Ухвала суду № 103227765, 01.02.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року м. Чернігів Справа № 620/16428/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) 16.11.2021 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку (далі – Відділ), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неправильного нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення з 25.05.2015 по 06.06.2019, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року, яка передбачена Законом України ''Про індексацію грошових доходів населення'' від 03.07.1991 №1282-ХІІ, у порядку, визначеному постановою КМУ №1078 від 17.07.2003;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоотриману індексацію грошового забезпечення з 25.05.2015 по 06.06.2019, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року, яка передбачена Законом України ''Про індексацію грошових доходів населення'' від 03.07.1991 №1282-ХІІ, у порядку, визначеному постановою КМУ №1078 від 17.07.2003, з урахуванням постанови від 10.09.2020 №200/9297/19-а Верховного Суду;

- зобов`язати відповідача надати йому довідку із вказанням помісячного нарахування індексації за період з 25.05.2015 по 06.06.2019;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток за весь час затримки виплати індексації за період з 06.06.2019 по день подання позовної заяви, шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 25.05.2015 по день фактичної виплати індексації.

Ухвалою суду від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в решті позовних вимог за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 20.01.2022 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.02.2022 провадження у справі поновлено.

Разом з тим, в ході дослідження матеріалів справи, судом встановлено таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі №620/1721/21, яке набрало законної сили 19.11.2019, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Відділ нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (а.с. 48-50).

На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період. Разом з тим, позивач не згоден із проведеним розрахунком індексації та зазначає, що в/ч А1048 невірно застосовано базовий місяць при її обчисленні. Так, ОСОБА_1 вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 має бути січень 2008 року, у той час як відповідачем застосовано грудень 2015 року.

Тобто, спір у справі частково пов`язаний з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі №620/1721/19.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно із частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Крім того, приписами частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

У постанові від 22 серпня 2019 року по справі №522/10140/17 Верховний Суд підкреслив, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України (зміст яких фактично не змінився після 15 грудня 2017 року), мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту, не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року у справі №816/2016/17.

Суд також враховує висновки Верховного Суду висловлені в постанові від 22.08.2019 року у справі №522/10140/17, відповідно до яких вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Як було встановлено судом, за своєю суттю даний спір виник у зв`язку з невірним, на думку позивача, виконанням відповідачем рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі №620/1721/19.

Отже, хоча позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про, зокрема, визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Відтак, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Враховуючи наведене, суд встановив, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в справі закривається, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 238, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року – закрити.

Роз`яснити позивачу, що, відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали про закриття провадження у справі надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 01.02.2022.

Суддя С.В. Бородавкіна