Рішення № 10321911, 10.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2010 р. Справа № 10/042-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/042-10

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю «Автохіт-СВ»,

                              м. Славутич

до                               державного спеціалізованого підприємства «Чонобильська                               АЕС», м. Славутич

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача          головного управління Державного казначейства України у                               Київські області, м. Київ

про                               стягнення 101682,60 грн.

Представники:

від позивача:           Харковець В.В. - директор (наказ № 1-К від 21.09.2009 р.);

                              Ткаченко Ф.О. - довіреність б/н від 15.01.2010 р.;

від відповідача:           Гарнага П.А. –довіреність № 23-ВТС від 24.11.2009 р.;

від третьої особи:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Автохіт-СВ” (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська АЕС” (далі-відповідач) про стягнення з останнього 101682,60 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно з умовами Договорів поставки товару № 09-0240-2 від 25.11.2009 р. та № 09-0245-2 від 26.11.2009 р., у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 101682,60 грн.

Ухвалою господарського суду від 09.03.2010 р. порушено провадження у справі № 10/042-10 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 30.03.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а також надав доповнення № 1 від 26.03.2010 р. до позовної заяви, яким просить стягнути з відповідача витрати з оплати послуг адвоката в сумі 9450,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.03.2010 р. надав витребувані судом документи, підтвердив факт існування заборгованості та зазначив про те, що кошти не були сплачені, в зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Ухвалою суду від 30.03.2010 р. відкладено розгляд справи; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Київській області.

В судовому засіданні 20.04.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 20.04.2010 р. представником відповідача надано суду відзив б/н від 19.04.2010 р. на позовну заяву, в якому останній зазначає, що у зв’язку з недостатнім фінансуванням відповідача з державного бюджету та відсутність додаткового фінансування, останній не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату за переданий йому товар.

Також, відповідачем у відзиві зазначено, що розмір заявлених позивачем судових витрат з оплати послуг адвоката, на думку відповідача є неспіврозмірним з ціною позову і складністю справи, а тому останній просить суд при винесенні рішення зменшити розмір судових витрат на оплату послуг адвоката.

Крім того, відповідачем надано клопотання б/н від 30.03.2010 р., яким останній просить суд надати відповідачу розстрочку при виконанні рішення суду на шість місяців з оплатою 1/6 заборгованості щомісяця.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що станом на час розгляду справи не прийняти Закон України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, і як наслідок не затверджена “Програма фінансування державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильска АЕС”, а тому фінансування підприємства з державного бюджету не розпочато.

В судове засідання 20.04.2010 р. представник третьої особи не з’явився, проте через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із не надісланням позивачем на адресу третьої особи матеріалів позовної заяви та уточнень позовних вимог.

Ухвалою суду від 20.04.2010 р. продовжено строк вирішення спору у справі № 10/042-10 за клопотанням сторін, та відкладено розгляд справи.

Представники позивача в судовому засіданні 18.05.2010 р. позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі, а також заперечили проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

Представник відповідача подав додаткові докази по справі та наголошував на тому, що кошти за одержаний товар не сплачені позивачу не з його вини, а в зв’язку з тим, що відсутнє бюджетне фінансування.

Представник третьої особи подав письмові пояснення № 14-33/13-224 від 17.05.2010 р., в яких зазначив про те, що Державне казначейство України та його територіальні органи є окремими юридичними особами, які здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників державного бюджету, тобто фактично виконують функції банку.

Ухвалою суду від 18.05.2010 р., на підставі п. 3 ч. 1 с. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи.

В судовому засіданні 10.06.2010 р. представниками позивача підтримано позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав наданий суду відзив.

Представник третьої особи в судове засідання 10.06.2010 р. не з’явився, проте через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання № 14-33/13-265 від 02.06.2010 р., яким третя особа просить відкласти розгляд справи, у зв’язку із неможливістю прибуття в судове засідання його повноважного представника.

Зазначене клопотання, залишено судом без задоволення, оскільки третьою особою, в судовому засіданні 18.05.2010 р., надані письмові пояснення по суті спору, та які прийняті судом до уваги, оскільки інших пояснень від третьої особи не надходило.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладені Договори поставки товару № 09-0240-2 від 25.11.2009 р. (далі-Договір від 25.11.2009 р.) та № 09-0245-2 від 26.11.2009 р. (далі-Договір від 26.11.2009 р.), відповідно до умов яких постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупцю певний товар, а саме: вузли та деталі для двигунів внутрішнього згоряння (Договір від 25.11.2009 р.); вузли та деталі для автомобілів (Договір від 26.11.2009 р.), а покупець зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договорів за рахунок коштів Державного бюджету (п.п. 1.1, 1.2 договорів).

Згідно з умовами п. 2.1 договорів загальна сума Договору від 25.11.2009 р. складає 68649,00 грн., включаючи ПДВ - 11441,50 грн.; загальна сума Договору від 26.11.2009 р. складає 33033,60 грн., включаючи ПДВ - 5505,60 грн.

Умовами п. 3.1 Договору від 25.11.2009 р. та Договору від 26.11.2009 р. передбачено, що товар повинен бути поставлений постачальником до 25.12.2009 р.

Пунктами 4.1 договорів між сторонами погоджено, що товар поставляється до зони відчуження, промисловий майданчик, складське господарство ДСП ЧАЕС.

Розділом 7 договорів передбачено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20-ти банківських днів після постачання товару на склад покупця. У випадку відсутності в зазначеному періоді коштів на реєстраційному рахунку покупця оплата здійснюються в міру надходження коштів, виділених під оплату даного бюджетного зобов’язання.

На виконання взятих на себе зобов’язань згідно з умовами зазначених договорів, на підставі видаткових накладних № Т041209-001 від 04.12.2009 р. на суму 48338,40 грн., № Т121209-001 від 12.12.2009 р. - 20310,60 грн., № Т041209-002 від 04.12.2009 р. - 22105,20 грн., № Т121209-002 від 12.12.2009 р. - 10928,40 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 101682,60 грн.

Відповідні видаткові накладні підписані представниками позивача та відповідача.

Проте, в порушення взятих на себе зобов’язань згідно з умовами Договорів поставки № 09-0240-2 від 25.11.2009 р. та № 09-0245-2 від 26.11.2009 р. вартість товару, поставленого позивачем на підставі видаткових накладних № Т041209-001 від 04.12.2009 р., № Т121209-001 від 12.12.2009 р., № Т041209-002 від 04.12.2009 р., № Т121209-002 від 12.12.2009 р., та отриманого відповідачем у строки, встановлені договорами, залишена останнім не сплаченою, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 101682,60 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що на час прийняття рішення відповідачем не сплачена позивачу вартість, поставлено позивачем згідно з видатковими накладними № Т041209-001 від 04.12.2009 р., № Т121209-001 від 12.12.2009 р., № Т041209-002 від 04.12.2009 р., № Т121209-002 від 12.12.2009 р., на підставі Договорів поставки № 09-0240-2 від 25.11.2009р. та № 09-0245-2 від 26.11.2009 р. товару, вимога позивача про стягнення з відповідача 101682,60 грн. заборгованості визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вище викладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

          Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України, також просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 9450,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справ, предметом Договору про надання правової допомоги б/н від 15.01.2010 р. є надання адвокатом Ткаченко Ф.О. позивачу юридичних послуг: представництво та захист інтересів позивача у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автохіт-СВ»до державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»про стягнення заборгованості за Договорами поставки товару № 09-0240-2 від 25.11.2009 р. та № 09-0245-2 від 26.11.2009 р. (п.п. 1.1, 1.2 Договору про надання правової допомоги).

Згідно з п. 2.1 даного договору, адвокат Ткаченко Ф.О., серед іншого, взяв на себе обов’язок вчиняти процесуальні дії, зі всіма правами наданими законодавством позивачеві, відповідачеві і третій особі, у т.ч. з правом подавати та підписувати позовні заяви, знайомитись з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії, представляти докази, приймати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, відводи, давати усні й письмові пояснення суду, заперечувати проти клопотань і доказів інших учасників судового процесу, передавати справу в третейський суд, повністю або частково відмовлятися від позовних вимог, визнавати позов, змінювати предмет позову, укладати мирові угоди, оскаржувати рішення суду, подавати виконавчі листи, судові накази і інші судові документи до виконання, одержувати присуджене майно і грошові кошти, а також користуватись всіма іншими процесуальними правами, наданими стороні законодавством України, а крім того від імені позивача подавати громадянам, юридичним особам, державним органам та отримувати від них документи, заяви, клопотання, довідки, документи, листи, інформацію, розписуватись від імені позивача.

Позивач зобов’язаний за надані юридичні послуги провести виплату винагороди, згідно з п. 3.2 договору, у розмірі 9450,00 грн. в строк до першого судового засідання. Оплата позивачем проведена в повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 241 від 24.03.2010 р. у сумі 9450,00 грн.

Стаття 28 ГПК України, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво. Довіреність, що міститься у справі, видана товариством з обмеженою відповідальністю «Автохіт-СВ»адвокату Ткаченко Філіппу Олексійовичу.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Частина п’ята ст. 49 ГПК України, відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката.

Водночас при вирішенні питання, пов’язаного з розглядом вимог позивача про відшкодування його витрат на послуги адвоката, суд враховує, що згідно з приписами ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру».

          Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», адвокатом може бути особа, яка … одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про адвокатуру», адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства. Адвокат може здійснювати й інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що ст.ст. 44, 48, 49 ГПК України, передбачено відшкодування сум судових витрат, які були сплачені учасником судового процесу за отримання послуг адвоката.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування названих витрат, не повинен бути неспіврозмірним, тобто, явно завищеним.

Як вбачається з наданого розрахунку від 15.01.2010 р. вартості послуг адвоката Ткаченко Ф.О., в межах розгляду цієї справи в суді першої інстанції та наданих доказів в підтвердження вимог, вбачається, що:

- переговори з представником позивача, обговорення та визначення юридичних питань, які підлягають вирішенню, орієнтовано витрачено часу - 0,5;

- аналіз документів замовника, а саме: Договір поставки товару № 09-0240-0 від 25.11.2009 р., Договір поставки товару № 09-0245-2 від 26.11.2009 р., видаткові накладні № Т041209-001 від 04.12.2009 р., № Т121209-001 від 12.12.2009 р., № Т041209-002 від 04.12.2009 р., № Т121209-002 від 12.12.2009 р., з метою з’ясування можливостей вирішення необхідних юридичних питань, орієнтовано витрачено часу - 4,0;

- складання позовної заяви, орієнтовано витрачено часу - 4,0;

- складання інших процесуальних документів (у разі необхідності), орієнтовано витрачено часу - 3,5;

- представництво у засіданнях суду першої інстанції, орієнтовано витрачено часу - 4,0;

- візити до суду першої інстанції не пов’язані з участю у судовому засіданні (подання документів, ознайомлення з документами, отримання документів, тощо), орієнтовано витрачено часу - 4,0;

- аналіз документів наданих відповідачем (у разі необхідності), орієнтовано витрачено часу - 1,0;

Як вбачається, з матеріалів справи, адвокат Ткаченко Ф.О. брав участь у судових засіданнях від 30.03.2010 р., від 20.04.2010 р., від 18.05.2010 р., від 10.06.2010 р.; був присутній в приміщенні господарського суду Київської області з метою ознайомлення з матеріалами справи (07.06.2010 р.), які на час ознайомлення містили 113 аркушів справи. При цьому судом досліджено, що документи, які подані позивачем, а саме: позовна заява з додатками до неї, Статут, довідка на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем, довідка про рахунки позивача, доповнення до позовної заяви № 1 від 26.03.2010 р. підписані (а копії завірені) директором товариства з обмеженою відповідальністю «Автохіт-СВ».

Отже, інший обсяг наданих адвокатом послуг та кількість часу витраченого ним на виконання своїх зобов’язань з документів, наявних в матеріалах справи, встановити не можливо, а будь-яких інших належних доказів, або акту виконаних робіт, до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд, з урахуванням обставин цієї справи, зокрема несплати відповідачем заборгованості, справа відноситься до категорії не складних, обмежує розмір відшкодування названих витрат з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї справи та вважає, що розмір відшкодування не може перевищувати 3375,00 грн., виходячи з наступного:

- 0,5 витраченого часу на переговори з позивачем, визначення юридичних питань, які підлягають вивченню;

- 3,0 витраченого часу на аналіз документів замовника, з метою з’ясування можливостей вирішення необхідних юридичних питань;

- 2,0 витраченого часу на складання позовної заяви;

- 1,0 витраченого часу на представництво у судового засідання;

- 1,0 витраченого часу на візити до суду першої інстанції не пов’язані з участю у судовому засіданні (подання документів, ознайомлення з документами, отримання документів, тощо).

0,5 + 3,0 + 2,0 + 1,0 + 1,0 = 7,5 (витраченого часу) х 450 грн. = 3375,00 грн.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»(07100, Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7/1; код ЄДРПОУ 14310862) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автохіт-СВ»(03058, м. Київ, вул. Ніжинська, 7, кв. 234; код ЄДРПОУ 36655830) 101682,60 грн. заборгованості, а також судові витрати: 1016,83 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 3375,00 грн. витрати на оплату послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 29.06.2010 р.