Рішення № 103226116, 02.02.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/4018/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідача), в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 171287,43 грн до державного бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно даних контролюючого органу за відповідачем рахується заборгованість за несвоєчасну сплату суми грошового зобов`язання, відповідно до прийнятих податкових повідомлень-рішень - в загальній сумі 171287,43 грн.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що позивачем не надано суду підтверджуючих доказів того, що ГУ ДПС в Чернівецькій області, як відокремлений підрозділ має адміністративну процесуальну дієздатність, тоді як відповідно до вимог статті 43 КАС України, таким правом наділенні лише органи державної влади (окрім іншого) їх посадові особи. Відтак, на думку відповідача ГУ ДПС в Чернівецькій області, як відокремлений підрозділ не є юридичною особою, а тому не наділений правом звертатись до суду.

Крім того, відповідач вважає, що стягнення податкового боргу до державного бюджету України суперечитиме Бюджетному кодексу України.

Також, у відзиві на адміністративний позов відповідач просив покласти судові витрати на позивача.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З 29.05.2012 року зареєстрований, як фізична особа - підприємець, а з 09.07.2019 року реєстрація підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця припинена.

Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість, яка складається з податку на додану вартість - 54800,29 грн, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 106983,56 грн, ПДФО, що сплачується податковими агентами - 510,00 грн, військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 8993,58 грн - всього в загальній сумі 171287,43 грн, який власне виник на підставі: податкового повідомлення - рішення від 04.06.2019 року № 0006711304, № 0006991304 від 12.07.2019 року, № 0006981304 від 12.07.2019 року, № 0006701304 від 04.06.2019 року.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Податкового кодексу України - податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктами 8.1. та 8.2. ст. 8 ПК України передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.

Відповідно до пп. 9.1.2. п.9.1. ст. 9 ПК України - податок на доходи фізичних осіб відноситься до загальнодержавних податків.

Згідно з п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У відповідності до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно п.п.162.1.1. п. 162.1. ст. 162 ПК України регламентовано, що платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно п.п. 163.1.1. п. 163.1. ст. 163 ПК України - об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов`язок зі сплати податку за наслідком чого виник борг в сумі 171287,43 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та відомостями з інтегрованої картки платника податків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відповідно ст.9 ПК України до загальнодержавних податків належать, в тому числі податок на доходи фізичних осіб.

Пунктом 9.3. ст. 9 ПК України зазначено, що зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відтак, суд відхиляє аргументи відповідача з приводу того, що стягнення податкового боргу з останнього до державного бюджету України суперечитиме Бюджетному кодексу України, як необґрунтовані.

Крім того варто зауважити, що відповідно до вимог статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Отже, з огляду на наведені вище приписи КАС України, суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що ГУ ДПС в Чернівецькій області, як відокремлений підрозділ не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України в разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом також встановлено, що контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 23.07.2019 року № 102418-56 на суму боргу 171288,43 грн, яке вручено 29.07.2019 особисто відповідачу.

Відтак, борг вважається таким, що не погашений у добровільному порядку станом на день розгляду даної справи в суді.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу, відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, і наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову повністю.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз. За відсутності вказаних витрат суд не вирішує питання про їх стягнення.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 171287,43 грн до державного бюджету.

3. Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 44057187).

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя О.В. Боднарюк