Рішення № 103225793, 08.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року справа № 580/91/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Соснівського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

05 січня 2022 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Соснівського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови та зобов`язання вчинити дії, в якому просить:

1) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Расторгуєвої І.В. від 05.06.2019 у виконавчому провадженні №30954990 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 87 000, 20 грн.

2) зобов`язати Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (Україна, 18000, Черкаська обл., місто Черкаси, пр. Хіміків, будинок 50, ідентифікаційний код юридичної особи 34998129) зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), припинити розшук майна ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), виключити записи про ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників та скасувати інші заходи, вжиті під час примусового виконання у межах виконавчого провадження №59287459.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем оскаржуване рішення прийнято безпідставно, оскільки виконавчий лист Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №2-1041/11 передано на виконання приватному виконавцю Бурмазі Є.А., яким фактично і виконано рішення суду, підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області виконавчого збору немає.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 призначено судове засідання з розгляду даної справи на 08 лютого 2022 року о 11 годині 10 хвилин.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений в судове засідання не з`явився, свого представника не направив.

Усною ухвалою суду від 08.02.2022 із занесенням в протокол судового засідання суд постановив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Рішенням Соснівського районного суду від 01.02.2011 у справі №2- 1041/11, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №895/06-034-193 від 06.04.2007 в сумі 109402,07 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 868182,00 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн. і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором N ІД 895/06-034-193 від 06.04.2007 року, а саме: на земельну ділянку, площею 687,10 кв. м з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться по АДРЕСА_2 та жилий будинок з прибудовами, літера А-1; вбиральня літера Б; гараж літера В; літня кухні літера Г; сарай літера Д; погріб літера 3; погріб літера Е; огорожа 1-4,6; водоколонка 5; замощення І, що знаходиться по АДРЕСА_2 .

З метою примусового виконання вказаного рішення Соснівським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист №2-1041/11.

Постановою державного виконавця Соснівського ВДВС від 25.01.2012 відкрито виконавче провадження №30954990 про стягнення з ОСОБА_1 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки заборгованості у загальному розмірі 870 002,00 грн.

В ході виконавчого провадження №30954990 рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.02.2011 у справі №2-1041/11 не виконане.

25.02.2019 до Соснівського ВДВС надійшла заява ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення без виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.01.2012 у справі №2-1041/11.

Постановою державного виконавця Соснівського ВДВС від 07.03.2019 у виконавчому провадженні №30954990 виконавчий лист Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.01.2012 у справі №2-1041/11, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Виконавчий лист Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.01.2012 у справі №2-1041/11 переданий на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Бурмазі Є.А.

Постановою приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 29.05.2019 відкрито виконавче провадження №59236513 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа. Та згідно з п. 3 постанови стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 87000,20 грн.

Належне боржнику ОСОБА_1 іпотечне майно, а саме житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 було продане на прилюдних торгах, організованих ДП «Сетам».

Згідно з протоколу прилюдних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки, ціна продажу іпотечного майна склала 720087,2 грн., з яких: 36004,36 грн. - сума сплаченого гарантійного внеску; 684082,84 грн. - сума, яка підлягає перерахуванню виконавцю.

Таким чином, вартість іпотечного майна, проданого в порядку примусового виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №2-1041/11 склала 684 082,84 грн.

Відповідно до розпорядження приватного виконавця Бурмаги Є.А., кошти, що надійшли від продажу належного ОСОБА_1 іпотечного майна, перераховані, зокрема, 61 619,35 грн - як винагорода приватного виконавця.

Постановою головного державного виконавця Соснівського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Расторгуєвої І.В. від 05.06.2019 у виконавчому провадженні №30954990 з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 87 000,20 грн. (10 % від суми боргу, згідно з рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №2-1041/11).

Постановою Соснівського ВДВС від 05.06.2019 відкрито виконавче провадження №59287459 з примусового виконання вказаної постанови Соснівського ВДВС від 05.06.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Зазначений виконавчий документ залишився не виконаний.

17.03.2020 приватним виконавцем Бурмагою Є.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59236513 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий лист повернуто до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Постановою головного державного виконавця Соснівського ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) від 22.11.2021 виконавчий документ (постанова від 05.06.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 87 000,20 грн.) повернуто стягувану на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Представника позивача звернувся до відповідача з клопотанням, в якому посилаючись на положення ст.ст. 37, 40, 27 Закону України «Про виконавче провадження» просив зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1

29.12.2021 представник позивач отримав лист відповідача, згідно з яким останній посилаючись на положення ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» роз`яснив про відсутність у нього повноважень на зняття арешту з майна боржника. Вказав, що арешт може бути знятий судом.

Враховуючи вищевикладене позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІУ (чинного на той час) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 19 Закону від 21.04.1999 № 606-ХІУ було передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувана або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з частини 2 статті 25 Закону від 21.04.1999 № 606-ХІУ державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувана державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч. 1, 2, 3 статті 28 Закону від 21.04.1999 № 606-ХІV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред`явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Після відкриття виконавчого провадження та станом на 05.10.2016 державним виконавцем не винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, згідно з положень ст. 28 Закону від 21.04.1999 № 606-ХІV.

02.06.2016 прийнято Закон України «Про виконавче провадження» 1404-VІІІ, що набув чинності 05.10.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-УІІІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1,2 статті 27 Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (у редакції чинній до 28.08.2018) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.

Таким чином з 05.10.2016 та упродовж періоду існування спірної заборгованості, виконавчий збір мав обраховуватись як 10 % від фактично стягнутої суми коштів або фактичної вартості проданого майна.

Верховний Суд у справах № 640/685/19, № 280/5959/19 та № 400/878/20 зазначив, що положення статті 27 Закону № 1404-VШ в редакції, яка була чинна до 28 серпня 2018 року, зменшували відповідальність позивача, як боржника, у порівнянні з нормами статті 27 Закону N 1404-УІІІ в редакції, яка була чинна після 28 серпня 2018 року, оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню. Оскільки внесені Законом України від 03 липня 2018 року N 2475-УШ зміни до статті 27 Закону N 1404-УІІІ погіршили становище боржниці (позивачки), а виконавчою службою фактично не стягнуто з неї коштів за виконавчими листами у повному обсязі, тому відсутні правові підстави для стягнення з боржниці (позивачки) виконавчого збору у визначеному державним виконавцем розмірі.

Таку ж правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 21.10,2021, справа № 420/4279/19, від 28.04.2020, справа№ 520/11908/18.

У цих же постановах Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VІІІ без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору, або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Водночас за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

За таких обставин, у державного виконавця відсутні підстави для стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10 % від суми боргу, зазначеного у виконавчому документі, зважаючи, що фактично рішення суду ним не виконано та кошти з боржника не стягнуті.

Окрім того, згідно з частиною 8 статті 27 Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

Ч. 3 ст. 40 Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

У спірних правовідносинах постанова про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №30954990 винесена від 07.03.2019.

Натомість постанова про стягнення з ОСОБА_1 у цьому ж виконавчому провадженні №30954990 винесена 05.06.2019.

З моменту повернення виконавчого документу стягувану (07.03.2019) припинились повноваження виконавця вчиняти будь які виконавчі дії або приймати процесуальні рішення у даному виконавчому проваджені №30954990, окрім окремих винятків. Зокрема, процесуальних рішень, що визначені ч. 3 ст. 40 Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ та які можуть бути прийняті не пізніше, ніж на наступний день після повернення виконавчого документу стягувачу.

А відтак, виконавець не мав повноважень виносити у виконавчому провадженні №30954990 постанову про стягнення виконавчого збору через майже три місяці після припинення примусового виконання рішення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження №59287459, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 4 статті 40 Закону від 02.06.2016 № 1404-УІІІ передбачено, що у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Стаття 59 Закону України від 02.06.2016 №1404 «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідачем не надано доказів зняття арешту, накладеного на майно позивача у виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, суд, приходить до висновку, що позовна вимога про зняття арешту з нерухомого майна позивача, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 287, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Расторгуєвої І.В. від 05.06.2019 у виконавчому провадженні №30954990 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 87 000,20 грн.

Зобов`язати Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (Україна, 18000, Черкаська обл., місто Черкаси, пр. Хіміків, будинок 50, ідентифікаційний код 34998129) зняти арешт з майна ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), припинити розшук майна ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), виключити записи про ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників та скасувати інші заходи, вжиті під час примусового виконання у межах виконавчого провадження №59287459.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (Україна, 18000, Черкаська обл., місто Черкаси, пр. Хіміків, будинок 50, ідентифікаційний код 34998129) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1984 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення та з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 08.02.2022.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО