Рішення № 103224459, 02.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року справа № 580/10363/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 21 вересня 2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

- зобов`язати відповідача з 14.09.2021 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, згідно зі ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до загального та пільгового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 наступні періоди: з 01.09.1986 до 08.01.1990 - навчання в ПТУ №102 м. Макіївки; з 09.01.1990 до 03.05.1990 - роботи електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті «Бутівська»; з 11.05.1990 до 16.04.1992 - строкової військової служби; з 20.01.1994 до 26.05.1994 - роботи учнем гірника по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочих днем в шахті на шахті імені ОСОБА_2 ; з 27.05.1994 до 19.05.1998 - роботи гірником по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочих днем в шахті на шахті імені ОСОБА_2 ; з 17.10.2005 до 31.03.2006 - роботи гірником по ремонту гірничих виробок третього розряду з повним робочим днем в шахті на ділянках по добуванню вугілля на шахті імені ОСОБА_2 ; з 01.04.2006 до 07.09.2006 - роботи гірником по ремонту гірничих виробок четвертого розряду з повним робочим днем в шахті на шахті імені ОСОБА_2 ; з 08.09.2006 до 31.10.2011 - роботи машиністом гірничих виїмкових машин підземним п`ятого розряду з повним робочим днем в шахті на шахті імені ОСОБА_2 ; з 01.11.2011 до 30.09.2015 - роботи машиністом гірничих виїмкових машин підземним з повним робочим днем в шахті на шахті «Бутівська»; з 01.10.2015 до 21.10.2015 - роботи машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5 розряду на ділянках по добуванню вугілля з повним робочим днем в шахті в Шахтоуправлінні «Ясиновське-Глибоке-Чайкіно»; зарахувавши до загального трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 05.05.1992 до 03.01.1994 на посаді монтажника 4 розряду Малого підприємства «Висота».

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що йому неправомірно відмовлено в призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 114 Закону України “"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"”, оскільки його трудова книжка містить відповідні записи, якими підтверджується його робота на посадах, пов`язаних з особливим характером роботи та умовами праці, а також є достатнім стаж для призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до положень Закону №1058. Також вказано, що довідки відокремлених підрозділів, якими підтверджено періоди роботи за Списком №1 підлягають врахуванню в силу “Намібійських винятків”. Також вказано, що період роботи позивача, за який роботодавцем не сплачено страхових внесків, підлягає включенню до пільгового стажу позивача, оскільки відповідальність за несплату несе роботодавець, а право особи на пенсію не може бути поставлено в залежність від сплати роботодавцем страхових внесків. Також вказано, що обставина втрати трудової книжки з відповідними записами обумовила звернення позивача за виданою дублікату. У разі відсутності у працівника трудової книжки з відповідними записати звернення за видачею її дублікату не має ніякого сенсу. В будь якому випадку, заповнення трудової книжки та дублікату до неї здійснюється роботодавцем, та працівник не може зазнати таких негативних наслідків, як втрата права на пенсію тільки з підстав певних недоліків у відповідних записах (навіть за умови, що вони є).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.12.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

04.01.2022р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що приписами діючого законодавством чітко передбачено обов`язкову умову проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження роботи на відповідних посадах для зарахування до пільгового стажу при встановлені права на дострокове призначення пенсії за віком. Вказано, що за результатами розгляду наданих заявником документів, підтверджено страховий стаж позивача - 28 років 4 місяці 3 дні, у тому числі стаж за списком №1 підземні провідні професії - 3 роки 4 місяці. Вказано, що періоди роботи з 01.09.1986р. по 08.01.1990р. - навчання в ПТУ № 102 м. Макіївка, з 11.05.1990р. по 16.04.1992р. - проходження строкової військової служби зараховано до загального страхового стажу в розмірі 3 роки 4 місяці 9 днів та 1 рік 11 місяців 7 днів, однак до пільгового стажу за Списком 1 вказані періоди не підлягають до зарахування, так як особа не залучалась до виконання підземних робіт протягом повного робочого дня, уточнююча довідка роботодавця не надавалась. Періоди роботи з 09.01.1990р. до 03.05.1990р. - електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті «Бутівська»; з 05.05.1992р. по 03.01.1994р. - монтажником 4 розряду ПМП «Висота» - не зараховано до стажу, оскільки дублікат трудової книжки виданий пізніше, ніж зроблено записи про роботу. Період з 20.01.1994р. по 19.05.1998р. - робота на шахті імені В.М. Бажанова виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» зараховано до загального страхового стажу в розмірі 4 роки 4 місяці, однак до пільгового стажу за Списком 1 вказаний період не підлягає до зарахування, оскільки не надано уточнюючу довідку про підтвердження відповідних умова праці. Періоди з 17.10.2005р. по 31.12.2005р., з 01.09.2006р. по 31.01.2009р. ( 2 роки 5 місяців) та 01.12.2010р. по 31.10.2011р. (11 місяців) - зараховано до загального та пільгового стажу - провідні професії по Списку №1, разом 3 роки 4 місяці. До пільгового стажу позивача не зараховано період роботи згідно з даними персоніфікованого обліку з 01.11.2011р. до 31.10.2014р., оскільки підприємство «Шахта Бутівська» виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» перереєструвалась на підконтрольній українській владі території, тому Позивач повинен надати уточнюючу довідку про підтвердження відповідних умов праці за Списком № 1.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно відомостей дублікату Трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 :

- з 01.09.1986р. до 09.01.1990р. навчався в ПТУ №102 м. Макіївки по професії електрослюсар підземний;

- з 09.01.1990р. до 03.05.1990р. працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті «Бутівська» Макіївського виробничого об`єднання з видобутку вугілля “Макіїввугілля”, з 03.05.1990р. - звільнений у зв`язку з призовом на службу в радянську армію; Згідно відомостей військового квитка позивача серії НОМЕР_3 , позивач з 11.05.1990р. - 16.04.1992р. - проходив дійсну військову службу;

- з 05.05.1992р. до 03.01.1994р. на посаді монтажника 4 розряду Малого підприємства «Висота».

- з 20.01.1994р. -26.05.1994р. - працював учнем гірника по ремонту гірничих виробок під землею з повним робочих днем в шахті на шахті імені Бажанова Бажанова Макіївського виробничого об`єднання з видобутку вугілля “Макіїввугілля”;

- з 27.05.1994р. до 19.05.1998р. - працював гірником по ремонту гірничих виробок 3 розряду під землею з повним робочих днем в шахті на шахті імені Бажанова Макіївського виробничого об`єднання з видобутку вугілля “Макіїввугілля”;

- з 25.05.1998р. до 17.06.2003р. -монтажник у ТОВ “Діалог”;

- з 19.06.2003р. до 26.12.2003р. -монтажник з монтажу стальних і залізобетонних конструкцій 4-розряду у ТОВ “Діалог”;

- з 02.04.2004р. по 29.11.2004р. - монтажник з монтажу стальних і залізобетонних конструкцій 4-розряду у ТОВ “Проектно-будівельна компанія “Донінтербуд”;

- з 17.10.2005р. до 31.03.2006р. - працював гірником по ремонту гірничих виробок третього розряду з повним робочим днем в шахті на ділянках по добуванню вугілля на шахті у Виробничому підприємстві “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова ДП “Макіїввугілля”;

- з 01.04.2006р. до 07.09.2006р. - працював гірником по ремонту гірничих виробок четвертого розряду з повним робочим днем в шахті у Виробничому підприємстві “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова ДП “Макіїввугілля”;

- з 08.09.2006р. до 31.10.2011р. - працював машиністом гірничих виємочних машин підземним п`ятого розряду з повним робочим днем в шахті на шахті у Виробничому підприємстві “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова ДП “Макіїввугілля”. Трудова книжка містить відмітку про перейменування з 02.02.2009р. Виробничого підприємства “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова ДП “Макіїввугілля” у відокремлений підрозділ “Шахта імені В.М. Бажанова Державного підприємства “Макіїввугілля” (згідно наказу №17 від 02.02.2009р. Державного підприємства “Макіїввугілля”). Також згідно відмітки у трудовій книжці, відокремлений підрозділ “Шахта імені В.М. Бажанова Державного підприємства “Макіїввугілля” 03.08.2011р. реорганізовано з 03.08.2011р. у відокремлений підрозділ “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова Державного підприємства “Макіїввугілля” (згідно наказу №140 від 03.08.2011р. Державного підприємства “Макіїввугілля”).

- з 01.11.2011р. до 30.09.2015р. - працював машиністом гірничих виємочних машин підземним з повним робочим днем в шахті у відокремленому підрозділі “Шахта Бутівська” ДП “Макіїввугілля” (згідно виписки із наказу №124 від 02.03.2006р. “Про результати атестації робочих місць за умовами праці” підтверджено право на пільгову пенсію по Списку №1 (розділ 1) “Гірні роботи, підрозділ 1 “Підземні роботи в шахті” код 1.1).;

- з 01.10.2015р. до 21.10.2015р. - працював машиністом гірничих виємочних машин підземним 5 розряду на ділянках по добуванню вугілля з повним робочим днем в шахті у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління «Ясиновське-Глибоке -Чайкіно» ДП “Макіїввугілля”.

Згідно довідки філії “Шахта імені В.М. Бажанова Державного унітарного підприємства “Макіїввугілля” від 10.08.2021р. №100/293, вбачається, що позивач працював повний робочий день в шахті імені В.М. Бажанова ВО “Макіїввугілля” і за період з 20.01.1994р. -26.05.1994р., з 27.05.1994р. до 19.05.1998р., з 17.10.2005р. до 07.09.2006р. - виконував підземні роботи з повним робочим днем в шахті на ділянках по видобутку вугілля за професією - гірник по ремонту гірничих виробок підземний, яка передбачена Списком №1 (розділ 1) підрозділ 1 код 1010100а, згідно Постанови КМУ №162 від 11.03.1994р. та Постанови КМУ №36 від 16.01.2003р. Крім того, з 08.09.2006р. до 31.10.2011р. - виконував підземні роботи з повним робочим днем в шахті на ділянках по видобутку вугілля за професією машиніста гірничих виємочних машин підземний, яка передбачена Списком №1 (розділ 1) підрозділ 1 код 1.1а, згідно Постанови КМУ №36 від 16.01.2003р.

Підстава для видачі: особова картка обліку кадрів ф.Т-2, особові рахунки, табелі обліку робочого часу спуск-виїзд, накази по підприємству.

Додаткові відомості: атестація роробочого місця за професією проводилась згідно наказів №21 від 16.01.1995р., №149 від 09.03.2005р., №145 від 04.03.2010р.

Згідно довідки філії “Шахта імені В.М. Бажанова Державного унітарного підприємства “Макіїввугілля” від 12.08.2021р. №195, сплата страхових внесків в Пенсійний фонд України здійснені за періоди до 30.06.2014р.

Довідка філії “Шахта імені В.М. Бажанова Державного унітарного підприємства “Макіїввугілля” про реорганізацію підприємства відображає реорганізаційні зміни вказаного підприємства.

14.09.2021р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

21.09.2021р. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області рішенням №232730013476 відмовлено позивачу у призначенні пенсії, зазначивши при цьому, що за результатами розгляду наданих заявником документів встановлено, що його страховий стаж становить 28 років 4 місяці 3 дні, у т.ч. стаж за списком №1 - 3 роки 4 місяці. Стаж враховано згідно з наданими заявником дублікатом трудової книжки НОМЕР_2 від 05.02.1993 та даними персоніфікованого обліку. До пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи згідно із записами дублікату трудової книжка із 20.01.1994р. До 19.05.1998 на шахті ім. В.М.Бажанова виробничого об`єднання по видобутку вугілля “Макіїввугілля” оскількй уточнюючу довідку про підтвердження відповідних умов праці, що враховуються до пільгового стажу за списком №1, заявник не надав. Також, до пільгового стажу не зараховано період роботи, згідно з даними персоніфікованого обліку з 01.11.2011р. до 31.10.2014р. оскільки підприємтсво «Шахта Бутівська» виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» перереєструвалася на підконтрольній українській владі території. Для підтвердження зазначеного періоду ОСОБА_1 необхідно надати довідку, яка підтверджує пільгову роботу за списком №1. До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи з 01.01.1990р. до 03.05.1990р. та з 05.05.1992р. до 03.01.1994р., оскільки, дублікат трудової книжки видані пізніше, ніж зроблено записи про роботу. Відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю 10 років пільгового стажу роботи за списком №1.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються зокрема Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі – Закон №1058).

Відповідно до ч.ч. 1,2 статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом із відзиву на адміністративний позов та оскаржуваного рішення, відповідачем підтверджується наявний у позивача страховий стаж у обсязі 28 років 4 місяці 3 дні, а також стаж за списком №1 - 3 роки 4 місяці. При цьому, відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю уточнюючих довідок для підтвердження пільгового стажу 10 років.

Таким чином, при перевірці правомірності дій відповідача, в ході розгляду даної справи належить встановити чи є достатнім у позивача стаж за списком №1 для призначення пільгової пенсії.

Суд зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначене кореспондується із Пунктом 1 Порядку Порядок №637, відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Так, відомостями дублікату Трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 : з 09.01.1990р. до 03.05.1990р. працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті «Бутівська» Макіївського виробничого об`єднання з видобутку вугілля “Макіїввугілля”, з 20.01.1994р. по 26.05.1994р. працював учнем гірника по ремонту гірничих виробок під землею з повним робочих днем в шахті на шахті імені Бажанова Бажанова Макіївського виробничого об`єднання з видобутку вугілля “Макіїввугілля”; з 27.05.1994р. до 19.05.1998р. працював гірником по ремонту гірничих виробок 3 розряду під землею з повним робочих днем в шахті на шахті імені Бажанова Макіївського виробничого об`єднання з видобутку вугілля “Макіїввугілля”, з 17.10.2005р. до 31.03.2006р. працював гірником по ремонту гірничих виробок третього розряду з повним робочим днем в шахті на ділянках по добуванню вугілля на шахті у Виробничому підприємстві “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова ДП “Макіїввугілля”; з 01.04.2006р. до 07.09.2006р. працював гірником по ремонту гірничих виробок четвертого розряду з повним робочим днем в шахті у Виробничому підприємстві “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова ДП “Макіїввугілля”, з 08.09.2006р. до 31.10.2011р. працював машиністом гірничих виємочних машин підземним п`ятого розряду з повним робочим днем в шахті на шахті у Виробничому підприємстві “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова ДП “Макіїввугілля”; з 01.11.2011р. до 30.09.2015р. працював машиністом гірничих виємочних машин підземним з повним робочим днем в шахті у відокремленому підрозділі “Шахта Бутівська” ДП “Макіїввугілля” (згідно виписки із наказу №124 від 02.03.2006р. “Про результати атестації робочих місць за умовами праці” підтверджено право на пільгову пенсію по Списку №1 (розділ 1) “Гірні роботи, підрозділ 1 “Підземні роботи в шахті” код 1.1).; з 01.10.2015р. до 21.10.2015р. працював машиністом гірничих виємочних машин підземним 5 розряду на ділянках по добуванню вугілля з повним робочим днем в шахті у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління «Ясиновс

Суд врахував, що в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, як на підстави внесення записів, завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.

Згідно з приписів Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

Пунктом 20 Порядку №637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 13.06.2019р. в справі №195/443/17 та від 22.05.2018р. в справі №683/977/17, право на зарахування до стажу для призначення особі пільгової пенсії підтверджується зокрема відомостями трудової книжки.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду у постановах від 20.02.2018р. у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018р. у справі №233/2084/17 відповідно до яких надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належні записи, що засвідчують вищевказані періоди роботи позивача на підземних роботах з повним робочим днем.

Суд зазначає, що у період з 1994р. до 2016р. були чинними Список №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою КМ СРСР від 26.01.91р. №10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення"; та Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.94 №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" та Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах"

Згідно з п.п. а) п. 1010100а Списку №1, затвердженого постановою КМ СРСР від 26.01.91 №10, його дія поширюється на всіх робочих, зайнятих повний робочий день на підземних роботах.

Аналогічні положення передбачені Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.94р. №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах". Також, згідно Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", зокрема п. 1.1.а пунку 1 розділу І, аналогічним чином передбачено, що дія цього списку поширюється на усіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах.

З урахуванням зазначеного, з огляду на те, що трудова книжка позивача містить належні записи, що засвідчують вищевказані періоди роботи позивача на підземних роботах з повним робочим днем, вказані періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача на підставі відомостей дублікату Трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 .

Крім того, суд врахував, що згідно відомостей трудової книжки позивача (виписки із наказу №124 від 02.03.2006р. “Про результати атестації робочих місць за умовами праці” підтверджено право на пільгову пенсію по Списку №1 (розділ 1) “Гірні роботи, підрозділ 1 “Підземні роботи в шахті” код 1.1).;

Також, згідно довідки філії “Шахта імені В.М. Бажанова Державного унітарного підприємства “Макіїввугілля” від 10.08.2021р. №100/293, вбачається, що позивач працював повний робочий день в шахті імені В.М. Бажанова ВО “Макіїввугілля” і за період з 20.01.1994р. -26.05.1994р., з 27.05.1994р. до 19.05.1998р., з 17.10.2005р. до 07.09.2006р. - виконував підземні роботи з повним робочим днем в шахті на ділянках по видобутку вугілля за професією - гірник по ремонту гірничих виробок підземний, яка передбачена Списком №1 (розділ 1) підрозділ 1 код 1010100а, згідно Постанови КМУ №162 від 11.03.1994р. та Постанови КМУ №36 від 16.01.2003р. Крім того, з 08.09.2006р. до 31.10.2011р. - виконував підземні роботи з повним робочим днем в шахті на ділянках по видобутку вугілля за професією машиніста гірничих виємочних машин підземний, яка передбачена Списком №1 (розділ 1) підрозділ 1 код 1.1а, згідно Постанови КМУ №36 від 16.01.2003р.

Підстава для видачі: особова картка обліку кадрів ф.Т-2, особові рахунки, табелі обліку робочого часу спуск-виїзд, накази по підприємству.

Додаткові відомості: атестація робочого місця за професією проводилась згідно наказів №21 від 16.01.1995р., №149 від 09.03.2005р., №145 від 04.03.2010р.

Згідно довідки філії “Шахта імені В.М. Бажанова Державного унітарного підприємства “Макіїввугілля” від 12.08.2021р. №195, сплата страхових внесків в Пенсійний фонд України здійснені за періоди до 30.06.2014р.

Щодо можливості врахування довідок, виданих на тимчасово окупованій території, суд врахувує висновки Верховного Суду у постанові від 22.10.2018р. у справі №235/2357/17 щодо призначення пенсії.

Верховний Суд у вказаному рішенні підтвердив обґрунтованість врахування судами першої та апеляційної інстанцій довідок, які видані на тимчасово окупованій території, та зазначив, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

На думку Верховного Суду у вказаному рішенні, у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій жодним чином не легітимізує таку владу.

Таким чином, судом вбачається, що наявними матеріалами справи підтверджується наявність пільгового стажу роботи позивача за роботами за Списком №1 у вищевказані періоди у вищевказаних підприємствах у обсязі більше ніж 10 років, у зв`язку із чим позивач має достатній пільговий стаж за роботами по Списку №1, як одну із умов, що надає право для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, який у відповідності до вимог Закону №1058 має складати не менше 10 років на визначених роботах.

Відтак, з огляду на подання позивачем до відповідача трудової книжки, із належними записами у ній, відповідач мав надати оцінку її відомостям за зазначений період в контексті наявності права на зарахування зазначених періодів до пільгового стажу позивача. Суд звертає увагу, що відмова у призначенні пільгової пенсії із посиланням на не подання уточнюючих довідок могла бути обґрунтована в разі відсутності у трудовій книжці позивача необхідних записів, що визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Враховуючи встановлені, в ході розгляду даної справи, обставини та положення статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 1, 3, 20 Порядку №637, оскільки факт роботи позивача на посадах, що дає право на пенсію на пільгових умовах підтверджується належними доказами, суд доходить висновку що вказані періоди роботи позивача підлягають включенню до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та як наслідок про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, без урахування пільгового стажу у повному обсязі згідно відомостей трудової книжки, у зв`язку із чим оскаржуване рішення від 21.09.2021р. №232730013476 належить визнати протиправним та скасувати.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача період його служби у збройних силах (11.05.1990р. до 16.04.1992р.) суд зазначає наступне.

В період проходження Позивачем проходження позивачем військової служби було чинним «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.72 року №590.

Підпунктом "к" частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти "а" та "б" пункту 16 Положення), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16 Положення) періоди, зазначені в підпунктах "к" та "л", дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Крім того, відповідно до ч.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» від 02.06.2005р. № 2636-IV, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд врахував, що згідно відомостей трудової книжки позивача, з 09.01.1990р. до 03.05.1990р. працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті «Бутівська» Макіївського виробничого об`єднання з видобутку вугілля “Макіїввугілля”, з 03.05.1990р. - звільнений у зв`язку з призовом на службу в радянську армію; Згідно відомостей військового квитка позивача серії НОМЕР_3 , позивач з 11.05.1990р. - 16.04.1992р. - проходив дійсну військову службу.

З урахуванням зазначеного, період служби у збройних силах підлягає зарахуванню до стажу, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки ця робота передувала військовій службі.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду у постановах від 12.12.2019р. в справі №674/1579/16-а та від 13.06.2019р. в справі №195/443/17.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача період його навчання у професійній технічній установі (01.09.1986р. до 08.01.1990р. - навчання в ПТУ №102 м. Макіївки), суд зазначає наступне.

В період навчання Позивача було чинним Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій», затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590.

Відповідно до п.п. «з» п. 109 розд. VIII цього Положення до загального стаж роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.

Згідно з п. 109 цього Положення, при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала після закінчення цього періоду.

Крім того, згідно зі ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998р. № 103/98-ВР, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Тобто, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі повинен бути зарахований до трудового стажу, у тому числі й в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за наявністю двох підстав: 1) у випадку, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує 3 місяці; 2) особа зарахована на роботу за набутою професією.

Згідно трудової книжки позивача, з 01.09.1986р. до 09.01.1990р. навчався в ПТУ №102 м. Макіївки по професії електрослюсар підземний, при цьому, з 09.01.1990р. до 03.05.1990р. працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті «Бутівська» Макіївського виробничого об`єднання з видобутку вугілля “Макіїввугілля”.

Таким чином, оскільки після завершення позивачем навчання у професійно-технічному училищі, він був працевлаштований на підземних роботах за здобутою спеціальністю електрослюсаря, період його навчання також підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1.

Зазначений висновок узгоджується із правовими висновками Верховного Суду у постановах від 30.01.2020р. в справі №500/2642/15-а.

Щодо зарахування до загального трудового стажу позивача періоду його роботи з 05.05.1992р. до 03.01.1994р. на посаді монтажника 4 розряду Малого підприємства «Висота», суд зазначає наступне.

Як вбачається із спірного рішення та відзиву, вказаний період а також період роботи позивача з 09.01.1990р. до 03.05.1990р., не зараховано до стажу позивача у зв`язку із тим, що дублікат трудової книжки виданий пізніше, ніж зроблено запис про роботу.

Суд встановив, що Дублікат трудової книжки серії НОМЕР_2 видано шахтою «Бутівська» Макіївського виробничого об`єднання з видобутку вугілля “Макіїввугілля”, про що свідчить відтиск печаті «Відділ кадрів шахти «Бутівська» на першому аркуші трудової книжки. На першому аркуші трудової книжки також виконано відмітку «Дублікат». Та перший аркуш заповнений за посадою електрослюсар підземний, тобто посадою, яку обіймав Позивач у період 09.01.1990р. по 03.05.1990р.

У зазначений період була чинною Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974р. №162.

Згідно з п. 5.2 цієї Інструкції дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. До розділів "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" та "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження та заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

Як передбачено у п. 5.3 Інструкції у графі 4 (дублікату трудової книжки) вказується найменування, дата та номер документа, на підставі якого зроблено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж: роботи, повертаються їхньому власнику. Адміністрація зобов`язана сприяти працівникові в отриманні документів, що підтверджують стаж його роботи, що передує надходженню цього підприємства.

Суд врахував, що в трудовій книжці (записи п.п. 1-4) є посилання на відповідні накази, як на підстави внесення записів, завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності. При цьому очевидно, що при видачі дублікату трудової книжки до неї вносяться записи, що за часом передують даті видачі дублікату, у зв`язку із чим вказані доводи відповідача про підстави не включення вказаних періодів роботи до стажу позивача суд вважає не обгрунтованими.

З урахуванням зазначеного, періоди роботи позивача з 09.01.1990р. до 03.05.1990р. електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті «Бутівська» підлягають зарахуванню до пільгового та загального стажу роботи, а період з 05.05.1992р. до 03.01.1994р. на посаді монтажника 4 розряду Малого підприємства «Висота» - до загального трудового стажу.

З приводу позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. № 28-2, відповідач є територіальними органами Пенсійного фонду України, а згідно із п. 4.3 цього Положення організовує роботу управлінь Фонду, зокрема щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій.

Таким чином питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій належить до виключної компетенції відповідача.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

У випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У постанові від 05.09.2018р. у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок висвітлено й у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.

Як вище зазначалось судом, право на пенсію за віком на пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах за списком №1 виникає після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Суд зазначає, що наявність та відповідність сукупності всіх необхідних критеріїв для призначення пенсії на пільгових умовах належить до виключної компетенції відповідача.

Підсумовуючи наведене та враховуючи встановлену протиправність спірної відмови, а також беручи до уваги дискреційність повноважень органів Пенсійного фонду з питань призначення громадянам пенсійних виплат, суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 14.09.2021р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до Закону №1058 з доданими документами та у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно частин 1,2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на що позов належить задовольнити частково.

Згідно частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 908,00 грн, що підтверджується оригіналом квитанції від 19.11.2021р. №21.09.2021р. №232730013476, наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 454,00 грн.

Стосовно розподілу судових витрат, у зв`язку із понесенням позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України врегульовано, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI закріплено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. представником позивача до позову додано: договір про надання правової допомоги від 22.10.2021р.; Додаткову угоду №1 від 19.11.2021р. до Договору, якою обумовлено вартість послуг адвоката у розмірі 6000 грн., Акт приймання-передачі наданих послуг №1 на 6000 грн. з детальним описом робіт, меморіальний ордер №25615355SB від 19.11.2021р. на суму 6000 грн.

При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн., суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року по справі №640/19275/18 та відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Суд зазначає, що заявником підтверджено повноваження як представника позивача у відповідності до положень договору про надання правової допомоги від 22.10.2021р., Додаткова угода №1 від 19.11.2021р. до Договору, Акт приймання-передачі наданих послуг №1 з детальним описом робіт обумовлюють вартість послуг адвоката у розмірі 6000 грн., а на підтвердження сплати коштів за правничу допомогу адвоката надано меморіальний ордер №25615355SB від 19.11.2021р. на суму 6000 грн.

Разом з тим, суд враховує, що поданий позивачем адміністративний позов належить задовольнити частково.

Згідно частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги, що розмір документально підтверджених витрат на правову допомогу складає 6000 грн., а також те що адміністративний позов у даній справі задоволено частково, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частини понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно частині задоволених позовних вимог.

Зазначений висновок суду щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у обсязі пропорційному частині задоволених позовних вимог відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 15.09.2020р. у справі №460/37/19.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.2 ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Оцінюючи співмірність заявленого розміру відшкодування витрат на правничу допомогу із обсягом виконаних ним робіт, а також їх обгрунтованість та пропорційність, а також надавши оцінку критеріям складності справи суд зазначає, що предмет даного спору відноситься до справ незначної складності, та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правідносин, у зв`язку із чим, виходячи із критеріїв співмірності, обгрунтованості та пропорційності, а також часткового задоволення позову, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача частини заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Таким чином, відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу належить частина понесених позивачем витрат.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.09.2021р. №232730013476 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди: з 01.09.1986р. до 08.01.1990р. - навчання в ПТУ №102 м. Макіївки, з 09.01.1990р. до 03.05.1990р. - роботу на посаді електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті «Бутівська» Макіївського виробничого об`єднання з видобутку вугілля “Макіїввугілля”, з 11.05.1990р. до 16.04.1992р. - проходження строкової військової служби, з 20.01.1994р. по 26.05.1994р. - роботу на посаді учня гірника по ремонту гірничих виробок під землею з повним робочих днем в шахті на шахті імені В.М. Бажанова Макіївського виробничого об`єднання з видобутку вугілля “Макіїввугілля”, з 27.05.1994р. до 19.05.1998р. - роботу на посаді гірника по ремонту гірничих виробок 3 розряду під землею з повним робочих днем в шахті на шахті імені В.М. Бажанова Макіївського виробничого об`єднання з видобутку вугілля “Макіїввугілля”; з 17.10.2005р. до 31.03.2006р. - роботу на посаді гірника по ремонту гірничих виробок третього розряду з повним робочим днем в шахті на ділянках по добуванню вугілля на шахті у Виробничому підприємстві “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова ДП “Макіїввугілля”, з 01.04.2006р. до 07.09.2006р. роботу на посаді гірника по ремонту гірничих виробок четвертого розряду з повним робочим днем в шахті у Виробничому підприємстві “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова ДП “Макіїввугілля”, з 08.09.2006р. до 31.10.2011р. - роботу на посаді машиніста гірничих виємочних машин підземним п`ятого розряду з повним робочим днем в шахті у Виробничому підприємстві “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова ДП “Макіїввугілля” (перейменоване у відокремлений підрозділ “Шахта імені В.М. Бажанова Державного підприємства “Макіїввугілля”, реорганізованого у відокремлений підрозділ “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова Державного підприємства “Макіїввугілля”), з 01.11.2011р. до 30.09.2015р. - роботу на посаді машиніста гірничих виємочних машин підземним з повним робочим днем в шахті у відокремленому підрозділі “Шахта Бутівська” ДП “Макіїввугілля”, з 01.10.2015р. до 21.10.2015р. роботу на посаді машиніста гірничих виємочних машин підземним 5 розряду на ділянках по добуванню вугілля з повним робочим днем в шахті у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління «Ясиновське-Глибоке -Чайкіно» ДП “Макіїввугілля”, а також до страхового стажу період роботи з 05.05.1992р. до 03.01.1994р. на посаді монтажника 4 розряду Малого підприємства «Висота».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 14.09.2021р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині судового рішення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО