Рішення № 103226032, 27.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року справа № 580/9243/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі : головуючого судді - Руденко А.,

за участю:

секретаря судового засідання– Могили І.,

представника позивача – адвоката Бобра Д.,

представника відповідача 1 – Барбаш О. (за дорученням),

представника відповідача 2 – Барбаш О (за дорученням).

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення про неуспішне проходження атестації, наказу про звільнення з посади прокурора, поновлення на посаді прокурора, зобов`язання включити до графіку складання іспиту на загальні здібності та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

У листопаді 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора та Черкаської обласної прокуратури, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 13.09.2021 №41 «Про неуспішне проходження прокурором атестації»;

- зобов`язати П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора включити позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Черкаської обласної прокуратури від 21.10.2021 №634к про звільнення позивача з посади прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області;

- поновити позивача на посаді прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області з 03.11.2021;

- стягнути з Черкаської обласної прокуратури середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 03.11.2021 до моменту фактичного поновлення на публічній службі;

- рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказала, за результатами проведення третьою кадровою комісією іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (далі – третя кадрова комісія) отримала результат 91 бал. Третя кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) погодилась з доводами позивача щодо неналежного функціонування комп`ютерної техніки під час складання іспиту та задовольнила її заяву і на підставі пункту 7 Розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації призначила нову дату складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Проте п`ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі – п`ятнадцята кадрова комісія) розглянула питання про включення позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки на засіданні 28.08.2021 та не прийняла рішення з даного питання, у подальшому прийняла рішення №41 від 13.09.2021 про неуспішне проходження атестації позивачем підстави набрання меншої, ніж прохідний, кількості балів. На підставі рішення №41 від 13.09.2021 Черкаською обласною прокуратурою прийнято наказ про звільнення позивача із займаної посади №634к від 21.10.2021. У подальшому дата звільнення змінена на 02.11.2021.

Позивач вважає протиправним рішення п`ятнадцятої кадрової комісії виходячи з наступного.

Рішення №41 від 13.09.2021 прийняте з порушенням принципу належного урядування, що полягає у невиконанні рішення третьої кадрової комісії.

Також рішення №41 від 13.09.2021 прийнято з порушенням принципу юридичної визначеності, оскільки позивач була повідомлена про рішення третьої кадрової комісії про визначення їй нової дати для складання іспиту на загальні здібності та навички, і у неї виникли правомірні очікування на призначення нової дати складання іспиту та повторне складання іспиту.

Результати іспиту на загальні здібності на навички з використанням комп`ютерної техніки вже були оцінені третьою кадровою комісією, тому правові підстави для повторного перегляду п`ятнадцятою кадровою комісією прийнятого рішення Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 (далі – Порядок №221) не передбачені. За вказаних обставин включення прокурора до відповідного графіка є суто технічною дією.

Також п`ятнадцятою кадровою комісією не спростовано факт наявності технічних несправностей комп`ютерної техніки під час складання позивачем іспиту 09.11.2020, оскільки члени третьої кадрової комісії були присутніми під час проходження іспиту та могли особисто сприймати обставини щодо несправностей комп`ютерної техніки під час складання позивачем іспиту 09.11.2020.

Наказ про звільнення позивача із займаної посади є протиправним, оскільки є протиправним рішення п`ятнадцятої кадрової комісії №41 від 13.09.2021.

Офіс Генерального прокурора (далі – відповідач-1) надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив з підстав незаконності та необгрунтованості позовних вимог, позаяк атестація позивача здійснена на підставі Закону №113-1Х та відповідно до Порядку №221.

Третьою кадровою комісією була розглянута заява позивача та на підставі п. 7 розд. 1 Порядку №221 було прийнято процедурне, а не остаточне рішення (протокол від 19.11.2020 №11) про призначення нової дати складання іспиту для позивача, оскільки вказані нею причини могли негативно вплинути на результат тестування.

Проте матеріали атестації позивача не містять відомостей про те, що вона під час проходження другого етапу атестації повідомляла третю кадрову комісію про технічні збої комп`ютерної техніки або програмного забезпечення, будь-які інші поважні причини неможливості проходження тестування, зокрема погіршення стану здоров`я, які є підставою для перенесення або призначення нового часу (дати) іспиту. Тобто позивач фактично використала своє право на проходження відповідного етапу атестації.

28.08.2021 на засіданні п`ятнадцятої кадрової комісії було розглянуто питання про включення ОСОБА_1 до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та встановлено відсутність підстав для такого включення.

Щодо прийняття рішення п`ятнадцятою кадровою комісією, то без вивчення матеріалів, на підставі яких першою-четвертою кадровими комісіями прийнято дані рішення, не вбачалось за можливе вирішити питання про включення прокурорів, які не пройшли тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. З огляду на вимоги Закону №113-1Х та Порядку №221 прийняте п`ятнадцятої кадрової комісії №41 від 13.09.2021 є законним і обгрунтованим.

Посилання позивача на збої у роботі комп`ютерної техніки є безпідставним, оскільки це не підтверджено належними доказами і свідчить про намагання спростувати отриманий негативний результат.

Не грунтуються на нормах матеріального права доводи позивача щодо безпідставності зміни рішення однієї кадрової комісії іншою кадровою комісією, оскільки жодним нормативно-правовим актом, що регламентує порядок проходження прокурорами атестації, не встановлено заборони проведення першого та другого етапів атестації прокурорів однією кадровою комісією, та прийняття рішення за результатами атестації іншою кадровою комісією.

Щодо незаконності наказу про звільнення, то підставою для звільнення прокурора відповідно до п.п. 2 п. 19 розділу 11 Закону №113-1Х є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

Прокуратура Черкаської області (далі – відповідач-2) надала відзив на позовну заяву, що надійшов до суду 20.12.2021, у якому проти позову заперечила. Зазначила, що наказом виконувача обов`язки Генерального прокурора від 07.10.2020 №474 «Про встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) а також оприлюднення зразка (прикладу) тестових питань (завдань) та правил складання іспиту» встановлено прохідний бал – 93, проте позивач набрала 91 бал.

Третьою кадровою комісією приймалось процедурне, а не остаточне рішення (про успішне чи неуспішне проходження атестації), без призначення нового часу (дати) складання цього іспиту. При цьому жодною нормою законодавства не передбачені строки, протягом яких повинні бути призначені нові час і дата складання іспиту, визначення такої дати (часу) є дискреційними повноваженнями кадрових комісій.

На засіданні п`ятнадцятої кадрової комісії 28.08.2021 (протокол №8) розглянуто заяву позивача про повторне проходження тестування з підстав незадовільного стану здоров`я під час складання іспиту та технічних збоїв та зазначено, що згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки проходження тестування позивачем було завершено, під час проведення тестування звернень від неї до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин відповідно до п. 7 розд. 1 Порядку №221 не складались. Позивач з`явилась на іспит і до початку тестування не подала до кадрової комісії заяву відповідно до п. 11 розд. 1 Порядку №221 про перенесення дати іспиту у зв`язку з поважною причиною (незадовільний стан здоров`я, технічні збої у роботі комп`ютера).

Відповідно до п. 17 розд. 11 Закону України №113-1Х та п. 7 розд. 1 Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється. Підстав для повторного проходження позивачем тестування п`ятнадцятою кадровою комісією не виявлено.

За вказаних обставин рішення №41 від 13.09.2021 про неуспішне проходження позивачем атестації прийнято відповідно до вимог п.п. 13, 16, 17 розд. 11 Закону №113-1Х, п. 6 розд. 1, п.п. 5, 6 розд. 111 Порядку №221 і є законним і обгрунтованим.

Щодо доводів позивача про незаконність наказу керівника Черкаської обласної прокуратури від 21.10.2021 №634к про її звільнення, то згідно з п.п. 2 п. 19 розд. 11 Закону №113-1Х рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для звільнення.

При винесенні рішення відповідач-2 просив врахувати висновки Верховного Суду у аналогічних справах.

З вказаних підстав просив у позові відмовити.

Позивач надала відповідь на відзив відповідача-2, у якому вказала, незадовільне функціонування програмного забезпечення під час складання іспиту полягає у тому, що відбулась затримка в часі переходу з одного питання до іншого, і внаслідок технічного збою результат був відображений невірно. Програмне забезпечення, яке використовувалось під час складання іспиту, не передбачає збереження питань та відповідей, також відсутня можливість встановити проміжок часу, який проходив під час переходу з одного питання на інше. Вказані обставини п`ятнадцята кадрова комісія не перевіряла, тому рішення не відповідає вимогам п. 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233.

Доводи відповідача-2 про те, що рішення третьої кадрової комісії не є остаточним, спростовуються Порядком №221, оскільки призначення нового часу (дати) складання іспиту передбачено п. 7 розділу 1 Порядку №221, а формування графіка складання іспитів передбачено п. 2 розділу 111 Порядку №221. Вказане свідчить, що складання графіку проходження іспиту є окремою, суто технічною дією кадрової комісії.

Також Порядок №221 не відповідає вимогам «якості закону» в частині визначення нового часу (дати) складання іспиту, оскільки не передбачає чіткої послідовності дій кадрових комісій у разі призначення нового часу (дати) складання іспиту і передбачають множинне тлумачення відповідних норм. З огляду на зазначене суд має прийняти рішення з урахуванням найбільш сприятливого для позивача варіанту тлумачення законодавства.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 позовна заява прийнята до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 24.12.2021 задоволено клопотання Черкаської обласної прокуратури та ухвалено здійснювати розгляд справи у загальному позовному провадженні. Призначено підготовче засідання у справі на 11.00 год. 17.01.2022.

Протокольною ухвалою суду від 17.01.2021 виключено зі складу відповідачів п`ятнадцяту кадрову комісію на тій підставі, що наказом Генерального прокурора від 15.11.2021 №357 визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора від 22.07.2021 №239 про створення п`ятнадцятої кадрової комісії.

Протокольною ухвалою суду від 17.01.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 27.01.2022.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідачів проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, зібрані у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

ОСОБА_1 працювала на посаді прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області.

У зв`язку з прийняттям Закону України від 19.09.2019 №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» позивач 11.10.2019 подала заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Позивач успішно пройшла перший етап атестації - іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, та була допущена до наступного етапу атестації – іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, призначеного на 09.11.2020.

Наказом виконувача обов`язків Генерального прокурора від 07.10.2020 №474 «Про встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка (прикладу) тестових питань (завдань) та правил складання іспиту" встановлено прохідний бал – 93.

Тестування відбувалось 09.11.2020 за допомогою програмного забезпечення - інструменту «PSYMETRICS», який був наданий для проведення атестації прокурорів ТОВ «Сайметрікс-Україна» та за його результатами позивач набрала 91 бал, тобто менше прохідного.

В цей же день позивачка звернулась до третьої кадрової комісії із заявою про повторне проходження тестування з підстав технічних збоїв у роботі комп`ютерної техніки під час складання іспиту 09.11.2020, а саме зависання програми під час складання 11 блоку тестування на абстрактно-логічне мислення, що призвело до перезавантаження файлів з порушенням наданого часу для проходження даного тестування, неможливості натискання клавіші мишки для надання відповіді; також зазначила, що в деяких завданнях (таких випадків було мінімум три) 11 блоку тестування на абстрактно-логічне мислення були наявні ідентичні правильні відповіді на поставлені завдання (питання), тому програма могла зарахувати відповідь як невірну, що могло вплинути на загальний результат анонімного тестування.

10.11.2020 позивач направила заяву про розгляд заяви від 09.11.2020 та просила надати можливість повторно здати тест на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки. Додатково повідомила про погане самопочуття за станом здоров`я через лікування починаючи з 15.10.2020

Згідно із протоколом засідання комісії №11 від 19.11.2020 третя кадрова комісія розглянула заяви позивачки про можливість вважати, що іспит не відбувся з технічних причин, оскільки неналежно працювала комп`ютерна техніка, що призводило до затримки у відображенні наступного питання та інших причин та перебування у хворобливому стані після проходження стаціонарного лікування і прийняла рішення відповідно до п. 7 розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , оскільки зазначені причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат її тесту.

Водночас конкретна календарна дата складання іспиту у рішенні не визначена.

