Рішення № 103227569, 31.01.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/19141/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представника позивача Білого А.І., представника третьої особи Варнянського М.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Фермерського господарства «Ніжин Агроінвест» до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Держпраці у Чернігівській області, про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «Ніжин Агроінвест» звернулось до суду з позовом до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Держпраці у Чернігівській області, про визнання бездіяльності головного державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Романенко Ольги Анатоліївни, яка полягає у не надісланні рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення: копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 67114000 від 12.10.2021, простим поштовим відправленням: копії постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 67114000 від 12.10.2021, копії постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 67114000 від 12.10.2021, копії постанови про арешт коштів боржника ВП № 67114000 від 25.11.2021, копії постанови про арешт майна боржника ВП № 67114000 від 30.11.2021 протиправною; визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Романенко Ольги Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження ВП № 67114000 від 12.10.2021; визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконав ця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Романенко Ольги Анатоліївни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 67114000 від 12.10.2021; визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконав ця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Романенко Ольги Анатоліївни про стягнення виконавчого збору ВП № 67114000 від 12.10.2021; визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Романенко Ольги Анатоліївни про арешт коштів боржника ВП № 67114000 від 25.11.2021; про арешт майна боржника ВП № 67114000 від 30.11.2021.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що матеріали виконавчого провадження не містять постанови № 25-02-015/0555/77, заяви Управління Держпраці у Чернігівській області про примусове виконання постанови про накладення штрафу, виконавчого документа від Ніжинського міськрайонного суду, доказів надіслання позивачу постанов про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору. Вказує, що оскаржувані постанови є невмотивованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 31.01.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відзив відповідача на позов було повернуто без розгляду.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, що згідно вимог частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.10.2021 головним державним виконавцем Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Романенко Ольгою Анатоліївною, на підставі заяви Управління Держпраці у Чернігівській області від 07.10.2021 № 10-04/7923 (вх. № 11350 від 11.10.2021) та постанови Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 25-02-015/0555/77 від 26.08.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67114000 про стягнення 240000,00 грн.

Також відповідачем 12.10.2021 будо винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 67114000 та постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 67114000.

Згідно фіскального чеку, списку відправлення рекомендованої кореспонденції та трекінгу відправлення, вищевказані постанови були надіслані позивачу поштовим відправленням № 1660007166560.

В подальшому, головним державним виконавцем Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Романенко Ольгою Анатоліївною, у зв`язку з несплатою боргу, було винесено постанову про арешт коштів боржника від 25.11.2021 ВП № 67114000 та постанову про арешт майна боржника від 30.11.2021 ВП № 67114000.

Позивач, не погоджуючись з винесенням вищевказаних постанов, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Водночас, слід зазначити, що згідно із вимогами пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Згідно частини першої статті 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Таким чином, умовами частини першої статті 28 Закону встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилається рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у виконавчому документі (постанові Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 25-02-015/0555/77 від 26.08.2021) зазначено юридичну адресу позивача: АДРЕСА_1 .

Постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2021 ВП № 67114000, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.10.2021 ВП № 67114000 та про стягнення виконавчого збору від 12.10.2021 ВП № 67114000 були направлені на адресу боржника поштовим відправленням із трек-номером № 1660007166560 13.10.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , статус відправлення згідно інформації сайту ДП «Укрпошта» - вручено за довіреністю 27.10.2021.

Таким чином, державним виконавцем вищевказані постанови було направлено на адресу, зазначену у виконавчому документі, наступного дня після їх винесення у відповідності до вимог частини першої статті 28 Закону.

Отже, доводи позивача в цій частині спростовано належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи.

Щодо направлення постанови про арешт коштів боржника та постанови про арешт майна боржника, то суд зазначає, що згідно пункту 9 розділу ІІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за № 699/30567, реєстрація вихідної кореспонденції органів державної виконавчої служби, приватного виконавця здійснюється в Системі в порядку, встановленому пунктами 5, 6 розділу ІV Положення про автоматизовану систему. Дата реєстрації та вихідний номер документа формуються Системою. За даними про зареєстрований вихідний документ Системою формується журнал реєстрації вихідної кореспонденції (додаток 5).

Разом з тим, суду не було надано жодного доказу, зокрема, витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції державної виконавчої служби, який би підтверджував направлення простою поштовою кореспонденцією постанови про арешт коштів боржника від 25.11.2021 № 67114000 та постанови про арешт майна боржника від 30.11.2021 № 67114000, а отже не доведено суду надсилання копій вказаних постанов Фермерському господарству «Ніжин Агроінвест».

Щодо зазначення в оскаржуваних постановах органу, що видав виконавчий документ, Ніжинського міськрайонного суду, то суд звертає увагу на наступне.

Так, абзац 3 частини третьої статті 74 Закону передбачає, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

14.12.2021 головним державним виконавцем Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Романенко Ольгою Анатоліївною було винесено постанови про виправлення помилки у процесуальному документі: «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 14.12.2021, «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 14.12.2021, «Постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій» від 14.12.2021, «Постанова про арешт коштів боржника» від 14.12.2021, «Постанова про арешт майна боржника» від 14.12.2021, а також постанову про зміну (доповнення реєстраційних даних).

Так, суд не приймає до уваги вищенаведені постанови про виправлення помилок у процесуальних документах, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутні постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, датовані 14.12.2021.

Однак, суд зазначає, що вищевказана стаття Закону спрямована на надання можливості для державного виконавця виправити помилки, що викладені у процесуальних документах, в рамках виконавчого провадження.

Отже, посилання позивача на порушення його прав при прийнятті оскаржуваних постанов у зв`язку з невірним зазначенням органу, що видав виконавчий документ, суд вважає недоведеними, оскільки даний факт, у даному випадку, не змінює сторін виконавчого провадження, не впливає на права та законні інтереси позивача, на хід виконавчого провадження та не змінює зміст жодної постанови державного виконавця.

Щодо постанови про стягнення виконавчого збору, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами другою та четвертою статті 27 Закону передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ. При цьому, виконавець одночасно із відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.

Так, зазначення в пункті 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2021 про стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 24000,00 грн. також не впливає на права та законні інтереси позивача, на хід виконавчого провадження та не змінює зміст жодної постанови державного виконавця.

При цьому, суд звертає увагу, що в самій постанові про стягнення виконавчого збору від 12.10.2021 чітко вказано про стягнення з боржника саме виконавчого збору в розмірі 24000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірні постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору винесені державним виконавцем на підставі та у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Згідно частин першої та другої статті 42 Закону кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Пунктами 1, 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5) передбачено, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону. Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)). До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Таким чином, за змістом наведених норм, у постанові про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження обов`язково повинні бути зазначені види витрат та суми таких витрат виконавчого провадження. При цьому, Закон та наведені нормативні акти не покладають на державного або приватного виконавця обов`язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» затверджені види та розміри витрат виконавчого провадження.

Так, відповідачем згідно постанови від 12.10.2021 до розміру мінімальних витрат виконавчого провадження віднесено витрати щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в розмірі 285,74 грн., що не передбачено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5.

Суд не приймає до уваги наданий суду розрахунок витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 12.10.2021, оскільки в оскаржуваній постанові вказано про стягнення витрат виконавчого провадження саме за винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

В той же час, в оскаржуваній постанові про розмір мінімальних витрат відсутній розрахунок суми, що підлягає стягненню з боржника, тобто така постанова за своїм змістом не відповідає вимогам Закону, Інструкції № 512/5 та наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» та, відповідно, підлягає скасуванню.

Щодо постанов про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно частини другої статті 48 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (частина четверта статті 48 Закону).

Частина п`ята статті 48 Закону передбачає, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно частин першої - третьої статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону (частина сьома статті 26 Закону).

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів (пункт 8 розділу VIII Інструкції № 512/5)).

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що державний виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання виконавчих документів у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, здійснюючи примусове виконання виконавчого документу, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом, а також на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Як вже зазначалось вище, постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна відповідно до положень статті 56 Закону.

Тобто, саме результат пошуку та виявлення майна або коштів є підставою для винесення державним виконавцем постанови про арешт майна, якщо вона не була винесена під час відкриття виконавчого провадження. У такому випадку виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Разом з тим, державним виконавцем не було надано суду доказів виявлення коштів на банківському рахунку у боржника або майна з зазначенням дати такого виявлення для надання оцінки судом винесення вищевказаних постанов саме 25.11.2021 та 30.11.2021 відповідно.

Виходячи з наведеного, відповідач не обґрунтував належними та допустимими доказами своєчасність та законність прийняття у межах виконавчого провадження № 67114000 постанов про арешт коштів боржника від 25.11.2021 та про арешт майна боржника від 30.11.2021.

Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльності головного державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Романенко Ольги Анатоліївни щодо не надіслання позивачу простим поштовим відправленням копій постанов про арешт коштів боржника № 67114000 від 25.11.2021 та про арешт майна боржника № 67114000 від 30.11.2021; визнання протиправними та скасування постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.10.2021 № 67114000, про арешт коштів боржника від 25.11.2021 № 67114000 та про арешт майна боржника від 30.11.2021 № 67114000.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Фермерського господарства «Ніжин Агроінвест» необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь Фермерського господарства «Ніжин Агроінвест» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 5474,71 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Фермерського господарства «Ніжин Агроінвест» (вул. 3й мікрорайон, 9а/1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 40748611) до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Богуна, 8, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 34878928), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Романенко Ольги Анатоліївни щодо не надіслання Фермерському господарству «Ніжин Агроінвест» простим поштовим відправленням копій постанов про арешт коштів боржника № 67114000 від 25.11.2021 та про арешт майна боржника № 67114000 від 30.11.2021.

Визнати протиправними та скасувати постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.10.2021 № 67114000, про арешт коштів боржника від 25.11.2021 № 67114000 та про арешт майна боржника від 30.11.2021 № 67114000.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь Фермерського господарства «Ніжин Агроінвест» судовий збір в розмірі 5474,71 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 31.01.2022.

Суддя Н.М. Баргаміна