Рішення № 103225795, 08.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року справа № 580/79/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нужної А. Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є учасником бойових дій та має пільги, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" . Вказує, що він отримав допомогу до 5 травня у 2021 році в розмірі 1 491,00 грн. Посилаючись на рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 року у справі №1-247/2018 (3393/18) зазначає, що разова грошова допомога до 5 травня учасникам бойових дій має виплачуватись у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач відзив на позовну заяву в строк, встановлений судом, як і станом на дату ухвалення рішення суду і цій справі не надав. Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 10.01.2022 відповідач отримав 12.01.2022, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини в адміністративній справі, дослідивши докази, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, проаналізувавши норми права, суд встановив таке.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а. с. 5).

Позивачу виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня як учаснику бойових у 2021 році у розмірі 1 491,00 грн.

За наслідками звернення позивача до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, Листом № 7811/04-05/04 від 22.12.2021 відповідач повідомив позивача, що в 2021 році видатки на виплату грошової допомоги передбачені Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", а порядок виплати та розміри грошової допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Зазначеним порядком установлено учасникам бойових дій виплату в розмірі 1 491 грн. Наказом Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації від 14.04.2021 №34 "Про Порядок забезпечення у 2021 році виплати разової грошової допомоги до 5 травня" Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат доручено провести виплату грошової допомоги у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325. На підставі списків, Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат 06.05.2021 перераховано кошти на АТ "Ощадбанк" для подальшої виплати. Згідно з Бюджетним кодексом України будь-які зобов`язання та платежі з бюджету можна проводити лише за наявності відповідного бюджетного призначення (а. с. 6).

Позивач, не погоджуючись з сумою виплаченої йому разової грошової допомоги, вважаючи, що вона повинна йому бути виплачена в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551 -XII (далі - Закон №3551-XII).

Законом України "Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною четвертою такого змісту: Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом б п.п. 2 п. 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 № 107-VI (набрав чинності 01.01.2008 року), частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено у такій редакції: Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом б п.п. 2 п. 20 розділу II Закону № 107-VI, визнані неконституційними.

Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2021 році позивачу одноразової грошової допомоги діяла ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 року також врегульовані п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня, який визначався виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 року № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де передбачено, що центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1 491 гривня.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втрачає чинність з дня ухвалення цього рішення окреме положення п. 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з текстом вказаного рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 судом встановлено, що в Основному Законі України передбачено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (ст. 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ч. 2 ст. 3).

Згідно з Основним Законом України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (п. 1 ч. 2 ст. 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік і Кодекс.

У преамбулі Кодексу зазначено, що Кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пп. 5 п. 63 розділу I Закону №79 розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу було доповнено, зокрема, пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й Закону №3551, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказаними положеннями Закону №3551 передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (ст. 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (ст. 13), учасникам війни (ст. 14), особам, на яких поширюється чинність Закону №3551(ст. 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (ст. 16).

За юридичною позицією Конституційного Суду України встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, підриває довіру до держави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту (абз. 2, 3 п. 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).

Конституційний Суд України звернув увагу, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту1 частини 2 статті 92 Основного Закону України.

При цьому Конституційний Суд України у п. 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту1 частини 2 статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Конституційний Суд України дійшов також висновку, що встановлення п. 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 уже наголошував, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави (абз. 9 п. 6 мотивувальної частини).

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини 5 статті 12 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас, Кабінет Міністрів України у постанові від 8 квітня 2021 року № 325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, проводиться учасникам бойових дій у розмірі 1 491 гривня.

Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-ХІІ і Постанова № 325.

Виходячи із визначених у частині 4 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому статтею 12 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону №367-ХІV, а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі: п`яти мінімальних пенсій за віком.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в рішенні від 29.09.2020 року у зразковій справі № 440/2722/20, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року).

При цьому, відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік з 01.01.2021 року мінімальний розмір пенсії складає 1 769,00 грн. (один прожитковий мінімум).

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8 845,00 гривень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач має право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учасник бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, а орган соціального захисту населення зобов`язаний здійснити нарахування та виплату такої допомоги у розмірах, передбачених Законом № 3551-ХІІ у редакції Закону №367-ХІV.

Водночас, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача на сьогоднішній день позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на одержання від Держави гарантованого Законом розміру одноразової допомоги, як учаснику бойових дій.

Так, у рішенні від 27.11.2008 року у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Згідно статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (ст. 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абз. 2, 3 пп. 3.3 п.3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 року у справі № 1-37/2008).

Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 року у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 року у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 року у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 року № 7-рп/2004, від 01.12.2004 року № 20-рп/2004, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1 769 гривень, з 1 липня - 1 854 гривні, з 1 грудня - 1 934 гривні.

Таким чином, позивачу повинна була бути нарахована та виплачена щорічна разова грошова допомога як учаснику бойових дій до 5 травня, яка передбачена статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону від 25.12.1998 року №367-ХІV у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у сумі 8 845,00 грн. (1 769*5).

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та про доцільність їх задоволення.

Суд не вбачає підстав для зазначення у резолютивній частині рішення суду суми недоплаченої допомоги, оскільки рішення суду носить зобов`язальний характер, а визначення точної суми до виплати відноситься до завдань відповідача, що виникатимуть на виконання покладеного судом обов`язку.

Отже, із урахуванням встановлених обставин та висновків Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу оспорювану допомогу за 2021 рік у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 відповідач допустив порушення норм статті 12 Закону від 22101993 № 3551-ХІІ у редакції Закону від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала виплату учасникам бойових дій допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Стосовно доводів відповідача викладених у листі за наслідками звернення позивача щодо неможливості проведення перерахунку допомоги через відсутність бюджетних призначень, суд зазначає, що Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007 зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Крім того, відповідно до частини першої статті 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII.

Відповідно до пункту 15 Положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням голови Черкаської обласної ради від 26 жовтня 2018 року №333-р (http://www.oblradack.gov.ua/rozporjadgennya2018_3), до головних завдань Центру належать, зокрема: забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави; підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого та рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат.

Згідно з підпунктом 6 пункту 17 вказаного Положення, Центр відповідно до покладених на нього завдань проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв`язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.

Ураховуючи викладене, вбачається, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, зокрема, учасникам бойових дій, а тому Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органом, уповноваженим здійснювати нарахування та виплату вказаної допомоги.

Оскільки у травні 2021 років разова грошова допомога до 5 травня була виплачена позивачу Центром, а також те що соціальні виплати особам зі статусом учасника бойових дій на рівні Черкаської області централізовано проводяться Центром, то бездіяльність останнього щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком слід визнати протиправною.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Вказаний спосіб захисту порушеного права позивача відповідає способу встановленому Верховним Судом у рішенні від 29.09.2020, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, при розгляді зразкової справи № 440/2722/20.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд не встановив факту їх понесення позивачем, адже від сплати судового збору його звільнено в силу Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.

Керуючись статтями 2, 5, 6, 77, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (18000, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд. 10; код ЄДРПОУ 21367450).

Суддя Александріна НУЖНА