Рішення № 103214913, 02.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 лютого 2022 року № 520/24771/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Купянскспецпереробка" (просп. Соборний, буд. 160, офіс 10.3.26, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, код ЄДРПОУ 39079114)

до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495),

про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Купянскспецпереробка" (далі по тексту – позивач, ТОВ «Купянскспецпереробка», ТОВ «КСП», товариство, платник податків) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ДПС, контролюючий орган, владний суб`єкт), в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ № 8576-п від 16.11.2021 року, підписаний заступником начальника Головного управління ДПС у Харківській області Іриною Сагайдак «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП» (код за ЄДРПОУ 39079114)» як такий, що не відповідає вимогам законодавства;

- стягнути з відповідача на користь ТОВ «КСП» сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначив, що наказ про проведення фактичної перевірки № 8576-п від 16.11.2021 року вважає протиправним через відсутність у посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області повноважень на її проведення, оскільки юридична особа зареєстрована та перебуває на податковому обліку у м. Запоріжжі. Крім того спірний наказ не містить підстав для проведення фактичної перевірки, через що посадових осіб контролюючого органу не було допущено до її проведення, а тому винесене спірне рішення владного суб`єкта є такими, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 29.11.2021 р. дану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України з поданим позовом не погодився. Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що фактична перевірка проводилася на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), правова конструкція якого містить дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки, а саме:

- першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства у частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- другою (самостійно, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Такий висновок підтриманий Верховним Судом при розгляді подібних спорів, зокрема, у постанові від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16, у постанові від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18 та у постанові від 21.08.2021 р. № 140/14625/20. Суд касаційної інстанції у даних рішеннях зауважив, що норма пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які покладені на органи ДПС. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу сприту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань.

Крім того, зазначив про те, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначає Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР).

За приписами ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням його норм здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» встановлено, що територіальні органи ДПС є органом ліцензування діяльності з роздрібної та оптової торгівлі пальним, а також зберігання пального.

Відтак, ГУ ДПС є органом ліцензування діяльності з роздрібної/оптової торгівлі пальним та зберігання пального щодо місць такої реалізації/зберігання, які розташовані на території м. Харкова та Харківської області.

Просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій зазначив про безпідставність тверджень відповідача стосовно наявності повноважень на прийняття спірного рішення та проведення фактичної перевірки не за місцем податкового обліку позивача та зареєстрованого місцезнаходження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ТОВ «Купянскспецпереробка» зареєстровано 04.02.2014 (номер запису: 2241020000068087) в якості суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи Дніпровською міською радою, місцезнаходження якого згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване у місті Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 160, офіс 10.3.26.

Основним видом господарської діяльності позивача є виробництво вапна та гіпсових сумішей (основний) (код КВЕД 23.52).

Так, за результатами аналізу даних електронного адміністрування реалізації пального контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Купянскспецпереробка» відповідно до акцизних накладних: №99 від 02.08.2019, № 258 від 19.09.2019, № 482 від 22.11.2019 р. № 101 від06.02.2020, № 240 від 12.03.2020, № 369 від 07.04.2020, № 637 від 03.06.2020, № 819 від 23.07.2020, № 1149 від 22.09.2020, №1400 від 10.11.2020, №1518 від 08.12.2020, №1601 від 12.01.2021, № 112 від 12.02.2021, № 266 від 24.03.2021, №265 від 24.03.2021, № 423 від 23.04.2021, № 624 від 04.06.2021, № 758 та № 759 від 01.07.2021, № 956 від 03.08.2021 р. придбає значні обсяги пального, проте у контролюючого органу відсутня інформація про зареєстровані акцизні склади за адресою: вул. Заосколянська, 3, м. Куп`янськ, Харківська область, куди відповідно до акцизних накладних постачається придбане пальне.

За даними контролюючого органу позивач не отримував ліцензію на право зберігання пального за адресою: вул. Заоскольнська, 3, м. Куп`янськ, Харківська область.

ГУ ДПС у Харківській області було прийнято наказ № 8576-п від 16.11.2021 року «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП» (код за ЄДРПОУ 39079114)».

Підставами для її проведення зазначено приписи підпункту 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального), підпунктів 19-1.1.4., 19-1.14, 19-1.16, 19-1.17 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, частини 1 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Так, фахівцями ГУ ДПС, на підставі наказу від № 8576-п від 16.11.2021 року та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону № 481/95-ВР, Податкового кодексу України та інших нормативно - правових актів у сфері обігу підакцизних товарів, 19.11.2021 р. представнику ТОВ «КСП» Сабанцеву С.А. ознайомлено (надано можливість фотокопіювання) з направленнями на перевірку за № № 15650, 15647, виданими посадовим особам владного суб`єкта ОСОБА_1 та М. Андрусь.

Копію наказу про проведення фактичної перевірки вручено під підпис ОСОБА_2 , якій також були пред`явлені службові посвідчення посадових осіб контролюючого органу.

Представник ТОВ «КСП» відмовив посадовим особам у проведенні перевірки, внаслідок чого було складено Акт відмови від проведення перевірки /допуску до перевірки ТОВ «КСП» від 19.11.2021 року із зазначенням в акті причин відмови, які полягають у тому, що: «наказ про проведення фактичної перевірки видано з порушенням вимог податкового законодавства тому підлягає оскарженню в судовому порядку, що і буде реалізовано підприємством».

Зазначені вище обставини не заперечуються учасниками справи у документах по суті справи.

Згідно ч. 1 ст. 78 КАСУ обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом1.1. статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За приписами п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п.61.2 ст.61 ПК України).

Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Види перевірок, які контролюючі органи мають право проводити, визначені ст.75 ПК України, пунктом 75.1 якої визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, зокрема, посилається на те, що наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 16.11.2021 № 8576-п містить лише посилання на п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України без зазначення, що стало підставою для проведення фактичної перевірки, тобто за відсутності контролюючого органу підстав для проведення перевірки, як формально складеного.

З даного питання слід зазначити, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року (справа № 826/17123/18) відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

При цьому, у постанові від 21 лютого 2020 року (справа № 826/17123/18) Верховний Суд сформував новий правовий висновок, наступного змісту: «оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, такими підставами позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Відтак, аналіз обов`язкового до врахування висновку Верховного Суду дає підстави вважати, що позивач вправі посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення податкової перевірки, однак таке право платник податків може реалізувати при оскарженні в подальшому наслідків проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, а не при оскарженні наказу про проведення перевірки.

Оцінка таких підстав позову є першочерговою при розгляді справ про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки податкових повідомлень рішень.

З урахуванням наведеного, суд у першу чергу здійснює оцінку правомірності призначення та проведення відповідачем перевірки за результатом якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 460/1239/19 зазначив, що в межах даних правовідносин судами попередніх інстанцій не перевірено наявність (відсутність) підстав для проведення перевірки. При цьому, не зазначення такої підстави в наказі на проведення на перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.п.81.1 ст. 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

Також суд зазначає, що пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, передбачено дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки, а саме:

- першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- другою (самостійно, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Такий висновок підтриманий Верховним Судом при розгляді подібних спорів, зокрема, у постанові від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16, у постанові від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18 та у постанові від 21.08.2021 р. № 140/14625/20. Суд касаційної інстанції у даних рішеннях зауважив, що норма пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які покладені на органи ДПС.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №803/988/17 від 05.11.2018.

У постанові від 12.08.2021 року по справі № 140/14625/20 Верховний Суд зробив наступний висновок: «системний аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку, за висновком судів попередніх інстанцій достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, від 5 листопада 2018 року у справі №803/988/17, від 20 березня 2018 року у справі №820/4766/17, від 22 травня 2018 року у справі №810/1394/16, на які покликалися суди попередніх інстанцій.».

За приписами ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, висновки, викладені у вищенаведених постановах Верховного Суду, є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи.

З огляду на викладені норми чинного законодавства та висновки Верховного Суду, суд робить висновок, що позовні вимоги про скасування спірного наказу через відсутність підстав для його прийняття не підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність підстав для прийняття спірного наказу.

Щодо повноважень посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області на проведення фактичної перевірки суд відзначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408 з 1 липня 2019 року було введено дію систему електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Пунктом 1 Порядку № 408 встановлено обов`язок платників акцизного податку з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники будуть станом на 1 липня 2019 року. Суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 р., зобов`язані до 1 липня 2019 року зареєструватися як платники акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Відповідні доповнення були внесені і до ПК України Законом України від 23.11.2018 № 2628-УІІІ «Про внесення змін до ПК України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Так, ст. 230 ПК України було доповнено наступними положеннями:

акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку;

платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади;

акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами- лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства (у разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами- лічильниками та рівнемірами-лічильниками);

розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С;

дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Підпунктом 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України визначено, що розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов`язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Відповідно до підрозділу 5 розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами- лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Відповідно до п. 14.1.6 п. 14. 1 ст. 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

За приписами пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України розпорядником акцизного складу є суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Стаття 128 1ПК України встановлює фінансову відповідальність для платників податків у разі порушення правил обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначає Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР).

За приписами ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням його норм здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» встановлено, що територіальні органи ДПС є органом ліцензування діяльності з роздрібної та оптової торгівлі пальним, а також зберігання пального.

Відтак, ГУ ДПС є органом ліцензування діяльності з роздрібної/оптової торгівлі пальним та зберігання пального щодо місць такої реалізації/зберігання, які розташовані на території м. Харкова та Харківської області.

Також судом встановлено, що постановою Кабінету міністрів України від 30.09.2020 №893 вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого у тому числі, включено Головне управління ДПС у Харківській області.

Абзацом 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 установлено, що територіальні органи ДПС України, що ліквідуються відповідно до п.1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення ДПС України територіальних органів згідно з абз.4 п. 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів. що ліквідуються. Таке рішення приймається ДПС України після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи ДПС України. що будуть утворені згідно з абз.4 п.3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, та заповненням 30 % вакансій.

Наказом ДПС України від 30.09.2020 №529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Харківській області.

14 грудня 2020 року проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Харківській області як відокремленого підрозділу юридичної особи - ДПС України, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1000741030008085321.

Наказом ДПС України від 24.12.2020 №755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893.

Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Отже позаяк, територіальні органи ДПС України як юридичні особи публічного права були ліквідовані та створено юридичну особу публічного права ДПС України, територіальні органи якого є його відокремленими підрозділами, то питання наявності повноважень на призначення фактичної перевірки таким структурним підрозділом підприємства, зареєстрованого та який перебуває на обліку в іншій області, а акцизний склад у Харківській області не має юридичного значення.

Крім того, з аналізу вищезазначених норм права твердження позивача про відсутність повноважень щодо прийняття спірного наказу є помилковими.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлені обставини та аналіз чинного законодавства, позовні вимоги ТОВ "КСП" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Купянскспецпереробка" (просп. Соборний, буд. 160, офіс 10.3.26, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, код ЄДРПОУ 39079114) до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування наказу – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02 лютого 2022 року.

Суддя Бадюков Ю.В.