5 ст.12 КК України є тяжким, конкретні обставини справи, а саме особливо великий розмір психотропних засобів, які були вилучені у останнього, особу винного, який раніше не судимий, на обліку в диспансерах та лікарнях міста не перебуває, виключно позитивно характеризується за місцем проживання та навчання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, є визнання своєї вини та вчинення злочину у молодому віці.

Відповідно до ст.67 КК України, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Згідно ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.8 своєї постанови №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого, виду основного покарання (ст.69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого особливо тяжкого, тяжкого злочинів або злочину середньої тяжкості, з урахуванням особи винного.

За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся, вчинив злочин у молодому віці, усвідомив протизаконність своїх дій, суд приходить до висновку, що ці обставини пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і вважає, що слід призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст.309 ч. 3 КК України, застосувавши ст. 69 КК України.

Колегія суддів, вважає, що призначення ОСОБА_1 міри покарання у виді позбавлення волі є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи сторони захисту що до можливості для застосування відносно ОСОБА_1 ст. 75 КК України, оскільки на думку колегії суддів, враховуючи обставини справи, підстав для застосування ст. 75 КК України не має.

Призначення такого покарання обвинуваченому ОСОБА_1 буде відповідати принципу необхідності і достатності для його виправлення, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, якою визначено, що «..кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом який… встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.». Разом з цим, наведені вище обставини свідчать про не можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування реального покарання у виді позбавлення волі.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 24.05.2019 року відносно ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 16.08.2019 року ОСОБА_1 був змінений запобіжний захід з тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі Донецької області на домашній арешт в певний період доби, який за ухвалою суду діяв до 16.10.2019 року. Під час розгляду справи сторона обвинувачення з клопотанням про його продовження не зверталася. За таких обставин на час постановлення вироку запобіжний захід, відсутній.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Згідно ч.5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Таким чином, у строк відбування покарання обвинуваченому необхідно зарахувати строк його попереднього ув`язнення, з 24 травня 2019 року по 16 жовтня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одну дню позбавлення волі.

Передані на відповідальне зберігання ухвалою суду від 08.05.2020 року автомобіль марки BMW 525 TDS, реєстраційний номер НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), власником якого є «ГЕРОНДА» ООД та який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 на зазначений автомобіль, ключі від автомобіля, страховий поліс № 2041335 - обвинуваченому ОСОБА_1 , необхідно залишити у користуванні останнього.

Питання щодо речових доказів, слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати в сумі 1884,12 гривні на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100,369,370, 371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, остаточно призначити покарання у виді 2-х (двох) років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчої установі закритого типу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обраховувати з моменту його затримання.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув`язнення з 24 травня 2019 року по 16 жовтня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одну дню позбавлення волі.

Цивільний позов за даним кримінальним провадженням, відсутній.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати в сумі 1884,12 гривні в дохід держави на залучення експертів.

Передані на відповідальне зберігання ухвалою суду від 08.05.2020 року автомобіль марки BMW 525 TDS, реєстраційний номер НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), власником якого є «ГЕРОНДА» ООД та який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 на зазначений автомобіль, ключі від автомобіля, страховий поліс № 2041335 - обвинуваченому ОСОБА_1 , залишити у користуванні останнього.

Речові докази:

- картонний короб, паперовий конверт (квитанція № 187), повернутий після проведення експертизи № 7-770 від 06.05.2019 року спец.пакет № 3068306 з речовиною масою 155,779 грам, яка містить амфетамін, визнаний речовим доказом та переданий на зберігання до камери речових доказів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області, - знищити.

- мобільний телефон LG-S310, Iphone у корпусі сірого кольору, визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери речових доказів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області (квитанція № 187) - повернути ОСОБА_1 , як належне майно.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Судді І.Г.Мельник

В.В. Шиян

О.О.Костромітіна