Рішення № 103218719, 14.02.2022, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/420/2022 Справа № 641/3641/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді- Колодяжної І.М.

за участю секретаря – Воробйової А.І.

справа №641/3641/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особи: Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна про скасування рішення, визнання недійсним договору дарування та зобов, язання вчинення дій ,

ВСТАНОВИВ:

ХМР звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів, в якому просить:

1.Скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича про державну реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна (індексний номер рішення:54949528) з відкриттям розділу, яким 2-кімнатна квартира АДРЕСА_1 змінена на нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212020463101).

2.Визнати недійсним Договір дарування від 17.11.2020 {серія та номер: 3261) нежитлових приміщеннь 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховой) Галиною Іванівною (індексний номер рішення: 55192998) та припинити право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» по

АДРЕСА_3 .Зобов`язати ОСОБА_1 , здійснити за власний рахунок перебудову фасаду 1-го поверху в літ. «А-5» по АДРЕСА_2 де розміщується квартира АДРЕСА_4 , привівши його у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме у відповідність до поверхового плану приміщень першого поверху житлового будинку літ. «А-5» по АДРЕСА_2 , що міститься в матеріалах інвентаризаційної справи № 51810 Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, шляхом знесення самочинно збудованої вхідної групи та відновлення віконного отвору.

4.Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради судовий збір.

В обгрунтування позову зазначено, що під час проведення заходів самоврядного контролю у сфері благоустрою, Інспекцією з благоустрою, на підставі направлення для проведення перевірки благоустрою міста Харкова № 201-Н від 25.11.2020, у відповідності до ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», § 8 Правил благоустрою території міста Харкова, затверджених рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 № 504/11 (зі змінами та доповненнями), було здійснено перевірку благоустрою міста Харкова за адресою АДРЕСА_2 .Під час перевірки встановлено, що об`єкт (елемент) благоустрою являє собою фасад багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 , на якому на рівні 1-го поверху проведені роботи з реконструкції фасаду нежитлового приміщення № 18-2.Актом перевірки благоустрою міста Харкова № 201-А від 08.12.2020, встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою м. Харкова, а саме: в рівні першого поверху п`ятиповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 проведено реконструкцію фасаду нежитлового приміщення № 18-2. Замість існуючого віконного отвору шляхом втручання в несуче-огороджувальні конструкції житлового будинку (збільшення розмірів) зроблено окремий вхід з влаштуванням вхідної групи. В результаті проведеної реконструкції змінився зовнішній вид об`єкту благоустрою - фасаду будинку та було змінено геометричні розміри об`єкту благоустрою, який було спроектовано за архітектурно-планувальними завданнями та носить системний характер єдиний для всього будинку.Влаштування окремого входу замість вікна не відповідає чинним будівельним нормам і правилам та проведено без декларативно-дозвільних документів, під час перевірки не представлено паспорт опорядження фасаду, що є порушенням п.1 ч.1 ст. 16, п. 1, 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п.5.7.1.1., 5.7.1.2 та 6.3.1. Правил благоустрою території міста Харкова, затверджених рішенням Харківської міської ради 16.11.2011 № 504/11 (зі змінами та доповненнями) (далі-Правила).Інспекцією з благоустрою за фактом виявлених порушень видано припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова №201-П від 30.11.2020 (строком усунення до 07.12.2020) відповідно до п. 8.4.7.3 Правил було закріплено на об`єкті благоустрою на влаштованих вхідних дверях нежитлового приміщення № 18-2, будинку АДРЕСА_2 .Під час виходу на місце 08.12.2020 щодо перевірки виконання вимог припису № 201-П від 30.11.2020 встановлено, що вимоги зазначеного припису не виконано, інформація про результати розгляду припису до Інспекції не надходила. Вищевказані приписи, акт є чинними, у судовому порядку не оскаржувались.Згідно наявної інформації у Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (службова записка начальника Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності № 508 від 23.02.2021), правоустановлюючі докумени на право власності або право користування на земельну ділянку по АДРЕСА_2 відсутні.Виходячи з наведеного, багатоповерховий житловий будинок за вказаною вище адресою розташований на землі комунальної форми власності.Згідно поверхового плану першого поверху житлового будинку літ. «А-5» по АДРЕСА_2 , що міститься в матеріалах інвентаризаційної справи № 51810 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, нежитлове приміщення № 18-2 має віконний отвір, що існував при проектуванні будинку та носив системний характер єдиний для всього будинку. Вхід до нежитлового приміщення № 18-1-:-18-9 здійснюється з місць загального користування. Окремий вихід з вулиці не передбачений.Виходячи з наведеного, під час здійснення заходів самоврядного контролю було виявлено факт самочинного влаштування окремого входу на рівні 1-го поверху нежитлового приміщення № 18-2 в літ. «А-5» у житловому будинку АДРЕСА_2 , в результаті чого змінився зовнішній вигляд фасаду будинку, який було спроектовано за архітектурно-планувальними завданнями та носить системний характер єдиний для всього будинку. Такими самочинними діями були порушені права та законні інтереси територіальної громади міста Харкова.В реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному вебсайті Держархбудінспекції України («www.dabi.gov.ua»), який містить відповідну інформацію з травня 2011 року, відсутня інформація щодо об`єкту за вказаною адресою.Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 (далі - Відповідач 1) на підставі договору дарування нежитлових приміщень, р./№ 3261 від 17.11.2020. Детальним вивченням вказаних вищезазначених документів встановлено, що державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Малаховой) Галиною Іванівною, 17.11.2020 року було прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, індексний номер 55192998, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2212020463101 та було зареєстровано право власності Відповідача 1 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 . Підставою для вчинення реєстраційних дій став Договір дарування нежитлових приміщень від 17.11.2020 року, серія та номер: 3261.Зі змісту договору дарування 3261 вбачається, що вищевказані нежитлові приміщення належали дарувальнику ОСОБА_3 ( далі - Відповідач 2) на праві власності наступним чином:1/5 частка майна, право власності на яку зареєстроване 27.10.2020 року, номер запису про право власності: 39006352, реєстраційний номероб`єкта нерухомого майна:2212020463101;4/5 часток майна, право власності зареєстроване 27.10.2020 року, номер запису про право власності: 39006394, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212020463101. Інформація щодо прийняття в експлуатацію нежитлових приміщень 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 відсутня .Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: 2-кімнатна квартира АДРЕСА_1 змінено на нежитлові приміщення 1-го поверху№ 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 .Вказані відомості внесено до Реєстру державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним Сергієм Володимировичем 04.11.2020, індексний номер рішення: 54949528 (з відкриттям розділу).Підставою для проведення державної реєстрації стала: довідка серія та номер: 318, від 22.10.2020, видавник ТОВ « МАШБУДТОРГ», технічний паспорт серія та номер б/н, виданий 22.10.2020, видавник ТОВ « МАШБУДТОРГ», договір дарування, серія та номер: 376 від 24.03.2011, видавник: приватний нотаріус ХМНО Смородська Н.А., а також свідоцтво про право на власність серія та номер: 3-96-75824 видане 01.07.1996, видавник ХМЦПДЖФ, договір серія та номер: 78, виданий 28.01.2011, видавник приватний нотаріус ХМНО Смородська НА. Таким чином Державним реєстратором було проведено реєстрацією зі зміни функціонального призначення квартири, за відсутності даних про ввід в експлуатацію новоствореного об`єкта нерухомості, а тому рішення державного реєстратора ОСОБА_4 суперечить вимогам діючого законодавства. Згідно з листом Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 19.03.2021 № 1554/0/605-21 вихідні дані, а саме, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів за адресою: АДРЕСА_2 не надавалися, будь-які рішення постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва стосовно об`єктів самочинного будівництва за вказаною адресою не приймалися, паспорт опорядження фасаду на реєстрацію не надходив.Таким чином, не отримання ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень дає підстави стверджувати про відсутність належно затвердженого проекту на будівництва або про відсутність проекту взагалі за вказаною адресою. Відповідачем в рівні першого поверху п`ятиповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 проведено реконструкцію фасаду нежитлового приміщення № 18-2 в літ. «А-5». В результаті проведеної реконструкції змінено геометричні форми існуючого віконного отвору та влаштовано замість нього окремий вхід з влаштуванням вхідної групи. Таким чином самочинними діями Відповідача змінено зовнішній вигляд фасаду будинку, який було спроектовано за архітектурно-планувальними завданнями та носить системний характер єдиний для всього будинку. Відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради вих. № 326/0/250-21 від 15.04.2021 в реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному вебсайті Держархбудінспекцїї України (www.dabi.gov.ua), який містить інформацію про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації, з травня 2011 року, відсутня інформація щодо вищевказаного об`єкта будівництва. Також повідомляється, що до Інспекції 08.12.2020 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт по об`єкту «Реконструкція нежитлових приміщень 1-го поверху № 18-1-.-18-9 в житловому будинку літ. «А-5» за адресою АДРЕСА_2 ». Однак на вказане повідомлення було надано відповідь щодо неможливості несення зазначеної в ньому інформації до реєстру будівельної діяльності.З огляду на вищезазначене ОСОБА_1 в порушення вимог Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" до початку проведення робіт з реконструкції не подано на реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а тому влаштування нового входу замість існуючого віконного отвору в багатоквартирному житловому будинку без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларативно-дозвільних документів є самочинним будівництвом. Окрім цього ОСОБА_2 під час здійснення дій по переведенню квартири АДРЕСА_4 з житлового фонду у нежитловий не було подано повідомлення про початок проведення робіт з реконструкції, а саме зі зміни функціонального призначення квартири, що свідчить про протиправність дій вказаного відповідача. Згідно наявної інформації у Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (службова записка начальника Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності № 508 від 23.02.2021), правовстановлюючі докумени на право власності або право користування на земельну ділянку по АДРЕСА_2 відсутні.Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 19.03.2021 № 1554/0/605-21, рішення про надання у власність або користування земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , Департаментом не приймались.Виходячи з наведеного, багатоповерховий житловий будинок за вказаною вище адресою розташований на землі комунальної форми власності, власником якої є Харківська міська рада. Враховуючи те, що земельну ділянку, що використовується ОСОБА_1 будь-яких прав не зареєстровано, а рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) не приймались, ОСОБА_1 фактично використовує частину земельної ділянки (прибудинкової території) розташованої по АДРЕСА_2 для самочинного будівництва, шляхом її самовільного використання без належних на те документів. В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно- будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація щодо зміни функціонального призначення квартири АДРЕСА_5 . У зв`язку з вищевикладеним ХМР вважає, що державна реєстрація змін об`єкту нерухомого майна квартири АДРЕСА_5 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 , порушує встановлений порядок проведення будівельних робіт з реконструкції з метою зміни функціонального призначення такого об`єкту. З Реєстру вбачається, що підставою для прийняття державним реєстратором Зоткіним С.В. рішення № 54949528 стали: довідка серія та номер: 318, від 22.10.2020, видавник ТОВ «МАШБУДТОРГ», технічний паспорт серія та номер б/н, виданий 22.10.2020, видавник ТОВ «МАШБУДТОРГ», договір дарування, серія та номер: 376 від 24.03.2011, видавник: приватний нотаріус ХМНО Смородська Н.А., а також свідоцтво про право на власність серія та номер: 3-96-75824 видане 01.07.1996, видавник ХМЦПДЖФ, договір серія та номер: 78, виданий 28.01.2011, видавник приватний нотаріус ХМНО Смородська НА. Положення ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 43 Порядку № 1127 не містять такого правовстановлюючого документа як Довідка на підставі якої здійснювалась би державна реєстрація права власності та/або проводилася реєстрація змін до права власності. Однак, п. 43 Порядку №1127 містить вимогу щодо надання документа, яким відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об ’єкта. Для державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт до державного реєстратора надається документ, що підтверджує прийняття такого об`єкту до експлуатації. Таким чином , Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович не встановив належним чином відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, не перевірив документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень. Зокрема, під час проведення реєстраційних дій не перевірив відомості Єдиного реєстру дозвільних документів, у зв`язку з чим не встановив відповідність відомостей про державну реєстрацію права власності на реконструйовану квартиру, не перевірив наявність декларацій прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, 17.11.2020 року було прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, індексний номер 55192998, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2212020463101 та було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 . Підставою для вчинення реєстраційних дій став договір дарування нежитлових приміщень (далі - Договір) від 17.11.2020 року, серія та номер: 3261. посвідчений тим же нотаріусом. Зі змісту Договору дарування 3261 від 17.11.2020 вбачається, що відповідно до п. 12 сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства за усіма наслідками у тому числі надання неправдивої інформації про об`єкт нерухомого майна. Приймаючи до уваги той факт, що Державний реєстратор Зоткіним С.В. під час прийняття рішення (індексний № 54949528) незаконно вніс зміни до актуальної інформації про об`єкт нерухомого майна квартири АДРЕСА_5 , змінивши її на нежитлові приміщення № 18-1-:-18-9, без наявності відповідних декларативно-дозвільних документів, що дозволяють здійснити зміну функціонального призначення житлової квартири, а Відповідач 2 під час укладення Договору дарування повідомив неправдиву інформацію щодо об`єкту дарування, отже, при укладання оспорюваного договору ОСОБА_2 могла передбачити негативні наслідки для себе та ОСОБА_1 . Таким чином, позивач вважає, даний Договір дарування є недійсним, так як дарувальник ОСОБА_2 була обізнана, що передає в дар нерухоме майно, право власності на яке оформлено з порушенням визначеному законодавством порядку. Окрім цього відповідно до п.5 Договору дарування Обдарована ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_5 . З врахуванням наведеного слідує, що дії сторін оспорюваного правочину були направлені на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близького родича з метою легалізації в такий спосіб проведених незаконних реєстраційних дій, щодо переведення квартири з житлового фонду у нежитловий та подальшого використання нежитлових приміщень ОСОБА_6 у своїй підприємницькій діяльності. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 зареєстрована як приватний підприємець, основним видом діяльності якої визначено «стоматологічна практика». Відомості стосовно ОСОБА_1 в реєстрі відсутні. З наведеного Договір дарування був укладений без наміру створення правових наслідків, обумовлених цим договором, що є підставою для задоволення позову. Також вимога про визнання Договору дарування недійсним є і похідною вимогою від вимог вказаних вище. За наявності діючого договору дарування згідно якого право власності було зареєстровано на самочинно реконструйовану квартиру зі зміною функціонального призначення за ОСОБА_1 , унеможливлює здійснення в подальшому реагування органу місцевого самоврядування на вказані порушення та приведення до вимог діючого законодавства.

Ухвалою суду від 20 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду , відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження .

Ухвалою суду від 14 липня 2021 року підготовче судове засіданні відкладено.

Ухвалою суду від 08 вересня 2021 року підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.

Інші учасники процесу в судове засідання не з.явилися.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши докази в їх сукупності , прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ст.ст.12,13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом за клопотанням учасників провадження. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справі не є обов`язком суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються ; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Судом встановлено, що під час проведення заходів самоврядного контролю у сфері благоустрою, Інспекцією з благоустрою, на підставі направлення для проведення перевірки благоустрою міста Харкова № 201-Н від 25.11.2020, у відповідності до ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», § 8 Правил благоустрою території міста Харкова, затверджених рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 № 504/11 (зі змінами та доповненнями), було здійснено перевірку благоустрою міста Харкова за адресою вулиця Плеханівська, 90-А у м. Харкові.

Під час перевірки встановлено, що об`єкт (елемент) благоустрою являє собою фасад багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 , на якому на рівні 1-го поверху проведені роботи з реконструкції фасаду нежитлового приміщення № 18-2.

Актом перевірки благоустрою міста Харкова № 201-А від 08.12.2020, встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою м. Харкова, а саме: в рівні першого поверху п`ятиповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 проведено реконструкцію фасаду нежитлового приміщення № 18-2. Замість існуючого віконного отвору шляхом втручання в несуче-огороджувальні конструкції житлового будинку (збільшення розмірів) зроблено окремий вхід з влаштуванням вхідної групи. В результаті проведеної реконструкції змінився зовнішній вид об`єкту благоустрою - фасаду будинку та було змінено геометричні розміри об`єкту благоустрою, який було спроектовано за архітектурно-планувальними завданнями та носить системний характер єдиний для всього будинку.

Влаштування окремого входу замість вікна не відповідає чинним будівельним нормам і правилам та проведено без декларативно-дозвільних документів, під час перевірки не представлено паспорт опорядження фасаду, що є порушенням п.1 ч.І ст. 16, п. 1, 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п.5.7.1.1., 5.7.1.2 та 6.3.1. Правил благоустрою території міста Харкова, затверджених рішенням Харківської міської ради 16.11.2011 № 504/11 (зі змінами та доповненнями) (далі-Правила).

Інспекцією з благоустрою за фактом виявлених порушень видано припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова №201-П від 30.11.2020 (строком усунення до 07.12.2020) відповідно до п. 8.4.7.3 Правил було закріплено на об`єкті благоустрою на влаштованих вхідних дверях нежитлового приміщення № 18-2, будинку АДРЕСА_2 .

Під час виходу на місце 08.12.2020 щодо перевірки виконання вимог припису № 201-П від 30.11.2020 встановлено, що вимоги зазначеного припису не виконано, інформація про результати розгляду припису до Інспекції не надходила. Вищевказані приписи, акт є чинними, у судовому порядку не оскаржувались.

Згідно наявної інформації у Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (службова записка начальника Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності № 508 від 23.02.2021), правовстановлюючі документи на право власності або право користування на земельну ділянку по АДРЕСА_2 відсутні.

В реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному вебсайті Держархбудінспекції України («www.dabi.gov.ua»), який містить відповідну інформацію з травня 2011 року, відсутня інформація щодо об`єкту за вказаною адресою.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування нежитлових приміщень, р./№ 3261 від 17.11.2020.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, держава гарантує належне забезпечення захисту права власності на нерухоме майно, право приватної власності надувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За вимогами ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 ст. З Закону визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За вимогами ч. 1 ст. 5 Закону у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 5 Закону визначено, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст. 31 цього Закону.

В силу вимог ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проведенню державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна має передувати прийняття його до експлуатації.

Порядок прийняття об`єктів будівництва до експлуатації визначений ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Об`єкт будівництва приймається до експлуатації після завершення будівельних робіт.

Відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Згідно ДБН А.2.2-3-2014:

Нове будівництво - це будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Таким чином, об`єкт підлягає прийняттю до експлуатації після завершення робіт з його зведення або реконструкції у тому числі коли змінюються його геометричні розміри.

Частиною 2 ст. 18 Закону визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 1127).

У частині обов`язку реєстрації права власності виключно на ті об`єкти будівництва, які прийняті до експлуатації (за винятком випадків, визначених ст. 31 Закону) Порядок також відповідає вимогам Закону.

Таким чином, відповідно до п. 40 Порядку № 1127, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

При цьому, у силу ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1)укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2)свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3)свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4)виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5)свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6)свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7)рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8)державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9)судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10)ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11)заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12)рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13)рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

14)інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

До визначених пунктом 14 «інших документів» можна віднести декларацію про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат готовності.

Так, згідно п. 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для оформлення права власності на нього. Таким чином, ці два документи законодавець відносить до правовстановлюючих документів на нерухоме майно, визначених у п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону.

Пунктом 41 Порядку № 1127, унормовано, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1)документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об 'єкта;

2)технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3)документ, що підтверджує присвоєння об 'єкту нерухомого майна адреси;

4)письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5)договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Пунктом 45 Порядку № 1127 визначено, що для державної реєстрації права власності у зв`язку із зміною суб`єкта такого права в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об`єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються:

1)документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2)документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об 'єкта;

3)технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

4)письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5)договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності).

У разі зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни такі відомості вносяться до Державного реєстру прав відповідно до законодавства поза процедурою державної реєстрації прав.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Для державної реєстрації права власності на новозбудований або реконструйований об`єкт до державного реєстратора надається документ, що підтверджує прийняття такого об`єкту до експлуатації. Новозбудований об 'єкт у відповідних випадках також передбачає попереднє присвоєння йому адреси у встановленому законодавством порядку.

Викладене вище свідчить про те, що у забудовника відсутній документ, що підтверджує прийняття спірного об`єкту до експлуатації, а реєстрація прав на нього проведена з порушенням вимог діючого законодавства. Відповідні дії забудовника прямо порушують законні права та інтереси міської ради, яка за наслідком забудови належної їй земельної ділянки позбавлена можливості використовувати її на власний розсуд, виконувати функції державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 ЦК України, за якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. З статті 215 цього Кодексу якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 216 ЦК України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Разом із тим частиною третьою статті 216 ЦК України передбачено, що загальні наслідки недійсності угоди застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2016 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (далі - Постанова Пленуму № 9) судам дані роз`яснення, зокрема, щодо розмежування видів недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Пунктом 10 Постанови Пленуму № 9 судам роз`яснено, якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

В силу ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Частина 1 ст. 658 ЦК України визначає, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

За змістом зазначених норм матеріального права особа (фізична або юридична), яка набула право на майно від іншої особи, є власником новоствореного нерухомого майна як об`єкта цивільного обороту лише у разі, коли їй було передано прийняте до експлуатації в порядку, визначеному законодавством, новостворене нерухоме майно, а у разі необхідності його реєстрації також майно, яке зареєстроване за цією особою як нерухоме майно. В іншому випадку особа може передати іншій особі лише матеріали, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Таких висновків дійшов Верховний суд у постанові від 14.03.2018 по справі № 1326/4579/2012.

Верховний суд неодноразово висловлювався щодо неправомірності відчуження об`єктів самочинного будівництва, навіть тих, щодо яких проведено державну реєстрацію прав. «Неіснуюче право щодо об`єкта нерухомості не породжує й прав власника щодо розпорядження майном, зокрема, продажу третім особам» - висновок Верховного суду, викладений у постанові від 10.05.2018 у справі № 910/15993/16.

Таким чином, ОСОБА_2 не мала права відчужувати нерухоме майно, оскільки не набула на нього законних прав з дотриманням визначених законодавством процедур будівництва та прийняття об`єкту до експлуатації.

Державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, 17.11.2020 року прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, індексний номер 55192998, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2212020463101 та зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 . Підставою для вчинення реєстраційних дій став Договір дарування нежитлових приміщень від 17.11.2020 року, серія та номер: 3261.

Зі змісту договору дарування № 3261 вбачається, що вищевказані нежитлові приміщення належали дарувальнику ОСОБА_2 на праві власності наступним чином:

-1/5 частка майна, право власності на яку зареєстроване 27.10.2020 року, номер запису про право власності: 39006352, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:

2212020463101;

-4/5 часток майна, право власності зареєстроване 27.10.2020 року, номер запису про право власності: 39006394, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212020463101.

Відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за № 326/0/250-21 від 15.04.2021) інформація щодо прийняття в експлуатацію нежитлових приміщень 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 відсутня .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: 2-кімнатна квартира АДРЕСА_1 змінено на нежитлові приміщення 1-го поверху№ 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 .

Вказані відомості внесено до Реєстру державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним Сергієм Володимировичем 04.11.2020, індексний номер рішення: 54949528 (з відкриттям розділу).

Підставою для проведення державної реєстрації стала: довідка серія та номер: 318, від 22.10.2020, видавник ТОВ « МАШБУДТОРГ», технічний паспорт серія та номер б/н, виданий 22.10.2020, видавник ТОВ « МАШБУДТОРГ», договір дарування, серія та номер: 376 від 24.03.2011, видавник: приватний нотаріус ХМНО Смородська Н.А., а також свідоцтво про право на власність серія та номер: 3-96-75824 видане 01.07.1996, видавник ХМЦПДЖФ, договір серія та номер: 78, виданий 28.01.2011, видавник приватний нотаріус ХМНО Смородська НА.

Судом встановлено, що реєстрація речових прав на спірний житловий будинок літ. «А-1» проведена державним реєстратором Зоткіним С.В. за відсутності документів про прийняття до експлуатації спірного об`єкту. Таким чином, реєстрація речових прав на спірний об`єкт та подальше його відчуження є протиправними.

Відповідачами в порушення вимог Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" не подано на реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1).

З огляду на вищезазначене, Відповідачі здійснили самочинне будівництво з влаштуванням збудованої вхідної нрупи багатоквартирного житлового будинку без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларативно-дозвільних документів.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» - до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів, озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» - до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; прибудинкові території.

До об`єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об`єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об`єкти загального користування. Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, норм і правил ( ст. 23 ЗУ « Про благоустрій населених пунктів»).

Відповідно до статті 14 Закону України Про благоустрій населених пунктів» - об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Відповідно до підпункту 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відповідно до пункту 44 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Рішенням Харківської міської ради 16.11.2011 № 504/11 затвердженні Правила благоустрою території міста Харкова (зі змінами та доповненнями), які є обов`язковими для виконання на території міста (далі - Правила).

Під час перевірки об`єкту благоустрою Інспекцією з благоустрою встановлено, що відповідачі порушили п.1 ч.1 ст. 16, п. 1, 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та п.5.7.1.1., 5.7.1.2 та п.6.3.1 Правил.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом.

Пунктом 1, 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію, дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.

Правилами благоустрою території міста Харкова, а саме п.5.7.1.1. встановлюється, що на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом.

Окрім цього, пунктом Правил 5.7.1.2. заборонено вчиняти дії, що негативно впливають на архітектуру фасадів будівель і споруд, у тому числі робити написи, малюнки на стінах будинків, споруд.

Пунктом 6.3.1. Правил визначається, що роботи по ремонту, реконструкції, реставрації фасадів об`єктів архітектури виконуються відповідно до паспорту опорядження фасаду, погодженого головним архітектором міста Харкова, а якщо об`єкт архітектури є пам`яткою культурної спадщини - додатково погодженого відповідним органом охорони культурної спадщини.

Забороняється проведення будівельних робіт на земельних ділянках комунальної форми власності, не відведених для зазначеної мети, або без відповідного документа, який надає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (п.7.2.5.1. Правил)

З огляду на вищезазначене, відповідачі здійснили самочинну реконструкцію фасаду нежитлового приміщення , а саме: влаштування окремого входу на першому поверсі по АДРЕСА_2 , без погодженої проектної документації та погодження з учасниками спільної власності, а відтак, зобов`язані привести фасад будівлі в стан, що існував до проведення самочинного будівництва, оскільки їх дії привели до істотного порушення Правил благоустрою м. Харкова, суперечать суспільним інтересам та порушує встановлені правила визначених ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Суд вважає, що Харківською міською радою визначено належний спосіб захисту прав та законних інтересів міської ради, що в даному випадку є зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебудову фасаду 1-го поверху в літ. «А-5» по АДРЕСА_2 де розміщується квартира АДРЕСА_4 , привівши його у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме у відповідність до поверхового плану приміщень першого поверху житлового будинку літ. «А-5» по АДРЕСА_2 , що міститься в матеріалах інвентаризаційної справи № 51810 Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, шляхом знесення самочинно збудованої вхідної групи та відновлення віконного отвору.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 76 , ч. 1, 2 ст. 77, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених Харківською міською радою позовних вимог, а тому з врахуванням визнання відповідачами позовних вимог ХМР, вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особи: Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна про скасування рішення, визнання недійсним договору дарування та зобов, язання вчинення дій - задовольнити .

Скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича про державну реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна (індексний номер рішення:54949528) з відкриттям розділу, яким 2-кімнатна квартира АДРЕСА_1 змінена на нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212020463101).

Визнати недійсним договір дарування від 17.11.2020 ,серія та номер: 3261, нежитлових приміщеннь 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» загальною площею 72,4 кв.м по АДРЕСА_2 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною (індексний номер рішення: 55192998) та припинити право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-1-:-18-9 в літ. «А-5» по АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_1 , здійснити за власний рахунок перебудову фасаду 1-го поверху в літ. «А-5» по АДРЕСА_2 де розміщується квартира АДРЕСА_4 , привівши його у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме у відповідність до поверхового плану приміщень першого поверху житлового будинку літ. «А-5» по АДРЕСА_2 , що міститься в матеріалах інвентаризаційної справи № 51810 Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, шляхом знесення самочинно збудованої вхідної групи та відновлення віконного отвору.

Стягнути в ріних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Харківська міська рада, , код 04059243, м. Харків, м-н Конституції, 7

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 , АДРЕСА_7 .

Треті особи: Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Незалежності, 48.

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна, м. Харків, вул. Бакуліна, 4А.

Суддя: І. М. Колодяжна