Рішення № 103218635, 01.02.2022, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/1029/21

Провадження 2/621/199/22

01 лютого 2022 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді В.Філіп`євої,

за участю секретаря судового засідання - А. Лацько,

учасники справи:

позивач – ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (представник не з`явився)

відповідач – ОСОБА_1 (не з`явилася),

представник відповідача – адвокат Лисенко Андрій Олександрович (не з`явився)

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2021 року представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1330770 від 29.09.2019 в розмірі 22651,20 грн та понесені судові витрати в розмірі 2270,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 29 вересня 2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у позику №1330770, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти в сумі 7200,00 гривень на умовах фінансового кредиту строком на 30 днів з фіксованою процентною ставкою в розмірі 1,71% за кожен день користування в межах строку надання позики, та зі стандартною процентною ставкою 1,80% від суми позики за кожен день користування згідно з умовами п.1.7, 3.4.,3.6.2 Договору.

08.04.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК«ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу №08042020 (далі - Договір факторингу), за умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі право грошової вимоги до Відповідача в сумі 22651,20 грн., з яких: 7200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3888,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11563,20 грн. - сума заборгованості за пенею. Оскільки відповідач свої зобов`язання з повернення грошових коштів не виконала, позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом.

07 вересня 2021 року Зміївським районним судом Харківської області по цивільній справі № 621/1029/21 ухвалено заочне рішення, яким вимоги позивача задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в сумі 22651,20 гривень та судовий збір в розмірі 2270,00 гривень

08.10.2021 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Лисенка А.О. надійшла заява про перегляд заочного рішення, в обґрунтування якої зазначено, що відповідач не була належним чином повідомлена про наявність в суді цивільної справи щодо неї, викликів –повідомлень про дату, час і місце судового розгляду не отримувала, в зв`язку з чим була позбавлена належним чином захищати свої права. З заочним рішенням суду не погоджується, оскільки не визнає розмір заборгованості, факт передання коштів позивачем не доведений допустимими доказами, як і не доведений належним чином факт переходу права вимоги за договором до Позивача. (а.с.61-67)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19.11.2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Лисенка А.О. про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення суду від 07.09.2021 року та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників в судове засідання. Надано сторонам час для направлення заяв по суті спору. (а.с.122)

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову та зазначив, що позивачем не надано до суду доказів укладення Договору між сторонами відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», доказів отримання грошових коштів відповідачем, необґрунтовано нараховано пеню з пропуском спеціальної позовної давності в 1 рік, відсутнє повідомлення відповідача про відступлення права вимоги позивачу та не надано докази переходу права вимоги, зокрема оплати ціни договору факторингу. (а.с.127-130)

У відповіді на відзив та додаткових поясненнях по суті спору позивач наполягав на обґрунтованості позову та зазначив, що згідно Порядку укладення договорів ТОВ «Авентус Україна», з якими була ознайомлена і погодила своїм підписом відповідач, після підтвердження першого етапу реєстрації, Кредитор направив відповідачці одноразовий ідентифікатор, який є його електронним підписом та використовується ним як аналог власноручного підпису. Після прийняття пропозиції щодо основний умов Договору клієнт (в даному випадку – відповідач ОСОБА_1 ) акцептує її шляхом підписання одноразовим ідентифікатором у вигляді коду. Договір вважається укладеним з моменту отримання Кредитором повідомлення про акцепт пропозиції від Клієнта. Отже, підписаний відповідачкою в електронній формі Договір про надання коштів у позику має силу договору, укладеного в письмовій формі. Позивачем надано належні й допустимі докази щодо правонаступництва прав і обов`язків Кредитора, а також факту перерахування коштів відповідачці. Зокрема, вказали, що грошові кошти було перераховано відповідачці на платіжну картку № НОМЕР_1 , відкриту 09.08.2019 року в COMMERSIAL BANK PRIVATBANK. Щодо нарахування пені зазначили, що помилково в первісній позовній заяві визначили вид штрафних санкцій як пеню, бо пеня відповідачці не нараховувалася. Суму в розмірі 11563,00 слід вважати заборгованістю по штрафу, який в повному розмірі просили стягнути разом з заборгованістю. Крім того, просили відмовити в задоволенні заяви представника відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу. (а.с.134-140, 156-172)

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Представник позивача та представник відповідача надіслали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності на підставі наданих до справи доказів з урахуванням письмово висловлених позицій.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи учасників справи, письмові докази, якими обґрунтовується позиція сторін, суд встановив наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 29.09.2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1330770, за яким остання отримала грошові кошти в сумі 7200,00 гривень, строком на 30 днів з метою покриття побутових витрат. Згідно п.1.3.1 Розділу 1 Договору знижена процентна ставка становить 1,71% від суми позики за кожен день користування Позикою (624,15% річних) у межах строку надання Позики. Згідно п.1.3.2 Розділу 1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,80 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (657,00% річних). Згідно п.1.4 Розділу 1 Договору Загальна вартість Позики за зниженою ставкою складає 151,30% від суми Позики (у процентному виразі) або 10893,60 грн (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування Позикою – 51,30 % від суми Позики (у процентному виразі) або 3693,60 грн (у грошовому виразі) Позика передається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Клієнтом.

Згідно підпункту 5 ст.2.1 Договору, ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги або Договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта.

За умовами статті 3 вказаного Договору, нарахування процентів за Договором відбувається за заниженою процентною ставкою, а у разі недотримання виконання зобов`язань Клієнтом – за стандартною процентною ставкою, розмір яких зазначений в п.п.1.3.1,1.3.2 Договору.

Статтею 4 Договору визначено відповідальність сторін, де згідно пункту 4.5., штраф у будь-якому випадку не може перевищувати 50% суми, одержаної Клієнтом, і становить 3600,00 гривень.

Стягнення пені та її розмір даним Договором не передбачено.

До Договору надано Графік платежів, паспорт споживчого кредиту, які містять відмітку про підписання погоджених умов кредитування відповідачем ОСОБА_1 29.09.2019, 16:46:07 (а.с 4-7).

Як вбачається з картки обліку інформації за укладеним Договором № 1330770 від 29.09.2019 року, відповідач ОСОБА_1 не внесла жодного платежу на рахунок погашення отриманої суми позики, а отже їй нараховано заборгованість у розмірі 22651,20 грн, з яких: 7200 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 3600,00 грн - заборгованість за відсотками; 11851,20 грн - заборгованість за пенею (а.с. 16-17).

Згідно відповіді ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 09.04.2020 року, вказане товариство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, маючи відповідну Ліцензію Національного Банку України, та на виконання Доручення ТОВ «Авентус Україна» 29 вересня 2019 року товариством було здійснено успішний переказ на суму 7200,00 гривень, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції 3497782 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.88-93)

08.04.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №08042020, за умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно вказаного договору, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за плату, а ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору (а.с. 8-10, 143-148).

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №08042021 від 08.04.2020 за кредитним договором № 1330770 від 23.09.2019 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 22651,20 гривень, з яких: 7200 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 3888 гривень - заборгованість за відсотками; 11563,2 гривень - заборгованість за пенею (а.с. 13).

Оплата зобов`язання за вказаним Договором факторингу підтверджується платіжним дорученням № 16107 від 09.04.2020 року (а.с.149)

Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу Відповідача направлялися повідомлення про необхідність погашення заборгованості за Договором та включення персональних даних Відповідача до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу (а.с.14, 15).

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Як на підставу заперечень проти позову, представником відповідача зазначалося про недоведеність позивачем факту укладення Договору про надання коштів у позику з відповідачкою ОСОБА_1 , який не містить підтвердження накладення електронного цифрового підпису та факту отримання нею кредитних грошових коштів.

Однак суд не погоджується з вказаним твердженням, оскільки відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документу.

За змістом ст.6 вказаного Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1, ч.2 статті 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного

документу як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, абз.2 частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів справи вбачається, що примірник Договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1330770 від 29.09.2019 року містить всі істотні умови: суму кредиту, строк кредитування, проценти за користування, сукупну вартість кредиту у відсотковому співвідношенні та грошовому вираженні, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).

Отже, належними і допустимими доказами по справі підтверджується факт укладення між сторонами спірного правочину, погодження ними всіх його істотних умов, а також виконання кредитором – ТОВ «АВЕНТУС Україна» своїх зобов`язань за кредитним договором шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку за реквізитами, зазначеними відповідачкою ОСОБА_1 , а також факт невиконання позивачкою умов щодо повернення суми позики.

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняться у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України)

Відповідно до вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 зобов`язана повернути отриману суму позики згідно з умовами укладеного Договору.

Разом з тим, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, розрахована позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», не відповідає умовам вказаного Договору, оскільки, як вбачається з його змісту та Додатків, сума позики складає – 7200,00 гривень, проценти (відсотки) за користування Позикою – 51,30 % від суми Позики (у процентному виразі) або 3693,60 грн (у грошовому виразі), а загальна вартість Позики у грошовому виразі складає 10893, 60 гривень. Інші умови нарахування Договором не передбачено. Розмір пені сторонами не погоджувався. За порушення відповідачем зобов`язань за Договором пунктом 4.5. передбачено стягнення штрафу, який у будь-якому випадку не може перевищувати 50% суми, одержаної Клієнтом, і становить 3600,00 гривень.

Отже, посилання позивача у відповіді на відзив про те, що суму в розмірі 11563,00 гривень слід вважати заборгованістю по штрафу, не відповідає умовам Договору, за яким штраф визначений у фіксованій сумі виходячи з розміру не погашеної заборгованості.

При цьому, згідно положень статті 549 ЦК України і штраф, і пеня – є неустойкою, тобто грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1, пункту 1 ч.2 статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сторонами Договору був визначений строк дії вказаного договору – 30 днів, за яким наступало прострочення зобов`язання й виникло право Кредитора (в даному випадку – позивача) на отримання неустойки, узгодженої Договором – тобто штрафу в розмірі 3600,00 гривень, а саме - з 29 жовтня 2019 року, за якою строк позовної давності сплинув 29 жовтня 2020 року.

Позивач звернувся до суду з первісним позовом 29 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності, встановленого законом для стягнення неустойки.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1330770 від 29.09.2019, а саме: суми позики в розмірі 7200,00 (сім тисяч двісті) гривень та нарахованих процентів в розмірі 3693,60 (три тисячі шістсот дев`яносто три грн. 60 коп) гривні.

В задоволенні вимоги щодо стягнення пені (штрафу) в сумі 11563,00 гривень належить відмовити в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Крім того, на підставі положень ст..ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути суму сплаченого судового забору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1330770 від 29.09.2019, зокрема: суму позики – 7200,00 (сім тисяч двісті) гривень; суму нарахованих процентів – 3693,60 (три тисячі шістсот дев`яносто три грн. 60 коп) гривні,

а разом заборгованість в сумі 10893,60 (десять тисяч вісімсот дев`яносто три грн 60 коп) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відшкодування витрат по сплаті судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 1089,60 (одна тисяча вісімдесят дев`ять) грн 60 коп.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місце знаходження: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 07.02.2022.

Суддя В. Філіп`єва