Рішення № 103228256, 07.02.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/14859/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення Чернігівської міської ради від 28.04.2021 № 7/VІІІ-16 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального садівництва та для будівництва індивідуальних гаражів», за яким Чернігівська міська рада на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 620/3483/20, ураховуючи вимоги ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, невідповідності заявленої до відведення земельної ділянки містобудівній документації (земельна ділянка віднесена до зони Р-2 «Ландшафтно-рекреаційна зона загальноміського значення» згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова), відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (згідно з наданою схемою) орієнтованою площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- зобов`язати Чернігівську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки)», орієнтовною площею 0,10 гектара, яка є суміжною з земельною ділянкою площею, 0,10 га, кадастровий номер № 7410100000:02:026:5294, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що пункт 12 рішення Чернігівської міської ради від 28.04.2021 № 7/VІІІ-16 є протиправним та підлягає скасування, посилаючись на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №620/1243/21, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.30.2020 у справі №620/57/20, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі №620/3483/20 та встановлені в даних справах обставини. Позивач вказав, що у зв`язку із неодноразовим зверненням до відповідача та оскарженням дій та рішень Чернігівської міської ради до суду, має законні сподівання та правомірні очікування на закінчення процедури отримання у власність земельної ділянки, яка залежить від правомірної поведінки уповноваженого державного органу.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що позивачем за заявою від 15.11.2019 до відведення земельна ділянка знаходиться в межах Р-2 «Ландшафтно-рекреаційна зона загальноміського значення». Рішенням Чернігівської міської ради 28.12.2011 затверджено Тимчасовий порядок використання території м. Чернігова. Зазначеним Порядком не передбачено передачу земельних ділянок даної зони Р-2 за іншим цільовим призначенням, зокрема для будівництва і обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка). Відповідачем вказано, що при прийнятті рішення Чернігівською міською радою враховано надані заявником клопотання від 15.11.2019 з додатками, інформацію управління архітектури та містобудування, надану листом від 30.01.2020 № 01- 09/14-вн з рекомендаціями врахування розташування території. Також при прийнятті оскаржуваного рішення враховано вимоги законодавства та у пункті рішення ради зазначено підставу відмови, з урахуванням містобудівної документації.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 15 листопада 2019 року звернулась з клопотанням до Чернігівської міської ради, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки)», орієнтовною площею 0,10 гектара, яка є суміжною з земельною ділянкою площею 0,1 га, кадастровий номер № 7410100000:02:026:5294, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та в межах наявного паркану за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .

Дії та рішення Чернігівської міської ради за розглядом даного клопотання оскаржувалися в судовому порядку.

Чернігівська міська рада на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 620/3483/20, ураховуючи вимоги ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, невідповідності заявленої до відведення земельної ділянки містобудівній документації (земельна ділянка віднесена до зони Р-2 «Ландшафтно-рекреаційна зона загальноміського значення» згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова), відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (згідно з наданою схемою) орієнтованою площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Вважаючи пункт 12 рішення Чернігівської міської ради від 28.04.2021 № 7/VІІІ-16 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального садівництва та для будівництва індивідуальних гаражів» протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 Земельного кодексу України.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України (далі – ЗК України).

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Відповідно до положень статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Вказаними нормами встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Щодо обставин справи суд вказує про те, що ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 разом з гр. ОСОБА_2 .

Крім того, гр. ОСОБА_2 є користувачем земельної ділянки 0.0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157 згідно договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року, який є поновленим у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (автоматичне поновлення договору за принципом мовчазної згоди), що також встановлено і постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі № 620/1243/19.

ОСОБА_2 є співвласником житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:5294, користувачем земельної ділянки 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, згідно договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року.

Таким чином, не призначаючи уповноважену особу, Чернігівська міська рада зволікає в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

ОСОБА_2 своєчасно у відповідності до умов договору та закону звернувся до відповідача з повідомленням про намір поновити договір з додаванням додаткової угоди.

