Рішення № 10322468, 07.07.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2010 р.Справа № 10/21/1975 За позовом прокурора Віньковецького району в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Віньковецької районної державної адміністрації смт. Віньківці Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" с. Кальня Деражнянського району

за участю третьої особи на стороні позивача - Головне управління Державного казначейства у Хмельницькій області

про стягнення 52800,00 грн.

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Варцаба С.А. - за довіреністю №134 від 27.03.2008р.

третьої особи: Крепак Ю.Г. - за довіреністю №14-14/130-4047 від 14.05.2010р.

за участю: Параскевича О.Г.- прокурор відділу прокуратури області

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Ухвалою суду від 26.10.2009р. порушено провадження у справі №21/1975 за позовом прокурора Віньковецького району в інтересах держави в особі управління агропромислового розвитку Віньковецької районної державної адміністрації смт. Віньківці Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" с. Кальня Деражнянського району про стягнення 52800,00 грн.

Ухвалою суду від 18.01.2010р., відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №2/2295 за позовом ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна", с. Кальня Деражнянського району до управління агропромислового розвитку Віньковецької районної державної адміністрації про визнання недійсним договору надання та використання коштів резервного фонду Державного бюджету України №4 від 18.09.2009р.

В зв’язку із закінченням строку повноважень судді Огородніка К.М., відповідно до ст. 24 Закону України „Про судоустрій України” розпорядженням №88 від 11.05.2010р. голови господарського суду області справу №21/1975 за позовом прокурора Віньковецького району в інтересах держави в особі управління агропромислового розвитку Віньковецької районної державної адміністрації смт. Віньківці Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" с. Кальня Деражнянського району, за участю третьої особи на стороні позивача - головного управління Державного казначейства у Хмельницькій області про стягнення 52800,00 грн. передано на розгляд судді Виноградовій В.В.

Суть спору: Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 52800,00 грн. коштів, що були надані відповідно договору №4 від 18.09.2008р. про надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2008р. №1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях”, посилаючись на умови договору, ст.ст. 526, 610 ЦК України.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позовні вимоги задоволити, посилаючись на докази подані в обґрунтування позову.

Повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач у відзиві на позов та повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечує, просить в позові відмовити. Зазначає, що кошти в сумі 52800грн., що були отримані відповідачем від управління агропомислового розвитку Віньковецької РДА є частиною коштів, виділених відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. №1010-р. "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Рівненській та Хмельницькій областях". Вказує, що в даному розпорядженні відсутні умови повернення коштів, що було обов'язковими для виділення згаданих коштів.

Крім того зазначає, що порядок використання резервного фонду Державного бюджету України не передбачає укладення будь-яких договорів при виділенні коштів. Тому вважає договір №4 від 18.09.2008р. безпідставним.

Головним управлінням Державного казначейства України у Хмельницькій області надано письмові пояснення в яких, зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України №415 від 29.03.2002р. затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, п.1.1 якого встановлено, що кошти резервного фонду бюджету суб'єктами господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктами господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становить менше ніж 51%, виділяється через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

Зазначає, що відповідно до роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджених наказом Державного казначейства України від 04.11.2004р. №194 у разі прийняття уповноваженим органом рішення щодо повернення виділених коштів, то вони повинні бути поверненні.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. №1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях” Хмельницькій області виділено кошти для проведення часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталась в червні-липні 2008 року.

На підставі зазначеного розпорядження, головою Хмельницької обласної державної адміністрації підписано розпорядження №428/2008-р. від 12.08.2008р. „Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008року на території Хмельницької області” , яким виділені з резервного фонду державного бюджету кошти спрямовані районним державним адміністраціям для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Хмельницької області у червні-липні 2008 року із затвердженням відповідного розподілу коштів на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, в тому числі і ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна" с. Кальня Деражнянського району.

У відповідності до розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №428/2008-р. від 12.08.2008р., Віньковецькою районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №283/2008-р від 22.08.2008р. „Про визначення розпорядника по використанню коштів, виділених на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території району" яким зокрема розпорядником по використанню вказаних коштів визначено управління агропромислового розвитку райдержадміністрації.

Між управлінням агропромислового розвитку Віньковецької районної державної адміністрації смт.Віньківці та ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна" с. Кальня Деражнянського району було 18.09.2008р. укладено договір №4 про надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету.

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач надає, а відповідач отримує кошти в сумі 52800,00 грн., виділені відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2008 року № 1010-р "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталися у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях" та розпорядження голови облдержадміністрації №428/2008-р від 12.08.2008 року "Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області". Отримувач коштів зобов'язаний використовувати кошти на придбання матеріальних ресурсів згідно розпорядження голови облдержадміністрації № 428/2008-р від 12.08.2008 року (п.1.2 договору).

Згідно п. 3.3 даного договору отримувач коштів зобов'язаний повернути надані кошти повністю до 06.10.2009 року.

Відповідно до п. 8.2 договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На підставі акту про понесені збитки від 26.07.2008р., заяви відповідача від 27.07.2008р. №311, вищевказаних розпоряджень, договору від 18.09.2009р. №4, управлінням агропромислового розвитку Віньковецької райдержадміністрації платіжним дорученням №377 від 06.10.2008р. було перераховано ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна" кошти в розмірі 52800,00грн.

У визначений договором строк, а також на дату розгляду справи в суді, кошти в сумі 58000,00грн. ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна" не повернуло, що не спростовуються відповідачем.

В зв'язку із неповерненням відповідачем коштів, прокурором в інтересах держави в особі позивача подано позов до суду про стягнення 52800 грн.

ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна" с. Кальня Деражнянського району звернулося до суду із позовом до управління агропромислового розвитку Віньковецької районної державної адміністрації смт. Віньківці про визнання недійсним договору надання та використання коштів резервного фонду Державного бюджету України №4 від 18.09.2009р.

Рішенням господарського суду від 18.02.2010р. по справі №2/2295 у позові ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна" с. Кальня Деражнянського району до управління агропромислового розвитку Віньковецької районної державної адміністрації смт. Віньківці про визнання недійсним договору надання та використання коштів резервного фонду Державного бюджету України №4 від 18.09.2009р. відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.04.2010р. дане рішення залишено без змін.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

У відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов’язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями п.п. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. №1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях” передбачено виділення коштів для проведення часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії у вказаних областях за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України №415 від 29.03.2002р. затверджено Порядок використання коштів резервного фонду, яким визначено напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлено процедури, пов’язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітування про їх використання. Відповідно п.11 вказаної постанови (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №647 від 27.07.2005р.) кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету. В абзаці другому цього пункту прямо визначено, що кошти із резервного фонду бюджету суб’єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб’єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України та виданих на його підставі розпоряджень Хмельницької обласної державної адміністрації №428/2008-р від 12.08.2008р. і Віньковецької райдержадміністрації №283/2008-р від 22.08.2008р. було виділено і перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 52800 грн., а умови надання, використання і строк повернення зазначених коштів визначено сторонами шляхом укладення відповідного договору №4 від 18.09.2008р.

Судом з врахуванням ст. 35 ГПК України зважається на те, що укладений між сторонами договір про надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету №4 від 18.09.2008р. є чинним та не визнаний недійсним судом.

Відповідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу.

Факт перерахування коштів в сумі 52800,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №377 від 06.10.2008р. та не заперечується відповідачем. Суду не подано доказів добровільного повернення коштів.

Доводи відповідача, що в Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. №1010-р не зазначено про повернення коштів до бюджету і тому кошти надавались йому на безповоротній основі, не приймаються судом до уваги, з огляду на зміст договору, пунктом п.3.3 якого встановлено обов'язок отримувача повернути кошти до 06.10.2009р., положеннями Порядку використання коштів резервного фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №415 від 29.03.3002р. При цьому, господарський суд виходить з закріпленого в п.3 ст.3, ст.6 та в ст. 627 Цивільного кодексу України принципу свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи належними доказами, заявлені відповідно до норм чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача у відповідності до вимог ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Віньковецького району в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Віньковецької районної державної адміністрації смт. Віньківці Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна", с. Кальня Деражнянського району за участю третьої особи на стороні позивача - головного управління Державного казначейства у Хмельницькій області про стягнення 52800,00 грн. грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна", с.Кальня Деражнянського району (код 34175746) на користь управління агропромислового розвитку Віньковецької районної державної адміністрації смт. Віньківці вул. Соборної України, 1 (код 00734765) 52800,00 грн. (п'ятдесят дві тисячі вісімсот гривень 00коп.) Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна", с. Кальня Деражнянського району (код 34175746) в доход державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013 державне мито в розмiрi 528 грн. (п'ятсот двадцять вісім грн.) та в дохід державного бюджету на р/р 31211264700002, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, ЄДРПОУ 23565225, отримувач УДК м. Хмельницький, по коду бюджетної класифікації 22050003 за символом звітності 264 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.).

Видати наказ.

Суддя                                                                      

Повний текст рішення складено та підписано 09.07.2010р.

віддрук. 6 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу, 4,5 - прокуратурі області та району, 6 - третій особі.