Рішення № 103218364, 07.02.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8572/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Рівнетеплоенерго» (надалі - позивач), діючи через свого представника Матляк Т.М., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 (надалі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 47 477 грн. 58 коп.

Свої позовні вимоги мотивувало тим, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання до житлового приміщення, що по АДРЕСА_1 , споживачем якого є ОСОБА_6 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Вказувало, що відповідач не оплачує послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого за ним станом на 01 березня 2021 року утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 47 477 грн. 58 коп.

08 червня 2021 року від відповідача ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Рівнетеплоенерго», так як він не є власником квартири, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 травня 2021 року.

10 червня 2021 року від представника позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача ОСОБА_6 на належних відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5

10 червня 2021 року від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2021 року замінено первісного відповідача ОСОБА_6 на належних відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5

24 червня 2021 року від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 10 908 грн. 90 коп., а з ОСОБА_3 - 34 365 грн. 39 коп.

12 листопада 2021 року представник відповідача адвокат Янчук В.В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити позивачу в задоволенні вимог. Вказує, що згідно з оборотною відомістю по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 08 лютого 2012 року по 27 квітня 2016 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 10 908 грн. 90 коп. Зазначає, що ОСОБА_1 був власником квартири АДРЕСА_1 в період з 08 лютого 2012 року по 13 березня 2015 року, що підтверджується інформаційною довідкою № 279083595 від 11 жовтня 2021 року. Про наявність у ОСОБА_1 заборгованості з 08 лютого 2012 року по 12 березня 2015 року в розмірі 10 908 грн. 90 коп. позивачу було відомо станом на квітень 2015 року Разом з тим, з позовом ТОВ «Рівнетеплоенерго» звернулось в квітні 2021 року, поза межами строку позовної давності.

25 січня 2022 року представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Мельник А.В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні вимог. Зазначає, що відповідно до оборотної відомості наданої позивачем з травня 2016 року по червень 2021 року, протягом вказаного періоду ОСОБА_5 не здійснювала оплату за послуги. Позивачу було відомо про наявність заборгованості. Проте з позов до суду подано лише 28 квітня 2021 року, таким чином ТОВ «Рівнетеплоенерго» пропустило строк позовної давності і даному випадку є підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Окрім того, починаючи з 28 квітня 2016 року ОСОБА_5 не користується централізованим опаленням і гарячим водопостачанням внаслідок від`єднання квартири від мереж та встановлення двоконтурного електронного котла для опалення і гарячого водопостачання. Також, розрахунок не містить жодних даних, які б підтверджували, що кількість теплової енергії, яка була спожита відповідачем, відповідає в грошовому еквіваленті сумі заборгованості, яку просить стягнути. В оборотній відомості не міститься відомостей про фактичні обсяги наданих послуг, а кількість прописаних осіб не відповідає дійсності, оскільки в квартирі не зареєстровано жодної особи.

Представник позивача ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судових засідань. 07 лютого 2022 року представник позивача ОСОБА_8 подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити. Також просила розгляд справи провести за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав повністю, просив застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав повністю, просив застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено, ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

На ім`я ОСОБА_6 як споживача теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 259067729 від 31 травня 2021 року та №279083595 від 11 жовтня 2021 року квартира АДРЕСА_1 , з 08 лютого 2012 року по 13 березня 2015 року належала на праві власності ОСОБА_1 , а з 28 квітня 2016 року належить на праві власності ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця, а також інші питання.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічні положення містить і стаття 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції чинній на час розгляду справи.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Обов`язок відповідача як споживача житлово-комунальних послуг, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР.

Позивач належним чином та у повному обсязі надавав відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, протилежного суду не доведено.

Розрахунок вартості наданих послуг здійснюється ТОВ «Рівнетеплоенерго» за тарифами з теплопостачання у розмірах затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №6 від 04 січня 2011 року (із відповідними змінами) та постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями послуг» (із відповідними змінами).

Відповідач ОСОБА_1 не виконував свого обов`язку по оплаті цих послуг, внаслідок чого за ним за період з лютого 2012 року по березень 2015 року утворилася заборгованість, що підтверджується оборотною відомістю по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Окрім того, відповідач ОСОБА_5 не виконує свого обов`язку по оплаті цих послуг, внаслідок чого за нею за період з травня 2016 року по червень 2021 року утворилася заборгованість в розмірі 34 365 грн. 39 коп., що підтверджується оборотною відомістю по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Таким чином суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 отримавши за період з лютого 2012 року по березень 2015 року, а ОСОБА_5 - з травня 2016 року по червень 2021 року послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води належної якості, зобов`язані були оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів.

Твердження представника відповідача ОСОБА_4 , що відповідач із 28 квітня 2016 року не користується системою централізованого опалення і гарячого водопостачання внаслідок від`єднання квартири від мереж та встановлення індивідуальної системи опалення і гарячого водопостачання, та встановлення індивідуальної системи опалення і гарячого водопостачання попереднім власником, що відповідно підтверджується технічним паспортом від 11 листопада 2008 року, виданого КП «РМБТІ» та звітом за результатами технічного обстеження квартири АДРЕСА_1 , суд до уваги не приймає та зазначає.

Порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року.

Згідно з п.24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Поряд з цим, п.25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем щодо дотримання процедури, визначеної Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22 листопада 2005 року, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.2.2.1 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання при позитивному рішенні комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відключення від мереж ЦО і ГВП.

Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ним особи (п.2.5 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання).

Пунктами 2.6 та 2.7 вказаного Порядку передбачено, що по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

На час розгляду справи процедура відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначається Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26 липня 2019 року № 169. Розділом ІІІ якого визначений порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП.

Разом з тим, доказів дотримання процедури, передбаченої як Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, так і Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, відповідач не надала.

Окрім того, відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Оскільки відповідачі не інформували позивача про зареєстровану кількість осіб в квартирі, відповідно ТОВ «Рівнетеплоенерго» провомірно проводилися нарахування за надані послуги за наявними у них даними.

Таким чином, наявні підстави для стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з ОСОБА_1 за період з лютого 2012 року по березень 2015 року, а з ОСОБА_5 - з травня 2016 року по червень 2021 року.

При цьому, ОСОБА_1 не був власником квартири АДРЕСА_1 з 13 березня 2015 року, а тому за період з квітня 2015 року по квітень 2016 року не зобов`язаний оплачувати послуги з централізованого опалення та послуги з постачання гарячої води і в позові в цій частині з вказаних підстав слід відмовити.

Разом з тим, відповідачами зроблені заяви про застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Таким чином, позовна давність у цій справі спливла до позовних вимог про стягнення боргу щодо тих щомісячних платежів від моменту прострочення яких до дня звернення до суду з позовом минуло три роки. Відповідачі не здійснили жодної оплати цих послуг, а відтак позовна давність не переривалася.

Позивач не надав суду доказів поважності причин пропуску позовної давності та не просить такий поновити.

При цьому, позивач звернувся до суду з позовом 28 квітня 2021 року. Послуги, надані у квітні 2018 року, споживач мав оплатити до 20 травня 2018 року включно, тому позовна давність повинна обчислюватися з травня 2018 року.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з теплопостачання та гарячого водовідведення з травня 2018 року по червень 2021 року. Відповідна заборгованість в межах позовної давності становить 21 373 грн. 75 коп.

За вищевикладених обставин, суд доходить висновку щодо часткового задоволення позовних вимог до ОСОБА_5 в межах позовної давності з травня 2018 року по червень 2021 року в розмірі 21 373 грн. 75 коп., а в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з лютого 2012 року по березень 2015 року та про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з травня 2016 року по квітень 2018 року суд відмовляє в зв`язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин на користь позивача слід стягнути судовий збір з ОСОБА_3 в розмірі 1 071 грн. 65 коп. (21373,75*2270/45274,29).

Керуючись ст.ст. 11, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на час розгляду справи), ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", ст. ст. 3, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 21 373 (двадцять одна тисяча триста сімдесят три) гривні 75 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» судовий збір в розмірі 1 071 (одна тисяча сімдесят одна) гривня 65 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: вул. Д. Галицького, буд. 27, м. Рівне, код ЄДРПОУ 36598008.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 14 лютого 2022 року.

Суддя О.О. Першко