Рішення № 103225344, 02.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року справа № 580/27/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. за участі секретаря судового засідання Овсієнко Г.О., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/27/22

за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури (вул. Софії Терещенко, 40 А, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202)

до Мокрокалигірської сільської ради (вул. Б. Хмельницького, 21, с. Мокра Калигірка, Звенигородський район, Черкаська область, 20540, код ЄДРПОУ 26425027)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, постановив рішення.

04.01.2022 вх. 173/22 прокурор, звернувшись в інтересах держави до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мокрокалигірської сільської ради, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Мокрокалигірської сільської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Киселівського сільського будинку культури - філії Центру культури і дозвілля Мокрокалигірської сільської ради та на земельну ділянку за адресою: вул. Шкільна, 3, с. Киселівка, Звенигородський район, Черкаська область.

- зобов`язати Мокрокалигірську сільську раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Киселівського сільського будинку культури - філії Центру культури і дозвілля Мокрокалигірської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та на земельну ділянку за адресою: вул. Шкільна, 3, с. Киселівка, Звенигородський район, Черкаська область.

Ухвалою від 06.01.2022 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 26.01.2022. Ухвалою від 26.01.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 02.02.2022, розгляд справи по суті не розпочався.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що в результаті перевірки оформлення органами державної влади та місцевого самоврядування правовстановлюючих документів на будівлі та земельні ділянки виявлено відсутність документації на приміщення будинку культури та земельну ділянку за адресою вул. Шкільна, 3, с. Киселівка (Звенигородський район Черкаська область). Будинок культури є філією Центру культури та дозвілля Мокрокалигірської сільської ради, перебуває на балансі відповідного органу місцевого самоврядування. Відповідач прийняв до комунальної власності вказане нерухоме майно відповідно до рішення Мокрокалигірської сільської ради від 02.12.2020 № 1-22/VІІІ у зв`язку з приєднанням території села Киселівка Мокрокалигірської сільської громади. До вказаного приєднання сільський будинок культури був на обліку в Киселівській сільській раді. Попередній балансоутримувач, Киселівська сільська рада, а також нинішній Мокрокалигірська сільська рада, речових прав на нерухоме майно не реєстрували, відтак будівля будинку культури та земельна ділянка площею 0,50 га використовуються без правовстановлюючих документів.

28.01.2022 за вх. 4524/22 від відповідача надійшла заява про визнання позову в справі № 580/27/22. Заява підписана сільським головою Мокрокалигірської сільської ради Вікторією Пипою.

Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу. Згідно з ч. 1, 4 ст. 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Згідно з частиною 4 статті 129 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Рішенням Катеринопільської районної ради Черкаської області від 11.11.2020 № 32-13/VII передано безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ району зі зведеного балансу відділу культури Катеринопільської районної державної адміністрації до комунальної власності Мокрокалигірської територіальної громади, Мокрокалигірській сільській раді матеріальні цінності сільського будинку культури с.Киселівка, а також інше майно згідно переліку.

Згідно рішення Мокрокалигірської сільської ради № 1-22/VIII від 02.12.2021 прийнято зі зведеного балансу відділу культури Катеринопільської районної державної адміністрації до комунальної власності Мокрокалигірської сільської територіальної громади об`єкт Центр культури і дозвілля, філією якого є Киселівський сільський клуб.

Сільський клуб знаходиться за адресою: с. Киселівка, вул. Шкільна, 3, орієнтовна площа земельної ділянки під вказаним об`єктом 0,50 га.

Відповідно до відповіді КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», наданої на запит прокуратури, інвентаризаційна справа на об`єкти нерухомості за адресою вул. Шкільна, 3, с. Киселівка (Звенигородський район) відсутня.

Як вбачається із інформаційного листа Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, наданого на запит прокуратури, в Державному реєстрі земель відсутні записи про реєстрацію права користування на земельну ділянку під сільським клубом села Киселівки, правовстановлюючі документи на земельну ділянку під вказаним закладом культури, відсутні.

З переліку майна комунальної власності, що належить територіальній громаді с. Киселівка, затвердженого рішенням Киселівської сільської ради від 30.12.2013 № 26-1/VI, площа сіьського клубу становить 880 кв. м та додатково 41,54 кв. м площа кочегарки.

