Рішення № 103225477, 03.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року справа № 580/8585/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 28.09.2021 №303262 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Так, позивач зазначає, що при проведенні процедури габаритно-вагового контролю відповідачем порушено вимоги закону, а тому висновок про перевищення вагових параметрів є безпідставним. Також, позивач вказував на те, що застосування штрафної санкції до нього є безпідставним, оскільки він не виступав в якості автомобільного перевізника при спірних правовідносинах. Позивач зазначає, що автомобільним перевізником було СФГ «Земля», якому позивач передав в оренду транспортний засіб щодо якого проводилась перевірка співробітниками Укртрансбезпеки. Просить задовольнити позовні вимоги.

Заперечуючи проти задоволення позову представником відповідача надано відзив на позов, в якому вказує на безпідставність позовних вимог, оскільки спірне рішення винесено у зв`язку із встановленням під час перевірки транспортного засобу позивача надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

У відповіді на відзив позивач спростовував доводи відповідача зазначені у відзиві та просив позов задовольнити.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення/виклику представників сторін.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

З матеріалів справи судом встановлено, що за результатами здійснення 26.08.2021 державним інспектором Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Шкотіним А.К. рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що о 09 год. 43 хв. на а/д М-16 Одеса - Кучурган (12 км+050м) ОСОБА_1 за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки RENAULT MAGNUM 480, державний номер НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу (пшениця), з перевищенням встановлених законодавством вагових норм понад 10% але не більше 20% без відповідного дозволу на рух автомобільними дорогами України, виданого уповноваженими компетентними органами, а саме: перевищення встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм становить 14,27%, навантаження на одиночну вісь 12,57 т. при нормативно допустимій 11 т. чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 ПДР, про що складено акт проведення перевірки №306185 від 26.08.2021.

Також, 26.08.2020 складено Довідку №0075921 про результатами здійснення габаритно-вагового контролю, відповідно до якої результат вагового контролю показав навантаження на осі: 1) 7,18 тон; 2) 12,57 тон; 3) 6,34 тон; 4) 6,14 тон; 5) 6,16 тон, повна маса транспортного засобу 38,38 тон.

За результатами чого 28.09.2021 Центральним міжрегіональним управлінням Укртансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №303262, якою за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з ч.4 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, в даному випадку не зважаючи на зафіксовані вагові параметри транспортного засобу з навантаження на одиночну вісь 12,57 т. при нормативно допустимій 11 т., суд вважає необґрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій з огляду на таке.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових до автомобільних перевізників.

Так, судом встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось автомобілем RENAULT, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом BENALU, державний номер НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що 23.08.2018 між ОСОБА_1 - Наймодавець та СФГ «Земля» - Наймач укладено договір найму (оренди) транспортних засобів, відповідно до умов якого Наймодавець зобов`язався передати в оренду транспортний засіб RENAULT MAGNUM 480, державний номер НОМЕР_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побиянською Н.Б. 09.01.2019. Відповідно п. 2.1 договір найму (оренди) укладається на три роки з дня підписання сторонами.

Вказаний автомобіль відповідно до акту приймання-передачі від 10.01.2019 переданий в експлуатацію СФГ «Земля».

Також напівпричіп BENALU, державний номер НОМЕР_2 на праві власності належить третій особі - ПП «Ямал і К», який відповідно договору від 31.12.2020 передано в оренду СФГ «Земля».

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 26.08.2021, автомобільним перевізником з використанням транспортного засобу RENAULT MAGNUM 480, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом BENALU, державний номер НОМЕР_2 , 26.08.2021 було СФГ «Земля».

Також з платіжних доручень наданих позивачем за період з 29.07.2021 по 30.09.2021, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримував кошти за надання в оренду транспортного засобу за вказаним вище договором.

Відповідні платіжні доручення надані і на підтвердження сплати оренди за користування напівпричепом BENALU, за договором укладеним між ПП «Ямал і К» та СФГ «Земля».

За таких обставин, саме СФГ «Земля» є автоперевізником в межах спірних правовідносин, а тому застосування адміністративно-господарського штрафу до особи якою не здійснювалось перевезення вантажу є необґрунтованим.

Доводи позивача про порушення процедури габаритно-вагового контролю, суд відхиляє, оскільки такі доводи не мають впливу для вирішення справи, а також такі доводи повинні бути заявлені перевізником, якщо він буде вважати, що відповідачем порушено норми законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Часиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягується судовий збір в розмірі 908,00 грн., який підлягав сплаті та був сплачений під час звернення з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 28.09.2021 №303262 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Сергій ГАРАНЬ