Рішення № 103225071, 01.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року справа № 580/10222/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

29 листопада 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Презента Преміум” з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України, в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 №237/23-00-18-0230 від 31.08.2021 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

2) зобов`язати відповідача 2 поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Презента Преміум» з 01.08.2018 шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру 422538826550, зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «Презента Преміум».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем було подано декларації, які свідчили про наявність оподатковуваних операції, а тому застосування щодо позивача підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України є безпідставним. Крім того, за даними інтегрованої картки платника станом на 20.08.2021 сума податкового ліміту становила 123924,22 грн.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідача 1 24.12.2021 подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування правової позиції зазначив, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень контролюючого органу, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для їх прийняття. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представником відповідача 2 24.12.2021 подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування правової позиції зазначив, що позовна вимога про зоюов`язання поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Презента Преміум» з 01.08.2018 шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру 422538826550, зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «Презента Преміум» є передчасною.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум» (код ЄДРПОУ 42253886) далі за текстом - ТОВ «Презента Преміум», (Позивач), є юридичною особою, зареєстроване 19.06.2018, номер державної реєстрації 1 070 102 0000 076104.

Місцезнаходження суб`єкта господарювання відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 18001, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 288, оф. 3.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності очолюваного мною підприємства, є:

КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний);

КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

КВЕД 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами;

КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;

КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

ТОВ «Презента Преміум» зареєстроване 01.08.2018 платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 422538826550.

Рішенням Головного управління ДПС у Черкаській області від 31.08.2021 №237/23-00-18-0230 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Презента Преміум» відповідно до пп.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із рішенням податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Розділом V ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

Так, п.п. 1, 2 п. 180.1 ст. 180 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Вимоги щодо обов`язкової реєстрації платником ПДВ викладені законодавцем в ст. 181 ПК України, згідно із п. 181.1 якої у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

В свою чергу, п. 182.1 ст. 182 ПК України передбачено, що якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв`язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Підпунктом «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання /придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до п. 184.2 ст. 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 ПК України).

Згідно із п. 184.10 ст. 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14.11.2014 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (надалі Положення № 1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом «г» п. 5.1. Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно із п. 5.2. Положення № 1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Відповідно до п. 5.5 Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, зокрема, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення (п. 5.6 Положення № 1130).

Аналіз наведених норм права у їх сукупності дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

Іншими словами, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п. «г» п.184.1 ст. 184 ПК України можливе за таких умов: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом у постанові від 05.11.2018 у справі № 820/2294/16.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

За змістом п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п. 48.4 ст. 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 46.5 ст. 46 ПК України).

Пунктами 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Строки подання податкових декларацій визначені п. 49.18 ст. 49 ПК України, яким, зокрема, встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як передбачено абз. 1 п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Аналогічні положення містяться також у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Як слідує із матеріалів справи, оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ прийнято у зв`язку з тим, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Суд зазначає, що ТОВ «Презента Преміум» подавались до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за період з серпня 2020 року по липень 2021 року із відображенням від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду у рядку 16 декларацій з ПДВ та суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) у розмірі 218 362 грн.

Вказані податкові декларації прийняті та зареєстровані у встановленому законом порядку, що не заперечується сторонами.

Крім того, за даними інтегрованої картки платника станом на 20.08.2021 сума податкового ліміту становила 123 924,22 грн.

Судом встановлено, що діяльність позивача передбачає здійснення певних дій, які вимагають певного контакту з іншими особами, перетин кордонів областей тощо.

В той же час, постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) , від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» встановлено обмеження на певні періоди щодо здійснення певних видів діяльності, в тому числі роботи суб`єктів господарювання.

Суд також зазначає, що долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що 16.03.2021 позивач звернувся до ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» (код ЄДРПОУ 36865753) щодо отримання послуг з постачання КП «Програмний комплекс «Варта» з правом використання до закінчення терміну дії кваліфікованого сертифікату електронного підпису.

Згідно рахунку-фактури №УКР-42253886 від 16.03.2021 та акту прийому- передачі від 29.03.2021 позивачем сплачено 662,00 грн, в свою чергу ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» (код ЄДРПОУ 36865753) зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в адресу Позивача:

податкову накладну №79317 від 29.03.2021, про що свідчить витяг Квитанції №1 за реєстраційним номером 9083066864 від 13.04.2021;

податкову накладну №79316 від 29.03.2021, про що свідчить витяг Квитанції №1 за реєстраційним номером 9082812403 від 13.04.2021.

Також, 01.04.2021 між Позивачем та ТзДВ «Львівське спеціальне науково- реставраційне проектно-виробниче управління «Львів-Реставрація» (код ЄДРПОУ 2498049) укладено договір оренди приміщення № 01/04/21.

Так, згідно рахунку-фактури №СФ-00000000000000016 від 11.05.2021 Позивачем сплачено у відповідності до фіскального чеку №9232-563-5549-7993 від ".05.2021 орендну плату у розмірі 2 160 гривень, та ТзДВ «Львівське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління «Львів-Реставрація» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в адресу Позивача податкову накладну №6 від 17.05.2021, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №151270.

Також, згідно рахунку-фактури №СФ-00000000000000020 від 31.05.2021 Позивачем сплачено у відповідності до фіскального чеку №9235-6495-2819-9976 зід 14.06.2021 орендну плату у розмірі 2160 гривень, та ТзДВ «Львівське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління «Львів- Реставрація» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в адресу позивача податкову накладну №3 від 14.06.2021, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №151269.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що подання позивачем декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з серпня 2020 року по липень 2021 року з нульовими показниками відбулося не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення через запровадження карантинних обмежень, тобто з незалежних від позивача обставин.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд також зважає на частину другу статті 6 та частину першу статті 7 КАС України якими передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (метою цього Закону є впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини) суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Враховуючи зазначені положення Конституції та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також правову природу спору у цій справі, Верховним Судом з метою забезпечення дії в Україні принципу верховенства права враховано судову практику Європейського суду з прав людини.

До спірних правовідносин підлягає застосуванню рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа № 1-6/2018), яким сформовано правову позицію щодо верховенства права, а саме - основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Аналізуючи наявність легітимної мети і пропорційність втручання держави у майнові права позивача за обставин, що склалися у цій справі, суд бере до уваги те, що держава не передбачила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути можливою.

З огляду на викладене, суд вважає, що прийняття рішення щодо анулювання реєстрації ТОВ «Презента Преміум»» як платника податку на додану вартість відповідно до пп. «г» п.184.1 ст.184 ПК України є протиправним.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем в даній справі доведено правомірність і обґрунтованість прийнятого рішення.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та аргументам сторін, які впливають на результат вирішення спору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Презента Преміум» з 01.08.2018 шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру 422538826550, зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «Презента Преміум» суд зазначає таке.

Оскільки судом встановлено безпідставність анулювання реєстрації платника податку, відновлення становища позивача, яке було до порушення права, відбувається шляхом відновлення показників саме ДПС у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином дана позовна вимога підлягає задоволенню

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були повністю спростовані відповідачами.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугував факт неподання позивачем послідовно протягом 12 місяців декларації з податку на додану вартість, водночас матеріали справи містять інформацію про спростування таких тверджень, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи міститься квитанція від 15.11.2021 № 0.0.2340355280.1, відповідно до якої позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4540 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №237/23-00-18-0230 від 31.08.2021 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Презента Преміум» (код 42253886).

Зобов`язання Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Презента Преміум» з 01.08.2018 шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру 422538826550, зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «Презента Преміум».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь ТОВ «Презента Преміум» (код 42253886) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судових витрат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код 43005393) на користь ТОВ «Презента Преміум» (код 42253886) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судових витрат.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складений 01.02.2022.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО