Рішення № 103236656, 14.02.2022, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4595/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"14" лютого 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання Лукіянчиній Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську цивільну справу за позовом Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги

встановив

13 грудня 2021 року Миколаївський обласний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 3 287 грн.52 коп.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що у відповідності з наказом Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 12 квітня 2019 року № НТ190412 ОСОБА_1 був наданий статус безробітної з 08 квітня 2019 року. Відповідно до наказу Вознесенської філії від 15 квітня 2019 року № НТ190415 допомога по безробіттювідповідачці була призначена та розпочата з 15 квітня 2019 року на підставі документів які нею були надані до філії.

В статусі зареєстрованої безробітної відповідачка перебувала до 11 грудня 2019 року і її реєстрація була припинена у зв`язку з невідвідуванням без поважних причин центру зайнятості, відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 на підставі наказу Вознесенської філії від 27 січня 2020 року № НТ200127. Виплата допомоги по безробіттю відповідачці була припинена у зв`язку зі зняттям її з обліку за невідвідування без поважних причин Державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів, відповідно до підпункту 13 пункту 1 статті 31 Закону України "Про ЗДССВБ", з 11 грудня 2019 року.

Вознесенською філією у грудні 2019 року була отримана відповідь (результат обміну інформацією) з Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування про доходи ОСОБА_1 , згідно з якою виявлено, що відповідачка під час перебування у статусі зареєстрованої безробітної відносилася до категорії зайнятого населення, так як працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Фінансово - консультаційна компанія "Наш капітал" з 01 жовтня 2019 року. Згідно з актом розслідування страхового випадку від 06 лютого 2020 року № 8, яке було проведено представниками Рівненського обласного центру зайнятості встановлено, що відповідачка дійсно працювала в ТОВ "Фінансово-консультаційна компанія "Наш капітал" на підставі цивільно-правового договору від 01 жовтня 2019 року. Тобто, в ході розслідування страхового випадку було встановлено, що ОСОБА_1 приховала факт своєї належності до категорії зайнятого населення під час перебування на обліку в Службі зайнятості, оскільки 01 жовтня 2019 року вона уклала договір № 140131 за яким надавала послуги ТОВ "Фінансово - консультаційна компанія "Наш капітал" у період з 01 жовтня 2019 року по 28 грудня 2019 року.

Згідно з розрахунком допомоги по безробіттю Миколаївського обласногоцентру зайнятості від 24 лютого 2020 року № 18/11/619-20, сумабезпідставно отриманої допомоги по безробіттю, яка підлягає поверненню становить 4 687,52 гривень. У зв`язку з цим Вознесенською філією на адресу відповідачки був направлений претензійний лист з вимогою про сплатувищевказаної суми, після отримання якого частина заборгованості ОСОБА_1 вже погашена, однак, станом на 10 грудня 2021 року борг повністю не погашений і його сума становить 3 287,52 гривень.

Позивач просив стягнути з відповідача суму безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 3 287 грн. 52 коп. та судові витрати.

Ухвалою суду від 16 грудня 2021 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення": "безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи". Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом наумовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 08 квітня 2019 року відповідач звернувся до Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості із заявою про призначення (поновлення) статусу безробітного.

Наказом Вознесенської філії від 12 квітня 2019 року № НТ190412 ОСОБА_1 був наданий статус безробітної з 08 квітня 2019 року.

Наказом Вознесенської філії від 15 квітня 2019 року № НТ190415 ОСОБА_1 була призначена та розпочата виплата допомоги по безробіттю з того ж дня на підставі документів, які нею були надані до філії (у тому числі безробітна власноручно підписала та подала заяву про надання статусу безробітного, в якій зазначено, що вона ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного).

Наказом Вознесенської філії від 27 січня 2020 року № НТ200127 реєстрація була припинена у зв`язку з невідвідуванням без поважних причин центру зайнятості, відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 з 11.12.2019 року.

Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про зайнятість населення ” визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ” допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.

Відповідно до акту № 8 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" від 06.02.2020 року відповідач порушила законодавство про зайнятість населення, оскільки не вказала дані про працевлаштування на умовах договору цивільно-правового характеру в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Фінансово - консультаційна компанія "Наш капітал" з 01 жовтня 2019 року по 28 грудня 2019 року ( договір №140131 від 01.10.2019 року, угода про припинення договору №140131 від 01.10.2019 року).

Відповідно до положень частини другої та третьої статті 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, яка визначає права, обов`язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , не вказала інформацію про працевлаштування в період з 01 жовтня 2019 року по 28 грудня 2019 рік на умовах договорів цивільно-правового характеру в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Фінансово - консультаційна компанія "Наш капітал" та безпідставно отримала допомогу по безробіттю з 01 жовтня 2019 року по 10 грудня 2019 рік. Вказана обставина є такою, що впливає на умови виплати безробітним забезпечення та надання їм соціальних послуг, а тому неповідомлення такими особами центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання ними своїх обов`язків та відповідно до ст.36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ” є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.10.2019 року по 10.12.2019 року сумабезпідставно отриманої допомоги по безробіттю, яка підлягає поверненню становить 4 687,52 гривень, що підтверджується розрахунком допомоги по безробіттю безробітного Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 24 лютого 2020 року № 18/11/619-20. В зв`язку з частковим погашенням відповідачем боргу, станом на 10.12.2021 рік сума боргу становить 3 287,52 гривень.

Із викладеного слідує, що позов Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору в розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Згідно вимог ст. 133 ч.1 ЦПК України - судові витрати складаються із судового збору та інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ч.2 п.1 ЦПК України - у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

За такого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 270грн. 00 коп..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 89, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив

позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївського обласного центру зайнятості безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі – 3 287 гривні 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївського обласного центру зайнятості судові витрати в розмірі 2 270 грн. 00 коп..

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Миколаївський обласний центр зайнятості код ЄДРПОУ 03491441 р/р НОМЕР_1 в ДКС України місто Київ, МФО 820172, юридична адреса 54001 м. Миколаїв, вул. Нікольська буд. 68.

Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .

Суддя М.М. Ротар