19.11.2020 третя кадрова комісія направила позивачу повідомлення про розгляд її заяви від 09.11.2020 та про прийняте рішення призначити їй нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Наказом Генерального прокурора №236 від 16.07.2021 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора №№422, 423, 424, 425 від 10.09.2020 про створення першої, другої, третьої, четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та згідно з актом приймання-передачі від 18.01.2021 матеріали атестації передані до Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора.

Наказом Генерального прокурора №239 від 22.07.2021 з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур створено п`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та для вирішення питання щодо призначення нового часу (дати) іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) згідно з рішеннями першої-четвертої кадрових комісій з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) стосовно 479 прокурорів матеріали атестації передані п`ятнадцятій кадровій комісії.

Згідно з протоколом №8 від 28.08.2021 засідання п`ятнадцятої кадрової комісії розглянуто питання щодо включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки позивача та вирішено не включати її до графіку складання іспиту на загальні здібності і навички, оскільки позивач завершила тестування і від неї не надходило скарг, актів про дострокове завершення тестування не складено, а сам факт звернення прокурора із заявою про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності. Крім того, кадровою комісією не можуть бути прийняті до уваги твердження прокурора щодо невірного визначення інструментом «Psymetuics» результатів тестування, адже відповідно до п. 4 розділу 111 Порядку №221 тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки. Тобто визначення правильних відповідей та кількості набраних балів проводиться комп`ютерною програмою в автономному режимі, без участі кадрової комісії та членів робочої групи. Наслідки отримання на цьому етапі атестації кількості балів, які є менше за прохідний бал, прямо визначені вказаним Порядком, а не віднесені на розсуд кадрової комісії.

Відповідно до п. 17 розділу 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-1Х та п. 7 розділу 1 Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Рішенням п`ятнадцятої кадрової комісії №41 від 13.09.2021 не допущено позивачку до етапу проходження співбесіди і припинено її участь в атестації, у зв`язку з чим визнано її такою, що неуспішно пройшла атестацію.

На підставі рішення п`ятнадцятої кадрової комісії №41 від 13.09.2021 керівником Черкаської обласної прокуратури видано наказ №634к від 21.10.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» в перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.

Згідно з наказом керівника Черкаської обласної прокуратури від 02.11.2021 №657к датою звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області є 02.11.2021.

Не погоджуючись із рішенням п`ятнадцятої кадрової комісії та наказом про звільнення, позивач оскаржила їх до суду.

Спірні правовідносини урегульовані Законом України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII), Законом України від 19.09.2019 №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-IX), Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, та Порядком роботи кадрових комісій, затвердженим наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 (далі – Порядок №233).

Статтями 1, 4 Закону №1697-VII встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави; організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Указаним Законом, у тому числі у статті 16, визначені гарантії незалежності прокурора, які забезпечуються, зокрема, особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Законом №113-IX, який діє з 25.09.2019, до Закону №1697-VII унесено ряд змін, відповідно до яких, зокрема, в тексті останнього закону слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно на «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».

Розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ визначені засадничі принципи реформи органів прокуратури.

Так, згідно із пунктами 3, 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором. День початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".

Пунктами 6, 7, 9, 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ (у редакції, чинній до 11.07.2021) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Згідно із пунктами 11 - 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

У разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.

Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України "Про прокуратуру".

Законом України від 15.06.2021 №1554-IX "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень" пункт 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ з 11.07.2021 викладено в такій редакції:

«Положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які:

1) на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах;

2) на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, але з поважних причин, до яких належать тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною, відрядження для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо, не проходили атестацію;

3) звільнені з органів прокуратури у зв`язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах;

4) звільнені до набрання чинності цим Законом з органів прокуратури, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.

Прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1 - 4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.

Проходження атестації особами, зазначеними в підпункті 3 цього пункту, розпочинається з етапу, на якому було прийнято рішення про неуспішне її проходження. ».

Крім того, Законом України від 15.06.2021 №1554-IX викладено в новій редакції також пункти 10, 11, 17, 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ, а саме:

«Прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1 - 4 пункту 7 цього розділу, мають право у строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур, утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи яких, здійснюється Генеральним прокурором.

Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, крім випадків її проходження прокурорами та слідчими органів прокуратури, зазначеними в підпункті 3 пункту 7 цього розділу, забороняється.

