Рішення № 103226380, 27.01.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/6459/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації до Виконавчого комітету Герцаївської міської ради Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Герцаївська міська рада Чернівецького району Чернівецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - позивач), Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (далі - позивач-1) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі - відповідач), яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Герца;

- зобов`язати виконавчий комітет Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області вжити заходів щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Герца.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в ході опрацювання інформації Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації виявлено факт порушення відповідачем законодавства у сфері охорони культурної спадщини на території м. Герца, що полягає у не розробленні історико-архітектурного опорного плану м. Герца. В зв`язку з бездіяльністю відповідача існує загроза самовільної, хаотичної або неконтрольованої забудови історичних центрів на території громади, руйнування пам`яток історії та культури, знищення історичної спадщини громади.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив на позов, відповідно до змісту якого заперечував проти позовних вимог, зазначаючи, що чинним законодавством не встановлено обов`язку відповідачу вчиняти певні дії щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Герца.

05.01.2022 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Герцаївську міську раду Чернівецького району Чернівецької області (далі - третя особа). Призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін на 24.01.2022 року.

20.01.2022 р. третьою особою подано письмові пояснення, відповідно до змісту яких вказує, що прокурор у даному випадку взагалі не мав права звертатися до суду з позовом, оскільки компетентним державним органом з контролю та нагляду в спірній сфері є Міністерство культури та інформаційної політики України, а також Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, що унеможливлює звернення прокурора до суду з причин відсутності такого органу.

24.01.2021 р. відповідачем надано заяву про визнання позову в якій останній просить задовольнити позовні вимоги керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерство культури та інформаційної політики України, Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації в повному обсязі.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, явку представників не забезпечили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується звітом про направлення на електрону пошту.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Враховуючи приписи ст.ст.194, 205 КАС України, суд вважає, що подане представником позивача клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 до Списку по Чернівецькій області включені наступні історично населені місця: м. Чернівці, м. Вижниця, м. Герца, смт. Глибока, смт.Кельменці, м. Кіцмань, смт.Лужани, м. Новоселиця, смт. Путила, м. Сторожинець, м. Хотин.

Згідно з інформацією Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, викладеною у листі від 17.09.2021 р. №01/16-623, історико-архітектурний опорний план м.Герца не виготовлявся.

Листом від 10.11.2021 р. за № 1348 Герцаївська міська рада повідомила Чернівецького району Чернівецької області проінформувало позивача, що причиною невжиття заходів, спрямованих на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану в історично населеному місці, є відсутність відповідних коштів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

В силу вимог ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" однією із основних вимог до містобудівної діяльності є охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.

Законом України "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон № 1805-ІІІ) визначено:

- охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;

- історичний ареал населеного місця - це частина населеного місця, що берегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку;

- історичне населене місце - це населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.

Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону № 1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: 1) здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; 2) подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць; 4) визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; 5) встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; 6) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 7) забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об`єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження; 8) організація розроблення та погодження відповідних програм охорони культурної спадщини; 9) погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони; 10) погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України; 11) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; 12) призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; 13) надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; 14) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; 15) надання відповідних дозволів на відновлення земляних робіт; 16) погодження відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; 17) укладення охоронних договорів на пам`ятки; 18) управління в порядку, встановленому законом, історико-культурними заповідниками державного чи місцевого значення; 19) подання пропозиції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 20) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону; 21) забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їхніх територій; 22) інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на їх території. 23) здійснення інших повноважень відповідно до закону.

У відповідності до ч.2 ст. 6 Закону № 1805-ІІІ До повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць; 4) забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; 5) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; 7) надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини; 8) організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; 9) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; 10) надання висновків щодо відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; 11) укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону; 12) забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їх територій; 13) підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об`єктів культурної спадщини, відповідного використання пам`яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; 14) популяризація справи охорони культурної спадщини на відповідній території, організація науково-методичної, експозиційно-виставкової та видавничої діяльності у цій сфері; 15) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; 16) підготовка пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території і проектів місцевого бюджету та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; 17) погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України; 18) інформування органів охорони культурної спадщини вищого рівня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на їх території; 19) участь в організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників у сфері охорони культурної спадщини; 20) організація досліджень об`єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт; 21) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону; 22) здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 32 Закону № 1805-ІІІ З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 до Списку по Чернівецькій області включені наступні історично населені місця: м. Чернівці, м. Вижниця, м. Герца, смт. Глибока, смт.Кельменці, м. Кіцмань, смт.Лужани, м. Новоселиця, смт. Путила, м. Сторожинець, м. Хотин.

Згідно з ч.ч. 3,4, 5 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини. Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до підпункту 6 пункту "а" ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад серед власних (самоврядних) повноважень передбачені, у тому числі, підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Серед делегованих повноважень згідно з підпунктом 5 пункту "б" вказаної статті Закону №280/97-ВР визначені повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради щодо організації охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних Довідників.

В силу вимог підпункту 7 пункту "а" ч. 1 ст. 32 Закону № 280/97-ВР серед власних (самоврядних) повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради також передбачені повноваження щодо створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і Ремесел.

Підпунктом 10 пункту "б" вказаної статті Закону № 280/97-ВР до Делегованих повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, віднесено забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Відповідно до пунктів 1, 4, 5, 6, 7 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (далі - Порядок №318) історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Відповідальними за визначення меж і режимів використання Історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини. Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Історико-архітектурні опорні плани розробляються на основі комплексних досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення.

Збереження традиційного характеру середовища історичних ареалів, охорона і раціональне використання розташованих в їх межах нерухомих об`єктів культурної спадщини, збереження її містоформуючої ролі є пріоритетним напрямом містобудівної діяльності в межах історичних ареалів.

Крім того, вказана бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів, спрямованих на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану є загрозою для самовільної, хаотичної або неконтрольованої забудови історичних центрів на території громади, руйнування пам`яток історії та культури, знищення історичної спадщини громади.

В ході судового розгляду судом встановлено, що історико-архітектурний опорний план м.Герца не виготовлявся, що підтверджується листом Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації.

Вказана обставина відповідачем визнається.

З метою реалізації вказаних законодавчих вимог наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 № 64 затверджено Порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту (далі - Порядок № 64).

Відповідно до п. 2.1. Порядку № 64 історико-архітектурний опорний план розробляється на замовлення виконавчих органів місцевого самоврядування суб`єктами господарювання, спеціалізованими у сфері вивчення, охорони і використання культурної спадщини, які мають у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат (далі - розробник).

Історико-архітектурний опорний план підписується та скріплюється печаткою головного архітектора проекту, який має кваліфікаційний сертифікат.

Оригінал затвердженого історико-архітектурного опорного плану зберігається у відповідному уповноваженому органі містобудування та архітектури та центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Дані історико-архітектурного опорного плану вносяться до містобудівного кадастру. Електронні копії історико-архітектурного опорного плану постійно зберігаються у замовника, центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, а також у відповідних спеціально уповноважених органах охорони культурної спадщини. (пункти 2.2. та 2.3. Порядку № 64).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 внесено зміни до пунктів 8, 9 Порядку № 318 та визначено, що проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з врахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

У разі не затвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону. При цьому, установлено, що вимоги, зазначені в поточному абзаці застосовуються до 01.01.2019.

Таким чином, з урахуванням внесених законодавчих змін, з 01.01.2019 за умови відсутності історико-архітектурного опорного плану будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) в історичних населених місцях, у тому числі в тих, в яких визначені історичні ареали, є неможливим.

Листом Міністерства культури України від 26.04.2018 №638 надані роз`яснення обласним державним адміністраціям щодо неможливості здійснення нового будівництва в населених пунктах, віднесених до Списку історичних населених місць України.

Також Міністерством культури та інформаційної політики України на адресу Герцаївської міської ради скеровано лист №11824/6.11.1. від 29.09.2021 р. щодо необхідності додержання вимог ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", інших законодавчих вимог в частині розробки та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану.

Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації 17.09.2021 р. скерувало лист №01/16-621 до Герцаївської міської ради щодо вжиття відповідних заходів в межах компетенції із розробки та затвердження у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку історико-архітектурного опорного плану у складі генерального плану м. Герца.

Водночас листом Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області від 20.09.2021 р. №1150 позивача повідомлено про відсутність коштів на розробку та затвердження в установленому законом порядку архітектурного опорного плану історичних місць.

ЄСПЛ у справі "Бакалов проти України" та у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

За вказаних обставин та у зв`язку з встановленням факту невжиття відповідачем заходів, спрямованих на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Герца;

3. Зобов`язати виконавчий комітет Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області вжити заходів щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Герца.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Чернівецька обласна прокуратура (вул. Кордуби, 21-А, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ 02910120)

Міністерство культури та інформаційної політики України (вул. І. Франка, 19, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43220275)

Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації вул. Грушевського, 1, м. Чернівці, 58000, код ЄДРПОУ 37240220)

Відповідач - Виконавчий комітет Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (вул. Асакі, 9, м. Герца, Чернівецький район, Чернівецька область, 60501, код ЄДРПОУ 21423970)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Герцаївська міська рада Чернівецького району Чернівецької області (вул. Асакі, 9, м. Герца, Чернівецький район, Чернівецька область, 60501, код ЄДРПОУ 21423970)

Суддя І.В. Маренич