Рішення № 103224521, 26.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року справа № 580/10735/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є інвалідом війни 1 групи та відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком. Проте відповідач у 2021 році виплатив позивачу допомогу до 5 травня у меншому розмірі у сумі 4421 грн. У відповідь на заяву позивача відповідач відмовив здійснити доплату. Позивач вважає, що відповідач порушив його право на отримання разової грошової допомоги у визначеному законом розмірі.

Відповідач проти позову заперечив. 13.01.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що функцією відповідача щодо допомоги до 5 травня визначено її нарахування та виплата під керівництвом Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації. Розміри та порядок виплати допомоги до 5 травня у 2021 році Кабінет Міністрів України врегулював постановою від 08.04.2021 №325, на виконання якої Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації наказом від 14.04.2021 №34 доручив відповідачу виготовити відомості на виплату допомоги згідно із списками, здійснивши розподіл коштів та перерахувавши відповідну суму на спеціально відкритий рахунок Центру в казначействі. На виконання доручення Департаменту та на підставі списків відповідач нарахував відповідні суми отримувачам, оформив виплаті документи і перерахував кошти уповноваженим банківським установам. Відповідач направляє на виплату кожному отримувачу таку суму коштів, яка зазначена в отримуваному ним списку і профінансована Департаментом. Сума допомоги, зазначена у списку, завантажується до програмного забезпечення з метою подальшого виготовлення відповідачем виплатної відомості. Розпорядчих повноважень щодо визначення інших сум допомоги відповідач не має. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

Відповідач виплатив позивачу 4421 грн. разової допомоги до 5 травня 2021 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року як особі з інвалідністю 1 групи внаслідок війни, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, на загальну суму 17 690 грн.

Відповідач листом №7065/04-05/04 від 01.12.2021 відмовив позивач у нарахуванні та виплаті недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року.

Не погоджуючись із відмовою у нарахуванні та виплаті недоплаченої разової грошової допомоги, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту:

"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції:

"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

У подальшому пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачало, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на момент нарахування і виплати у квітні 2021 року позивачу одноразової грошової допомоги та на дату звернення із заявою до відповідача про перерахунок допомоги, діяла ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 1 групи - 10 мінімальних пенсій за віком.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року 1769 гривень.

Отже розмір разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни І групи у 2021 році повинен становити 17 690 грн. (1769 грн. х 10).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 був затверджений Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань. (Далі – Порядок №325), яким передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах:

особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.

Судом встановлено, що відповідач здійснив виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже з метою захисту прав позивача застосуванню підлягає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” як правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи вказане, відмова відповідача у здійсненні виплати позивачу разової грошової допомоги до 1 травня 2021 року у розмірі, визначеному Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, є протиправною.

Згідно пункту 5 Порядку №325 бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, на який покладено обов`язок по визначенню кількісних показників по кожній категорії громадян, які мають право на вказані виплати. Нарахування та виплата здійснюється Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Вказані правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій адміністративній справі №440/2722/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю 1 групи на підставі Закону України “Про судовий збір”, з відповідача судові витрати, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягуються.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені витрати на правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу.

Згідно частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 13.01.2022, заявив клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу у зв`язку із неспівмірністю розміру витрат та наданих адвокатом послуг.

Позивач на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу надав: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 01.01.2021; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги станом на 10.12.2021 на підставі договору про надання правової допомоги від 01.01.2021.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги станом на 10.12.2021 на підставі договору про надання правової допомоги від 01.01.2021 адвокатом Топором А.І. було надано позивачу наступну правничу допомогу: підготовка позовної заяви про зобов`язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги – 4 год. на суму 1200 грн.; підготовка на відправка рекомендованим листом №1800805158271 в інтересах клієнта заяви від 04.11.2021 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, отримання відповіді – 1 год. на суму 20 грн.

Витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Справа, що розглядається, відноситься до справ незначної складності, розглядається у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, правова позиція щодо спірних правовідносин викладена у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій адміністративній справі №440/2722/20, на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем було надано незначну кількість письмових доказів, а відповідачем такі докази не надавались.

Отже, 1220 грн. витрат на правничу допомогу за підготовку та направлення до Черкаського окружного адміністративного суду позовної заяви є співмірними та розумними витратами

Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 1220 грн. підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи та правові норми, керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Максима Залізняка, 10, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 21367450) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Максима Залізняка, 10, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 21367450) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та виплатити з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Максима Залізняка, 10, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 21367450) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1220 (одна тисяча двісті двадцять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий Алла РУДЕНКО