Рішення № 103226071, 11.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року справа № 580/12/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Нужної А.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

04.01.2022 ОСОБА_1 (далі — позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі — Відділ ДВС, відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 29.10.2021 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.

Позов обґрунтований тим, що 18.06.2021 державний виконавець виніс постанову про залучення спеціаліста - кандидата психологічних наук ОСОБА_2 для надання оцінки поведінки дитини і боржника у виконавчому провадженні № 65093833.

Позивач вказує, що спеціаліст порушив строки надання письмового висновку експерта за результатами проведення психологічної експертизи, оскільки такий висновок був долучений до матеріалів виконавчого провадження у жовтні 2021 року, при цьому експертиза почала виконуватись 09.07.2021, а закінчилась 30.09.2021. Також вказує, що постановою державного виконавця від 18.06.2021 залучено спеціаліста, а додаткові витрати стягуються на оплату висновку експерта, якого відповідною постановою залучено до виконавчого провадження не було, то відповідно і витрати по проведенню експертизи відшкодуванню не підлягають.

Зазначає, що вона, як боржник, неодноразово і регулярно виконувала рішення суду, в зв`язку з чим вбачається обґрунтована недоцільність та відсутність потреби в залученому спеціалісті.

29.10.2021 державний виконавець виніс постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження. Зазначену постанову та визначений розмір додаткових витрат виконавчого провадження позивач вважає безпідставною та незаконною, винесеною із порушенням вимог Закону Україну «Про виконавче провадження».

Позивач зазначає, що такі витрати повинні бути необхідними в межах конкретного виконавчого провадження. Однак, на думку позивача, заявлені додаткові витрати не можуть вважатись обґрунтованими та необхідними у вказаному виконавчому провадженні, оскільки рішення немайнового характеру виконувалось нею належним чином і необхідності у залученні спеціаліста, а відтак і в додаткових витратах об`єктивно не було.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2022, суд поновив позивачу строк звернення до суду, прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі та призначив судове засідання на 14 год 30 хв 07.02.2022.

04.02.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву № 4766-4 від 04.02.2022, в якому просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке.

16.04.2021 на підставі виконавчого листа № 705/2801/19 2/705/740/20, виданого 08.04.2021 Уманським міськрайонним судом, відкрито виконавче провадження № АСВП 65093833 про встановлення порядку спілкування та участі батька ОСОБА_3 у вихованні дочки ОСОБА_4 .

Виконавцями, у відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, Інструкції з організації примусового виконання рішень, прийнято рішення про залучення до проведення виконавчих дій спеціаліст-психолога, враховуючи, що боржницею ОСОБА_1 не виконується рішення суду, не забезпечується побачення батька з дочкою, поведінку дитини при побаченнях та зафіксовані факти дійсного впливу боржниці ОСОБА_1 на дитину під час побачень, а також заяви стягувача про те, що боржниця негативно впливає на дитину, на її бажання й психоемоційний стан при побаченнях з батьком, враховуючи поведінку дитини при побаченнях, те що зафіксовано факти дійсного впливу боржниці ОСОБА_1 на дитину під час цих побачень та найкращі інтереси дитини.

Оскільки, вказує відповідач, органи опіки та піклування Уманської міської ради відмовилися співпрацювати з державною виконавчою службою та надали відмову в залучені психолога від даної служби, 04.06.2021 відділом направлено запит до Уманського державного педагогічного університету про залучення кваліфікованого спеціаліста факультету соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету для участі у примусовому виконанні рішень та надання відповідних висновків.

Для проведення психологічної експертизи залучено кандидата психологічних наук ОСОБА_2

18.06.2021 державним виконавцем винесено постанову про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні.

При цьому, як зазначає відповідач, постанову від 18.06.2021 про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні сторонами виконавчого провадження не оскаржено.

Вказує, що позивач неодноразово наголошувала на залученні психолога до справи. Клопотанням від 13.07.2021 про долучення спеціаліста до проведення виконавчої дії просила допустити до проведення виконавчої дії лікаря-психолога ОСОБА_5 .

Також, заявою від 29.07.2021 позивач просила виконавців та спеціаліста-психолога поставити на розгляд психологу ряд питань, які згідно з відповіддю спеціаліста не можуть бути предметом дослідження.

Відділом ДВС після отримання відповідного висновку експерта ОСОБА_2 за результатами проведення психологічної експертизи у виконавчому провадженні № 65093833, на підставі договору про надання послуги у сфері наукової та науково-технічної діяльності, протоколу угоди, яким встановлена ціна роботи «Проведення наукової, науково-технічної, інших видів експертизи в установленому законом порядку», що складає суму в розмірі 22 360,00 грн, винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.

Отже, на думку відповідача, постанова державного виконавця від 29.10.2021 про визначення розміру додаткових витрати виконавчого провадження є законною та винесеною у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Також, відповідачем, у відзиві на позовну заяву, зазначено про пропуск ОСОБА_1 строку подачі позовної заяви до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.02.2022, суд задовольнив клопотання відповідача та ухвалив проводити судові засідання за участі його представника в режимі відеоконференції, забезпечення проведення судового засідання доручено Уманському міськрайонному суду Черкаської області.

Ухвалою суду від 07.02.2022, суд задовольнив заяву представника позивача та ухвалив проводити судові засідання за його участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення “EasyCon”.

09.02.2022 від представника позивача адвоката Расторгуєва О.В. на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити. Додатково вказав, що відповідачем не надано жодного документа, який би підтверджував вчинення державним виконавцем дій, направлених на встановлення причин такої поведінки дитини, перевірку фактів, викладених у заявах боржника. Державним виконавцем не вчинено всіх необхідних дій на встановлення причин небажання дитини бачитись із батьком, в зв`язку з чим вбачає в діях державного виконавця бездіяльність.

Також, аналізуючи наданий експертом висновок, вказує на односторонню позицію експерта, оскільки в ньому відсутня важлива інформація, а саме скільки разів та часу, а також в яких умовах проводилось спостереження за стосунками дитини із батьком та мамою, а також експертом не проводилась робота з дитиною, що унеможливлює перевірку об`єктивності прийнятих висновків.

10.02.2022 на адресу суду, від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач додатково вказує, що залучення психолога було необхідною дією державного виконавця. Зазначає, що постанова про залучення до проведення виконавчих дій спеціаліста — кандидата психологічних наук ОСОБА_2 сторонами виконавчого провадження не оскаржувалась, як і висновок цього спеціаліста. Отже вважає, що всі дії державного виконавця щодо призначення даного спеціаліста були законні, вчинені як необхідні для встановлення причин поведінки дитини. Дії самого спеціаліста при проведенні досліджень та складання висновку також не оскаржувались.

Усною ухвалою суду від 07.02.2022, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, розгляд справи було відкладено судом за клопотанням представника позивача на 10.02.2022 11 год 30 хв.

В судовому засіданні, призначеному на 11 год 30 хв 10.02.2022 судом було оголошено перерву до 11.02.2022 11 год 30 хв.

У судове засідання, призначене на 11 год 30 хв 11.02.2022, учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (далі — КАС України).

До початку судового засідання, від представників сторін, на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, з урахуванням належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за неявки учасників справи.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд встановив таке.

Станом на час розгляду справи, на виконанні у Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 65093833.

13.04.2021 старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравченко М. В. (далі — державний виконавець) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 705/2801/19 2/705/740/20 від 08.04.2021, виданого Уманським міськрайонним судом Черкаської області, про встановлення порядку спілкування та участі батька ОСОБА_3 у вихованні дочки ОСОБА_4

18.06.2021 державний виконавець виніс постанову про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні ВП № 65093833, у зв`язку із встановленням під час проведення виконавчих дій випливу матері на дитину та те, що своїми діями боржниця ОСОБА_1 намагається вплинути на бажання та інтереси дитини, що іде всупереч виховання дитини, впливає на психоемоційний стан дитини. Згідно відповіді отриманої від Уманського Державного педагогічного університету ім.Павла Тичини до проведення виконавчих дій залучено кандидата психологічних наук ОСОБА_2 . Попереджено спеціаліста ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження ( а.с. 65).

Копія вказаної постанови направлена сторонам виконавчого провадження.

Дану постанову від 18.06.2021 про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні сторонами виконавчого провадження не оскаржено, про що зазначається сторонами у справі в своїх заявах та поясненнях.

Заявою від 29.07.2021 позивач, з метою дотримання засад виконавчого провадження, а саме справедливості та неупередженості, вважаючи за доцільне просила поставити на розгляд психологу ОСОБА_2 ряд питань ( а.с. 112). Однак, згідно з відповіддю спеціаліста, поставлені позивачем питання не можуть бути предметом дослідження ( а.с.115-118).

15.10.2021 до Відділу ДВС надійшов висновок експерта Радзівіл К.П. за результатами проведення психологічної експертизи у виконавчому провадженні № 65093833.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи, стягувачем, боржником або їхніми представниками, дії спеціаліста Радзівіл К.П. при проведенні досліджень та складанні висновку в даному виконавчому провадженні не оскаржувались, як і сам висновок цього спеціаліста. Відвід спеціалісту Радзівіл К.П., на підставі статті 23 Закону України “Про виконавче провадження”, не заявлено.

29.10.2021 державний виконавець виніс постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, відповідно до якої, згідно договору про надання послуг у сфері наукової та науково-технічної діяльності та протоколу угоди про договірну ціну на наукову та науково-технічну діяльність яким встановлена ціна роботи “Проведення наукової, науково-технічної, інших видів експертиз в установленому законом порядку”, визначено для боржника ОСОБА_1 розмір додаткових витрат виконавчого провадження в сумі 22 360,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправною постанову від 29.10.2021, звернулася до суду з зазначеним вище позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та правовідносинами що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Предметом спору в даній справі є рішення державного виконавця, а саме постанова старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравченко Марини Василівни від 29.10.2021 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №65093833 (а.с. 136).

Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про виконавче провадження” (далі - Закон України №1404-VIIІ), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі по тексту - Інструкція №512/5), Наказом Міністерства юстиції від 29.09.2016 №2830/5 (далі по тексту - Наказ №2830/5)

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, положеннями статті 1 Закону України №1404-VIIІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт перший частини першої статті 3 Закону України №1404-VIIІ ).

Частиною 1 статті 5 Закону України №1404-VIIІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Частиною першою статті 13 Закону України №1404-VIIІ встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України №1404-VIIІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України №1404-VIIІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Перевіряючи правомірність спірної постанови державного виконавцями від 29.10.2021 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №65093833 у розмірі 22360,00 грн, судом враховується таке.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону України №1404-VIIІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до статті 42 Закону України №1404-VIIІ кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Отже, повноваження державного виконавця приймати постанову про стягнення з боржника витрати виконавчого провадження прямо обумовлені статтею 42 Закону України №1404-VIIІ.

Статтею 20 Закону України №1404-VIIІ передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт, спеціаліст і суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Винагорода та інші витрати, пов`язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження. Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем.

Статтею 23 Закону України №1404-VIIІ передбачено, що експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їхніми представниками або іншими особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або якщо є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості.

За наявності підстав для відводу експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід таким особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їхніми представниками. Відвід повинен бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція №512/5.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція №512/5) під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції №512/5 постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити:

номер виконавчого провадження;

вступну частину із зазначенням:

назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;

найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність;

назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);

за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене;

мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову;

резолютивну частину із зазначенням:

прийнятого виконавцем рішення;

строку і порядку оскарження постанови.

До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.

Якщо постанова надсилається у формі електронного документа, на таку постанову накладається кваліфікований електронний підпис із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Постанови, винесені в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, отримуються стягувачем за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження в рамках інформаційної взаємодії.

У разі якщо постанова виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону.

Інші посадові особи органів державної виконавчої служби у випадках, передбачених Законом та цією Інструкцією, виносять постанови з урахуванням вимог, визначених цим пунктом.

Так, пунктом 8 розділу II Інструкції №512/5 також передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби — перекладача. У постанові про призначення експерта або спеціаліста, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції №512/5 фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

За змістом пункту 2 Розділу VI Інструкції №512/5, витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Так, за змістом розділу I Наказу №2830/5 Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження видами витрат виконавчого провадження є: 1) виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; 2) пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку; 3) послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

Відповідно до розділу ІІ Наказу №2830/5 : 1) розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах<…>.

Таким чином, за змістом наведених норм, у постанові про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження обов`язково повинні бути зазначені види витрат та суми таких витрат виконавчого провадження.

При цьому, Закон України №1404-VIIІ та наведені нормативні акти не покладають на державного або приватного виконавця обов`язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.

Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення витрат виконавчого провадження є примусове виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ.

У свою чергу, додатковими витратами виконавчого провадження є фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій, в даному випадку витрати на залучення спеціаліста для з`ясування та роз`яснення питань, що виникли під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань.

Так, із матеріалів справи судом встановлено, що 29.10.2021, державним виконавцем було винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, яка є виконавчим документом у розумінні статті 3 Закону №1404-VIII, а тому вона має відповідати вимогам для виконавчого документу, зазначеним у статті 4 Закону №1404-VIII.

Суд зазначає, що на виконання вимог Закону, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови державним виконавцем було зазначено підстави її винесення та вказано вид та сума понесених додаткових витрат, що складає 22 360,00 грн. Дана сума визначена відповідно до договору про надання послуг у сфері наукової та науково-технічної діяльності №8 від 29.09.2021 та протоколу угоди про договірну ціну на наукову та науково-технічну діяльність, яким встановлена ціна роботи “Проведення наукової, науково-технічної, інших видів експертиз в установленому законом порядку”, а саме Висновок експерта за результатами проведення психологічної експертизи у виконавчому провадженні № 65093833. Вказані документи надані відповідачем та містяться в матеріалах справи. ( а.с.132-135).

На підтвердження виконання послуг, в матеріалах справи міститься Акт виконаних робіт про надання послуг у сфері наукової та науково-технічної діяльності згідно договору №8 від 29.09.2021 ( а.с. 131).

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що Відділом державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області було дійсно понесено додаткові витрати виконавчого провадження у розмірі 22 360 (двадцять дві тисячі триста шістдесят ) гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням №42973 від 21.01.2022 про сплату згідно рахунку №514 від 11.10.2021 послуг експерта згідно договору про надання послуг у сфері наукової та науково-технічної діяльності №8 від 29.09.2021.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач надав суду належні та допустимі докази на підтвердження саме здійснених додаткових витрат виконавчого провадження на суму 22 360,00 грн.

Сума додаткових витрат, визначена в оскаржуваній постанові позивачем у даному провадженні не оскаржується.

Суд, розглянувши наявні у справі докази, приходить до висновку, що скаржувана постанова за своїм змістом відповідає вимогам Закону №1404-VIII, Інструкції №512/5 та наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження». Сума, визначена в оскаржуваній постанові, як і окремі її складові позивачем у даному провадженні не оскаржується.

Посилання позивача на відсутність необхідності та обґрунтованої потреби в призначенні спеціаліста і в проведенні експертизи відповідно, як на підставу для скасування постанови про визначення додаткових витрат виконавчого провадження є необгрунтованими, оскільки доказів оскарження чи визнання протиправною і скасування постанови державного виконавця від 18.06.2021 ВП № 65093833 про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні суду не надано.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що оскільки рішення немайнового характеру виконувалось боржником належним чином, то необхідності у залученні спеціаліста та проведенні експертизи не було, оскільки постанова державного виконавця від 18.06.2021 ВП № 65093833 про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні не є предметом оскарження у даній справі.

Крім того, суд не вправі давати оцінку діям державного виконавця щодо доцільності чи недоцільності призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні, чи вчинення ним бездіяльності під час проведення виконавчих дій, оскільки вказані питання не стосуються предмету спору.

Посилання позивача на те, що постановою державного виконавця від 18.06.2021 залучено спеціаліста, а додаткові витрати стягуються на оплату висновку експерта, якого відповідною постановою залучено до виконавчого провадження не було, то відповідно і витрати по проведенню експертизи відшкодуванню не підлягають, на переконання суду є не обґрунтованими та голослівними.

Оскільки, допущення державним виконавцем в оскаржуваній постанові технічної помилки та описки у найменуванні статусу осіб, які залучались ним для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення цього виконавчого провадження, є формальними (несуттєвими) та не можуть слугувати підставою для визнання такої постанови протиправною та її скасування.

Технічні помилки та описки є формальними (несуттєвими), оскільки не призводять до спотворення інформації, та допущені не з метою надання недостовірної інформації, адже при комплексному розгляді документів можливо встановити інформацію, яка відповідає дійсності, отже, не можуть вказувати на те, що експертний висновок наданий не уповноваженою особою.

Крім того, в постанові про призначення спеціаліста чітко зазначено, що до проведення виконавчих дій залучено кандидата психологічних наук ОСОБА_2 . Висновок експерта за результатами проведення психологічної експертизи у виконавчому провадженні №65093833, наявний в матеріалах справи, відповідно наданий також експертом, кандидатом психологічних наук, викладачем кафедри психології Уманського державного педагогічного університету імені Павла ОСОБА_6 .

Також, на думку суду, посилання позивача на порушення спеціалістом строків надання письмового висновку експерта за результатами проведення психологічної експертизи, на правомірність винесення державним виконавцем постанови від 29.10.2021 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження не впливають, та висновків суду не спростовують.

Інші, вказані позивачем доводи, на які він посилається як на підставу для задоволення позовних вимог та скасування постанови державного виконавця від 29.10.2021 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, фактично зводяться до оцінки правомірності і законності дій експерта під час проведення експертизи та до не згоди з самими висновками, які викладені експертом у висновку, що не є предметом розгляду даної справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого ним рішення, спростовано доводи позивача, а тому така постанова є такою, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, у спосіб та в порядку, які встановлені Законом України “Про виконавче провадження”.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на пропуск строку звернення позивача з цим позовом, як на підставу для відмови в його задоволенні, не заслуговують на увагу, оскільки, під час вирішення питання про відкриття провадження, судом ухвалою від 10.01.2022 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надано строк на усунення вказаних в ній недоліків, в тому числі зобов`язано позивача надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог статей 161, 167 КАС України та докази на підтвердження причин поважності його пропуску. На виконання вимог ухвали суду, 27.01.2022 позивачем, на усунення вказаних в ухвалі недоліків, надано заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, за результатами розгляд якої, суд дійшов висновку про поважність наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, в зв`язку з чим, позивачу, ухвалою суду від 01.02.2022, поновлено даний строк та відкрито провадження у справі.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця прийнята відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, а позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачеві сплаченого при зверненні до суду судового збору у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Копію рішення направити учасникам справи.

Учасники справи:

позивач — ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (20300, Черкаська обл., м. Умань, пров. Тихий, буд. 3А, код ЄДРПОУ 36171759).

Суддя Александріна НУЖНА