Установити, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1 - 4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав:

1) неподання прокурором чи слідчим органів прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора чи слідчого органів прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором чи слідчим органів прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.».

На виконання вимог Закону №113-IX, наказом Генерального прокурора №221 від 03.10.2019 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації.

За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена Розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

У відповідності до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Пунктами 6-8 розділу I Порядку № 221 визначено, що атестація включає в себе три етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:

1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;

2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Пунктом 7 розділу I Порядку №221 (із змінами згідно з наказом Генерального прокурора від 03.06.2021 №178) передбачено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.

Пунктами 1, 2, 4, 5, 6, розділу III Порядку №221 (із змінами згідно з наказом Генерального прокурора від 03.06.2021 №178) установлено, що у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту.

Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день.

Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

У пунктах 1, 2, 3-1, 3-2, 6 розділу V Порядку №221 (із змінами згідно з наказом Генеральної прокуратури України від 17.12.2019 №336, наказу Генерального прокурора від 03.09.2021 №280) уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії.

У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

Прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації, незалежно від призначення (переведення) в інший орган прокуратури.

У разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурор, якого поновлено на посаді чи рішення про звільнення якого з посади за наслідками атестації не приймалось з підстав, визначених законодавством України допускається кадровою комісією до проходження того етапу атестації, за результатами якого кадровою комісією прийнято відповідне рішення.

Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.

Крім того, на виконання приписів Закону №113-ІХ наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій».

Згідно з пунктом 1 Порядку №233 порядок роботи кадрових комісій, що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Закону України "Про прокуратуру", визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.

Абзацом 2 пункту 2 Порядку №233 визначено, що кадрові комісії забезпечують, зокрема, проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.

Відповідно до пункту 3 Порядку №233, для здійснення повноважень, передбачених абзацами другим і третім пункту 2 цього Порядку, утворюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох - особи, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. Членами комісії можуть бути особи, які є політично нейтральними, мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також стаж роботи в галузі права.

Згідно із пунктами 8, 10, 11 Порядку №233, комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії. Комісія може приймати процедурні рішення, пов`язані з її діяльністю. Перелік присутніх на засіданні членів комісії, інформація про істотні питання, пов`язані із діяльністю комісії, а також процедурні рішення комісії фіксуються у протоколі засідання.

Пунктом 12 Порядку №233 установлено, що рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

За змістом вказаних приписів порядок проходження прокурорами атестації у зв`язку з реформуванням органів прокуратури та створення Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур чітко визначений Законом №113-ІХ, Порядком №221 та Порядком №233 і передбачає, що у разі прийняття кадровою комісією відповідно до пункту 7 розділу I Порядку №221 про призначення нового часу (дати) складання прокурором відповідного іспиту у подальшому може бути визначена лише дата такого іспиту.

Судом встановлено, що позивач успішно склала іспит з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, унаслідок чого була допущена до етапу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Однак 09.11.2020 при складенні іспиту на загальні здібності та навички позивач набрала 91 бал, що є меншим за прохідний бал та звернулась до третьої кадрової комісії із заявами від 09.11.2020 і від 10.11.2020 щодо некоректної роботи комп`ютерних засобів, що перешкоджало складенню іспиту і вплинуло на його результат, незадовільний стан здоров`я і просила призначити їй нову дату складання іспиту.

Третьою кадровою комісією було розглянуто її заяви та прийнято рішення, оформлене протоколом №11 від 19.11.2020, яким вирішено відповідно до пункту 7 розділу І Порядку №221 призначити позивачу нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, оскільки технічні причини та стан здоров`я могли негативно вплинути на об`єктивний результат тестування.

Проте конкретної дати складання іспиту третя кадрова комісія не визначила, що не суперечить вимогам Порядку №221, який передбачає, що визначення дати іспиту відбувається шляхом складання графіків складання іспитів, які оприлюднюються на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Рішення третьої кадрової комісії, оформлене протоколом №11 від 19.11.2020, і дотепер є чинним.

У подальшому наказ Генерального прокурора від 10.09.2020 №424 «Про створення третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» втратив чинність на підставі наказу Генерального прокурора від 16.07.2021 №236 і третя кадрова комісія припинила свою діяльність, а наказом від 16.07.2021 №239 створено п`ятнадцяту кадрову комісію.

П`ятнадцятою кадровою комісією розглянуто питання про включення позивачки до графіку проведення іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та прийнято рішення від 28.08.2021, оформлене протоколом №8, яким вирішено не включати її до графіку на складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, а також рішення від 13.09.2021 №41 про неуспішне проходження атестації за результатами складення іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки у зв`язку із набранням 91 балу при необхідності 93 та відсутності підстав для повторного проходження іспиту.

Отже станом на час розгляду справи існує два протилежних рішення, а саме: рішення третьої кадрової комісії про призначення позивачці нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, оформлене протоколом №11 від 19.11.2020, та рішення п`ятнадцятої кадрової комісії від 28.08.2021, оформлене протоколом №8, яким вирішено не включати її до графіка на складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1 частини другої статті 2 КАС України).

Суд зазначає, що Закон №113-1Х, Порядок №221 та Порядок №233 не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами приймати нове рішення чи переглядати власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, чи приймати рішення про відмову включити прокурора до графіку складання іспитів, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту.

Натомість вказаними нормативними актами передбачено єдиний спосіб поведінки відповідача, а саме: включення до графіку складання іспиту.

Отже суд вважає, що прийнявши рішення про невключення позивача до графіку проведення іспиту на загальні навички та здібності, оформлене протоколом №8 від 28.08.2021, п`ятнадцята кадрова комісія вийшла за межі наданих їй повноважень, тому за наявності рішення третьої кадрової комісії про визначення позивачу нової дати складання іспиту на загальні здібності та навички від 19.11.2020 (протокол №11) рішення від 13.09.2021 №41 про неуспішне складання атестації не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява N 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява N 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява N 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява N 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява N 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява N 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, має характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля (постанови від 28 лютого 2018 року у справі № 800/284/17; 22 травня 2018 року у справі № 800/474/16 (П/9901/197/18); 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17; 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц; 03 липня 2019 року у справі № 127/2209/18).

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність і передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 917/1503/17.

Судом встановлено, що приймаючи рішення про невключення позивача до графіку проведення іспиту на загальні здібності та навички, оформлене протоколом №8 від 28.08.2021, всупереч рішенню третьої кадрової комісії про призначення позивачу нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички від 19.11.2020 (протокол №11), п`ятнадцята кадрова комісія діяла непослідовно, тобто з порушенням принципів належного урядування та юридичної визначеності.

Водночас неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на фізичних чи юридичних осіб несприятливих наслідків.

Враховуючи, що п`ятнадцята кадрова комісія вийшла за межі наданих їй повноважень та діяла непослідовно, суд дійшов висновку, що рішення №41 від 13.09.2020 про неуспішне проходження позивачем атестації прийнято з порушенням частини другої статті 19 Конституції України, та не відповідає принципу верховенства права, тому є протиправним і підлягає скасуванню. Отже позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Безпідставними є доводи відповідачів про те, що прийняті як третьою, так і п`ятнадцятою кадровими комісіями рішення про призначення позивачу нової дати складення іспиту та про відмову включати її до графіку складання іспитів є процедурними, оскільки згідно пункту 11 Порядку №233 процедурними є рішення, пов`язані з її діяльністю. Тобто процедурними є рішення, які стосуються виключно роботи кадрових комісій. Натомість оскаржувані рішення стосуються позивача, тому до процедурних не відносяться.

Інші доводи позивача та відповідачів не мають значення для вирішення справи, тому суд не надає їм правової оцінки.

Також суд відхиляє посилання відповідачів на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 21.09.2021 та 24.09.2021 у справах №60/6204/20, №200/5038/20-а, №160/6596/20, №140/3790/19, №280/4314/20, від 29.09.2021 у справі №440/2682/20, від 20.10.2021 у справі №420/4196/20, від 20.10.2021 у справах №280/25298/19 та №420/4196/20 оскільки обставини у зазначених справах є іншими, ніж ті, що розглядаються у даній справі.

При цьому суд враховує, що згідно з пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ (у редакції Закону України від 15.06.2021 №1554-IX), положення щодо проходження атестації поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які, зокрема, звільнені з органів прокуратури у зв`язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.

Пунктом 7 розділу І, пунктом 3-2 розділу V Порядку №221 (із змінами, внесеними згідно з наказом Генерального прокурора від 03.06.2021 №178) передбачено, що у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди. У разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурор, якого поновлено на посаді чи рішення про звільнення якого з посади за наслідками атестації не приймалось з підстав, визначених законодавством України, допускається кадровою комісією до проходження того етапу атестації, за результатами якого кадровою комісією прийнято відповідне рішення.

Враховуючи наведене суд вважає, що єдиним наслідком скасування рішення п`ятнадцятої кадрової комісії №41 від 13.09.2021 про неуспішне проходження атестації є призначення нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, тому позовна вимога про зобов`язання включити позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки є ефективним способом захисту порушеного права.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу керівника Черкаської обласної прокуратури №634к від 21.10.2021 про звільнення позивача з посади прокурора та поновлення позивача на посаді прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області та в органах прокуратури з 3 листопада 2021 року суд зазначає таке.

Оскаржений наказ прийнято на підставі рішення п`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №41 про неуспішне проходження позивачем атестації та згідно з підпунктом 2 пункту 19 розділу II «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Так, підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №113-ІХ (у редакції Закону України від 15.06.2021 №1554-IX) визначено, що прокурори та слідчі органів прокуратури «...»звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання такої підстави, як рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

Отже, неуспішне проходження прокурором атестації є самостійною підставою для його звільнення з посади, а юридичним фактом для звільнення слугує рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

Оскільки судом визнано протиправним рішення п`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №41 про неуспішне проходження позивачем атестації, тобто воно відсутнє як юридичний факт, необхідний для звільнення позивача з посади, то й оскаржений наказ, який прийнятий на підставі зазначеного рішення, підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню, як і похідні від них вимоги про поновлення позивача на посаді прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області та в органах прокуратури.

Щодо позовних вимог про стягнення з Черкаської обласної прокуратури на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 3 листопада 2021 року суд зазначає таке.

Приписами частини 2 статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок № 100).

У відповідності до абз.3 п.2 Порядку № 100 збереження заробітної плати у всіх інших випадках (до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплат

Відповідно до п.8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки Черкаської обласної прокуратури від 17.12.2021 №071-567 вих21 від середньоденна заробітна плата позивача складає 392,24 грн.

Учасники справи правильність визначення середньоденної заробітної плати позивача не заперечують.

Позивача звільнено з 02.11.2021, тому розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється з наступного за днем звільнення робочого дня, тобто з 03.11.2021 року включаючи дату прийняття рішення судом.

Таким чином, у період вимушеного прогулу позивача з 03.11.2021 по 27.01.2022 стягненню підлягає середній заробіток за 59 робочих днів і становить 23 142,16 грн (392,24 грн х 59 р.дн.) з обов`язковими платежами і відрахуваннями.

У відповідності з пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

Суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області та в органах прокуратури з 3.11.2021 та в частині стягнення з Черкаської обласної прокуратури на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 11767,20 грн (за 30 робочих днів) без обов`язкових відрахувань.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, Черкаська обласна прокуратура як податковий агент відповідно до норм Податкового кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зобов`язана на виконання цього рішення суду нарахувати і виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23142,16 грн, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Оцінивши докази, які є у справі, враховуючи те, що відповідачами належними та допустимими доказами не доведено правомірності звільнення позивача, суд дійшов до висновку про повне задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 13 вересня 2021 року №41 «Про неуспішне проходження атестації прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_1 .

Зобов`язати Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, ЄДРПОУ 00034051) визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) новий час (дату) складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Визнати протиправним та скасувати наказ Черкаської обласної прокуратури (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119) №634к від 21 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області.

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області з 3 листопада 2021 року.

Стягнути з Черкаської обласної прокуратури (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 3 листопада 2021 року по 27 січня 2022 року у сумі 23 142 (двадцять три тисячі сто сорок дві) гривні 16 копійок з відрахуванням податків і зборів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 11 767 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 20 копійок з відрахуванням податків і зборів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 9 лютого 2022 року.

Головуючий Алла РУДЕНКО