Рішення № 103226099, 03.02.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1251/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.02.2020 року: № 0002933304 про донарахування грошового зобов`язання з військового збору на суму 44588,23 грн; № 0002973304 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітною періоду в сумі 27257 грн; № 0002953304 про донарахування грошового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 38803,75 грн; № 0002963304 про донарахування штрафу з податку на додану вартість за порушення граничного строку реєстрації (складання) податкових накладних на суму 15392 грн; № 0002923304 про донарахування податку з доходів фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 535058,68 грн; №0002943304 про донарахування єдиного податку з фізичних осіб на суму 216054,86 грн; №0001220504 про донарахування штрафних санкцій за незастосування при розрахунках із споживачами реєстратора розрахункових операцій на суму 1,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про помилковість висновків податкового органу, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у 2016 р., перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, занизив загальну суму доходу за звітний період на суму 1157700,00 гривень. Позивач вказує, що 14.03.2016 р. уклав між собою як фізичною особою та фізичною особою – підприємцем договір із надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 940000,00 грн та у березні 2016 році поповнив власний рахунок на суму 216000,00 гривень. При цьому, позивач не вважає вказані кошти доходом фізичної особи-підприємця, а тому вказує на протиправність нарахування єдиного податку з фізичних осіб в сумі 172843,89 та з урахуванням нарахованих штрафних санкцій на загальну суму 216054,86 гривень. Крім цьому позивач вказує на безпідставність висновків податкового органу про заниження загального оподатковуваного доходу за 2017 р. у сумі 434836,18 грн, оскільки розбіжностей у формуванні валових доходів у річній декларації фактично при перевірці не виявлено. Також позивач вказує, що у ході проведення перевірки відповідачем безпідставно не підтверджено у складі витрат фактично понесені позивачем витрати, пов`язані із одержанням доходу на суму 1943202,39 грн, у т.ч. за 2017 рік на суму 1741927,33 грн та за 2018 рік на суму 201275,06 грн, а саме витрати на придбання меблів для аптек у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на суму 987690 грн, в т.ч у 2017 році на суму 786415 грн, будівельних матеріалів для проведення поточного ремонту приміщень, тощо. Крім того, позивач вказує, що за даними виписок банківських установ на розрахунковий рахунок позивача надійшло коштів на суму 11420723,86 грн, різниця між даними бази даних РРО та фактичними надходженнями складає 26964,95 гривень. Однак, позивач вважає, що перевіркою зроблено безпідставний та необґрунтований висновок щодо непроведення через РРО 859891,57 грн - суми безготівкових розрахунків, використовуючи платіжний термінал (еквайринг) за період з 01.01.2017 року по 18.07.2017 рік. Таким чином, позивач вказує, що у відповідні періоди податковими інспекторами зроблені хибні висновки щодо заниження оподатковуваного доходу та завищення суми документально підтверджених витрат, пов`язаних із господарською діяльністю, що у свою чергу, призвело до неправомірних висновків стосовно правильності визначення загального оподатковуваного доходу. Крім цього, позивач вважає неправомірним і нарахування єдиного податку з фізичних осіб із суми перевищення граничного обсягу оподатковуваного доходу, встановленого для платників єдиного податку другої групи, за ставкою 15 %, так як позивач не перевищував законодавчо встановлений граничний обсяг. З урахуванням наведеного, позивач вказує на спростування висновків податкового органу про заниження чистого оподатковуваного доходу та, як наслідок, донарахування податку з доходів фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість.

З вказаних підстав позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позову та зазначає про безпідставність позовних вимог, оскільки податковим органом дотримано вимоги чинного законодавства під час проведення перевірки, його фіксування та надіслання відповідних рішень позивачу. Відповідач вказує, що внесені позивачем, як фізичною особою, собі, як фізичній особі – підприємцю, грошові кошти (поворотна фінансова допомога) на розрахунковий рахунок у банках є безпосереднім доходом платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 та підлягає оподаткуванню згідно ст. 292 ПК України. Відповідно до відомостей про рух коштів по банківському рахунку позивача встановлено надходження коштів за 2016 р. в сумі 2652292,64 грн, у тому числі 2079207,37 грн без врахування надходжень торгівельної виручки, відшкодування по операціям торгівельного еквайрингу та поворотної фінансової допомоги отриманої від ОСОБА_3 . Таким чином, податковий орган вказує на перевищення дозволеного обсягу доходу для перебування на 2 групі спрощеної системи оподаткування за 2016 р. в сумі 1152292,61 гривень. На підставі вказаних порушень податковим органом зроблено висновок, що позивачем не застосовано ставку єдиного податку у розмірі 15% до обсягу перевищення доходу та відповідно на 172843,89 грн занижено єдиний податок за 2016 рік. Також відповідач зазначив про встановлення заниження позивачем показника у колонці 4 “сума одержаного доходу” додатків Ф2 Декларацій про майновий стан та доходи за 2017-2018 р. в сумі 434836,18 грн за 2017 рік. Проведеною звіркою надходжень коштів, що відшкодовані на розрахунковий рахунок по операціям торгівельного еквайрингу в сумі 1364498,95 грн та безготівкових надходжень за операціями торгівельного еквайрингу згідно РРО в сумі 859891,57 грн, встановлено розбіжність в сумі 504607,38 гривень. Податковий орган вказав, що дана розбіжність виникла внаслідок того, що у період з 01.01.2017 р. по 18.07.2017 р. при продажі товару позивач проводив розрахункові операції в безготівковій формі з використанням платіжного терміналу (ЕКВАЙРИНГ), який не був поєднаний з реєстратором розрахункових операцій. Відповідач вказує, що позивач занизив дохід по операціях торгівельного еквайрингу в сумі 471595,68 гривень. Таким чином, перевіркою встановлено заниження позивачем одержаного доходу за 2017 р. в сумі 434836,18 гривень. Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у додатках Ф2 до Декларацій про майновий стан і доходи встановлено заниження задекларованих показників за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р. в сумі 1943202,39 грн та завищення показників відображених у колонці 5 додатків Ф2 Декларацій про майновий стан та доходи за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р. в сумі 1943202,39 гривень. Податковий орган зазначає, що до перевірки не надано інформацію та її документальне підтвердження щодо стану розрахунків з постачальниками по залишках товарно-матеріальних цінностей. Перевіркою встановлено, що позивачем завищено витрати безпосередньо пов`язані з отриманням доходів на суму 1943202,39 гривень. За результатами перевірки також встановлено ненарахування, неутримання та несплату позивачем військового збору в розмірі 35670,58 гривень. Відповідач вказує, що позивач не включив до бази оподаткування податк на додану вартість за січень-липень 2017 р. операції з постачання товарів із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо (ЕКВАЙРИНГ). Позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 31043,00 грн.

Також перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 при реалізації товарно-матеріальних цінностей із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ЕКВАЙРИНГ) не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом лютого - липня 2017 року податкові накладні на суму ПДВ - 30784,00 грн, у зв`язку із чим на платника податків накладено штраф в сумі 15392,00 гривень. Перевіркою встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 27257,00 гривень.

Під час перевірки податковим органом також встановлено, що позивачем не проведено через реєстратор розрахункових операцій реалізацію товарів у безготівковій формі використовуючи платіжний термінал (еквайринг) на зальну суму 504607,38 грн з ПДВ.

З вказаних підстав, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 21.08.2020 року адміністративний позов залишено без руху.

01.09.2020 року, у зв`язку із виправленням недоліків адміністративного позову, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі.

24.12.2020 року ухвалою суду призначено розгляд справи на 01 лютого 2021 р. о 10:00 год у порядку загального позовного провадження.

01.02.2020 року сторони не з`явились, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи призначено на 01.03.2021 року об 11 год.

01.03.2021 року до матеріалів справи долучено докази та продовжено підготовче провадження строком на 1 місяць. Засідання призначено на 18.03.2021 року.

18.03.2021 року з`явились сторони, представником відповідача заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду.

18.03.2021 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду. За результатами проведених підготовчих дій судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.04.2021 року о 12 год.

19.04.2021 року судове засідання не відбулось у зв`язку із неявкою сторін. Призначено судове засідання на 06.05.2021 року об 11 год., у визначений день з`явились сторони і за результатами судового засідання оголошено перерву.

11.05.2021 року представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження по справі у зв`язку із замовленням експертизи з питань, викладених в акті податкової перевірки.

11.05.2021 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі. Призначено розгляд справи на 24.06.2021 року об 11:00 годині.

24.06.2021 року витребувано докази та відкладено розгляд справи на 09.08.2021 року об 11:00 годині.

09.08.2021 року судове засідання не відбулось у зв`язку із відпусткою представника відповідача, розгляд справи призначено на 12.08.2021 року.

18.08.2021 року в судове засідання з`явились сторони, судом заслухано вступні промови сторін, долучено до матеріалів справи заперечення на висновок експерта та оголошено перерву перед дослідженням доказів по справі.

02.09.2021 року в судове засідання з`явились сторони та з ініціативи суду викликано в якості свідка інспектора, який проводив перевірку платника податку ОСОБА_4

16.09.2021 року з`явились сторони, судом допитано свідка, досліджено докази та за результатами письмових заяв сторін суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

У матеріалах справи міститься акт перевірки ФОП ОСОБА_1 складений Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області від 26.12.2019 року № 71/24-13-33-04-14/2511717637.

На підставі акта перевірки 26.12.2019 №71/24-13-33-04-14/ НОМЕР_1 та з врахуванням розгляду заперечень ГУ ДПС у Чернівецькій області 18.02.2020 р. прийнято податкові повідомлення - рішення:

№ 0002943304 про сплату 172 843,89 грн. єдиного податку з фізичних осіб та 43 210,97 грн. застосованих штрафних санкцій;

№ 0002923304 про сплату 428 046,94 грн. податку на доходи фізичних осіб та 107 011,74 грн. застосованих штрафних санкцій;

№ 0002933304 про сплату 35 670,58 грн. військового збору та 8 917,65 грн. застосованих штрафних санкцій;

№ 0002953304 про сплату 31 043,00 грн. податку на додану вартість та 7760,75 грн. застосованих штрафних санкцій;

№ 0002973304 про зменшення на 27 257,00 грн. від`ємного значення податку на додану вартість;

№ 0002963304 про застосування 15 392,00 грн. штрафної (фінансової) санкції з посиланням на п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України;

№ 0001220504 про застосування 1 грн. штрафної (фінансової") санкції за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В матеріалах справи міститься декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік, за 2018 рік ФОП ОСОБА_1 (т.1 а.с. 50-57).

Рішення Держаної податкової служби від 19.05.2020 року про результати розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 , яким скаргу залишено без задоволення, а рішення податкового органу без змін. (т.1 а.с. 58-62).

У матеріалах справи міститься список вартості документально підтверджених витрат ФОП ОСОБА_1 , пов`язаних з господарською діяльністю, у тому числі інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг за 2017-2018 роки (Т.1 а.с. 64-65, т.2 а.с. 15-200, т.3 а.с. 46-118).

Копія податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2017 рік, знаходиться у справі. (т.1 а.с. 66-67).

В матеріалах справи міститься виписка банку АТ "Укрсиббанк" за 2017 рік по рахунку ФОП ОСОБА_1 (т.2 а.с. 201-250, т.3 а.с. 1-2).

Також міситься виписка банку АБ "Південний" по рахунку ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік. (т.3 а.с. 3-45).

В матеріалах справи міститься виписка банку АТ "Укрсиббанк, банку АТ "Ощадбанк", банку АБ "Укргазбанк", банку АБ "Південний" по рахунку ФОП ОСОБА_1 за 2018 рік (т.3 а.с.119-132, а.с. 133-163, а.с. 164-166, а.с. 167-250, т.4 а.с. 1-44).

На звернення адвоката позивача проведено судово-економічну експертизу експертом ОСОБА_5 24.06.2021 року № 21 результати якої містяться у справі. (т.4 а.с. 113-128).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що у відповідності до вимог Податкового кодексу України було проведено документальну планову перевірку діяльності платника податків фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, регулювання обігу готівки, порядку “здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 26 грудня 2019 року №71/24-13-33-04-14/ НОМЕР_1 .

На підставі акта перевірки 26.12.2019 №71/24-13-33-04-14/ НОМЕР_1 та з врахуванням розгляду заперечень ГУ ДПС у Чернівецькій області прийнято податкові повідомлення - рішення від 18.02.2020:

№ 0002943304 про сплату 172 843,89 грн. єдиного податку з фізичних осіб та 43 210.97 гри. застосованих штрафних санкцій;

№ 0002923304 про сплату 428 046,94 грн. податку на доходи фізичних осіб та 107 011.74 гри. застосованих штрафних санкцій;

№ 0002933304 про сплату 35 670,58 грн. військового збору та 8 917,65 гри. застосованих штрафних санкцій;

№ 0002953304 про сплату 31 043 грн. податку на додану вартість та 7760,75 грн. застосованих штрафних санкцій;

№ 0002973304 про зменшення на 27 257 грн. від`ємного значення податку на додану вартість;

№ 0002963304 про застосування 15 392 грн. штрафної (фінансової) санкції з посиланням на п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України;

№ 0001220504 про застосування 1 грн. штрафної (фінансової") санкції за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 здійснював діяльність з реалізації медичних виробів, продуктів харчування, малярних робіт та скління, інших будівельно-монтажних робіт та маркетингових послуг, застосовуючи з 01.01.16 року по 31.12.16 рік спрощену систему оподаткування обліку та звітності шляхом обрання 2 групи єдиного податку; з 01.01.17 року по 31.12.18 рік загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до п.85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 18.02.2020 № 0002943304 про сплату 172 843,89 грн. єдиного податку з фізичних осіб та 43 210.97 гривень застосованих штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Згідно з пп.14.1.257 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 грн. (в редакції, чинній на час перебування у перевіряємий період суб`єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності).

Підпунктом 292.14. статті 292 Податкового кодексу України встановлено, що визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб`єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Згідно з пунктом 292.1 статті 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

Згідно з п.293.8 ст. 293 Податкового кодексу України платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов`язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Відповідно до пп. 296.5.2 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають: 1) щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу; 2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку; 3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

Відповідно до п. 292.3. ст. 292 ПК України до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Відповідно до п.п. 3 п. 292.11. ст. 292 ПК України до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.

Згідно із абз. 8 п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до ст. 320 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Нормами ЦК України визначено, що договір про надання поворотної фінансової допомоги відповідає договору позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У разі коли йдеться про договір позики, сторонами договору є кредитор і позичальник.

Відповідно до ч. 1 ст.606 ЦК України зобов`язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Судовим розглядом встановлено, що в період з 01.01.16 року по 31.12.16 рік ОСОБА_1 укладено:

- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 14.07.16 р. № 1, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 отримав від громадянки ОСОБА_3 повороту фінансову допомогу в сумі 880 000 грн.;

- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 14.03.2016 №1, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 , отримано від самого себе громадянина ОСОБА_1 поворотну фінансову допомогу в сумі 940 000 грн.

В акті перевірки зазначено, що для своєї підприємницької діяльності самозайнята особа має право залучати будь - яке майно та кошти. Проте при укладанні господарських договорів підприємець зобов`язаний керуватися нормами цивільного законодавств, зокрема, при укладенні договору про надання поворотної фінансової допомоги нормами ч. 1 ст. 1046 ч. 1 статті 626, ч.1 ст.320, ст. 606 Цивільного кодексу України.

Аналізом вищевказаних норм Цивільного кодексу України суд робить висновок, що перевіркою зроблено вірні висновки: платник податків-фізична особа ОСОБА_1 уклавши договір про надання фінансової допомоги із собою став кредитором та боржником одночасно, відповідно зобов`язання ОСОБА_1 , як платника податків-фізичної особи, перед ОСОБА_1 - громадянином - відсутні. Тобто, "укладання договору про надання поворотної фінансової допомоги" з самим собою не матиме юридичних наслідків, а внесені грошові кошти (поворотна фінансова допомога) на розрахунковий рахунок у банках є безпосереднім доходом платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 та підлягає оподаткуванню згідно ст. 292 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція відображена у постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі № 824/909/17-а.

Крім того, під час проведення перевірки ОСОБА_1 листом № б/н від 28.11.2019 року (вх. №12544/ФОП від 05.12.2019 року) надано відомості про рух коштів по розрахунковому рахунку відкритому в АТ “УкрСиббанк”. Відповідно до зазначених відомостей, даних РРО та враховуючи те, що внесені грошові кошти (поворотна фінансова допомога згідно з договором від 14.03.2016 №1) на розрахунковий рахунок у банках є безпосереднім доходом платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 та підлягає оподаткуванню.

Перевіркою встановлено, що дохід позивача - платника податку за 2016 рік становить 2 652 292,61 грн. в тому числі:

- 2 079 207,37 грн. - кошти, надійшли на розрахунковий рахунок (без врахування надходжень торгівельної виручки по операціям торгівельного еквайрингу та поворотної фінансової допомоги отриманої від ОСОБА_3 );

- 573 085,24 грн. - готівкова виручка отримана через реєстратор розрахункових операцій.

Враховуючи зазначене, перевіркою встановлено, що в порушення підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV Податкового кодексу України ОСОБА_1 перевищено на 1 152 292,61 грн. дозволений обсяг доходу в 1 500 000 грн. для перебування на 2 групі спрощеної системи оподаткування за 2016 рік.

Відповідно до вказаного, перевіркою зроблено висновок, що ОСОБА_1 на порушення пункту 293.8 статті 293 Податкового кодексу України не застосовано ставку єдиного податку у розмірі 15%, до обсягу перевищення доходу та відповідно на 172 843,89 грн. (1 152 292,62 грн.* 15%) занижено єдиний податок за 2016 рік.

Стосовно податкового повідомлення - рішення від 18.02.2020 № 0002923304 про сплату 428 046,94 грн. податку на доходи фізичних осіб та 107 011,74 грн. застосованих штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичної особою підприємцем від провадження господарської діяльності встановлений статтею 177 Податкового кодексу України.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою -підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. визначено п.177.4 ст. 177 Кодексу.

До зазначених витрат, зокрема, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат підприємця, зокрема, витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; документально не підтверджені витрати.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників. пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Первинні документи - це документи, які фіксують і підтверджують господарські операції.

Документами, які підтверджують витрати на придбання ТМЦ, що використані у господарській діяльності, крім документів на оплату, можуть бути, зокрема, акт виконаних робіт наданих послуг, акт списання, використання у виробництві та інші первинні документ, що засвідчують факт оплати товарів, робіт послуг та їх безпосереднього використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 177.1 ст.177 Податкового Кодексу України доходи фізичних осіб -підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються заставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Перевіркою, достовірності відображених показників у колонці 4 “суми одержаного доходу” додатків Ф2 Декларацій про майновий стан та доходи за 2017-2018 року, встановлено, що ОСОБА_1 занижено вказаний показник за 2017 рік на 434 836, 18 грн.

Відповідно до інформації з бази даних РРО сума торгівельної виручки за період з 01.01.17 по 31.12.17 становить 11 393 758,91 грн. (з ПДВ) та 10 486 941,16 грн. (без ПДВ) (підтверджується додатком доданим ОСОБА_1 до заперечення (вх. ГУ від 06.02.2020 №5()97/ФОП).

При цьому, до складу торгівельної виручки входять безготівкові надходження по операціям торгівельного еквайрінгу (прийнята СГД безготівкова оплата за товар із застосуванням платіжного терміналу) в розмірі 859 891,57 грн. ( з ПДВ).

Проведеною звіркою надходжень коштів, що відшкодовані на розрахунковий рахунок банками АТ "УкрСиббанк" та Акціонерний банк "Південний" по операціям торгівельного еквайрінгу в сумі 1 364 498,95 грн. (з ПДВ) та безготівкових надходжень за операціями торгівельного еквайрінгу згідно РРО в сумі 859 891,57 грн. (з ПДВ), встановлено розбіжність в сумі 504 607,38 грн. (з ПДВ).

Дана розбіжність виникла внаслідок того, що у період з 01.01.17 по 18.07.17 при продажі товару ОСОБА_1 проводились розрахункові операції в безготівковій формі з використанням платіжного терміналу (ЕКВАЙРИНГ), який не був поєднаний з реєстратором розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов`язаний її зарахувати на рахунок отримувача в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі. Тож завершені перекази коштів завжди надходять “виключно” на поточний рахунок отримувача.

Згідно зі ч. 1 ст. 47 Закону “Про банки та банківську діяльність” на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції, зокрема, залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу).

Відповідно до п. 2.4 постанови Національного банку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 № 22 банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 9 до цієї Інструкції. Зокрема, банк отримувача перевіряє заповнення таких реквізитів: "Отримувач", "Код отримувача", "Рахунок отримувача", "Банк отримувача".

Отже, ці реквізити є банківськими реквізитами отримувача, за наявності яких банк зараховує кошти на рахунок клієнта. Таким чином, коли покупець використовує платіжну картку для оплати продавцю через POS-термінал - це банківська операція, яка одночасно підпадає під визначення розрахункової операції і вимагає застосування РРО, ПРРО.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 отримував дохід від роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами, то податковим органом правильно встановлено, що платником занижено дохід по операціям торгівельного еквайрингу не поєднаного до РРО на 471 595,68 грн. (без ПДВ 7 %).

Стосовно позиції позивача, що відповідачем невірно застосовано до продажу товару встановленої різниці по операціям торгівельного еквайрингу (504607,38 грн.) суму ПДВ 7% - величину ставки для реалізації лікарських засобів та медичних препаратів. І що не взято до уваги податковим органом те, що позивачем у 2017 році здійснювалась реалізація інших, зокрема, косметологічних товарів (креми, маски, зубні пасти, щітки тощо), продуктів харчування (дитяче харчування, мінеральні води) та харчових добавок (спортивне та дитяче харчування), що оподатковується ПДВ за загальною ставкою - 20%.

З цього приводу в судовому засіданні було допитано в якості свідка інспектора ОСОБА_4 , який проводив перевірку платника податку, і повідомив, що оскільки обсяг реалізованого товару значний у відповідності до вимог податкового кодексу платник податків надає всі необхідні для проведення перевірки документи. Було запропоновано платнику податків надати перелік товарів за якими ставками ПДВ реалізовувались. Однак, на таку вимогу податкового органу платник податку не надав необхідної інформації, тому під час перевірки до товару, який був реалізований за операціям торгівельного еквайрингу (504607,38 грн.) відбуло застосовано ставку 7% ПДВ - величину ставки для реалізації лікарських засобів та медичних препаратів як основного виду діяльності аптеки, найнижчу із можливих ставок. Вся інша продукція не мала питомої ваги у продажах, а була лише супутнім товаром, який застосовується до продажів. При цьому, платник податків, жодними чином не постраждав, оскільки було застосовано найнижчу ставку ПДВ, отже і нарахувань із цього податку було менше.

У відповідності до вимог п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Суд повністю погоджується із тим, що платник податків на вимогу контролюючого органу зобов`язаний був надати повну інформацію щодо реалізованих товарів за операціями торгівельного еквайрингу, що не були поєднані до РРО, однак, цього не зробив, тому податковий орган використовував ту наявну інформацію яка у нього була. При цьому, до платника податків було застосовано найнижчу ставку ПДВ 7% ПДВ - величину ставки для реалізації лікарських засобів та медичних препаратів, отже і нарахувань із цього податку було менше.

У зв`язку з викладеним та з урахуванням того, що дебіторська заборгованість по покупцях відсутня (лист ОСОБА_1 від 28.11.19 (вх. №12544/ФОП від 05.12.2019 року)) актом перевірки встановлено, що загальна сума отриманих ОСОБА_1 в 2017 році доходів від роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами становить 10 958 536,84 грн. в тому числі:

- 10 486 941,16 грн - сума торгівельної виручки без ПДВ;

- 471 595,68 грн - сума заниженого доходу без ПДВ по операціям торгівельного еквайрінгу.

На підставі зазначеного, перевіркою достовірності, визначення загального оподатковуваного доходу встановлено, що сума отриманого доходу від роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами за 2017 рік: за даними платника - 10 523 700,66 грн.; за даними перевірки - 10 958 536,84 грн.; розбіжність - 434 836,18 грн.

Отже, на підставі аналізу зазначених даних встановлено, що ОСОБА_1 на порушення пп.164.1.1., п.164.1. абз.2 п. 164.1, п. 164.2., п.164.3 ст.164 та п. 177.1, п.177.1, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України занижено одержаний дохід за 2017 рік на 434 836,18 грн.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у додатках Ф2 до Декларацій про майновий стан і доходи встановлено завищення задекларованих показників за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 у сумі 1 943 202,39 грн. (2017 рік - 1 741 927,33 грн., 2018 рік - 201 275,06 грн.)

Перевіркою показників відображених у колонці 5 “вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції” додатків Ф2 Декларацій про майновий стан та доходи за період з 01.01.17 по 31.12.18 встановлено, що ОСОБА_1 завищено вказаний показник на 1 943 202,39 грн. (2017 рік - 1 741 927,33 грн., 2018 рік - 201 275,06 грн.).

Так, відповідно банківських виписок з поточних рахунків АТ "УкрСиббанк" та АБ "Південний" загальна сума здійсненних перерахувань постачальникам за придбані товари:

за 2017 рік становить 10 219 827,72 грн. (з ПДВ) та 9 551240,86 грн. (без ПДВ за ставкою 7%);

за 2018 рік становить 19 061 816,47 грн. (з ПДВ) та 17 814 781,75 гри. (без ПДВ за ставкою 7%).

Водночас, під час перевірки ОСОБА_1 вручено лист ГУ ДПС у Чернівецькій області від 28.11.19 № 2541/ФОП/24-13-33-04, щодо надання інформації про залишки товарно-матеріальних цінностей за даними обліку станом на 01.01.16, 01.01.17, 01.01.18, 31.12.18.

Згідно листа ОСОБА_1 від 28.11.19 (вх. № 12544/ФОП від 05.12.19) залишки товарно-матеріальних цінностей за даними обліку станом на 01.01.2016 р., 01.01.2017р. , 01.01.2018 р. , 31.12.2018 р. обчислені з врахуванням ПДВ (7%) та націнки (20%) та становлять: станом на 01.01.16 - 0,00 грн., станом на 01.01.17 р. - 1 436 971,07 грн., станом на 01.01.18 р. - 3 436 668,69 грн., станом на 31.12.18 р - 4 319 215,38 грн.

Однак, до перевірки позивачем не було надано інформації та її документальне підтвердження щодо стану розрахунків з постачальниками по вищезазначених залишках товарно-матеріальних цінностей.

Таких документів і не надано під час судового розгляду справи.

Враховуючи зазначене, встановлено збільшення залишків товарно-матеріальних цінностей за 2017-2018 роки, яке з урахуванням ПДВ - 7% та націнки - 20% становить 2 882 244,38 грн. (в тому числі: на кінець 2017 року - 1 999 697,62 грн.; на кінець 2018 року - 882 546,69 грн,) та без врахуванням ПДВ - 7% та націнки - 20% складає 2 244 738,56 гри. (в тому числі: на кінець 2017 року - 1 557 396,90 грн., на кінець 2018 року - 687 341,66 грн.)

У зв`язку з викладеним, встановлено, що вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції:

за 2017 рік становить 7 993 843,96 грн. ( 9 551 240,86 грн. - 1 557 396,90 грн.);

за 2018 рік становить 17 127 440,09 грн.( 17 814 781,75 грн. - 687 341,66 грн.).

На підставі зазначеного перевіркою встановлено, що показник колонки 5 “вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції” додатку Ф2 Декларації про майновий стан та доходи:

за 2017 рік за даними платника - 9 735 771,29 грн.; за даними перевірки 7 993 843,96 грн.: розбіжність - 1 741 927,33 грн.;

за 2018 рік за даними платника - 17 328 715,15 грн.; за даними перевірки - 17 127 440,09 грн.; розбіжність - 201 275,06 грн.

Отже, встановлено, що ОСОБА_1 в порушення пп.177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України завищено витрати безпосередньо пов`язані з отриманням доходів на 1 943 202,39 грн., (2017 рік - 1 741 927,33 грн., 2018 рік - 201 275,06 грн.)

На підставі вищенаведеного, встановлено, що ОСОБА_1 в порушення п. 177.1, 177.2, 177.4, ст. 177 Податкового кодексу України занижено чистий оподатковуваний дохід на 2 378 038,57 грн. (2017 рік - 2 176 763,51 грн., 2018 рік - 201 275,06 грн.) та занижено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 428 046,94 грн. (2017 рік - 391 817,43 грн., 2018 рік - 36 229,51 грн.)

Щодо податкового повідомлення - рішення від 18.02.2020 р. № 0002933304 про сплату 35 670,58 грн. військового збору та 8 917,65 грн. застосованих штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ (підпункт 1.2 пункт 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).

Статтею 163 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України ставка збору складає 1,5 %, об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 також порушено вимоги пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України у частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору в розмірі 35 670,58 грн. (2017 рік - 32 651,45 грн., 2018 рік - 3 019,13 грн.).

З приводу податкового повідомлення-рішення від 18.02.2020 № 0002953304 про сплату 31 043,00 грн. податку на додану вартість та 7760,75 грн. застосованих штрафних санкцій суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 185.1 а, б статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Податкового кодексу України розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються, зокрема, будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп.192.1.1 п.192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 120 2 ст. 120 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Перевіркою показників рядка 1 “операції, що оподатковуються за ставкою 7 %” колонки Б Декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01,2017 по 31.12.2018 встановлено, що ОСОБА_1 на порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України занижено вказаний показник на 30 784 грн. (лютий 2017 року - 3 786 грн. березень - 4 920 грн. квітень - 4 849 грн., травень - 7 033 грн., червень - 6 639,00 грн., липень 2017 року - 3 557 грн.). внаслідок заниження бази оподаткування.

Так, згідно банківських виписок з розрахункових рахунків АТ "УкрСиббанк" та ЛБ "Південний" відшкодування банками по операціям еквайрингу складали: лютий 2017 року -54 081,08 грн. ПДВ - 3 786,00 грн., березень - 70 282,65 грн. ПДВ - 4 920 грн., квітень - 69 277,77 грн. ПДВ - 4 849 грн., травень - 100 472,86 грн. ПДВ - 7 033 грн. червень -94 846,49 грн. ПДВ - 6 639 грн., липень 2017 року - 50 814,07 грн. ПДВ - 3 557 грн.

Однак, ОСОБА_1 не включено до бази оподаткування податком на додану вартість за січень - липень 2017 року операції з постачання товарів із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ЕКВАЙРИНГ).

Крім того, перевіркою показників рядка 8 “Коригування податкових зобов`язань” Декларацій з податку на додану вартість встановлено, що ОСОБА_1 на порушення п. 192.2 ст.192 Податкового кодексу України неправомірно зменшено податкові зобов`язання на 259 грн. (березень 2017 року - 18 гри., травень - 72 грн., червень - 44 грн., липень - 12 грн., серпень - 63 грн., грудень 2017 року - 5 грн., лютий 2018 року - 18 грн., квітень 2018 року - 27 грн.), оскільки перевіркою не встановлено, а платником не надано документів (актів списання товарів. ТТН на перевезення товарів, платіжних документів щодо повернення коштів за товар покупцям тощо), якими підтверджено правильність проведених коригувань, щодо зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Внаслідок вищенаведеного встановлено, що ОСОБА_1 на порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п. 192.1,192.2 ст.192, п.200.1, в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 31 043 грн. (лютий 2017 року - 3 786 грн., червень 2018 року -27 257 грн.) та завищено від`ємне значення податку на додану вартість на 27 257 грн. (березень 2017 року - 4 938 грн., квітень - 5 395 грн., травень - 6 559 грн., червень - 6 683 грн., липень -3 569 грн., серпень - 63 грн., грудень 2017 року - 5 грн., лютий 2018 року - 18 грн., квітень 2018 року - 27 грн.).

Стосовно податкового повідомлення - рішення від 18.02.2020 №0002963304 про застосування 15 392 грн. штрафної (фінансової) санкції з посиланням на п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на порушення п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при реалізації ТМЦ із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ЕКВАЙРИНГ) не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом лютого - липня 2017 року податкові накладні на суму ПДВ - 30 784,00 грн. На платника податків накладено штраф в сумі 15 392,00 грн.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 18.02.2020 № 0002973304 про зменшення на 27 257,00 грн. від`ємного значення податку на додану вартість судом встановлено, що завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 27 257,00 грн. Доказів та доводів на спростування зазначеного позивачем надано не було.

З приводу податкового повідомлення - рішення від 18.02.2020 №0001220504 про застосування 1 грн. штрафної (фінансової") санкції за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суд зазначає таке.

Статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (а місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет. при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п.1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Перевіркою дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 по 18.07.2017 здійснював реалізацію товарів у безготівковій формі використовуючи платіжний термінал (еквайринг), який не був поєднаним з реєстратором розрахункових операцій (далі - РРО).

Враховуючи зазначене, податковим органом вірно зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не проведено через реєстратор розрахункових операцій реалізацію товарів у безготівковій формі використовуючи платіжний термінал (еквайринг).

Виходячи з вищезазначеного, дії відповідача є правомірними, рішення ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. доводи викладені в позовній заяві не спростовують висновків перевірки, тому підстави для скасування податкових повідомлень рішень відсутні.

При цьому, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Висновок експерта зроблено на замовлення позивача при цьому питання, які було поставлено на дослідження фактично стосуються перепровірки результатів документальної позапланової перевірки податкового органу. А саме чи підтверджуються документально висновки акту перевірки від 26 грудня 2019 року №71/24-13-33-04-14/ НОМЕР_1 про результати документальної перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, правильності нарахувань, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, дотримання норм законодавства, щодо ввезення, виробництва та реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.

Суд оцінює зазначений висновок на рядку із іншими доказами, які є у справі.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом.

Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Найперше, висновок експертизи містить посилання на загальні документи, які було враховано під час проведення експертного дослідження, однак не містить детального переліку із зазначенням реквізитів документів, що взяті до уваги під час такого дослідження.

По-друге, розрахунки наведені у такому висновку не мають обґрунтування і мотивів в чому полягає невідповідність і чим вона підтверджується. Тому суд не приймає цей документ як доказ з якого можна встановити певні обставини.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність винесених рішень, а тому підстав для задоволення позову немає.

Судові витрати

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідач не поніс відповідних витрат, а тому суд не вирішує питання про їх повернення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257, 262 КАС України, суд –

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А,м. Чернівці, 58013, ЄДРПОУ 43143196).

Суддя Т.М. Брезіна