Рішення № 103216970, 02.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2022 р. № 520/28291/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Східного територіального управління Національної Гвардії України (вул. Академіка Проскури, буд. 1,м. Харків,61070) до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Студентська, буд. 5/6,м. Харків,61024) про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Східне територіальне управління Національної Гвардії України, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відкриття виконавчого провадження ВП № 67480736 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 520/28291/21 стосовно Східного територіального управління Національної гвардії України, а виконавче провадження закрити.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що постанова Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відкриття виконавчого провадження ВП № 67480736 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 520/28291/21 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем добровільно було виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року по справі № 520/8501/2020 до відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 24.01.2022 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 31.01.2022 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувана позивачем постанова Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відкриття виконавчого провадження ВП № 67480736 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 520/28291/21 є законною та такою, що винесена в межах чинного законодавства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року по справі № 520/8501/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного територіального управління Національної Гвардії України, третя особа: Військова частина 3078 Національної Гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Східного територіального управління Національної Гвардії України щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно при звільненні. Зобов`язано Східне територіальне управління Національної Гвардії України нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно за 2015-2020 роки.

29.12.2020 року позивачем - Східним територіальним управлінням Національної Гвардії України, на виконання рішення суду від 04.11.2020 року по справі № 520/8501/2020 позивачу була виплачена грошова компенсація за належне, але неотримане на день звільнення речове майно згідно довідки № 33 від 27.03.2020 військової частини 3017 у загальному розмірі 11091,36 грн.

15.11.2021 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Судачок Катериною Владиславівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №67480736, в якій зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів, копії якої були направлені до виконання боржнику та до відома стягувачу.

Також 15.11.2021 року відповідачем було винесено постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням АСВП № 67480736.

18.11.21 до відповідача надійшла відповідь позивача з копією наказу командира військової частини 3017 від 01.12.20 №1453 про нарахування та виплату грошової компенсації за нестримане речове майно військослужбовцям, до яких входив капітан ОСОБА_1 , щодо нарахування йому відповідно довідки-розрахунка №33 від 27.03.2020 компенсації в розмірі 11260,26 грн.

23.11.21 до відповідача надійшла копія платіжного доручення №4032 від 29.12.20 про сплату Військовою частиною 3017 ОСОБА_1 компенсації у сумі 11091,36 грн. за неотримане речове майно, згідно наказу №1453 від 01.12.20.

Позивач, вбачаючи в винесенні постанови Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відкриття виконавчого провадження ВП № 67480736 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 520/28291/21 порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Окрім іншого судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року по справі № 520/8501/2020 було встановлено, що в матеріалах справи міститься довідка №33 від 27.03.2020 військової частини 3017 про вартість речового майна на видачу капітану ОСОБА_1 ошли, з якої вбачається сума до сплати замість неотриманого речового майна за 2017 рік у загальному розмірі 13287,11 грн., у зв`язку з чим судом було встановлено протиправну бездіяльність відповідача, та з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов до висновку про наявність підстав для зобов`язання Східного територіального управління Національної Гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно за 2015-2020 роки.

Згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” ( в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною четвертою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Частиною другою статті 63 Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника- юридичну особу-300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

06.12.2021 старшим державним виконавцем відділу Судачок К. В. на підставі та керуючись статтями 63, 75 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 гривень.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року по справі № 520/8501/2020 позивачем не виконано, а саме не нараховано та невиплачено грошової компенсації за неотримане речове майно за 2015-2016 та 2018-2020 роки ОСОБА_1 .

Суд не приймає до уваги твердження позивача про виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження, оскільки воно є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності т.я. довідка №33 від 27.03.2020 про вартість неотриманого речового майна вже була досліджена Харківським окружним адміністративним судом від 04.11.2020 по справі №520/8501/2020, де судом зазначено, що відповідно до вищевказаної довідки була виплачена вартість неотриманого речового майна лише за 2017 рік. За інші роки, які прописані в рішенні суду, компенсація не виплачена, а саме за 2015-2016, 2018-2020 роки. Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.11.2021 АСВП №67480736 є законною та такою, що винесена в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Східного територіального управління Національної Гвардії України (вул. Академіка Проскури, буд. 1,м. Харків,61070) до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Студентська, буд. 5/6,м. Харків,61024) про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.