Рішенням Мокрокалигірської сільської ради від 02.12.2020 № 1-20/VIII припинено повноваження Киселівської сільської ради та надано повноваження Мокрокалигірській сільській раді бути правонаступником прав та обов`язків Киселівської сільської ради унаслідок приєднання до Мокрокалигірської сільської об`єднаної територіальної громади. Юридична особа Киселівська сільська рада перебуває в стані припинення в результаті реорганізації шляхом приєднання, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру.

Рішенням Мокрокалигірської сільської ради від 26.06.2019 № 43-14/VII створений шляхом об`єднання сільських будинків культури Центр культури і дозвілля Мокрокалигірської сільської ради, затверджене Положення про Центр культури і дозвілля Мокрокалигірської сільської ради. Відповідно до п. 1.4 Положення (в редакції згідно рішення Мокрокалигірської сільської ради від 26.06.2019 № 14-6/VIIІ), до Центру культури і дозвілля Мокрокалигірської сільської ради приєднується (підпорядковується) Киселівський будинок культури.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Згідно із ст. 14 Конституції України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України (ч. 1-2 ст. 324 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України). Згідно із пунктом «а» ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права па нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Згідно з частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. У статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно з пп. а) статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення тощо.

Обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених відповідно до вимог закону. Державній реєстрації прав належать, зокрема, речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки (ст. 4 Закону № 1952-IV). Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст відповідно до частини першої статті 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема: організація землеустрою; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент переходу нерухомого майна у володіння Мокрокалигірської сільської ради) у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України). Згідно із ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відсутність реєстраційних документів не сприяє належному і доброму врядуванню, порушує передбачені чинним законодавством принципи раціонального та ефективного використання та охорони земель, призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористування.

Відповідачем не надано документів на підтвердження того, що вжито заходи з метою набуття передбачених чинним законодавством прав на нерухоме майно – приміщення сільського будинку культури та земельної ділянки, на якій він розташований, а також для оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Матеріали справи не містять доказів вжиття таких заходів у період до передачі відповідних об`єктів нерухомого майна відповідачеві.

Оцінюючи бездіяльність відповідача щодо не оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно та земельну ділянку за адресою вул. Шкільна, 3, с. Киселівка (Черкаська область) за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона є протиправною, позаяк відповідач визнав позов, не вживав належних заходів для оформлення документів - не звертався про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, тому не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законами у зв`язку із чим позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Мокрокалигірської сільської ради вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно належить задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Згідно частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Частиною 1 статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого під час подання позову.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про прокуратуру» у системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей. Згідно статті 17 Закону України «Про прокуратуру» керівник регіональної прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання керівниками місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури. Оскільки позивач підпорядкований прокуратурі області не має статусу юридичної особи, а під час подання позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 4540,00 грн Черкаською обласною прокуратурою, що підтверджується платіжним дорученням від 24.12.2021 № 2571, вимоги належить задовольнити у зв`язку із визнанням відповідачем позову, вчиненим до початку розгляду справи по суті, то п`ятдесят відсотків суми сплаченого судового збору під час подання позову у сумі 2270,00 грн належить повернути з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 5, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 262-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури до Мокрокалигірської сільської ради задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Мокрокалигірської сільської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Киселівського сільського будинку культури - філії Центру культури і дозвілля Мокрокалигірської сільської ради та на земельну ділянку за адресою: вул. Шкільна, 3, с. Киселівка, Звенигородський район, Черкаська область.

Зобов`язати Мокрокалигірську сільську раду вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Киселівського сільського будинку культури - філії Центру культури і дозвілля Мокрокалигірської сільської ради та на земельну ділянку за адресою: вул. Шкільна, 3, с. Киселівка, Звенигородський район, Черкаська область.

Повернути Черкаській обласній прокуратурі (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 02911119, рахунок UA 13820172034316000100000375) з Державного бюджету України п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 2571 від 24.12.2021 у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Учасники справи:

позивач: Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури [вул. Софії Терещенко, 40 А, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202];

відповідач: Мокрокалигірська сільська рада [вул. Б. Хмельницького, 21, с. Мокра Калигірка, Звенигородський район, Черкаська область, 20540, код ЄДРПОУ 26425027].

Судове рішення складене 02.02.2022.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА