Ухвала суду № 103216589, 14.02.2022, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №430/ 304/22

Провадження №1-кс/430/60/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року смт. Станиця Луганська

Слідчий суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Попова О.М., при секретарі судового засідання Романовій М.О., за участю начальника Станично-Луганського відділення Щастинської окружної прокуратури Рабочого Д.А., заступника начальника СВ ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Цибульської О.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Шепель М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Охрименка М.С., погоджене начальником Станично-Луганського відділення Щастинської окружної прокуратури Рабочим Д.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12022131570000059 від 11.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Луганськ, з базовою середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14.02.2022 року до слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Охрименка М.С., погоджене начальником Станично-Луганського відділення Щастинської окружної прокуратури Рабочим Д.А., в кримінальному провадженні №12022131570000059 від 11.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у тому, що він, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, поєднаному з проникненням у житло, вступив у злочинну змову з цією метою з двома невстановленими слідством особами чоловічої статі та разом з ними скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин. Відповідно до заздалегідь розробленого плану вчинення кримінального правопорушення, перший з двох невстановлених слідством співучасників скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, реалізуючи спільний з ОСОБА_1 злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, 11.02.2022, у ранковий час, в режимі телефонної розмови з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи шляхом обману та зловживання довірою, повідомив останній неправдиві відомості про те, що він, нібито, є її сином ОСОБА_3 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження і потратив у лікарню, і що для його лікування необхідні грошові кошти. Разом з тим, другий з двох невстановлених слідством співучасників скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, реалізуючи спільний з ОСОБА_1 злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, продовжив розмову з ОСОБА_2 , під час якої повідомив останній неправдиві відомості про те, що він, нібито, є лікарем її сина ОСОБА_3 і що для лікування останнього потрібні грошові кошти. Будучи введеною в оману, ОСОБА_2 повідомила другого з двох невстановлених слідством співучасників скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення про те, що у неї в наявності маються грошові кошти у розмірі 60000 гривень, після чого отримала відповідь про те, що цієї суми буде достатньо для лікування її сина і що ці грошові кошти потрібно передати особі, яка зараз приїде до неї додому. Попередньо за вимогою особи ОСОБА_2 повідомила особі свою домашню адресу.

11.02.2022, близько 9:20 годині, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи спільно з двома невстановленими особами чоловічої статі, які спілкувались з ОСОБА_2 в режимі телефонної розмови, відповідно до заздалегідь розподілених між ними злочинних ролей при скоєнні кримінального правопорушення, реалізуючи спільний злочинний умисел, прибув до домоволодіння ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Підтвердивши ОСОБА_2 неправдиву інформацію про перебування її сина ОСОБА_3 у лікарні та про необхідність передачі саме йому грошових коштів у сумі 60000 гривень, ОСОБА_1 пройшов всередину будинку ОСОБА_2 і таким чином шляхом обману здійснив проникнення у житло. Перебуваючи всередині будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 почув телефонну розмову ОСОБА_2 з дружиною її сина ОСОБА_3 – ОСОБА_4 , яка повідомила потерпілій, що її син знаходиться вдома і не перебуває у лікарні. Після усвідомлення, що шляхом обману та зловживання довірою заволодіння чужим майном не відбудеться, ОСОБА_1 вирішив закінчити злочин та діяти за межами злочинної домовленості між ним та його двома невстановленими слідством співучасниками, в умовах ексцесу виконавця, шляхом пограбування. Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вчинення грабіжу, ОСОБА_1 розумів, що потрапив у будинок ОСОБА_2 внаслідок незаконного проникнення у житло, шляхом обману. Ігноруючи цю обставину а також те, що він перебуває у безпосередній близькості до потерпілої ОСОБА_2 і його дії носять відкритий характер, ОСОБА_1 в присутності потерпілої, шляхом вчинення різких фізичних рухів раптово наблизився до грошових коштів ОСОБА_2 , які остання залишила на поверхні меблів у кімнаті, та, керуючись корисливим мотивом та метою наживи та незаконного збагачення, схопив їх своєю рукою, здійснивши таким чином відкрите викрадення чужого майна. З відкрито викраденим чужим майном у виді належних ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 21200 гривень, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на зазначену суму.

12.02.2022 ОСОБА_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

12.02.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Підозра ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що 11.02.2022 близько 9.30 до неї прийшов незнайомий чоловік, який знаходячись у будинку за місцем її мешкання: АДРЕСА_2 відкрито викрав належні їй грошові кошти у сумі 21200 гривень та втік з місця злочину;

-протоколом огляду місця події від 11.02.2022 у загальнодоступному приміщенні АЗС № 140 з надписом «Паралель» за адресою: Луганська обл., Щастинський район, с. Передіське, вул. Центральна 1/5. В ході огляду місця події у загальнодоступному приміщенні санвузлу, який умовно розділений дверима на кімнату з рукомийником та кімнату з унітазом. У кімнаті з унітазом знаходилась урна для використаного паперу з кришкою, серед використаного паперу наявний згорток з туалетного паперу, розгорнувши який було виявлено та вилучено: мобільний телефон «LG CE 068» imei НОМЕР_1 , «s/n:303cyxm488770, LG-E400» made in China by LGE» у справному стані; полімерний пакет, прозорий в якому наявна речовина рослинного походження, сіро-зеленого кольору в якому у подрібненому стані приблизною вагою близько 20 грамів.

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за участі потерпілої ОСОБА_2 , в ході якого остання впізнала ОСОБА_1 , як особу, яка відкрито викрала її гроши у сумі 21200 гривень за адресою: АДРЕСА_2 ;

-протоколом огляду місця події від 11.02.2022 за адресою: АДРЕСА_3 в ході якого було виявлено та вилучено: грошові кошти на загальну суму 2800 гривень; сім-карта «Vodafone»;

-протоколом огляду місця події від 11.02.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено полімерну кришку чорного кольору з написом «LG».

Таким чином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, який згідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і метою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 є:

-необхідність запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 мешкає на території, що знаходиться у безпосередній близькості до лінії розмежування в зоні проведення операції об`єднаних сил та державного кордону України і у разі їх перетину будь-яким способом (у порядку передбаченому чинним законодавством або всупереч встановленому законом порядку) останній матиме реальну можливість переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора, суду та відповідно, уникнути кримінальної відповідальності, оскільки застосування до нього будь-яких заходів забезпечення, передбачених КПК України, буде неможливим. Крім того, тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_1 у разі визнання винуватості у вчиненні злочину, а саме позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років стимулюватиме останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зазначені обставини свідчать про наявність вказаного ризику та неможливість його запобігання шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою;

-необхідність запобігання спробам ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні нового умисного злочину.

Враховуючи зазначені обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважаючи, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу.

Підозрюваний та захисник проти клопотання заперечували, оскільки вважають, що ризики, на які посилається слідчий в клопотанні не доведені, та відсутні докази цим ризикам, також просили в разі задоволення клопотання, встановити мінімальний розмір застави, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті – зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ВП №1 Щастиснького РВП ГУНП в Луганський області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022131570000059, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

12.02.2022 року слідчим СВ ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Охрименком М.С., за погодженням з процесуальним керівником начальником Станично-Луганського відділення Щастинської окружної прокуратури Рабочим Д.А., в порядку ст. 277, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 , яке йому вручене в цей же день.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Про обґрунтованість підозри свідчать вищезазначені докази: протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протокол огляду місця події від 11.02.2022 у загальнодоступному приміщенні АЗС № 140 з надписом «Паралель» за адресою: Луганська обл., Щастинський район, с. Передіське, вул. Центральна 1/5; протокол пред`явлення особи для впізнання за участі потерпілої ОСОБА_2 ; протокол огляду місця події від 11.02.2022 за адресою: АДРЕСА_3 ; протокол огляду місця події від 11.02.2022 за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні прокурора. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризиків передбачених п. 1, п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків, свідчать: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, той факт, що ОСОБА_1 не судимий в силу ст. 89 КК України, не одружений, не працюючий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки обставини та докази цьому, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою не встановлені та не надані.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з мотивів наведеного в клопотанні обґрунтування.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан особи, суд вважає за належне призначити заставу у сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з розрахунку, що 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» становить з 1 січня - 2481 гривня.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 176, 177, 178, 181, 183,184, 194, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Охрименка М.С., погоджене начальником Станично-Луганського відділення Щастинської окружної прокуратури Рабочим Д.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12022131570000059 від 11.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 12.04.2022 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача ЄДРПОУ – 26297948, банк отримувач ДКСУ м. Київ, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672; у призначенні платежу зазначити: ПІП та ідентифікаційний код особи, яка вносить кошти, інформацію про ухвалу слідчого судді, який обрав заставу, її дату, номер справи (провадження), ПІП підозрюваного).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із смт. Станиця Луганська Щастинського району, Луганської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

Слідчий суддя О.М. Попова