У зв`язку з чим Чернігівська міська рада не одноразово розглядала питання на своєму пленарному засіданні у 2016, 2017 роках, а саме щодо поновлення зазначеного договору оренди землі, та зважаючи на відсутність необхідної кількістю голосів, розгляд останнього знімався та рішення прийнято не було.

Також даною постановою встановлено, що згідно генерального плану міста Чернігова, який розміщений на веб-сторінці Чернігівської міської ради вбачається, що земельні ділянки по АДРЕСА_3 відносяться до рекреаційно-житлової забудови, в тому числі: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках площею 0,1 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:5294, та 0, 0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі №620/3483/20 встановлено, що до бажаної ОСОБА_1 земельної ділянки входить частина земельної ділянки площею 0.0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, наданої для городництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в користуванні гр. ОСОБА_2 згідно договору оренди від 05 липня 2006 року, який, відповідно до наданих доказів, на даний час є дійсним.

Звертаючись 15.11.2019 із клопотанням до Чернігівської міської ради, позивачем було додано графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, згода землекористувача ОСОБА_2 ,, копія паспорту та РНОКПП, копія акту від 01.05.2019 року, копія витягу з рішення від 01.12.2006 року, копія рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 року по справі № 620/1243/19 на 15 аркушах.

Надалі рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 620/57/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо не розгляду на пленарних засіданнях міської ради клопотання ОСОБА_1 від 15.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність “для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки)”, орієнтовною площею 0,10 гектара, яка є суміжною з земельною ділянкою площею 0,1 га. кадастровий номер № 7410100000:02:026:5294, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та в межах наявного паркану за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

09.06.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову по справі 620/57/20, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язаний Чернігівської міської ради розглянути на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання рішенням суду законної сили, клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки)», орієнтовною площею 0,10 гектара, яка є суміжною з земельною ділянкою площею 0,1 га, кадастровий номер № 7410100000:02:026:5294, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та в межах наявного паркану за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та прийняти по клопотанню обґрунтоване та мотивоване рішення по суті порушеного в ньому питанні та закрито провадження по справі. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року залишено без змін.

Відповідно до вищевказаного рішення листом від 27.01.2020 № 525/2-08/20 управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомлено позивача, що питання надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0587 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) буде включено до проекту рішення чергової сесії із земельних питань, що відбудеться орієнтовно наприкінці лютого 2020 року.

27.02.2020 Чернігівською міською радою прийнято рішення № 52/УІ/-16, яким відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (згідно з наданою схемою) орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до витягу із рішення Чернігівської міської ради від 27.02.2020 року № 52/VІІ-16 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального садівництва, для будівництва індивідуальних гаражів та для городництва» слідує, що за п.7 цього рішення, відповідач керуючись ч.7 ст.118 ЗК України та ураховуючи лист управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 30.01.2020 року за № 01-09/14-вн, ОСОБА_1 відмолено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (згідно з наданою схемою) орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021 року по справі № 620/3483/20, з внесеними виправленнями ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 року (вважати вірною датою винесення постанови 18.03.2021 року замість вказаного 30.03.2021 року), апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 7 рішення Чернігівської міської ради від 27.02.2020 № 52Л/ІІ-16 “Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам - учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального садівництва , для будівництва індивідуальних гаражів та для городництва”, за яким ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (згідно з наданою схемою) орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Зобов`язано Чернігівську міську раду повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (згідно з наданою схемою) орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Суд наголошує на тому, що даною постановою встановлені наступні обставини справи.

Відповідно до Тимчасового порядку використання території м. Чернігова, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради 28.12.2011, переважними видами забудови та використання земельних ділянок зони Р-2 "Ландшафтно-рекреаційна зона загальноміського значення ” є парки (в тому числі спеціалізовані), лісопарки, лугопарки; сквери, бульвари, алеї; зоопарки: водні простори; пляжі з пляжним обладнанням, рятувальні станції; оглядові майданчики: малі архітектурні форми; фонтани, декоративні водоймища; облаштовані місця для пікніків, рибальства, допоміжні будівлі для організації відпочинку на природі; лижні та кінні траси; кінноспортивні центри: стадіони, спортивні майданчики, площинні спортивні споруди; поля для гри в гольф; існуючі об 'єкти стаціонарної рекреації.

Зазначеним Порядком не передбачено передачу земельних ділянок даної зони Р-2 за іншим цільовим призначенням, зокрема для будівництва і обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка).

Рішенням міської ради від 20.12.2018 №37/VII-18 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичний особам” п.11 Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 180 га, в районі АДРЕСА_4 (за виключенням земельних ділянок на яких розміщені існуючі об 'єкти житлової та громадської забудови), для будівництва та обслуговуватися інших будівель громадської забудови (для організації відпочинку та оздоровлення населення, благоустрою території, утримання та рекреаційного використання зелених насаджень) з подальшою передачею земельної ділянки в постійне користування. Без права житлової забудови.

До бажаної позивачем земельної ділянки, входить частина земельна ділянка площею 0.0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, наданої для городництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в користуванні гр. ОСОБА_2 згідно договору оренди від 05 липня 2006 року, який, відповідно до наданих доказів, на даний час є дійсним.

При цьому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 року по справі № 620/1243/19 за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, яка набрала законної сили встановлено, що згідно генерального плану міста Чернігова, який розміщений на веб-сторінці Чернігівської міської ради, земельні ділянки по вул. Кордівка у місті Чернігів відносяться до рекреаційно - житлової забудови, в тому числі: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках площею 0,1 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:5294, та 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті рішення щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, протиправно посилався на невідповідність заявленої до відведення земельної ділянки містобудівній документації (земельна ділянка віднесена до зони Р-2 “Ландшафтно-рекреаційна зона загальноміського значення”.

Слід вказати, що позивач мав обґрунтовані сподівання на належний захист порушеного права при повторному розгляді його заяви відповідачем на виконання судового рішення.

Тому, способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача належним чином розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного владного рішення.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На переконання суду, зважаючи на протиправну поведінку відповідача, а саме - невиконання ним обов`язку, передбаченого приписами діючого законодавства, та неврахування рішень суду, що набрали законної сили, суд дійшов висновку, що в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права буде зобов`язання відповідача вчинити дії - прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, задоволення позовної шляхом зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.10.2019 (справа №317/3590/17).

Згідно висновків викладених п.38-41 Верховного суду від 27.03.2020 року по справі №804/3697/18, вбачається, що частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийнятій такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду. Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд. Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті І Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободі950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободі950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.o.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 (справа №826/23389/15) дійшла висновку у аналогічному спорі, що такий спір не пов`язаний з вирішенням питання приватноправового характеру, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо передачі земельної ділянки у власність.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову повністю.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки в розумінні статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.

При вказаних обставинах, суд вважає, що в задоволенні клопотання про встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення необхідно відмовити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення Чернігівської міської ради від 28.04.2021 № 7/VІІІ-16 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального садівництва та для будівництва індивідуальних гаражів», за яким Чернігівська міська рада на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 620/3483/20, ураховуючи вимоги ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, невідповідності заявленої до відведення земельної ділянки містобудівній документації (земельна ділянка віднесена до зони Р-2 «Ландшафтно-рекреаційна зона загальноміського значення» згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова), відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (згідно з наданою схемою) орієнтованою площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Зобов`язати Чернігівську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки)», орієнтовною площею 0,10 гектара, яка є суміжною з земельною ділянкою площею, 0,10 га, кадастровий номер № 7410100000:02:026:5294, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Чернігівська міська рада, вул.Магістратська, 7,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ: 34339125.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 07 лютого 2022 року.

Суддя О.В. Заяць