Рішення № 103225413, 04.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року справа № 580/9622/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Паламаря П.Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Красногірське” до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ “Красногірське” (19733, Черкаська область, Золотоніський район, с. Антипівка) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.10.2020 №0021690405 та від 30.09.2021 №0075291805.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що відповідачем протиправно за результатами перевірки зроблено висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав викладених у письмовому відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство ТОВ “Красногірське” зареєстроване як юридична особа 27.04.2006, ідентифікаційний код 34223684 за основним видом діяльності «Розведення великої рогатої худоби молочних порід».

Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку платника податку ТОВ “Красногірське” та складено акт від 29.09.2020 року за №315/23-00-04-0507/34223684, яким встановлено порушено пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п. 57.1, ст. 57, п.203.2 ст.203 ПК України, а саме протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання по ПДВ згідно податкової декларації з ПДВ від 19.01.2020 року №9331858110 в сумі 350000 грн. за граничним строком сплати 30.01.2020 року платником фактично сплачено 14.04.2020 року, тобто із запізненням на 75 календарні дні.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2020 року №0021690405 на суму 70000,00 грн. (20 відсотків погашеної суми податкового боргу 350 000гривень).

Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку платника податку ТОВ “Красногірське” та складено акт від 02.09.2021 року №6005/23-00-18-0507/34223684, яким встановлено, що в порушено пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п. 57.1, ст. 57, п.203.2 ст.203 ПК України, а саме: протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання по ПДВ в розмірі 1039522,15 гривень згідно податкової звітності поданої 19.01.2020 року, 05.02.2020 року, 18.02.2020 року та 19.03.2020 року.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2021 №0075291805 про донарахування штрафу у сумі 259880,54 грн. (25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Згідно даних облікової картки, загальний розмір зобов`язань та штрафів за період січень - березень 2020 року склав 1692324,54 грн., 28.01.2020 року сплачено 110000грн. і 14.04.2020 року сплачено 350000 грн.

Судом також встановлено, що 16.04.2020 рішенням ОДПС України №1/23-00-10-01-007 розстрочено (відстрочено) податковий борг на суму 1177215,40грн. та штрафних санкції в розмірі 137693,22грн.

Погашення грошових зобов`язань за наданим розстроченням відбулось у травні 2020 року.

Суд врахував, що в супереч платіжних документів, контролюючим органом здійснено зарахування коштів по уточнюючому розрахунку від 05.02.2020 року за №9012451288, згідно якого збільшено суму грошових зобов`язань до 1294403 грн., а також самостійно нараховано штраф у розмірі 2301грн.

При цьому, позивачем здійснено сплату грошових коштів сумі 350000 грн. 14.04.2020 року з простроченням сплати боргу, штраф за що ввійшов у рішення ОДПС України №1/23-00-10-01-007 від 16.04.2020.

Крім того, суд врахував, що позивачем відображено нарахування ПДВ в сумі 1217709 грн. згідно декларації з ПДВ за грудень 2019 року за №9331858110 та зменшення суми наявної переплати, в рахунок оплати задекларованих сум згідно вищевказаної декларації, після чого виник податковий борг в сумі 1 024 481,20 гривень.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ПК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 19-1.1.2 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України, до функцій контролюючих органів належить перевірка своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з п. 54.1 ст. ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній ) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.

Зі змісту п. 46.1 ст. 46 ПК України, вбачається, що податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, згідно із договором про розстрочення податкового боргу, Головне управління ДІІС у Черкаській області надало позивачу розстрочення грошових зобов`язань в сумі 1177215,4 грн., у т.ч. штрафу у розмірі 137693,22 грн.

Суд врахував, що договір про розстрочення укладений після сплати позивачем 350000 грн., а тому штрафні санкції враховані в договір. При чому, з огляду на ст. 58 ПК України, штраф у розмірі 84777,74 грн. виник 22.01.2020 до виникнення граничного строку зобов`язань за декларацією за грудень 2019 року (31.01.2020).

Згідно із п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, сплата грошового зобов`язання здійснена позивачем 14.04.2020 в сумі 350000грн. мала враховуватись у сплату штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 08.01.2020 №0000585004 на суму 88777,74 грн.

Згідно п. 124.1 ст. 124 ПК України, штраф не застосовується за не сплату грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до платника податків на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Разом з тим, сплачена сума 350000 грн. не врахована у сплату штрафів, нарахованих за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, внаслідок чого контролюючий орган двічі притягнув позивача до відповідальності за несвоєчасну сплату, нарахувавши штраф за несвоєчасну сплату штрафу.

Суд звертає увагу, що у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 30.09.2021 № 0075291805, як підставу нарахування грошових зобов`язань, за якими відбулась несвоєчасна сплата, у всіх випадках вказано рішення від 16.04.2020 №1/23-00-10-01-007.

Поряд із цим, за таким рішенням та договором про розстрочення перший платіж із погашення боргу мав розпочатись, починаючи із 26.05.2020, а тому товариство не могло пропустити строки сплати, визначених таким рішенням від 16.04.2020 №1/23-00-10-01-007.

Крім того, як в акті перевірки, так і у розрахунку штрафу зазначені дати погашення 12.05.2020 та 13.11.2020, однак позивач не здійснював погашення грошових зобов`язань даними датами.

Суд погоджується з позивачем, що такий підхід про притягнення до фінансової відповідальності на підставі актів перевірок, які не містять даних щодо факту порушення строків сплати узгоджених грошових зобов`язань, не відповідає стандарту і критерію «доведення вини поза розумним сумнівом».

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретпість розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161. Scries А заява № 25). який застосовується при оцінні доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Scvtap Veznedaroglu v. Turkey (Севтан Везнедароглу проти Турції).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

При цьому, за висновками Європейського Суду з прав людини, суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, на підставі викладеного, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.10.2020 №0021690405 та від 30.09.2021 №0075291805.

Стягнути з Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) на користь ТОВ “Красногірське” (код ЄДРПОУ 34223684) судовий збір в сумі 6 168 (шість тисяч сто шістдесят вісім) грн. 22 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Петро ПАЛАМАР