Рішення № 10322266, 02.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2010 р. Справа № 20/042-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»

про стягнення 577349,81 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3, довір. від 05.10.2009 р.

від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(далі - відповідач) про стягнення 577349,81 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 12.11.2009 р. з ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»договору поставки № 12-11/09, згідно якого ФОП ОСОБА_1 зобовязувалася поставляти у власність покупця сільськогосподарську продукцію, а відповідач приймати та оплачувати її.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 3078342,50 грн.

В свою чергу, відповідачем було лише частково оплачено продукцію, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 577349,81 грн. основного боргу, а також відшкодувати 5773,50 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

20.04.2010 р. до господарського суду Київської області ФОП ОСОБА_1 було подано письмові пояснення у справі.

У судовому засіданні 20.04.2010 р. представник відповідача надав суду заперечення на позов, відповідно до яких зазначив, що позов не підлягає задоволенню та просив суд припинити провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

20.04.2010 р. у судовому засіданні представниками сторін було подане клопотання про здійснення вирішення спору у даній справі у більш тривалий строк, ніж встановлений ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено судом.

14.05.2010 р. у судовому засіданні представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись при цьому на те, що в матеріалах справи відсутні специфікації, відповідно до яких за умовами договору повинна була визначатися ціна продукції, а також ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»заперечує факт отримання ним претензії, у звязку з чим у покупця, на думку останнього, не виникло зобовязання щодо оплати поставленої ФОП ОСОБА_1 продукції.

31.05.2010 р. до господарського суду Київської області ФОП ОСОБА_1 було подано заяву про зміну підстав позову від 29.05.2010 р., якою позивач фактично доповнив підстави поданої позовної заяви, зокрема, зазначивши, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві 761,43 т макухи соєвої на загальну суму 3078342,50 грн., тобто значно більше, ніж передбачалось договором, що підтверджується відповідними видатковими накладними, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, податковими накладними, проте відповідач розрахувався лише за 618,88 т товару у сумі 2506484,50 грн., і, відповідно, загальний борг становить 577349,81 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем заперечується факт отримання врученої представникові останнього претензії позивача № 1 від 16.02.2010 р. та не надано на вимогу ухвали суду журналу реєстрації вхідної документації ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», ФОП ОСОБА_1 18.05.2010 р. було повторно надіслано на адресу товариства вимогу в порядку ст. 530 ЦК України про погашення існуючої заборгованості, відповіді на яку отримано не було, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 577349,81 грн. за поставлену сільськогосподарську продукцію з огляду на невиконання відповідачем у тому числі вимоги від 18.05.2010 р.

Крім того, 31.05.2010 р. до господарського суду Київської області ФОП ОСОБА_1 було подано заяву про стягнення з відповідача 34345,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката.

Представник відповідача у судове засідання 02.07.2010 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 02.07.2010 р. за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

12.11.2009 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» (покупець) було укладено договір поставки № 12-11/09, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити покупцю сільськогосподарську продукцію (товар) в кількості зазначеній в специфікації, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору постачальник поставляє товар покупцю за цінами, що визначені у відповідних специфікаціях до цього договору.

Відповідно до специфікації № 1 до договору поставки № 12-11/09 від 12.11.2009 р. найменування товару: макуха соєва, кількість 100 +/-10% тон, ціна з ПДВ за 1 т 4050,00 грн., всього на суму 405000,00 гривень.

Пунктом 2 специфікації встановлено, що покупець оплачує товар по факту поставки до розгрузки і може відмовитись від оплати та прийняття неякісного товару у випадку невідповідності показникам, визначеним відповідно до договору, що засвідчується відповідними документами.

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 було поставлено ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», у тому числі - на виконання умов договору поставки № 12-11/09 від 12.11.2009 р., товару на загальну суму 3078342,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № 92 від 11.11.2009 р. на суму 97826,00 грн., № 93 від 12.11.2009 р. на суму 217890,00 грн., № 94 від 12.11.2009 р. на суму 98253,00 грн., № 27 від 12.11.2009 р. на суму 217890,00 грн., № 95 від 13.11.2009 р. на суму 102141,00 грн., № 96 від 14.11.2009 р. на суму 225666,00 грн., № 97 від 15.11.2009 р. на суму 96390,00 грн., № 98 від 17.11.2009 р. на суму 94851,00 грн., № 99 від 17.11.2009 р. на суму 96957,00 грн., № 100 від 18.11.2009 р. на суму 94689,00 грн., № 101 від 20.11.2009 р. на суму 116802,00 грн., № 102 від 20.11.2009 р. на суму 103275,00 грн., № 103 від 20.11.2009 р. на суму 119475,00 грн., № 109 від 20.11.2009 р. на суму 94527,00 грн., № 110 від 20.11.2009 р. на суму 109674,00 грн., № В-000154 від 21.11.2009 р. на суму 97848,00 грн., № 111 від 23.11.2009 р. на суму 117774,00 грн., № 112 від 24.11.2009 р. на суму 98982,00 грн., № 113 від 24.11.2009 р. на суму 112752,00 грн., № В-000122 від 05.12.2009 р. на суму 125995,50 грн., № В-000123 від 06.12.2009 р. на суму 112995,00 грн., № В-000128 від 08.12.2009 р. на суму 101898,00 грн., № В-000124 від 07.12.2009 р. на суму 101250,00 грн., № В-000127 від 08.12.2009 р. на суму 105705,00 грн., № В-000126 від 07.12.2009 р. на суму 119475,00 грн., № 130 від 09.12.2009 р. на суму 101169,00 грн. № В-000134 від 10.12.2009 р. на суму 111618,00 грн., № В-000135 від 10.12.2009 р. на суму 102465,00 грн., а також довіреностями від 11.11.2009 р. № 2789, від 24.11.2009 р. № 2853, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар в сумі 2506484,50 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 11.11.2009 р. до 31.01.2010 р.

За твердженням позивача, у звязку з неналежним виконанням ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»своїх зобовязань за договором поставки, ФОП ОСОБА_1 на адресу відповідача було направлено претензію № 1 від 16.02.2010 р. на суму 577349,81 грн., відповідь на яку отримано не було.

Як зазначалося у позові, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар на момент звернення підприємця до суду становила 577349,81 грн., що і є предметом позовних вимог у даній справі.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 18.05.2010 р. було повторно надіслано на адресу товариства вимогу в порядку ст. 530 ЦК України про погашення існуючої заборгованості, відповіді на яку отримано не було, у звязку з чим позивач, за заявою про зміну підстав позову від 31.05.2010 р., просить суд стягнути з відповідача 577349,81 грн. за поставлену сільськогосподарську продукцію.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 ст. 530 ЦК України).

Відповідач наголошував, що відповідно до специфікації № 1 до укладеного між сторонами договору передбачалася поставка товару (макуха соєва) лише на суму 405000,00 грн.

Проте судом встановлено, що позивачем фактично було поставлено, а ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»прийнято 761,43 т макухи соєвої на загальну суму 3078342,50 грн.

Тобто, окрім поставки товару в кількості, узгодженій сторонами у специфікації № 1 до договору № 12-11/09 від 12.11.2009 р., між сторонами фактично був укладений договір у спрощений спосіб на поставку макухи соєвої відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України, якою передбачено можливість укладання господарського договору між сторонами, зокрема, у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини першої ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за приписами частини першої ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на викладене, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлену сільськогосподарську продукцію у сумі 577349,81 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, а надлишково сплачене позивачем при зверненні до суду з даним позовом державне мито в сумі 519,91 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93.

Крім того, відповідно до п. 10 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(зі змінами та доповненнями), витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

З урахуванням наведеного, щодо розподілу судових витрат на послуги адвоката, понесення яких позивачем підтверджується договором № 239 про надання правових послуг адвоката від 03.03.2010 р., актом наданих послуг від 20.04.2010 р. до договору про надання правових послуг адвоката № 239 від 03.03.2010 р. та квитанцією до прибуткового касового ордера № 333 від 25.03.2010 р. на суму 34345,00 грн., суд дійшов висновку, що вимога позивача про покладення на відповідача витрат ФОП ОСОБА_1 на послуги адвоката є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(07526, Київська обл., Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, 9 код ЄДРПОУ 30467889) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 577349 (пятсот сімдесят сім тисяч триста сорок девять) грн. 81 коп. основного боргу, 5773 (пять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 50 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 34345 (тридцять чотири тисячі триста сорок пять) грн. 00 коп. витрат на надання послуг адвоката.

3.Видати довідку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем державного мита в сумі 519 (пятсот девятнадцять) грн. 91 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення 07.07.2010 р.