Ухвала суду № 103225522, 04.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

04 лютого 2022 року справа № 580/7485/21 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні клопотання УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи та залучення до участі у справі третіх осіб у справі за позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

24.09.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Гоголя, будинок 240; код ЄДРПОУ 20001740) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо необхідності при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно застосувати січень 2008 року, як місяць для обчислення індексу споживчих цін, для розрахунку індексації грошового забезпечення (так званий «базовий місяць»);

зобов`язання відповідача при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно застосувати січень 2008 року, як місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (так званий «базовий місяць»).

Додатково просив справу розглянути правилами спрощеного провадження.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №580/3118/21 за його позовом до відповідача його бездіяльність щодо необхідності нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за вказаний період було визнано протиправною та зобов`язано нарахувати і виплатити йому індексацію. Вважає, що на виконання рішення суду відповідач виплатив індексацію у меншому розмірі, ніж передбачено вимогами законодавства та без застосування базового місяця січня 2008 року.

Ухвалою суду від 04.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.

28.01.2022 на адресу суду надійшов відзив, в якому заявив клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи та просив залучити Кабінет Міністрів України, Міністерство соціальної політики України до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача (далі - Клопотання).

В обґрунтування зазначено, що для повного і всебічного дослідження обставин справи є необхідність розгляду даної справи з повідомленням (викликом) її учасників. Витрачання бюджетних коштів на не передбачені кошторисними призначеннями видатки за рахунок зменшення обсягів асигнувань, призначених на інші цілі, складає значну вагомість результатів розгляду справи для відповідача. Стверджує, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, які встановлюються Кабінетом Міністрів України, та визначає умови оплати праці працівників бюджетних установ та підприємств державного сектору економіки, а також грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до п.1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики є Міністерство соціальної політики України. Тому рішення суду впливатиме на формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики щодо військовослужбовців. Вважає, що спір у цій справі зачіпає права та інтереси і впливає на обов`язки указаних державних органів.

Ознайомившись із матеріалами позову, оцінивши доводи Клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на таке.

Згідно з ч.5 ст.12 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі – КАС України) умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

Наявності вказаних обставин не доведено.

Відповідно до ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Згідно з ч.3 вказаної статті загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Частина 5 статті 262 КАС України встановлює, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При цьому, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Суд згідно з ч.6 вказаної статті може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Вказаний спір не відноситься до категорії спорів, визначених ст.263 КАС України.

Постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 17 лютого 2021 року №104 затверджені зміни до постанови КМУ від 9 грудня 2020 року №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, зокрема з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2021 року на території України продовжено дію карантину. Постановою КМУ №405 внесені зміни до розпорядження КМУ «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» від 25.03.2020 № 338 та постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236. Ці зміни продовжують дію на території України режиму надзвичайної ситуації та карантину до 30 червня 2021 року. 16.06.2021 Кабінет Міністрів України постановою від 16.06.2021 №611 продовжив карантин в Україні до 31 серпня 2021 року. Постановою КМУ від 22.09.2021 № 981 дію карантину продовжено до 31.12.2021. Постановою Кабміну від 15.12.2021 №1336 внесено зміни до постанови від 09.12.2020 №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” продовжено дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року.

Суд врахував відсутність обґрунтованих доводів необхідності призначити відкрите судове засідання в період запровадженого в Україні карантину, у т.ч. із-за фактів повторного спалаху вказаної хвороби у працівників суду.

Крім того, суд врахував, що усні пояснення не є засобом доказування. Зокрема, згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Кількість учасників спору невелика, підстави позову свідчать про необхідність з`ясування фактичних обставин спору з письмових доказів, адже встановленню підлягають факти щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, що можливо з`ясувати виключно з письмових доказів (розрахункових відомостей тощо). Клопотання про призначення експертизи або виклик для допиту свідків суду не надходили та відсутня доцільність їх призначення. Крім того, зважаючи, що на предмет спору, передумови та підстави виникнення спірних правовідносин, пріоритетним є швидке вирішення спору.

Враховуючи пандеміологічну ситуацію в Україні, забезпечуючи право осіб на безпечне довкілля та повагу до приватного життя, суд дійшов висновку про недоцільність призначення відкритого судового засідання з викликом сторін.

Щодо залучення до участі у справі вказаних вище державних органів.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Індексація грошових доходів населення відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 03.07.1991 №1283-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон №1283-ХІІ) – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Отже, індексація грошового забезпечення є складовою для повного розрахунку при звільненні особи.

Відповідно до ст.5 Закону №1283-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.

Індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.

Індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок №1078). Згідно з п.2 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Згідно з положеннями ч.2 ст.49 КАС України якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Оскільки позовні вимоги стосуються вірного обчислення сум індексації та вірного застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, які безпосередньо здійснює відповідач, як роботодавець позивача, наявність загальних управлінських функцій щодо фінансування органів державної влади не створюють безпосередньо правовий інтерес до результату вирішення цієї справи судом.

Винесення судового рішення у вказаній справі не матиме безпосереднього впливу на виникнення у Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України прав та обов`язків з нарахування та виплати позивачу вірної суми індексації грошового забезпечення, у т.ч. вірного застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін.

Тому відсутні підстави для залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Отже, доводи Клопотання не обгрунтовані.

Керуючись ст. ст.2-20, 44-49, 72-80, 259-263, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання (вх. від 28.01.2022) УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи та залучення до участі у справі третіх осіб у справі за позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

2. Копії ухвали направити учасникам спору.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Ухвала постановлена, складена в повному обсязі та підписана 04.02.2022.