Рішення № 103225495, 04.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року справа № 580/4866/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гаращенка В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій просить:

- зобов`язати Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести розслідування нещасного випадку, що стався з майором ОСОБА_1 06.02.2017 відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.02.2001 №36;

- зобов`язати Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, за результатами проведення розслідування нещасного випадку, що трапився з майором ОСОБА_1 06.02.2017 видати останньому довідку про отримання ним травми під час проходження служби та виконанні обов`язків військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не здійснено належного та повного розслідування нещасного випадку за фактом отримання позивачем 06.02.2017 у робочий час травми при виконанні обов`язків військової служби під час прямування до Чигиринського районного центру зайнятості у службових цілях. На думку позивача, відповідач помилково посилається на те, що позивач отримав травму у вільний від служби час згідно ніби то усного розпорядження військового комісара для вирішення позивачем особистих питань, оскільки матеріали перевірки не містять письмового рапорту позивача про надання відпустки без збереження грошового забезпечення. Також позивач вказує, що факт отримання ним травми під час проходження служби та виконанні обов`язків військової служби був встановлено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 у справі №823/1929/18, однак відповідач не виконує свого обов`язку з розслідування нещасного випадку, за результатами проведення якого не видає позивачу довідку про отримання ним травми під час проходження служби та виконанні обов`язків військової служби.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №580/4866/21 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання зобов`язання вчинити певні дії

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 скасовано та направлено справу до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.12.2021 з врахуванням вимог ст. 122 КАС України позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі.

До суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що 06.02.2017 позивачу завдання щодо проведення заходів у Чигиринському районному центрі зайнятості військовий комісар не визначав оскільки у цей день позивачу було надано вихідний за його проханням, що на думку відповідача свідчить про відсутність підстав для створення комісії з розслідування нещасного випадку, здійснення розслідування нещасного випадку та складення відповідних актів. Крім того, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 у справі №823/1929/18 Черкаським обласним військовим комісаріатом повторно проведено розслідування нещасного випадку та встановлено, що нещасний випадок, який трапився з майором ОСОБА_1 06 лютого 2017 року не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби. Також відповідачем зазначено, що суд не може втручатися в дискреційні повноваження органів державної влади та не наділений повноваженням виконувати їх завдання, оскільки у заявлених спірних правовідносинах саме комісія з розслідування нещасних випадків має повноваження з`ясувати всі обставини та факти, на підставі яких прийняти правомірні рішення.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача, які викладені у відзиві є необґрунтованими, тому позов підлягає до повного задоволення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що 06.02.2017 ОСОБА_1 виконуючи обов`язки військової служби на підході до центру зайнятості підсковзнувся на слизькому тротуарі та впав втративши свідомість, після чого був доставлений до Чигиринської ЦРЛ, де отримав медичну допомогу із встановленим діагнозом – закрита черепно-мозкова травма та струс головного мозку.

За наслідками службового розслідування відповідачем складено висновок від 17.02.2017 та видано наказ від 17.02.2017 №37, згідно яких отримана травма майором ОСОБА_1 вважається такою, що не пов`язана з виконанням службових обов`язків та сталась в не робочий час, оскільки 06.02.2017 позивачу було надано вихідний день за його проханням.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 у справі №823/1929/18:

- визнано протиправною бездіяльність Чигиринського районного військового комісаріату в частині не проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 06.02.2017, у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36;

- зобов`язано Чигиринський районний військовий комісаріат провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) - 06.02.2017 та прийняти рішення у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 про отримання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби та видати довідку про обставини справи (поранення, контузії, каліцтва).

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 у справі №823/1929/18 на підставі наказу від 25.03.2019 №40 Чигиринським районним військовим комісаріатом проведено розслідування, яким повторно визнано, що нещасний випадок, що трапився з позивачем 06.02.2017, не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби.

Окрім того, на виконання телеграми ТВО начальника штабу - першого заступника командира військової частини А4583 від 21.08.2019 №502/22/524 Черкаським обласним військовим комісаріатом складено акт №140 проведення службового розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), який стався з позивачем 06.02.2017, затверджений військовим комісаром Черкаського обласного військового комісаріату 02.09.2019, за висновком якого отриману травму майором ОСОБА_1 вважати такою, що не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та видати довідку про обставини справи, як того вимагає рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2018.

Вважаючи, що відповідач не виконує рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 у справі №823/1929/18, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із новим позовом (справа №580/658/20),у якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 06.02.2017, у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №36 від 06.02.2001;

- зобов`язати відповідача провести розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 06.02.2017, та прийняти рішення у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №36 від 06.02.2001 про отримання позивачем травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби та надати відповідну довідку;

- стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 100 000 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021, у задоволенні позову у справі №580/658/20 було відмовлено, оскільки процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та способи судового контролю за належним виконанням судових рішень, тому у разі незгоди з актом проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) форми НВ-2, що стався з ОСОБА_1 06.02.2017, від 25.03.2019 належним способом захисту порушеного права позивача є звернення до Черкаського окружного адміністративного суду в порядку ст. 383 КАС України. При цьому, суди у справі №580/658/20 вказали, що відповідач зобов`язаний був провести службові розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 06.02.2016 та виконати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 у справі №823/1929/18 щодо складання висновку про отримання позивачем травми під час проходження військової служби, на виконання телеграми ТВО начальника штабу - першого заступника командира військової частини А458 від 21.08.2019 №502/22/524 та наказу командувача військ оперативного командування «Північ» від 16.07.2020 №372.

Отже, акти №140 проведення службового розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), який стався з позивачем 06.02.2017, форма НВ-2 від 02.09.2019 та акт №82 проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 14.08.2020 форми НВ-2 складені на виконання розпоряджень вищих командирів, і підлягають оскарженню у позовному провадженні відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тому належним способом захисту прав позивача є звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування вказаних актів розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 06.02.2016.

Зважаючи на зазначені вище висновки судів у справі №580/658/20, позивач звернувся з адміністративним позовом у справі №580/4792/20, в якому просив:

- визнання протиправним і скасувати наказ від 14.08.2020 №236 «Про результати службового розслідування»;

- визнати протиправним і скасувати акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 14.08.2020 №82 за формою НВ-2, затвердженого наказом від 14.08.2020 №236;

- зобов`язати відповідача визнати факт отримання 06.02.2017 позивачем травми за обставин, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, та видати відповідну довідку.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 у справі №580/4792/20 задоволено частково:

- визнано протиправним і скасовано наказ Черкаського обласного військового комісаріату від 14.08.2020 №236 «Про результати службового розслідування»;

- визнано протиправним і скасовано акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 14.08.2020 №82 за формою НВ-2, затверджений наказом Черкаського обласного військового комісаріату від 14.08.2020 №236;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Таким чином лише 27.04.2021 у справі №580/4792/20 набрало законної сили судове рішення, яким визнані протиправним та скасовані всі попередні висновки проведених службових розслідувань.

18.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського обласного військового комісаріату з вимогою про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі № 580/4792/20 та проведення повною перевірки отриманої позивачем травми.

У відповідь позивач отримав аналогічні листи від 12.06.2021 та від 14.06.2021 про те, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі №580/4792/20 було виконано належним чином шляхом скасування внутрішніми актами відповідача наказу Черкаського обласного військового комісаріату від 14.08.2020 №236 «Про результати службового розслідування» та акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 14.08.2020 №82 за формою НВ-2, затверджений наказом Черкаського обласного військового комісаріату від 14.08.2020 №236.

Позивач вважаючи, що відповідач фактично відмовив йому у проведенні нового розслідування, звернувся до відповідача із новим позовом у межах даної справи №580/4866/21.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232, та з метою визначення єдиного порядку розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, у Верховній Раді України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, місцевих радах, у державних органах, установах, організаціях, а також у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, до яких військовослужбовці прикомандировані як депутати для виконання депутатських повноважень або відряджені для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі - наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36 затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України (далі – Інструкція №36).

Згідно положень п. 1.5 Інструкції №36, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, що сталися під час виконання ним обов`язків військової служби, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень (заподіяних іншою особою), гострого професійного захворювання і гострого професійного* та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також випадки смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Відповідно до пунктів 1.6 та 1.7 Інструкції №36, за результатами розслідування нещасних випадків складається акт (додаток 1 до Інструкції). Нещасні випадки, на які складається акт про нещасний випадок, реєструються у журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків (додаток 2 до Інструкції). Нещасні випадки, що сталися внаслідок захворювання або погіршення стану здоров`я військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції. Про такі нещасні випадки складається акт (додаток 1 до Інструкції), якщо погіршення стану здоров`я сталося внаслідок впливу на нього небезпечних чи шкідливих факторів, які діяли під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби, а також якщо робота, що виконувалася, була протипоказана для потерпілого за медичним висновком про стан його здоров`я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду.

Згідно розділу ІІ Інструкції №36, про кожний нещасний випадок очевидець (або сам потерпілий) повинен негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

Нещасний випадок, про який потерпілий з об`єктивних причин або за станом здоров`я не зміг своєчасно повідомити командування військової частини, та той випадок, від якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується на підставі рапорту потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, у порядку, встановленому пунктом 2 Інструкції.

Командир підрозділу (керівник робіт), який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний: терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби доставку до закладу охорони здоров`я; терміново повідомити по команді про нещасний випадок командира військової частини; до прибуття комісії з розслідування забезпечити збереження обстановки події, якщо це не викликає небезпеки для життя і здоров`я присутніх людей, вжити заходів щодо запобігання травмуванню інших осіб та недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

Командир військової частини після отримання повідомлення про нещасний випадок зобов`язаний: у разі нещасного випадку з військовослужбовцем протягом однієї години передати повідомлення з використанням засобів зв`язку та протягом доби на паперовому носії (додаток 7) повідомити про нещасний випадок старшого командира (начальника) та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (з виконанням робіт, пожежею, аварією автотранспорту, гострим професійним захворюванням, отруєнням тощо), - відповідний військовий орган нагляду (за охороною праці, пожежний, безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічний тощо), а в передбачених чинним законодавством України випадках - і відповідного прокурора; сповістити у разі, якщо потерпілий військовослужбовець відряджений з іншої військової частини, її командира; наказом по військовій частині протягом доби призначити комісію з розслідування нещасних випадків (перелік нещасних випадків визначено в пункті 1.5 Інструкції) у складі голови комісії (одного із своїх заступників) та її членів - командира батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок, фахівців відповідних служб (охорони праці, пожежної, автомобільної, медичної тощо); забезпечити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв`язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Нещасні випадки, що підлягають спеціальному розслідуванню, розслідуються відповідно до вимог глави 3 цієї Інструкції.

Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом трьох робочих днів. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; установити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів (закони, статути, положення, правила, інструкції, настанови тощо), а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; скласти акт (додаток 1 до Інструкції) у п`яти примірниках або шести, якщо військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини, і передати його на затвердження командиру військової частини. Усі примірники акта (додаток 1 до Інструкції) підписуються головою комісії та всіма її членами.

До акта (додаток 1 до Інструкції) додаються письмові пояснення свідків, потерпілого, а в разі потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації, інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівлі тощо), медичний висновок щодо діагнозу ушкодження здоров`я потерпілого, наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Командир військової частини у термін до п`яти діб після закінчення розслідування затверджує п`ять примірників акта (додаток 1 до Інструкції) (шість - якщо військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини) та по одному примірнику вручає (надсилає): безпосередньому командиру (начальнику); начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю; начальнику відповідної служби військової частини (перший примірник, що підлягає зберіганню разом з матеріалами розслідування); командиру підрозділу (батальйону, дивізіону тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок; командиру підрозділу (роти, батареї тощо), у якому стався нещасний випадок, для вручення потерпілому або особі, яка представляє його інтереси; командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини.

Судом встановлено, що 06.02.2017 ОСОБА_1 виконуючи обов`язки військової служби на підході до центру зайнятості підсковзнувся на слизькому тротуарі та впав втративши свідомість, після чого був доставлений до Чигиринської ЦРЛ, де отримав медичну допомогу із встановленим діагнозом – закрита черепно-мозкова травма та струс головного мозку.

За наслідками службового розслідування відповідачем складено висновок від 17.02.2017 та видано наказ від 17.02.2017 №37, згідно яких отримана травма майором ОСОБА_1 вважається такою, що не пов`язана з виконанням службових обов`язків та сталась в не робочий час, оскільки 06.02.2017 позивачу було надано вихідний день за його проханням.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 у справі №823/1929/18:

- визнано протиправною бездіяльність Чигиринського районного військового комісаріату в частині не проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 06.02.2017, у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36;

- зобов`язано Чигиринський районний військовий комісаріат провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) - 06.02.2017 та прийняти рішення у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 про отримання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби та видати довідку про обставини справи (поранення, контузії, каліцтва).

Однак, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 у справі №823/1929/18 на підставі наказу від 25.03.2019 №40 Чигиринським районним військовим комісаріатом проведено розслідування, яким повторно визнано, що нещасний випадок, що трапився з позивачем 06.02.2017, не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби.

Крім того, наказом військового комісара Черкаського обласного військового комісаріату від 14.08.2020 №236 «Про результати службового розслідування» на виконання наказу від 16.07.2020 №372 командувача військ оперативного командування «Північ» та вказаного вище судового рішення щодо проведення розслідування нещасного випадку затверджено акт проведеного розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 06.02.2017.

Так, 14.08.2020 Комісія, призначена наказом від 10.08.2020 №235 військового комісара Черкаського обласного військового комісаріату, склала акт №82 форми НВ-2 проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті. аварії), що стався 06.02.2017 о 09год. 00хв (далі – Акт). Згідно з висновком комісії обставини та причини, за яких стався нещасний випадок, не пов`язані з виконанням обов`язків військової служби. В обґрунтування вказано, що усним розпорядженням Чигиринського районного військового комісара 06.02.2017 позивачу надано вихідний день і коли трапився нещасний випадок він не прямував зі служби додому (зі слів позивача він ішов у Центр зайнятості), а виконував дії, які не входять до кола службових обов`язків. Висновок Комісії: нещасний випадок трапився в неслужбовий час і не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби.

У подальшому, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 у справі №580/4792/20 задоволено частково:

- визнано протиправним і скасовано наказ Черкаського обласного військового комісаріату від 14.08.2020 №236 «Про результати службового розслідування»;

- визнано протиправним і скасовано акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 14.08.2020 №82 за формою НВ-2, затверджений наказом Черкаського обласного військового комісаріату від 14.08.2020 №236;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського обласного військового комісаріату з вимогою про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі № 580/4792/20 та проведення повною перевірки отриманої позивачем травми.

У відповідь позивач отримав аналогічні листи від 12.06.2021 та від 14.06.2021 про те, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі №580/4792/20 було виконано належним чином шляхом скасування внутрішніми актами відповідача наказу Черкаського обласного військового комісаріату від 14.08.2020 №236 «Про результати службового розслідування» та акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 14.08.2020 №82 за формою НВ-2, затверджений наказом Черкаського обласного військового комісаріату від 14.08.2020 №236.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону №2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції №36 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених пунктом 3 частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Пунктом третім розділу І встановлено, що дія цієї Інструкції поширюється на всі військові частини та на всіх військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення антитерористичної операції. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку, як нещасні випадки, не підлягають. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення антитерористичної операції, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Згідно з ст. 1-2 Закону України від 20.12.1991 №2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон №2011) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону №2011 загальна тривалість службового часу військовослужбовців на тиждень не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу за відповідний період, визначеної законодавством України, за винятком випадків, передбачених пунктом 5 цієї статті. Розподіл службового часу військовослужбовців протягом доби і протягом тижня у військових частинах здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни та виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку і харчування.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону №2011 розподіл службового часу військовослужбовців визначається розпорядком дня, який затверджує відповідний командир (начальник) у порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу.

Частиною четвертою ст.10 ЗУ №2011 встановлено, що для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, встановлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для військовослужбовців строкової військової служби і курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів та курсантів вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, навчальних центрів (частин) - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Згідно з ч. 6 ст. 10 Закону №2011 вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов`язків. Ці дні згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігор. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром (начальником), як правило, протягом наступного тижня. Військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів при виконанні обов`язків військової служби у зазначені дні час відпочинку встановлюється відповідним командиром (начальником).

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут Внутрішньої безпеки Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі – Статут).

Відповідно до п. 35 Статуту накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Згідно з п. 36 Статуту командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Як встановлено судом, у заявлених спірних правовідносинах Комісія не перевірила обґрунтованість твердження командира про надання позивачу вільного від служби дня, тому її висновки, що подія трапилася у вихідний для позивача день та не пов`язана у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, є передчасними та не обґрунтованими.

Вищезазначена обставина встановлена рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі №580/4792/20.

Згідно п. 200 Статуту розподіл часу у військовій частині протягом доби і протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким встановлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів, штабів. Розпорядок дня встановлюється командиром (начальником) відповідно до завдань, покладених на військову частину, та залежно від пори року. Розпорядок дня затверджується на навчальний рік (період навчання) і може уточнюватися командиром (начальником) на час проведення навчань, походів кораблів, бойових стрільб, бойового чергування, несення служби в добовому наряді, варті тощо з урахуванням особливостей їх виконання.

Пунктом 203 Статуту визначено, що вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов`язків. Ці дні згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурологічної роботи, спортивних заходів та ігр. Офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром (начальником), як правило, протягом наступного тижня.

Згідно з п. 216 Статуту військовослужбовці строкової військової служби у вільний від занять та робіт час мають право вільно переміщатися по території військової частини, а під час звільнення - і в межах гарнізону. Військовослужбовці офіцерського, сержантського (старшинського) складу, які проходять службу за контрактом, що виїжджають за межі гарнізону, письмово повідомляють про це командира військової частини. Виїзд військовослужбовців строкової військової служби за межі гарнізону (за винятком випадків відбуття у відпустку або відрядження) забороняється.

Черкаським окружним адміністративним судом у рішенні від 28.01.2021 у справі №580/4792/20 встановлено, що жодного письмового доказу про вибуття позивача на визначену дату за межі несення служби без необхідності виконання її завдань матеріали розслідування не містять. Крім того, відповідачем не надано належних і допустимих доказів щодо надання позивачу у день згаданого вище нещасного випадку вихідного дня, а посилання на усне розпорядження не є обґрунтованим, оскільки відсутні докази щодо обліку відсутності позивача за місцем служби, відсутності нарахувань грошового забезпечення за відповідний день. Комісія з розслідування нещасного випадку не з`ясувала таких обставин.

Також суд звертає увагу, що рішенням Черкаського окружного суду від 01.10.2018 в адміністративній справі №823/1929/18 установлено, що 06.02.2017 позивач, виконуючи обов`язки військової служби, прямував до Чигиринського районного центру зайнятості у службових цілях.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки відповідач не надав доказів наявності обставин згідно з п. 3.11 Порядку №1346, неповно провів службові розслідування, враховуючи обставини, які встановлені Черкаським окружним адміністративним судом у справах №823/1929/18 та №580/4792/20, тому суд дійшов висновку зобов`язати Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести розслідування нещасного випадку, що стався з майором ОСОБА_1 06.02.2017 відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.02.2001 №36, про отримання ОСОБА_1 (травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Щодо посилання відповідача на те, що зобов`язання відповідача за результатами проведення розслідування нещасного випадку, що трапився 06.02.2017 з майором ОСОБА_1 видати останньому довідку про отримання ним травми під час проходження служби та виконанні обов`язків військової служби - є втручанням у дискреційній повноваження відповідача, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до п. п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами ч. ч. 3-4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а, дискреційні повноваження – це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі “Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру” (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі “Брайєн проти Об`єднаного Королівства” (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі “Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру” (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі “Путтер проти Болгарії” (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки він не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №208/8402/14-а та від 29.03.2018 у справі №816/303/16.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому судом враховано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку зобов`язати Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за результатами проведення розслідування нещасного випадку, що трапився 06.02.2017 з майором ОСОБА_1 видати останньому довідку про отримання ним травми під час проходження служби та виконанні обов`язків військової служби.

Згідно частин 1,2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, в зв`язку із чим адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 262, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Хоменка, 19, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ - 07735288) провести розслідування нещасного випадку, що трапився 06.02.2017 з майором ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.02.2001 №36, про отримання ОСОБА_1 (травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Зобов`язати Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Хоменка, 19, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ - 07735288) за результатами проведення розслідування нещасного випадку, що трапився 06.02.2017 з майором ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) видати ОСОБА_1 довідку про отримання ним травми під час проходження служби та виконанні обов`язків військової служби.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО