Рішення № 103219730, 14.02.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2022 р.

м. Київ

справа № 755/375/22

провадження № 2/755/1250/22

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 року, ІНФОРМАЦІЯ_10 року, ІНФОРМАЦІЯ_11 року, ІНФОРМАЦІЯ_12 року, ІНФОРМАЦІЯ_13 року, ІНФОРМАЦІЯ_14 року, ІНФОРМАЦІЯ_15 року, ІНФОРМАЦІЯ_16 року та ІНФОРМАЦІЯ_17 року шляхом розповсюдження серед поштових скриньок мешканців будинку у АДРЕСА_1 та у месенджері Vibег: «Хотим проинформировать вас, что в нашем ОСББ произошел захват власти рейдерского типа. Группа наших соседей с помощью неясных пока манипуляций и махинаций с третьего раза зарегистрировала главой нашего ОСББ ОСОБА_5 , который проживает в нашем доме лишь с 2019 года и толком никому в доме не известен. За эти два года он отличился лишь тем, что отказался регистрироваться в квартире АДРЕСА_2 , где проживает и практически не платил взносов ОСББ. По нашей информации ОСОБА_6 является только ширмой и подставным лицом.»; «Рейдеры, называющие себя новым правлением нашего ОСББ, собираются провести еще одно «общее собрание совладельцев» в ближайший вторник, 30.03.2021 г. Строгий карантин их не пугает, потому что им и не нужны совладельцы на сборах. Им нужно, как и ранее, по-тихому протянуть с помощью обмана и манипуляций свои решения.»; «А «новое правление» начало свою деятельность с клеветы, обмана и порчи общего имущества. Собранием во вторник и голосованием опросными листами они хотят узаконить свою деятельность. Однако эта деятельность незаконна и разрушительна и участвующие в голосовании этих рейдеров несут ответственность перед соседями за общее имущество ОСББ.»; « АДРЕСА_2 ), подставной «новый глава» ОСББ, не мог ответить на вопросы 20-летней девушки и обращался за помощью к юристу.»; « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; « ОСОБА_1 вообще не понимает принципы организации документооборота ОСББ.»; «Этот человек не знает элементарных юридических понятий и при этом предендует на управление нашим общим имуществом.»; « ОСОБА_1 не знает о голосовании совладельцев по этому вопросу, потому что не принимал участия в сборах собладельцев и не интересовался ничем происходящем в доме, кроме распостранения клеветы и неуплаты взносов.»; «Новые выдумки ОСОБА_1 с компанией в созданной ими группе в Vibег .»; « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 »; «При этом бессовестно продолжают распространять клевету и заниматься популизмом.»; «А также постоянно отбиваться от клеветы и травли, которую развернули ОСОБА_9 , ОСОБА_1 и компания.»; «Это очередные выдумки ОСОБА_1, который не может отличить формальную отписку чиновника от реальных причин.»; «Просто в администрации уже узнали, что управление ОСББ захватили люди недалёкие, не понимающие ничего в законодательстве и, пользуясь этим, теперь хотят финансирование, предназначенное нашему дому, отдать кому-то другому, более вменяемому.»; «Если бы ОСОБА_1 и его «правление» хотели получить финансирование, то они бы платили взносы последние 2 года, не устраивали бы рейдерского захвата ОСББ и сегодня программа по ремонту крыши уже выполнялась бы, как уже выполнились в прошлом году программы софинансирования ремонта и утепления труб и установки ІНФОРМАЦІЯ_4 »; «Группой жильцов ОСОБА_1 , очевидно, называет собственников, которые не признают рейдерского захвата ОСББ злостными неплательщиками и обманщиками и клеветниками.»; «Однако, захват ОСББ ОСОБА_10 , ОСОБА_11 и компанией, сделали невозможным выполнение этих работ...»;«В этом году благодаря захвату ОСББ ОСОБА_1 с компанией, мы фактически лишились новой капитальной крыши...»; «Выполнению этих программ по ремонту и модернизации дома помешал только незаконный захват ОСББ ОСОБА_10 ».

Крім того, позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом надсилання на поштову адресу кожного мешканця у АДРЕСА_1 рекомендованих поштових листів та у месенджері Vibег у групі ОСББ ВОСКРЕСЕНСЬКИЙ 7 після набрання судовим рішенням в даній справі, наступного тексту спростування: «У своїх повідомленнях від ІНФОРМАЦІЯ_9 року, ІНФОРМАЦІЯ_10 року, ІНФОРМАЦІЯ_11 року, ІНФОРМАЦІЯ_12 року, ІНФОРМАЦІЯ_13 року, ІНФОРМАЦІЯ_14 року, ІНФОРМАЦІЯ_15 року, ІНФОРМАЦІЯ_16 року та ІНФОРМАЦІЯ_17 року, які ми розповсюджували через месенджер « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та через поштові скриньки, нами, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розповсюджувалася недостовірні та неправдиві відомості відносно Голови правління ОСББ «Воскресенський-7» ОСОБА_1 про те, що він є рейдером та провів рейдерське захоплення будинку за допомогою маніпуляцій та махінацій, про те що ОСОБА_1 є ширмою та підставною особою та про те що ОСОБА_1 обманював людей і розповсюджував наклеп. Просимо вибачення, та обіцяємо, що більше не будемо розповсюджувати неправдиву інформацію.», а також позивач просить стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 100 000,00 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 178,00 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.12.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 пройшли загальні збори мешканців будинку, де основним питанням було переобрання членів правління та зміна голови правління ОСББ «Воскресенський-7», за результатами яких було обрано головою правління позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 року в ЄДР було внесено зміни щодо зазначення керівника ОСББ «Воскресенський-7». Колишній голова правління ОСББ «Воскресенський-7» відповідач ОСОБА_2 та відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не полишають своїх амбітних планів по поверненню на свою посаду та розпорядження коштами мешканців. Відповідачі поширюють недостовірну інформацію про позивача у вигляді листів та повідомлень, які розсилаються по поштовим скринькам мешканців та розповсюджуються у загальній групі месенджера Vibег будинку ОСББ «Воскресенський-7», загальна кількість мешканців, які перебували у цій групі на момент публікації становила 41 особу. Відповідачі в своїх повідомленнях використовують форму бланку ОСББ «Воскресенський-7», якою вони користувались за часів перебування відповідача ОСОБА_2 на посаді голови правління, яка містить в шапці актуальну інформацію ОСОБА_2 , а саме мобільний телефон, адресу проживання та електронну поштову скриньку. Підписуються дані повідомлення від імені правління та завіряються печаткою ОСББ «Воскресенський-7».Позивачем зауважено, що Дніпровським УП ГУНП у м. Києві відкрито кримінальне провадження за ст. 357 ч. 1 КК України відносно відповідача ОСОБА_2 , який, як колишній керівник ОСББ «Воскресенський-7», привласнив печатку та документи що належать ОСББ «Воскресенський-7» та досі розпоряджається ними в особистих інтересах.Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у Вайбері як користувач з іменем « ОСОБА_12 », номер телефону НОМЕР_1 , Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований у ОСОБА_13 як користувач з іменем « ОСОБА_14 », номер телефону НОМЕР_2 , відповідач ОСОБА_4 зареєстрований у ОСОБА_13 як користувач з іменем « ОСОБА_15 », номер телефону НОМЕР_3 .Саме з цих облікових записів відповідачі зверталися 22.05.2021 року до позивача для передачі деяких документів що стосуються діяльності ОСББ «Воскресенський-7», тому можна стверджувати, що користувач «ОСОБА_12» це саме ОСОБА_2 , а користувач « ОСОБА_14 » це відповідач ОСОБА_3 .Щодо відповідача ОСОБА_4 з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стає зрозуміло, що ОСОБА_4 зареєстрований як ФОП. У вказаній контактній інформації зазначено номер телефону на який і зареєстровано користувача з іменем « ОСОБА_16 », тобто можна стверджувати що саме відповідач ОСОБА_17 розповсюджував повідомлення у Vibег групі.Відповідачі є адміністраторами з правом публікувати дописи в цій Vibег групі, звичайні користувачі (не адміністратори) права писати в групу не мають. Інформація, яка є об`єктом предмета даного спору, викладена відповідачами у повідомленнях, на думку позивача, не є критикою якихось дій, в ній відсутні суб`єктивна думка, переконання, оцінка дій, погляди, припущення, а є висловлюванням у формі фактичного твердження, які принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача як голови правління ОСББ «Воскресенський-7», тому позивач вимушений звернутись з даним позовом до суду.

12 січня 2022 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с. 74-76)

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у встановлений судом строк подали до суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважають позовну заяву необґрунтованою, просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначили про відсутність підстав вважати наведені позивачем твердження такими, що розповсюджені відповідачами. Всі без виключення висловлювання є оціночними судженнями, не є інформацією чи недостовірною інформацією, не є відомостями, які б містили фактичні дані та мали б метою сформувати свою думку про позивача, яким в свою чергу не надано суду належних доказів порушення відповідачами прав позивача в розрізі даного спору. Відповідачі вважають даний позов помстою позивача з огляду на відкрите провадження Господарським судом м. Києва у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСББ «Воскресенський-72 про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, правління ОСББ, скасування реєстраційних дій. (а.с. 81-90; 91-119)

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».

Ці ідеї відображені й у Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов`язком держави (ст. 3 Конституції України), кожен має право на повагу до його гідності (ч. 1 ст. 28 Конституції України).

Конституція України, як основний закон, закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. Основний Закон України заклав серйозне підґрунтя для розвитку і зміцнення демократичної, соціальної і правової держави, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. В Конституції України відображається надзвичайно цінна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки.

На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені норми Конституції України про розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як убачається з матеріалів справи, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВОСКРЕСЕНСЬКИЙ-7», код ЄДРПОУ: 40122587, керівником якого станом на 23.03.2021 є ОСОБА_1 . (а.с. 21-23)

Крім того, до матеріалів справи долучено фотокопії повідомлень від імені правління ОСББ «Воскресенський-7», які не містять підпису, та від імені голови правління ОСОБА_2 , а також наявні фотокопії витягу із групі месенджера Vibег, розміщені від імені « ІНФОРМАЦІЯ_6 », « ІНФОРМАЦІЯ_6 », « ІНФОРМАЦІЯ_7 », « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ІНФОРМАЦІЯ_9 року, ІНФОРМАЦІЯ_10 року, ІНФОРМАЦІЯ_11 року, ІНФОРМАЦІЯ_12 року, ІНФОРМАЦІЯ_13 року, ІНФОРМАЦІЯ_14 року, ІНФОРМАЦІЯ_15 року, ІНФОРМАЦІЯ_16 року та ІНФОРМАЦІЯ_17 року наступного змісту: «Хотим проинформировать вас, что в нашем ОСББ произошел захват власти рейдерского типа. Группа наших соседей с помощью неясных пока манипуляций и махинаций с третьего раза зарегистрировала главой нашего ОСББ ОСОБА_5 , который проживает в нашем доме лишь с 2019 года и толком никому в доме не известен. За эти два года он отличился лишь тем, что отказался регистрироваться в квартире АДРЕСА_2 , где проживает и практически не платил взносов ОСББ. По нашей информации ОСОБА_6 является только ширмой и подставным лицом.»; «Рейдеры, называющие себя новым правлением нашего ОСББ, собираются провести еще одно «общее собрание совладельцев» в ближайший вторник, 30.03.2021 г. Строгий карантин их не пугает, потому что им и не нужны совладельцы на сборах. Им нужно, как и ранее, по-тихому протянуть с помощью обмана и манипуляций свои решения.»; «А «новое правление» начало свою деятельность с клеветы, обмана и порчи общего имущества. Собранием во вторник и голосованием опросными листами они хотят узаконить свою деятельность. Однако эта деятельность незаконна и разрушительна и участвующие в голосовании этих рейдеров несут ответственность перед соседями за общее имущество ОСББ.»; « АДРЕСА_2 ), подставной «новый глава» ОСББ, не мог ответить на вопросы 20-летней девушки и обращался за помощью к юристу.»; « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; « ОСОБА_1 вообще не понимает принципы организации документооборота ОСББ.»; «Этот человек не знает элементарных юридических понятий и при этом предендует на управление нашим общим имуществом.»; «ОСОБА_1 не знает о голосовании совладельцев по этому вопросу, потому что не принимал участия в сборах собладельцев и не интересовался ничем происходящем в доме, кроме распостранения клеветы и неуплаты взносов.»; «Новые выдумки ОСОБА_1 с компанией в созданной ими группе в Vibег .»; « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 »; «При этом бессовестно продолжают распространять клевету и заниматься популизмом.»; «А также постоянно отбиваться от клеветы и травли, которую развернули ОСОБА_9 , ОСОБА_1 и компания.»; «Это очередные выдумки ОСОБА_1, который не может отличить формальную отписку чиновника от реальных причин.»; «Просто в администрации уже узнали, что управление ОСББ захватили люди недалёкие, не понимающие ничего в законодательстве и, пользуясь этим, теперь хотят финансирование, предназначенное нашему дому, отдать кому-то другому, более вменяемому.»; «Если бы ОСОБА_1 и его «правление» хотели получить финансирование, то они бы платили взносы последние 2 года, не устраивали бы рейдерского захвата ОСББ и сегодня программа по ремонту крыши уже выполнялась бы, как уже выполнились в прошлом году программы софинансирования ремонта и утепления труб и установки ІНФОРМАЦІЯ_4 »; «Группой жильцов ОСОБА_1, очевидно, называет собственников, которые не признают рейдерского захвата ОСББ злостными неплательщиками и обманщиками и клеветниками.»; «Однако, захват ОСББ ОСОБА_10 , ОСОБА_11 и компанией, сделали невозможным выполнение этих работ...»;«В этом году благодаря захвату ОСББ ОСОБА_1 с компанией, мы фактически лишились новой капитальной крыши...»; «Выполнению этих программ по ремонту и модернизации дома помешал только незаконный захват ОСББ ОСОБА_10 ». (а.с. 24-37)

Частина 1 ст. 34 Конституції України визначає, що кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У законодавстві при цьому робиться чітке розмежування між інформацією фактичного характеру, яка має бути доведена й оціночними судженнями, які не підлягають доведенню і спростуванню (ст. 30 Закону України «Про інформацію»).

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

При образі винний принижує честь і гідність особи шляхом висловлювання нецензурних чи брутальних слів, вчиненням непристойних або насильницьких дій (жесту та ін.), або дає непристойну оцінку особистим якостям чи поведінці особи у формі, яка різко суперечить прийнятому спілкуванню між людьми.

Основна різниця між образою і наклепом полягає в характері посягання на честь і гідність особи. При образі винний дає оцінку особистих якостей особи, його поведінки, причому це може відбуватися й віч-на-віч, тоді як при наклепі йдеться про поширення серед інших осіб вигаданих «фактів», які ганьблять особу. При образі обов`язковою ознакою є непристойність форми, тоді як при наклепі така ознака частіш за все відсутня.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного (презумпція добропорядності). (ч. 3 статті 277 Цивільного кодексу України)

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. (абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1)

Захист честі, гідності і ділової репутації - право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам.

Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, зокрема, мережі Інтернет викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, форумах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Зміст цивільно-правового захисту честі, гідності та ділової репутації становлять правовідносини, за яких морально потерпіла сторона наділяється правом вимагати через суд спростування відомостей, які порочать її честь, гідність та ділову репутацію, а друга сторона, яка такі відомості поширила, зобов`язана дати спростування, якщо не доведе, що відомості відповідають дійсності.

Позов про спростування відомостей, що порочать честь і гідність, може бути пред`явлений особою, про яку поширено такі відомості, а також її близькими родичами, якщо відомості прямо чи посередньо їх порочать. Заінтересована особа має право на судовий захист у зазначеному порядку й у разі поширення таких відомостей щодо члена її сім`ї або іншого родича, який помер.

Зобов`язаними суб`єктами названих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій. Таким чином, відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача.

Особа, стосовно якої поширені відомості, що не відповідають дійсності і завдають шкоди її інтересам, честі, гідності або діловій репутації, має право крім спростування таких відомостей вимагати також відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої їх поширенням.

Крім того, за положенням ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Таким чином, відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 Цивільного кодексу України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 30 Закону України «Про інформацію») у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про інформацію» , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Так, відповідно до практики ЄСПЛ слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Таким чином, відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати. Таке розуміння змісту статті 277 Цивільного кодексу України узгоджується із прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положень статті 10 Конвенції (рішення від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), пункт 46).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням. (Постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року м. Київ, Справа № 308/2695/15-ц, Провадження № 61-5012св18)

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно п. 18. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно роз`яснень п. 19. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові заяви учасників справи по суті позову, керуючись положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у задоволенні вимог позивача щодо визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача та які визначені позивачем як ображаюча інформація, що порочить його гідність, честь та ділову репутацію, у контексті наведеної позивачем переписки, та надавши оцінку зазначеним твердженням, суд не убачає в них фактичних даних, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема алегорій, такі висловлювання не містять ознаки наклепу, містять критичну оцінку певних фактів та мають ознаки оціночних суджень, що не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, тому наявні у змісті переписки оціночні судження не підлягають спростуванню в межах розгляду даної справи, при цьому позивач не позбавлений права на відповідь, а також на власне тлумачення у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Таким чином, слід зауважити, що предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів особи не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту розповсюдження саме відповідачами відносно позивача інформації, яку позивачем визнано як недостовірну та таку, що принижує його честь і гідність, розміщену у месенджері Vibег, та досліджені докази не є доказами в розумінні статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, так як не є достовірними даними з яких можна встановити дійсні обставини, не є офіційними документами на підтвердження їх розміщення безпосередньо відповідачами, не є доказами адміністрування групи у месенджері Vibег саме відповідачами та заявлені вислови не є даними, що спрямовані саме відносно позивача.

За нормою ст. 269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації.

Таким чином, з урахуванням вимог позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди, яка завдана позивачу внаслідок розповсюдженням інформації, яка полягає у приниженні його честі, гідності і ділової репутації, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору відповідачами не порушено норми чинного законодавства, а отже, не були порушені законні права позивача. Тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, розподілу не підлягають.

Враховуючи наведене та керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Декларацією про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації , ст. ст. 3, 28, 34, 64 Конституції України, ст.ст. 269, 277, 297 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 30 Закону України «Про інформацію», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14 лютого 2022 року.

Суддя: В.І. Галаган