Рішення № 103225378, 07.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року справа № 580/6095/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гараня С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Ковтун Л.Б.,

представника позивача – адвоката Кирмана О.Д. (за ордером),

представника відповідач – Азарова П.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертранстелеком” до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Інтертранстелеком” з позовною заявою до Управління Держпраці у Черкаській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 28.10.2020 № ЧК514/2181/АВ/ТД-ФС-40 про накладення штрафу в сумі 50 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управлінням Держпраці у Черкаській області винесено оскаржувану постанову з порушенням вимог чинного законодавства на підставі акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 15.09.2020 №ЧК 514/2181/АВ. Згідно акту інспекційного відвідування зафіксовано факт порушення законодавства про працю, а саме вимог частини 1,3 статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», відповідальність за яке передбачено абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України. Позивач вважає, що постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення винесена з порушенням чинного законодавства України, тому підлягає скасуванню.

Представником відповідача надано відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказує, що за наслідками інспекційного відвідування позивача встановлено факти допуску до виконання трудових обов`язків ОСОБА_1 без укладення трудового договору, а тому відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України до позивача застосовано штрафні санкції в загальній сумі 50 000,00 грн.

У відповіді на відзив представник позивача не погодився з доводами відповідача, вказавши про їх безпідставність та наполягав на задоволенні позову.

Представником відповідача до суду надано заперечення, в яких представник відповідача вказує на обґрунтування, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На розгляд до Управління Держпраці у Черкаській області надійшли звернення ОСОБА_2 від 08.07.2020 та ОСОБА_3 від 24.07.2020, в яких заявники повідомляли про використання їхньої праці товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» без належного оформлення.

Згідно наказу від 02.09.2020 № 636-Н «Про проведення інспекційного відвідування ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» та направлення від 02.09.2020 № 627 інспекторами праці Управління Держпраці у Черкаській області у період часу з 02.09.2020 по 15.09.2020 проведено інспекційне відвідування ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 15.09.2020 № ЧК 514/2181 /АВ (далі - акт інспекційного відвідування від 15.09.2020 № ЧК 514/2181/АВ).

Згідно акту інспекційного відвідування від 15.09.2020 № ЧК 514/2181/АВ зафіксовано факт допуску позивачем ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору, без оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги частини 1, 3 статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

У зв`язку з виявленими в ході інспекційного відвідування порушеннями вимог законодавства про працю, заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жарковою Мариною Вікторівною 28.10.2020 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК 514/2181/АВ/ТД-ФС-40, якою на позивача накладено штраф в розмірі 50000,00 грн на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Не погодившись з прийнятим рішення позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

обґрунтовуємо наступним.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю, зокрема, за додержанням законодавства про працю.

Згідно Положення про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 02.07.2015 № 68 (в новій редакції, затвердженій наказом Держпраці від 03.08.2018 № 84) (далі - Положення), Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та відповідно їй підпорядковується.

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (у редакції, що діяла на час проведення інспекційного відвідування позивача (далі - Порядок № 823).

Згідно з абзацом 1 пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Абзацом 2 пункту 1 Порядку № 823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частин четвертої і п`ятої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877).

Згідно з пп. 5 п. 6 Положення, Управління Держпраці у Черкаській області для виконання покладених на нього завдань має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці.

Відповідно до підпункту 49 пункту 4 Положення Управління Держпраці у Черкаській області накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Частиною другою статті 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, за порушення вимог законодавства про працю, зокрема згідно абзацу 2 вказаної частини юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП України, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачений частиною другою статті 265 КЗпП України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

В позовній заяві TOB «IHTEPTPAHCTEЛEKOM» зазначає про відсутність у відповідача доказів допущення ним до роботи працівника без оформлення трудових відносин.

Як встановлено судом, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань TOB «ІHTEPTPAHCTEЛEKOM» здійснює підприємницьку діяльність в тому числі за код КВЕД 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

В письмових поясненнях від 03.09.2020 директор ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» повідомив, що товариство станом на 02.09.2020 найманих працівників не має, функції бармена виконує директор ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» ОСОБА_4 .

