Рішення № 103226120, 26.01.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/4924/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Чернівецькій області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби у Чернівецькій області звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить: стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету (код платежу 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”, рахунок (ІВАN) НОМЕР_1 , отримувач Чернівецьке ГУК/ Чернівецька ТГ, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37836095) штрафну санкцію в розмірі 5083 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за порушення законодавства про рекламу на відповідача було накладено штраф на підставі рішення № 14 від 29.06.2021 року на суму 5083,00 грн, який у добровільному порядку відповідачем не був сплачений.

Чернівецьким окружним адміністративним судом 04.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 263 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Про відкриття провадження в даній адміністративній справі та призначення її до розгляду повідомлено відповідача за адресою зазначеною у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зазначена адреса співпадає з адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно довідки Укрпошти від 16.10.2021, рекомендоване поштове відправлення, адресоване відповідачу, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003 р., якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи із змісту ч. 8 ст. 126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч. 11 ст. 126 КАС України передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 6 ст. 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є, в т. ч. день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи приписи ст. ст. 126 та 251 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, незважаючи на невручення поштового відправлення останньому з незалежних від суду причин.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа – підприємець 03.06.2020 року ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач здійснює наступні види діяльності: неспеціалізована оптова торгівля (основний); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами (а.с. 49).

З матеріалів справи видно, що при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області встановлено, що розміщена реклама на магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” щодо знижок до - 30% на вікна, двері, жалюзі, за адресою АДРЕСА_2 , розміщена з порушеннями вимог частини 5 статті 8 та частини 1 статті 16 Закону України “Про рекламу”, підтверджується протоколом про порушення законодавства про рекламу від 24.02.2021 (а.с. 11-12).

З метою з`ясування всіх обставин, керівнику магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, надіслано вимогу №24.7/04-734 від 09.02.2021 щодо надання інформації та документів щодо розміщення реклами (а.с. 13-14).

18.02.2021 ФОП ОСОБА_1 направила на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області листа, в якому зазначила, що замовником і розповсюджувачем реклами про знижку на фасаді будинку АДРЕСА_2 є ФОП ОСОБА_1 , та повідомила що магазин “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” припинив свою діяльність (а.с. 15).

На підставі протоколу від 24.02.2021, начальником управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області Гончар Н.Б. прийнято рішення №5 від 11.03.2021 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (а.с. 16).

12.03.2021 відповідачу направлено запрошення на засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу на 11:00 год. 25.03.2021, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням (а. с. 17, 18).

Згідно протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 25.03.2021, запрошення на розгляд справи ОСОБА_1 не вручено, тому вирішено повторно провести засідання, про що повідомити відповідача (а.с. 19).

26.03.2021 ФОП ОСОБА_1 направлено запрошення на засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу на 08.04.2021 об 11 год. 00 хв., що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням (а. с. 20-21).

26.03.2021 ФОП ОСОБА_1 направлено вимогу № 24.07/04-1460-21 про надання інформації щодо дозволів на розміщення реклами, відповідних договорів та її вартості, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням (а. с. 23-24).

08.04.2021 проведено чергове засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, на якому встановлено, що розповсюджувачем та замовником реклами є ФОП ОСОБА_1 згідно її відповіді, проте інформацію про вартість розповсюдженої реклами нею не надано, вирішено повторно провести засідання ,про що повідомити ФОП ОСОБА_1 (а. с. 26-28).

27.04.2021 Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області направило на адресу Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради запит щодо надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами по проспекту Незалежності із рекламою в магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (а.с. 30).

Згідно листа Департаменту містобудівного комплексу земельних відносин Чернівецької міської ради від 05.05.2021 №04/01-08/1-1628, Чернівецька міська рада та її виконавчий комітет рішень про надання дозволів зокрема на встановлення рекламних конструкцій на будівлі по проспекту Незалежності із рекламою “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” не приймали (а.с. 29).

05.05.2021 ФОП ОСОБА_1 направлено запрошення на засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу на 27.05.2021 об 11 год. 00 хв. що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням (а.с. 31 - 32).

У протоколі засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 27.05.2021 зафіксовано, що дозволів на розміщення реклами ФОП ОСОБА_1 не було отримано, разом з тим кореспонденція нею ігнорується, в телефонній розмові повідомила, що не надходили листи поштою та наполягала на надсиланні листів поштовим зв`язком (а.с. 33-34).

На засідання 27.05.2021 ФОП ОСОБА_1 не з`явилась, про причини не повідомила, у звязку з чим вирішено повторно провести засідання щодо розгляду справи, про що повідомити відповідача.

27.05.2021 ФОП ОСОБА_1 направлено запрошення на засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу на 24.06.2021 об 11 год. 00 хв., що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням (а.с. 36).

24.06.2021 проведено чергове засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, на яке вкотре ФОП ОСОБА_1 не з`явилась. За результатами розгляду справи визнано, що зовнішня реклама щодо знижки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » містить порушення встановлених законом вимог щодо змісту реклами та порушення порядку розповсюдження реклами, передбачених ч. 5 ст. 8 та ч. 1 ст. 16 Закону України “Про рекламу” (а.с. 41-42).

На підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 24.06.2021, позивачем прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №14 від 29.06.2021, яким за порушення ч. 5 ст. 8 та ч. 1 ст. 16 Закону України “Про рекламу” на відповідача накладено штраф у розмірі 5083,00 грн (а.с. 44).

Зазначене рішення направлено відповідачу 30.06.2021 за місцем його реєстрації рекомендованим листом з описом вкладеного, що підтверджується рекомендованим повідомленням та описом вкладеного АТ “Укрпошта” (а.с. 45-47).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами на території України регулюються Законом України “Про рекламу” від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень ст. 1 цього Закону реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

Згідно із ч. 1 ст.7 Закону № 270/96-ВР основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

За положеннями ч. 3 ст. 7 Закону № 270/96-ВР реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 26 цього ж Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Частиною 4 ст. 27 цього ж Закону, передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами. Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є центральним органом виконавчої влади, який в тому числі реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Частинами 2, 3 ст. 26 Закону № 270/96-ВР встановлено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону (ч. 1 ст. 27 Закону № 270/96-ВР).

Згідно ч.2 ст. 27 Закону № 270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3 розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693 (далі - Порядок № 693 ).

Пунктом 9 Порядку № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду (п. 12 Порядку № 693).

Пунктом 13 Порядку № 693 передбачено, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: - перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (п. 14 Порядку № 693).

Відповідно до п. 14 Порядку № 693 Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно з п. 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (п. 18 Порядку № 693).

Пунктом 20 Порядку № 693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Беручи наведені норми матеріального права та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано обов`язок щодо повідомлення відповідача у письмовому порядку про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.

Судом встановлено, що відповідач на розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу, не прибув, хоча належним чином був повідомлений про їх розгляд, що підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи видно, що 29.06.2021 позивачем прийнято рішення №14, яким за порушення ч. 5 ст. 8 та ч. 1 ст. 16 Закону України “Про рекламу” на відповідача накладено штраф у розмірі 5083,00 грн.

Відповідно до ч. 11 ст. 27 Закону № 270/96-ВР рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з вимогами п. 19, 20 Порядку № 693 рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку; сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Як видно із матеріалів справи, рішення № 14 від 29.06.2021 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідач не оскаржував, доказів оскарження рішення до суду не надав.

Отже, штрафні санкції до порушників законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу.

Сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов`язання та підлягає сплаті до державного бюджету.

Не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення № 14 від 29.06.2021 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу направлено відповідачу 30.06.2021 за місцем його проживання, яке ним зазначено у поданій до позивача відповіді від 18.02.2021 ( АДРЕСА_3 ) рекомендованим листом з описом вкладеного, що підтверджується рекомендованим повідомленням та описом вкладеного АТ “Укрпошта” (а. с. 45-47).

Зазначена адреса співпадає з адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003 р., якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивач належним чином повідомив відповідача про прийняття рішення № 14 від 29.06.2021 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Судовим розглядом встановлено, що в добровільному порядку відповідачем рішення не виконано, штраф у сумі 5083,00 грн не сплачено.

Доказів оскарження рішення № 14 від 29.06.2021 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу учасниками справи не надано, у зв`язку з чим, суд приходить висновку про те, що визначений у ньому штраф набув статусу узгодженого грошового зобов`язання.

Разом з тим, станом на час розгляду справи в суді, докази про сплату штрафу, визначеного рішенням № 14 від 29.06.2021, у матеріалах справи відсутні.

Суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за правопорушення законодавства про рекламу, у зв`язку з чим предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення відповідної заборгованості в судовому порядку: дотримання суб`єктом владних повноважень встановленої процедури прийняття рішення про застосування штрафних санкцій; узгодження визначеного у рішенні грошового зобов`язання; сплата узгоджених грошових зобов`язань у встановлений законом строк.

Поряд з цим, питання правомірності визначених суб`єктом владних повноважень штрафних санкцій у відповідному рішенні не охоплюється предметом даного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Оскільки рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 14 від 29.06.2021 відповідачем не оскаржене, штраф у добровільному порядку не сплачено, факт вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 27 Закону № 270/96-ВР, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Частиною 9 ст. 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Отже, рішення позивача станом на час розгляду даної справи є чинним, доказів виконання вказаного рішення відповідачем не надано, що, в свою чергу, свідчить про наявність правових підстав для задоволення позову.

За наведених обставин, рішення № 14 від 29.06.2021 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким накладено штраф на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

До того ж, суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним штрафу у розмірі 5083,00 грн або оскарження в судовому порядку та скасування рішення № 14 від 29.06.2021.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 5083,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити повністю.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, тому суд не стягує їх з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 – 77, 90, 134, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету (код платежу 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”, рахунок (ІВАN) UА 718999980313050106000024405, отримувач Чернівецьке ГУК/ Чернівецька ТГ, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37836095) штрафну санкцію в розмірі 5083,00 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - Головне управління Держпродспоживслужби у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Сторожинецька, 115, код ЄДРПОУ 40416813).

відповідач - фізична особа – підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя В.К. Левицький