Рішення № 103226045, 10.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року справа № 580/10853/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (далі – Головне управління, відповідача), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року на підставі архівних довідок про заробітну плату № 302 та № 303, виданих ТОВ “Крок” 18.08.2014;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 10.08.2020 з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року на підставі архівних довідок ТОВ “Крок” № 302 та № 303 від 18.08.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач звернувся до Головного управління із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі архівних довідок про стаж та заробітну плату № 302 та № 303 від 18.08.2014, виданими ТОВ “Крок”, з метою проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року на підстав статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003, однак Головним управлінням надіслано на адресу позивача лист, згідно якого позивачеві відмовлено у вказаному перерахунку, оскільки суми заробітку, зазначені в даних довідках не підтверджено первинними документами, підстав для їх врахування при обчисленні розміру пенсії позивача відсутні.

Таку відмову Головного управління позивач вважає протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк, протягом якого можуть бути усунуті порушення вказані в даній ухвалі.

29 грудня 2021 року позивач подав до суду клопотання про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04 лютого 2022 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що ОСОБА_1 із заявами (передбаченими Порядком № 22-1) щодо здійснення перерахунку до Головного управління не звертався, відповідно і відмови щодо здійснення перерахунку пенсії від Головного управління позивач не отримував.

Також Головне управління зазначило, що вказані довідки про стаж та заробітну плату № 302 та № 303 від 18.08.2014, виданими ТОВ “Крок”, не можна взяти до уваги, бо відсутня можливість перевірити їх достовірність та відповідність первинним документам, оскільки вони видані органами, які знаходяться на окупованій території у Головних управліннях, а тому відсутні правові підстави врахування їх для призначення пенсії.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі з урахуванням строку зупинення провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 у адміністративній справі № 580/818/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж за Списком № 1 період роботи електрослюсарем підземним: на шахті “Кіровська” в/о (виробниче об`єднання) “Донецькуголь” з 09.09.1989 по 31.12.1999 (стаж роботи на шахті складає 10 років 3 місяці 23 дні); на “Шахті 17-17 бис” з 01.01.2000 по 31.12.2000 (стаж роботи на шахті складає 1 рік);

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Черкаської області прийняти рішення про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до пункту “а” частини 1 статті 13 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 у адміністративній справі № 580/818/21, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково , рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 змінено в мотивувальній та резолютивній частині та викладено 4-6 резолютивної частини в наступній редакціях:

“Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Черкаської області прийняти рішення про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до пункту “а” частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 10 серпня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. на користь Державного бюджету України: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566, банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача ІІА528999980313131206084023759, код класифікації доходів бюджету 22030101.”

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року залишено без змін.

У вересні 2021 року позивач звернувся до Головного управління із скаргою, яка надійшла на вебпотрал Пенсійного Фонду України за №ВЕБ-28000-Ф-С-21-084784 (вх.№31559/Ц-2822-21 від 28.09.2021).

На вказане звернення Головне управління направило позивачу відповідь № 311175-31559/Ц-03/8-2800/21 від 26.10.2021, в якій зазначило, що розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу 34 роки 4 місяці 1 день, у тому числі за 11 років стажу роботи за Списком № 1 до страхового стажу додаткового зараховано 11 років (у тому числі зараховано до страхового стажу період 01.01.2009 по 20.03.2009, до пільгового стажу – період з 01.01.2001 по 30.06.2001), та заробітної плати, визначеної за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.09.2018.

Щодо нарахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, зокрема довідки про заробітну плату від 18.08.2014 № 302, № 303, видані архівним відділом ТОВ “Крок” (м. Донецьк), за період роботи з вересня 1989 до грудня 1999 року, Головне управління повідомило, що оскільки суми заробітку, зазначені у даних довідках не підтверджено первинними документами, підстави для їх врахування при обчисленні розміру пенсії позивача відсутні.

Під час вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини четвертої статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Вимогами частини першої статті 40 Закону України № 1058-1V встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За правилами частини першої статті 44 Закону №1058-1V заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Нормами підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У відповідності до пункту 2.10 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням зазначено, що підстави для врахування при обчисленні розміру пенсії позивача довідок № 302 та №303 від 18.08.2014 про період роботи позивача до 2000 року (виданих архівним відділом) відсутні з посиланням на те, що суми заробітку, зазначені у вказаних довідках не підтверджено первинними документами, та документи, видані підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, є недійсними і не створюють правових наслідків і відповідно, не можуть бути враховані при призначенні пенсії.

Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” від 18 січня 2018 року № 2268-VIII тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль.

Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.

Указом Президента України “Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях” від 7 лютого 2019 року № 32/2019 визначено, що місто Донецьк (у тому числі селище міського типу Ларине, село Павлоградське, місто Моспине, селище міського типу Горбачево-Михайлівка, село Бирюки, село Вербова Балка, село Гришки, село Кисличе, село Михайлівка, село Новодвірське, село Темрюк) є тимчасово окупованою територією.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (далі - Закон № 1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На підставі частини першої статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно з статтею 18 Закону № 1207-VII, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом № 1207-VII.

Положеннями частин 1 - 3 статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що акт (рішення, документ), виданий органом на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює правових наслідків у разі, якщо він виданий органом створеним у порядку, не передбаченому законом.

Разом з тим, суд звертає увагу на положення частини четвертої статті 9 Закону № 1207-VII, відповідно до якої встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі “Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії” зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але “у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів”.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах “Лоізіду проти Туреччини” (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), “Кіпр проти Туреччини” (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та “Мозер проти Республіки Молдови та Росії” (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). “Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать”.

При цьому, у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи (“Намібійські винятки”), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 560/3907/18.

Згідно інформації з офіційного сайту Міністерства юстиції України (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) ТОВ “Крок” створено та зареєстровано в Україні, 83117, Донецька область, місто Донецьк, вул. Бахметьєва, будинок 34.

У довідках архівного відділу ТОВ “Крок” зазначено, що у зв`язку з ліквідацією ДП Шахти “Кировська” (постанова Господарського суду Донецької області від 23.01.2013 по справі № 24/311Б) документи по особовому складу і заробітній платі працівників ліквідованого підприємства передані на постійне архівне зберігання товариству з обмеженою відповідальністю “Крок” відповідно до договору по архівному обслуговуванню № 03-04/12 від 03.04.2012.

Суд вважає, що відсутність у позивача можливості надати відповідні довідки внаслідок знаходження архіву на тимчасово окупованій території, не позбавляє позивача права на отримання пенсії.

У зв`язку з цим, суд вважає, що неврахування довідок № 302 та №303 від 18.08.2014 про заробітну плату на Шахті “Кировська” є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23.01.2018 у справі № 583/392/17, від 30.10.2018 у справі №234/3038/17, від 11.12.2018 у справі № 360/1628/17, від 23.12.2019 у справі № 235/2773/17, від 04.03.2020 у справі № 235/2008/17, від 08.04.2020 у справі № 242/1568/17, від 31.03.2021 у справі № 0440/6809/18.

Суд наголошує, що ТОВ “Крок”, яке надало довідки про заробітну плату позивача, не є державними органами та органами місцевого самоврядування, створеним не в порядку передбаченому законом, в розумінні Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, тому відсутні підстави вважати видані ним довідки недійсними та такими, що не створюють правових наслідків.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 500/232/17.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі відстрочено позивачеві сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі та враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню/сплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року на підставі архівних довідок про заробітну плату № 302 та № 303, виданих ТОВ “Крок” 18.08.2014;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 10.08.2020 з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року на підставі архівних довідок ТОВ “Крок” № 302 та № 303 від 18.08.2014 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. на користь Державного бюджету України: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566, банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача ІІА528999980313131206084023759, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23,код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 10.02.2022.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК