Рішення № 103225465, 02.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року справа № 580/2374/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Руденко А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною відмови та скасування постанови,

встановив:

21.04.2021 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі – відділ ДВС, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову в.о. начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дмитра Оліщука від 12.04.2021 щодо скасування постанови про арешт майна боржника, зняття арешту з нерухомого майна та заборони його відчуження;

- скасувати постанову про арешт майна боржника серія та номер ВП №36170231, виданий 23.01.2013, видавник ст. державний виконавець Чиший В.О.;

- зняти арешт з нерухомого майна та заборону його відрядження, зареєстрований 08.04.2013 за №1476969 реєстратором: реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції Волинської області Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що будь-які виконавчі провадження щодо нього як боржника відсутні; виконавче провадження №36170231 знищено через сплив строків зберігання, тому відсутні підстави для збереження арешту всього майна позивача. На даний час дія арешту на нерухоме майно порушує право позивача, оскільки виконавчі документи щодо стягнення боргу у відповідача відсутні.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відзив на позовну заяву до суду не надійшов.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Згідно Актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень у Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції №1476969 від 08.04.2013 зареєстроване обтяження номер запису 590099, а саме: арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 . Підстава для реєстрації обтяження - постанова Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції про арешт майна боржника ВП№ 36170231 від 23.01.2013.

Позивач звернувся до начальника Любомльського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою від 08.04.2020, в якій просив скасувати постанову про накладення арешту на майно позивача та оголошення заборони його відчуження та зняти арешт з майна позивача та заборони його відчуження у ВП №36170231.

Листом №5381/17.8020/9 від 12.04.2021 Любомльський районний відділ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повідомив позивача про те, що виконавче провадження АСВП №36170231 було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 (відсутність у боржника майна) Закону України “Про виконавче провадження”, а тому правових підстав для зняття арешту немає.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку станом на дату відкриття виконавчого провадження у спірних правовідносинах регулювались Законом України “Про виконавче провадження” 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі – Закон № 606-XIV).

Частиною першою статті 11 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно пункту 5 частини третьої статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частиною першою статті 57 Закону № 606-XIV було встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 57 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Отже, державний виконавець наділений правом накладати арешт на майно боржника, з метою забезпечення реального виконання рішення.

Враховуючи наведене, підстави для скасування постанови про арешт майна боржника відсутні, у зв`язку з чим позов у цій частині не може бути задоволений.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно частини 4 статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Згідно з частиною 5 цієї статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як свідчать матеріали справи, Любомльський районний відділ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повідомив позивача про повернення виконавчих документів на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 (відсутність у боржника майна) Закону України “Про виконавче провадження”.

Отже, у спірних правовідносинах відсутні обставини, визначені частиною 4 статті 59 Закону № 1404-VIII, за яких виконавцем самостійно може бути знятий арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини, а тому відповідач правомірно відмовив позивачеві у знятті такого арешту, у зв`язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Разом з тим, зважаючи на відсутність виконавчого провадження №36170231 у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу суд дійшов висновку про необхідність зняття арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції про арешт майна боржника ВП № 36170231 від 23.01.2013, номер запису про обтяження № 590099 від 08.04.2013.

За вказаних обставин викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 вказаного Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 122, 139, 242 - 246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зняти арешт з нерухомого майна та заборону на його відчуження, зареєстрований в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 08.04.2013 за номером запису про обтяження 590099 (спеціальний розділ) Реєстраційною службою Любомльського районного управління юстиції Волинської області, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 1476969 від 08.04.2013, на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції про арешт майна боржника ВП №36170231 від 23.01.2013.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 2 лютого 2022 року.

Головуючий Алла РУДЕНКО