Рішення № 103237059, 17.01.2022, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

Справа № 495/9818/21

Номер провадження 2/495/1074/2022

17 січня 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Анісімової Н.Д.,

секретаря судового засідання Гурової Ю.І.

розглянув цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника позивача ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області про зняття арешту з нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

29.11.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника позивача ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області про зняття арешту з нерухомого майна.

Позивач просить суд зняти арешт з усього майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень про арешт майна, а саме: арешт нерухомого майна зареєстрованого 12.10.2005 року 16:51:47 за №2487506, реєстратор: Білгород-Дністровська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за №б/н від 30.08.2005 року, об`єкт обтяження: квартири АДРЕСА_1 , власник: Державне підприємство «ПМК-71», заявник: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

ОСОБА_3 позов обґрунтовує тим, що, є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва на право власності, яке видано 24.06.1997 року Білгород-Дністровським виконкомом міської ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів від 19.06.1997 року №685. З відомостей з Єдиного реєстру заборони відчудження об`єктів нерухомого майна мені стало відомо, що на моє нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , було накладено обтяження у вигляді арешту, зареєстроване 12.10.2005 року 16:51:47 за №2487506, реєстратор: Білгород-Дністровська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за №б/н від 30.08.2005 року, об`єкт обтяження: квартири АДРЕСА_1 , власник: Державне підприємство «ПМК-71», заявник: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області. З архівної довідки Одеського державного нотаріального архіву Міністерства юстиції України Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 23.11.2021 року №4788/8118, вбачається, що на державному зберіганні в Одеському державному нотаріальному архіві, міститься ухвала б/н від 30.08.2005 року Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить Державному підприємству «ПМК-71». Тобто, вказане свідчить про помилку при накладенні арешту на її квартиру. Таким чином, на даний час на належне позивача майно безпідставно накладено арешт та внесений відповідний запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що обмежує її права як власника, щодо вільного розпорядження своїм майном. В зв`язку з тим, що ухвалою б./н від 30.08.2005 року Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (в іншому житловому будинку), слід дійти висновку про безпідставність накладення арешту на належне мені майно та прошу суд захистити моє порушене право розпорядження власністю шляхом постановлення рішення про скасування арешту.

Тому арешт може бути знято на підставі судового рішення.

Позивач та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, надали заяву згідно якої позовні вимоги підтримують. 20.01.2022 подано заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача також заявою від 17.01.2022 р. просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. Проти позову не заперечив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 є власником квартири квартири АДРЕСА_1 .

Також, в інформації зазначено обтяження нерухомого майна - арешт квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованого 12.10.2005 року 16:51:47 за №2487506, реєстратор: Білгород-Дністровська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за №б/н від 30.08.2005 року, об`єкт обтяження: квартири АДРЕСА_1 , власник: Державне підприємство «ПМК-71», заявник: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей15,16 Цивільного процесуального кодексу Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

Заст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Згідно із ч.2ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Арешт майна має тимчасовий характер і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави, передбачені законом, для задоволення позову та зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 тому що накладення арешту перешкоджає вільному розпорядженню майном, і суд вважає,що позовні вимоги ОСОБА_1 , в особі представника позивача ОСОБА_2 є законними та обґрунтованими та мають бути задоволені.

Керуючись ст. ст. 5,6,10,263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника позивача ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Зняти арештз усього майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень про арешт майна, а саме: арешт нерухомого майна зареєстрованого 12.10.2005 року 16:51:47 за №2487506, реєстратор: Білгород-Дністровська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за №б/н від 30.08.2005 року, об`єкт обтяження: квартири АДРЕСА_1 , власник: Державне підприємство «ПМК-71», заявник: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Н.Д.Анісімова