В акті інспекційного відвідування від 15.09.2020 № ЧК 514/2181/AB зазначено про допуск ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» ОСОБА_1 до роботи в барі «ПАБ #1» по вул. Кривалівська, 37, м. Черкаси без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

На підтвердження причин перебування ОСОБА_1 в барі «ПАБ #1» по вул. Кривалівська, 37, м. Черкаси позивачем було надано договір від 01.09.2020 №01092020 про надання інформаційно-консультативних послуг, що укладений між позивачем та ОСОБА_1 , за умовами якого Виконавець (TOB «IHTEPTPAHCTEЛEKOM») зобов`язується навчити замовника ( ОСОБА_1 ) відповідно до програми, що є додатком 1 до договору.

Згідно програми навчання, виконавець зобов`язаний навчити замовника:

1. Лекція про загальні положення;

2. Ознайомлення та навчальна робота з програмним забезпеченням;

3. Ознайомлення з роботою обладнання;

4. Теоретичний курс «Технологія продажу»;

5. Теоретичний курс «Базова бухгалтерія».

Відповідно до п. 7.1. вказаний договір діє з 01.09.2020 до 01.10.2020.

Код КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, що є одним з видів діяльності товариства, включає падання інших інформаційних послуг, не віднесених до інших угруповань: надання інформаційних послуг по телефону з використанням комп`ютерної технології; надання послуг з пошуку інформації за винагороду або на основі контракту; надання послуг з добору новин і матеріалів із преси (медійний моніторинг) тощо. Відповідно код КВЕД 63.99 не включає надання інформаційних послуг з питань виконання функціональних обов`язків бармена.

Як видно зі змісту договору від 01.09.2020 № 01092020 та програми навчання, проходження навчання чи стажування на посаду бармена вищезазначеним договором від 01.09.2020 № 01092020 не врегульовано, а тому посилання на вказаний договір як на підтвердження відсутності трудових відносин між позивачем і ОСОБА_5 є безпідставним.

Також, судом встановлено, що 02.09.2020 під час проведення інспекційного відвідування ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» в барі «ПАБ #1» по вул. Кривалівська, 37, м. Черкаси за барною стійкою знаходилась ОСОБА_1 , яка повідомила, що стажується на посаді бармена другий день, роботодавець знаходиться у приміщенні (вказала на директора ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» ОСОБА_4 ). На питання скільки людей перебуває зараз на зміні, відповіла, що лише вона і керівник.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частинами 1, 3 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: - засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; - на паперових носіях разом з копією в електронній формі; - на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Як наведено вище, під час інспекційного відвідування ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» в барі «ПАБ #1» по вул. Кривалівська, 37, м. Черкаси за барною стійкою знаходилась ОСОБА_1 , яка повідомила, що стажується на посаді бармена другий день.

У відповідності до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про освіту» стажування - набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов`язків у певній професійній діяльності або галузі знань.

Так, законодавством передбачається можливість проходження особою стажування без укладення трудового договору лише для окремих категорій осіб та у порядку, передбаченому підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями Закону України «Про зайнятість населення» (стаття 29) можливість проходження стажування передбачена для студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", освітньо-професійним ступенем "фаховий молодший бакалавр", освітнім ступенем "молодший бакалавр", "бакалавр", "магістр" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Стажування вказаних осіб відбувається на підставі укладення договору про стажування, порядок та типова форма якого затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 №20.

Також вказаним Законом передбачена можливість проходження стажування безробітними (стаття 35).

Проходження стажування безробітнім здійснюється відповідно до Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики та Міністерства освіти і науки України від 31.05.2013 №318/655 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19.06.2013 №1029/23562 (далі - Порядок).

Згідно абз. 4 п. 1.5 Порядку стажування - це підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов`язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця. При цьому, стажування безробітних здійснюється на замовлення роботодавців за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується територіальним органом (п. 5.1).

Пунктом 6.1 Порядку передбачено, що професійне навчання безробітних організовується на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, навчальними закладами.

Відповідно до приписів п. 6.5 зазначеного Порядку при забезпеченні роботодавцем професійного навчання безробітного за індивідуальним навчальним планом або шляхом стажування та його подальшого працевлаштування територіальним органом укладається договір з роботодавцем і безробітним у порядку, визначеному пунктами 6.2 - 6.4 цього розділу. Згідно з п. 2.12 Порядку про період професійного навчання безробітного навчальним закладом вноситься запис до його трудової книжки (за наявності) або видається довідка.

Крім цього, наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 № 127/151, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.04.2001 за № 315/5506, затверджено Положення про професійне навчання працівників на виробництві (далі - Положення, Наказ № 127/151).

Згідно з пунктами 1.1-1.3 цього Положення професійне навчання працівників на виробництві спрямоване на підвищення якості професійного складу працівників роботодавців різної форми власності та підпорядкування, формування у них високого професіоналізму, майстерності, сучасного економічного мислення, вміння працювати в нових економічних умовах та забезпечення на цій основі високої продуктивної праці та ефективної зайнятості. Професійне навчання працівників роботодавця організовується відповідним підрозділом, фахівцями, які займаються цими питаннями, чи службою управління персоналом. Професійне навчання працівників на виробництві здійснюється відповідно до нормативно- правових актів у галузі освіти, праці та інших, що регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення роботодавців кваліфікованими і конкурентно спроможними на ринку праці працівниками.

Відповідно до п. 2.6 Положення стажування, в тому числі, фахівців передбачає набуття особами, що стажуються, практичних умінь і навичок щодо виконання обов`язків на займаній посаді або на посаді вищого рівня, засвоєння кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду. Стажування проводиться за індивідуальним планом, який затверджується роботодавцем, що направляє працівника на стажування.

Згідно з п. 2.3 Положення первинна професійна підготовка робітників (до якої віднесено і стажування) - це професійно-технічне навчання осіб, які раніше не мали робітничої професії, що забезпечує рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності. При цьому, первинна професійна підготовка робітників на виробництві здійснюється із числа осіб, які зараховані на роботу до роботодавця учнями, а згідно останнього абзацу цього пункту відповідні записи про перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації, стажування керівників, професіоналів та фахівців вносяться в трудову книжку працівника.

Таким чином, законодавством передбачена можливість проведення стажування: учнів та студентів, безробітних, працівників підприємства (осіб, з якими укладений трудовій договір та які виконують певні трудові функції), але в усіх випадках про проходження стажування має бути зроблений запис у трудовій книжці особи, що проходить стажування.

Кодексом законів про працю України така форма трудових відносин як стажування не передбачена.

В усіх інших випадках залучення до роботи особи в порядку «стажування» є допуском до роботи працівника без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням ст.ст. 21, 24 КЗпП України.

Проте, позивачем ні під час здійснення контролюючого заходу, а ні на час винесення оскаржуваної постанови чи подання позову до суду не було надано жодних доказів на підтвердження перебування ОСОБА_1 у спірний період на стажуванні, а відтак, враховуючи наданні ОСОБА_1 пояснення, відсутність заперечень щодо наданих пояснень зі сторони директора ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» ОСОБА_4 під час проведення інспекційного відвідування, факт перебування працівниці на робочому місці за барною стійкою, ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» порушило вимоги частин 1, 3 статті 24 КЗпП України в частині допуску до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Аналогічна позиція щодо застосування положень статей 24, 265 КЗпП України щодо правовідносин, які виникають між фізичною особою- підприємцем та особою, яка проходить у неї стажування, викладена у , постановах Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №817/2331/16, від 16.04.2020 у справі №804/330/17, від 30.09.2020 у справі № 540/635/19, від 12.11.2020 у справі № 819/1342/16.

З матеріалів справи судом також встановлено, що Придніпровський районний суд м. Черкаси, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення № ЧК-514/2181/АВ/П/ПТ від 15.09.2020 та інші матеріали справи, які надійшли від Управління Держпраці у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 41 КУпАП постановою від 29.12.2020 у справі № 711/7456/20 вирішив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Постановою Придніпровський районний суд м. Черкаси від 29.12.2020 у справі № 711/7456/20 встановлено факт допуску директором ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору, без оформлення наказу, та без повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби, в порушення ст. 24 КЗпП України. Вказана постанова набрала законної сили 11.01.2021.

Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 71 КАС України, ч. 6 ст. 78 КАС України встановлене постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.12.2020 у справі № 711/7456/20 допущення директором позивача в порушення вимог ст. 24 КЗпП України до роботи ОСОБА_1 без укладення трудового договору має преюдиційне значення при розгляді справи, та не підлягає доказуванню.

Підпунктом 6 п. 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю №823 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки. Аналогічне положення щодо права фіксації посадовими особами контролюючого органу проведення контролюючого заходу передбачені ч. 8 ст. 4 Закону № 877.

Підпункт 49 п. 4 Положення про Управління Держпраці у Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці 03 серпня 2018 року № 84 визначено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює фіксацію процесу проведення перевірок, інспекційних відвідувань з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки.

Під час розгляду справи судом досліджено матеріали відео фіксації інспекційного відвідування, що здійснювалось 02.09.2020 (файли 20200902J 54755.mp4, 20200902_154758.тр4), з яких встановлено, що під час інспекційного відвідування ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» в барі «ПАБ #1» по вул. Кривалівська, 37, м. Черкаси за барною стійкою знаходилась ОСОБА_1 , яка повідомила, що стажується на посаді бармена другий день. З вказаного відеозапису також встановлено, що під час надання ОСОБА_1 пояснень біля барної стійки знаходився ОСОБА_4 , який представився директором ТОВ «ІНТЕРТРАНСТЕЛЕКОМ» та чув зазначене ОСОБА_1 , при цьому жодних заперечень чи зауважень щодо її пояснень з приводу стажування на посаді бармена не надав.

Тому беручи до уваги зазначене, твердження позивача щодо відсутності зафіксованого в акті від 15.09.2020 № ЧК 514/2181/АВ факту допущення ним до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу є безпідставним та таким, спростовується вищезазначеними доказами.

Стосовно тверджень позивача про ненадання копії погодження центрального органу виконавчої влади на здійснення контролюючого заходу, що передбачено абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» слід зазначити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (у редакції, що діяла на час проведення інспекційного відвідування позивача, далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 3 Порядку №823 передбачено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Відповідно до ч. 5 статті 2 Закону №877 заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Частиною першою статті 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю здійснює Держпраці у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено, зокрема Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823).

Враховуючи вищезазначене, Порядок №823 є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає особливості здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, зокрема здійснення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, з урахуванням вимог ратифікованих Україною Конвенцій Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та № 129 про інспекцію праці в сільському господарстві.

Верховний Суду у постанові від 31.07.2020 по справі за №440/1933/19 досліджуючи правові підстави для прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування фізичної особи- підприємця в квітні 2019 року зазначив, що у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, ст. 259 КЗпП України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877), а також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який був чинним на момент призначення та проведення інспекційного відвідування.

Згідно з преамбулою до Закону №877, ним визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду(контролю).

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст.ст. 1, 3, ч.ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч.ч. 13 та 14 ст. 4, ч.ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст.6, ч.ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст.ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 цього Закону (ч. 5 ст. 2 Закону № 877).

Крім того, ч. 4 ст. 4 Закону №877 передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Частинами ж 2-4 ст. 6 Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених ч. 4 ст. 2 цього Закону.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання ч. 1 ст. 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №295, який, згідно з його п. 1, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування). Пункт 5 Порядку №295 встановлює підстави проведення інспекційного відвідування.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення.

Вказане дає підстави для висновку, що усі, окрім передбачених у ч.4 ст. 4 Закону №877-V, питання, які пов`язані з здійсненням державного нагляду (контролю), зокрема, за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (наприклад, переліку підстав для проведення Держпраці інспекційних відвідувань), можуть урегульовуватись, як законами, так й іншими актами законодавства, у тому числі й нормами міжнародної конвенції, яка ратифікована Україною у встановленому законом порядку.

Таким чином, є належною підставою для проведення інспекційного відвідування позивача, визначеною пп. 3 п. 5 Порядку № 295, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, а саме: наказ начальника Управління Держпраці у Полтавській області від 02.04.2019 №7811

Верховний Суд у постанові від 10.02.2020 у справі за №1.380.2019.000037 прийшов до висновку, що законодавством передбачено проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім встановлених Законом №877.

Питання проведення перевірок за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення (наприклад, перелік підстав для проведення органами Держпраці інспекційних відвідувань) можуть регулюватися і законами, і іншими актами законодавства, в тому числі постановами КМУ (Постанова Верховного Суду від 10.02.2020, ЄДРСР № 87515902).

Згідно ст. 2 Закону № 877 перевірки органів Держпраці проводяться за правилами цього Закону, але з урахуванням особливостей, визначених законами у сфері здійснення контролю законодавства про працю та зайнятість населення, а також міжнародними договорами.

Підстави для проведення інспекційних відвідувань практично не змінилися і зараз. Всі вони викладені в п. 5 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 №823.

Верховний Суд розглядаючи питання щодо правомірності проведення інспекційних відвідувань з підстав передбачених Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, дійшов до висновку про правомірність дій територіальних органів Держпраці в таких випадках (постанови від 31.07.2020 у справі №440/1933/19, від 10.02.2020 у справі № 1.380.2019.000037).

Враховуючи вищезазначене, посилання позивача на необхідність застосування ч.1 ст. 6 Закону № 877-V є помилковим, оскільки підстави для проведення контролюючого заходу щодо виявлення фактів використання суб`єктами господарювання неоформленої праці визначені пунктом 5 Порядку №823.

Відповідно пп. 2 п. 5 Порядку № 823 підставою для здійснення інспекційного відвідування є звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Як вже зазначалось вище, до Управління Держпраці у Черкаській області надійшли звернення ОСОБА_2 від 08.07.2020, та ОСОБА_3 від 24.07.2020 в яких заявники повідомляли про використання їхньої праці TOB «IHTEPTPAHCTEЛEKOM».

Отже, оскільки інспекційне відвідування позивача проведено з підстав зазначених у пп. 2 п. 5 Порядку № 823, твердження позивача про відсутність підстави на проведення контролюючого заходу є хибним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищезазначене, оскільки перелічені у ч. 1 ст. 6 Закону № 877 підстави для здійснення контролюючих заходів не застосовуються до заходів контролю з питань виявлення неоформлених трудових відносин, відповідно не підлягає застосуванню передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону № 877 вимога щодо пред`явлення суб`єктові господарювання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), а тому твердження щодо протиправності дій інспекторів праці з цього приводу є безпідставними.

Щодо доводів відповідача в частині не повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги частини 1, 3 статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою КМУ від 17 червня 2015 р. № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: - засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; - на паперових носіях разом з копією в електронній формі; - на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Отже, повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, є однією з необхідних умов, виконання якої надає право роботодавцеві допустити працівника до роботи.

Позивачем під час розгляду справи не надано доказів повідомлення центральному органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, про прийняття ОСОБА_1 на роботу.

Отже, висновки посадових осіб відповідача щодо допуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов`язків, без укладення трудового договору є обґрунтованими.

Таким чином, застосування до позивача штрафної санкції на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України в розмірі 50000,00 грн. на підставі постанови від 28.10.2020 № ЧК514/2181/АВ/ТД-ФС-40 є правомірним, а постанова не підлягає скасуванню.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Рішення складене та підписане 02.02.2022.

Суддя Сергій ГАРАНЬ