Рішення № 103225442, 24.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року справа № 580/3382/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Гришанова А.І.,

за участю представників:

позивача – Шарої Л.О.,

відповідача – Ченцова О.Є.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов, в якому просить зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі – Головне управління, відповідач) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у 2017 та 2019 роках.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачеві грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у 2017 та 2019 роках, що є порушенням норм КЗпП України та Закону України “Про відпустки”, а також прав, свобод та інтересів позивача.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06 липня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому Головне управління просило в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що враховуючи наявність законодавчої гарантії збереження грошового забезпечення (зокрема при наданні щорічної відпустки), а саме: грошове забезпечення виплачується за весь період цих відпусток, можна зробити висновок про те, що позивач свідомо не скористався правом під час звільнення із служби цивільного захисту на надання невикористаної ним щорічної основної відпустки з наступним звільненням його зі служби.

Відповідач наголосив, що трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Також, Головне управління подало до суду клопотання про залучення співвідповідача у справі за адміністративним позовом про зобов`язання вчинити певні дії.

28 липня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що припущення Головного управління про те, що позивач свідомо не скористався правом під час звільнення із служби цивільного захисту на надання невикористаної ним щорічної основної відпустки з наступним звільненням його зі служби суперечить положенням статті 129 Кодексу цивільного захисту, пунктам 137-140 постанови КМ України № 593 від 11.07.2013, згідно котрих обов`язок забезпечення осіб перебування в щорічній основній відпустці покладається на роботодавця, тобто відповідача.

Окрім того, позивач просив стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

28 липня 2021 року позивач подав до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 23.09.2021.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року витребувано у аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області копії додаткових доказів по справі.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2021, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.10.2021.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 25.10.2021.

12 жовтня 2021 року аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області подав до суду витребувані ухвалою Черкаського окружного адміністративного суд від 23.09.2021 копії документів.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 04.11.2021.

29 жовтня 2021 року представник позивача подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 замінено у адміністративній справі № 580/3382/21 неналежного відповідача – Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на належного – аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 25.11.2021.

07 грудня 2021 року аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області подав до суду заяву на ознайомлення з матеріалами справи.

08 грудня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що при звільненні за станом здоров`я виплачується грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за поточний рік.

Згідно наказу управління ДСНС України в Черкаській області від 03.12.2020 № 270 “Про кадрові питання” позивачеві була виплачена грошова компенсація за 27 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2020 рік.

Таким чином, враховуючи положення статті 19 конституції України, частин 6 і 31 статті 129 КЦЗ України, частин 140 і 157 Порядку № 593, частину 3 розділу ХХVІІ Інструкції № 623 у АРЗ СП ГУ ДНСНС України у Черкаській області не має підстав виплачувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні дні щорічної відпустки у 2017 та 2019 роках.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 20.12.2021.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.01.2022.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2022, занесеною до протоколу судового засідання, у розгляді справи по суті оголошено перерву до 24.01.2022.

У судовому засіданні 24.01.2022 року представник позивача просив адміністративний позов задовольнити повністю, а представник відповідача – відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 03 грудня 2020 року відповідно до витягу з наказу (по особовому складу) Управління ДСНС України у Черкаській області № 270 про кадрові питання, звільнено зі служби цивільного захисту в державній службі України з надзвичайних ситуацій у відставку (із зняттям з військового обліку) за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, виключено з кадрів ДСНС України та усіх видів забезпечення старшого лейтенанта служби цивільного захисту (рядового запасу) ОСОБА_1 , начальника відділення матеріально-технічного забезпечення Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління.

Згідно даного наказу позивачу виплачена:

- одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби по вислузі;

- грошова компенсація за 27 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2020 рік;

- протягом року після звільнення із служби щомісячну грошову допомогу в розмірі окладу за спеціальний званням.

У березні 2021 року позивач звернувся до Управління Держпраці у Черкаській області із заявою, в якій просив в зв`язку з порушенням прав позивача здійснити перевірку щодо дотримання трудового законодавства за ненадання позивачу щорічних відпусток в повному обсязі в 2017 році та 2019 році та відмови у виплаті компенсації за всі дні невикористаних щорічних відпусток, а також несвоєчасності виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовця, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Управління Держпраці у Черкаській області направило на адресу позивача лист № Г-227/14-08/01/3172 від 25.03.2021 про розгляд звернення, в якому зазначило, що з метою захисту прав позивача на підставі статей 55, 124 Конституції України, позивач має право звернутися до суду.

Позивач вважає, що має право на нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у 2017 та 2019 роках.

Під час вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Закон України “Про відпустки” від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі – Закон № 504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Згідно зі статтею 4 Закону № 504/96-ВР установлюються такі види відпусток, зокрема щорічні відпустки, зокрема основна відпустка (стаття 6 цього Закону).

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону № 504/96-ВР). Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.

Згідно з частиною першою статті 129 Кодексу цивільного захисту України особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту мають право на такі види відпусток як, зокрема щорічну основну відпустку.

Відповідно до частин шостої, дев`ятої, двадцять п`ятої, та тридцять першої статті 129 Кодексу цивільного захисту України щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу відповідного керівника щорічна основна відпустка може надаватися за минулий рік у I кварталі наступного року за умови, що раніше її не було надано через виняткові обставини.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які захворіли під час щорічної основної відпустки або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання керівником, який її надавав, на кількість невикористаних днів відпустки.

У рік звільнення зазначених у частинах двадцять третій, двадцять четвертій цієї статті осіб рядового та начальницького складу цивільного захисту із служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Відкликання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту із щорічної основної відпустки допускається лише у разі службової необхідності керівником, який її надав. Невикористана частина відпустки надається в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 і більше календарних днів, особі рядового і начальницького складу служби цивільного захисту надається додатково час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад, але не далі населеного пункту, з якого її було відкликано.

Відповідно до частини першої та другої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (далі – Положення № 593), відповідно до пункту 3 якого особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Пунктами 137, 138 Положення № 593 передбачено, що особи рядового і начальницького складу мають право, зокрема, на щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів за наявності вислуги до 10 років, 35 календарних днів - за наявності вислуги від 10 до 15 років, 40 календарних днів - за наявності вислуги від 15 до 20 років та 45 календарних днів - за наявності вислуги більше 20 років, а також на інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 140 Положення № 593 щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу відповідного керівника (начальника) щорічна основна відпустка може надаватися за минулий рік у I кварталі наступного року за умови, що раніше її не було надано через виняткові обставини.

Щорічна основна відпустка тривалістю 40 і більше календарних днів на прохання особи рядового і начальницького складу може бути поділена на дві частини за умови, що основна її частина становить 30 календарних днів.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначала Інструкція про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 квітня 2015 року № 475 (чинна до 14 вересня 2018 року), а з 14 вересня 2018 року визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623.

Пунктами 3, 4 розділу XV Інструкції № 475 встановлено, що особам рядового і начальницького складу, звільненим із служби цивільного захисту за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів, які щорічну основну відпустку за поточний рік тривалістю, передбаченою частиною другою статті 129 Кодексу цивільного захисту, не використали, виплачується грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки.

Особам рядового і начальницького складу, звільненим зі служби цивільного захисту (крім звільнених за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів), які щорічну основну відпустку за поточний рік не використали, виплачується грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, яка надається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення, за кожний повний місяць служби.

Також пунктами 3, 4 розділу XXVII Інструкції № 623 визначено, що особам рядового і начальницького складу, звільненим зі служби цивільного захисту за віком, станом здоров`я та у зв`язку зі скороченням штатів, які щорічну основну відпустку за поточний рік тривалістю, передбаченою частиною другою статті 129 Кодексу цивільного захисту України, не використали, виплачується грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки.

Особам рядового і начальницького складу (крім звільнених зі служби цивільного захисту за віком, станом здоров`я та у зв`язку зі скороченням штатів), які щорічну основну відпустку за поточний рік не використали, виплачується грошова компенсація за час відпустки, що надається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення, за кожний повний місяць служби.

Суд зауважує, що право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Види відпусток, які можуть надаватися особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, визначені у статті 129 Кодексу цивільного захисту України. Її аналіз дозволяє зробити висновок, що особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, можуть бути надані такі відпустки, зокрема щорічна основна відпустка.

Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин шостої, дев`ятої та тридцять першої статті 129 Кодексу цивільного захисту України, а саме: щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу відповідного керівника щорічна основна відпустка може надаватися за минулий рік у I кварталі наступного року за умови, що раніше її не було надано через виняткові обставини.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які захворіли під час щорічної основної відпустки або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання керівником, який її надавав, на кількість невикористаних днів відпустки.

Відкликання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту із щорічної основної відпустки допускається лише у разі службової необхідності керівником, який її надав. Невикористана частина відпустки надається в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 і більше календарних днів, особі рядового і начальницького складу служби цивільного захисту надається додатково час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад, але не далі населеного пункту, з якого її було відкликано.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України не виключаються випадки, коли особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік у I кварталі наступного року за умови, що раніше її не було надано через виняткові обставини

Таким чином, у наступному календарному році, особа рядового і начальницького складу служби цивільного захисту має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 300/598/20.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.

З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Кодексу цивільного захисту України, Положення № 593, Інструкції № 475 та Інструкції № 623 питання компенсації невикористаної частини відпустки особі рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за минулі роки, суд дійшов висновку, що при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону № 504/96-ВР.

Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Отже, у випадку звільнення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з органів ДСНС України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні основної відпустки.

Як свідчать матеріали справи, при звільненні з органів ДСНС України позивачеві не було виплачено грошову компенсацію за невикористану ним щорічну основну відпустку за 2017 та 2019 рік, наявність якої не заперечується відповідачем у справі.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Відповідно до статті 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу останнім надано до суду копію договору про надання професійної правової допомоги від 14.04.2021. Відповідно до вказаного договору за послуги, вказані в цьому договорі , клієнт (позивач) зобов`язується сплатити адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 10000 грн.

Згідно з наявних в матеріалах справи довідки-розрахунку № 1, втраченого адвокатом часу від 23.07.2021, відповідно до адвокат надав позивачу правничу допомогу:

- ознайомлення адвокатом із наданими клієнтом документами щодо позовних вимог. Надання правової консультації – 2 год;

- складання та направлення адвокатських запитів – 1 год 30 хв.;

- складання та направлення позовної заяви до ГУ ДСНС України у Черкаській області про зобов`язання вчинення дій – 4 год.;

- ознайомлення адвокатом із відзивом на позовну заяву, надання консультації клієнту щодо заперечень відповідача – 2год.;

- складання відповіді на відзив, клопотання про залучення співвідповідача – 4 год..

На підтвердження сплати позивачем коштів до матеріалів справи долучено копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 28.05.2021 на суму 5000 грн, від 14.04.2021 на суму 2000 грн, від 21 липня 2021 на суму 3000 грн.

Разом з тим, суд, враховуючи клопотання відповідача, зазначає, що заявлена до відшкодування сума витрат на надання правової допомоги є неспівмірною із виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), адже гонорар адвоката в розмірі 10000 грн визначений у договорі за надання професійної правничої допомоги щодо зобов`язання АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області нарахувати та виплатити, стягнення компенсації за невикористані дні відпустки, а також стягнення середнього заробітку за порушення строків розрахунку при звільненні, тоді як фактично правова допомога у даній справі надана щодо зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.

Таким чином суд зазначає, що відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 3000 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”, витрати на сплату судового збору не заявлені до відшкодування та не відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 122, 139, 242 – 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов`язати аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у 2017 та 2019 роках.

Стягнути з аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач – аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 4, код ЄДРПОУ 25576385).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 03.02.2022.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК