Рішення № 10322084, 21.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2010 р. Справа № 10/059-09/4          

Суддя господарського суду Київської області Щоткін О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі Трипільської ТЕС, м. Київ

до Приватної фірми “Яр”, м .Українка

про примусове повернення майна з незаконного володіння.

За участю представників сторін:

позивач – не з’явився;

відповідач - не з’явився;

                                                            Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі Трипільської ТЕС (позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Приватної фірми “Яр” (відповідач) про примусове повернення майна з незаконного володіння.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов договору оренди № 50/а від 01.11.2006р., який є предметом розгляду даної справи, Відкрите акціонерне товариство “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі Трипільської ТЕС (орендодавець) передає, а Приватна фірма “Яр” (орендар) приймає в строкове платне користування з метою організації їдальні та магазину без акцизних товарів, індивідуально визначене нерухоме майно орендодавця (інв.. номер 1916), розташоване за адресою: вул.. Юності, м. Українка, Обухівського р-ну, Київської області, приміщення площею 99 ,6 м2, що знаходиться на балансі орендодавця.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що 01.06.2008р. між сторонами у справі було укладено новий договір оренди № 66 на всю площу будівля їдальні “Перетинка”(інв.. номер 1916, площа 487,60 м2), а тому у нього не має можливості передати майно згідно договору №50/а, оскільки він користується даним майном вже згідно нового договору № 66.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2009р. було прийнято справу до свого провадження, та призначено її розгляд на 02.07.2009р.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2009р. строк розгляду справи №10/059-09/4 було продовжено на один місяць.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2009р. було зупинено провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею справи № 17/138-09, предметом розгляду якої є визнання недійсним договору оренди № 66 від 01.06.2008р. та акту передачі майна від 01.06.2008р.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2010р., у зв’язку з надходженням в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України від позивача клопотання, було поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено 21.06.2010р.

18.05.2010р. на адресу суду від Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі Трипільської ТЕС надійшли уточнення до позовної заяви № 10-2993 від 30.04.2010р., відповідно до якої позивач змінив підставу позову та виклав резолютивну частину позовної заяви у наступній редакції: «Стягнути з Приватної фірми «Яр»за користування нерухомим мйном, інв.. № 1916, після закінчення терміну дії договору по 01.08.2006р. –5976 грн., за порушення умов договору з повернення майна –штрафні санкції в сумі 11952 грн., а всього 17928 грн. на користь Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі Трипільської ТЕС по договору №50/а від 01.11.2006р., термін дії якого закінчився 01.10.2007р.».

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказана заява за своєю суттю є уточненням позовних вимог в частині зміни предмета, а не підстав позову.

Оскільки, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, у статті 16 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що при зміні предмета позову, позивач тим самим змінив вимогу немайнового характеру на вимогу майнового.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем була сплачена сума державного мита в розмірі 202,50 грн. за вимогу немайного характеру, про що вказано в призначенні платежу платіжного доручення № 383 від 06.02.2009р.

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ставки державного мита встановлені в таких розмірах: із позовних заяв майнового характеру- 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Оскільки, уточненням позовних вимог, позивач змінив предмет позову з немайнового на майновий, останній повинен був сплатити 1% від суми позову, про що зазначити в призначенні платежу платіжного доручення.

Отже, враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене суд дійшов висновку, що заявником до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

21.06.2010р. сторони в судове засідання не з’явились, хоча про час та місце наступного судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить ухвала суду від 07.06.2010р.

          Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

01.06.2006р. між ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго", в особі директора Трипільської ТЕС (орендодавець) та Приватною фірмою «Яр»(орендар) було укладено договір оренди № 50/а, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину окремого, індивідуально визначеного нерухомого майна, інв. № 1916, вартістю 20243,56 грн., розташоване за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, 15в, площею 99,6 м2 (об’єкт оренди), що знаходиться на балансі орендодавця.

Відповідно до п. 11.1. строк дії Договору становить 11 календарних місяців з дати прийняття об'єкта оренди за Актом передачі-приймання, тобто до 01.10.2007 р.

За умовами п. 4.1.3 Договору у разі припинення дії договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням номального зносу.

Пунктом 2.5. Договору оренди, об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Як зазначає позивач, Трипільська ТЕС направляла відповідачу неодноразово листи, в яких повідомлялось, що термін дії договору оренди № 50/а від 01.11.2006 р. закінчився 01.10.2007р. та пропонували підготувати об'єкт оренди до здачі по Акту. Відповідач акт прийому-передачі об'єкту оренди не підписував, проте надав лист 28.09.2007 р за №35 з проханням продовжити строк оренди приміщення і, за словами Відповідача, безпосередньо звертався до ВАТ «Центренерго»з приводу надання в оренду вказаного приміщення, однак ніяких повідомлень Трипільська ТЕС не отримувала.

Отже, за словами позивача, починаючи з 01 жовтня 2007 року майно, що є предметом договору оренди № 50/а від 01.11.2006 року, знаходиться у володінні відповідача, що унеможливлює здійснення своїх законних прав Трипільською ТЕС.

Відповідач протии позову заперечує в повному обсязі, про що подав письмовий відзив на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства милиться пряма заборона від передбачених ними положень або якщо обов'язковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно положень статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Дійсно, 01 листопада 2006 року між ВАТ „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго" (орендодавець) та приватною фірмою „Яр" в особі директора Пономаренко Н.Г. було укладено договір оренди № 50/а.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 червня 2008 року між ВАТ „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго" (орендодавець) та приватною фірмою „Яр" в особі директора Пономаренко Н.Г. було укладено договір оренди № 66, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування з метою організації їдальні та магазину безакцизних товарів окреме, індивідуально визначене нерухоме майно. Розташоване за адресою: вул. Юності, 15, м. Українка, Обухівського району, Київської області приміщення площею 487,60 кв. м. (інв. № 1916).

01.06.2008 року між цими ж сторонами підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди (Додаток № 2 до Договору оренди № 66 від 01.06.2008 року) та Акт складу і стану об'єкта оренди (додаток № 1 до Договору оренди № 66 від 01.06.2008 року).

Згідно пункту 1.7. Порядку укладання і погодження договорів оренди нерухомого майна ВАТ „Центренерго" (Додаток № 2 до Наказу № 95 від 20.06.07.), із змінами від 19.05.2008 року Акт приймання-передачі Об'єкту оренди підписується сторонами договору не раніше дати набрання чинності відповідним Договором оренди.

Загальна площа приміщень будівель їдальні „Перетинка" за адресою: вулиця Юності, 15, м. Українка, Обухівського району Київської області (інв. номер 1916) становить 487, 60 кв.м. згідно Експлікації приміщень.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2009р. було зупинено провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею справи № 17/138-09, предметом розгляду якої є визнання недійсним договору оренди № 66 від 01.06.2008р. та акту передачі майна від 01.06.2008р.

Рішенням господарського суду № 17/138-09 від 17.02.2010р. (яке набрало законної сили), в задоволенні позову про визнання недійсним Договору оренди № 66 від 01.06.2008р. –відмовлено, та припинено провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним Акту приймання –передачі об’єкта оренди від 01.06.2008р.

Відповідно до умов договору оренди № 66 від 01.06.2008 року передача об'єкту оренди орендарю здійснюється виключно на підставі Акту приймання-передачі об'єкту оренди. Об'єкт оренди вважається переданим Орендарю з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі об'єкта оренди

Відповідно до пункту 2.5. даного договору орендар має право на користування об'єкта оренди лише після набрання Договором чинності - з дати підписання Сторонами акта приймання -передачі об'кта оренди (01.06.2008р.).

Згідно приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Враховуючи норми чинного законодавства та вищевикладене, суд зазначає, що вимога Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі Трипільської ТЕС до приватної фірми „Яр" звільнити нерухоме майно, площею 99,6 кв. м. за адресою: вулиця Юності, 15, м. Українка, Обухівського району Київської області (інв. номер 1916) за договором оренди № 50/а від 01.11.2006 року не підлягає задоволенню, оскільки між позивачем та відповідачем на момент звернення з даним позовом (12.03.2009р.) було укладено новий договір оренди № 66 від 01.06.2008 року на всю площу приміщень будівель їдальні „Перетинка" за адресою: вулиця Юності, 15, м. Українка, Обухівського району Київської області (інв. номер 1916).

Крім того, суд зазначає, що в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 17/080-10, де 21.06.2010р. було винесено рішення, відповідно до якого зобов’язано Приватну фірму „Яр” (08731, Київська обл., Обухівський р-н., с. Жуківці, вул. Когута, 58; код ЄДРПОУ 23572182) звільнити та повернути Відкритому акціонерному товариству „Центренерго” (03151, м. Київ, Солом’янський р-н., вул. Народного ополчення, 1; код ЄДРПОУ 22927045) будівлю їдальні „Перетинка” площею 487,60 м2, інв. № 1916, фундаменти монолітні залізобетонні та збірні бетонні, покрівля –рулонна, що розташовані за адресою: вул. Юності, 15, м. Українка, Обухівського району, Київської області, які надані Відкритим акціонерним товариством „Центренерго” в особі Трипільської ТЕС Приватній фірмі „Яр” в оренду згідно договору оренди № 66 від 01.06.2008р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя                                                             Щоткін О.В.

Дата підписання рішення: 06.07.2010р.