Рішення № 103217080, 04.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 лютого 2022 року № 520/24817/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (далі по тексту – відповідач, Обласний центр), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської облдержадміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської облдержадміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на порушення його права на одержання щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у визначеному законом розмірі.

Ухвалою суду від 01.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому він зазначив, що районні Управління праці та соціального захисту населення здійснюють призначення разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», передають списки-розпорядження до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат для нарахування та виплати.

Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не МАЄ ПРАВА самостійно призначати без відповідних розпоряджень районних УСЗН. А тому вимоги позивача стосовно зобов`язання Центру безпідставні.

Згідно з базою даних одержувачів допомог та компенсацій по Харківській області станом на станом на 09.12.2021 р. ОСОБА_1 , як одержувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, на обліку по централізованим районам не перебуває.

Нарахування і виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік зазначеній особі Центром не проводилася (Довідка Центру від 28.12.2021 р. №91-02).

У даному випадку Центр не є органом, уповноваженим здійснювати виплату. З жодного району, що обслуговує Центр списків-розпоряджень до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат для нарахування та виплати разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» позивачу не надходило.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджено копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від 12.05.2017 року (а.с.2).

У позовній заяві позивач зазначив, що має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком як учасник бойових дій у відповідності до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, тому за захистом своїх прав на належне соціальне забезпечення звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно розміру одноразової грошової допомоги до 05 травня 2021 року, яку мають право отримати учасники бойових дій, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25 грудня 1998 року №367-XIV), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом “б” підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI частину 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року №107-VI.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-XII, фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Статтею 17-1 Закону № 3551-XII визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”, який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

При цьому у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення зазначено, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, що додається.

Додаток до Порядку визначає розмір виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, згідно якого, разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, — в розмірі 1 491 грн.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367-ХІV.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15 грудня 2020 року установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року становить 1769,00 грн.

Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.

Враховуючи вищевикладене, виплата позивачу як учаснику бойових дій разової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році повинна здійснюватися відповідно до статті 13 Закону №3551-XII, тобто у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

В якості відповідача позивач визначив Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, пред`явивши до нього позовній вимоги.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В позовній заяві позивач зазначив, що перебуває на обліку у Обласному центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком як учасник бойових дій відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Разом з тим, у відзиві на позов представник Обласного центру зазначив, що районні УПСЗН здійснюють призначення разової грошової допомоги, передбаченої законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, передають списки-розпорядження до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат для нарахування та виплати. Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не має права самостійно призначати без відповідних розпоряджень районних УСЗН. Згідно з базою даних одержувачів допомог та компенсацій по Харківській області станом на 09.12.2021 року ОСОБА_1 , як одержувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, на обліку по централізованим районам (базам) не перебуває, списки-розпорядження з жодного УСЗН до Обласного центру не надавались, відповідно нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік Обласним центром позивачу не проводилась.

В довідці Обласного центру від 28.12.2021 року №91-02 зазначено, що станом на 02.12.2021 року ОСОБА_1 , як одержувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, на обліку по централізованим районам не перебуває. Нарахування і виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік Обласним центром не проводилась. Довідку надано до суду разом з відзивом на позов.

В свою чергу, позивачем не надано до суду жодних доказів (довідки, листи, ін.) на підтвердження його перебування на обліку у Обласному центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у 2021 року.

Таким чином, позивачем жодними доказами не доведено, а судом не встановлено, наявності вчинених з боку Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації протиправних дій, що призвели до порушень прав та інтересів позивача на нарахування та виплати йому в належному розмірі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій.

Отже відповідач не є уповноваженим органом здійснювати перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій.

Відповідно до ч.3 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Проте, жодних клопотань про заміну відповідача або про залучення співвідповідача позивач до суду не надав, тоді як з документів, поданих позивачем до суду, взагалі не вбачається можливим встановити, хто повинен здійснювати таку виплату.

За таких підстав, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

Питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору. Також відсутні підстави для задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04 лютого 2022 року.

Суддя Бадюков Ю.В.