Рішення № 103214889, 03.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 р. №520/24145/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Бідонька А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати Постанову Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Щедріної Валерії, щодо закінчення виконавчого провадження ВП №63680398.

- зобов`язати Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відновити виконавче провадження ВП №63680398.

- стягнути з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),61023, Харківська обл., м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 99 літ. А-3,код ЄДРПОУ 43315445 на користь ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 на відшкодування моральної шкоди 72 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року по справі № 520/5147/19 касаційну скаргу позивача було частково задоволено, відповідно до якої скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 19 квітня 2019 року №81 о/с про звільнення ОСОБА_1 з 22 квітня 2019 року, зобов`язано поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (місто Люботин) Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з 23 квітня 2019 року, зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області запропонувати ОСОБА_1 посади поліцейського на виконання вимог пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII..

19.11.2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харкова) Щедріною Валерією було відкрито виконавче провадження ВП № 63680398 з виконання Виконавчого листа № 520/5147/19. 19.10.2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харкова) Щедріною Валерією було закінчено виконавче провадження ВП № 63680398 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що відповідачем протиправно було закінчено ВП № 63680398.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року було відкрито провадження у справі в порядку ст. 287 КАС України.

Представник відповідача через канцелярію суду надав матеріали виконавчого провадження, та зазначив, що проти позову заперечує в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не прибули. Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року по справі № 520/5147/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , Харківський районний відділ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) Головного управління МВС України в Харківській області , Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді, визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди – задоволено частково.

Визнано дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період роботи з моменту поновлення по 22.04.2019 р. - незаконними.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 р. по справі № 520/5147/19 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року по справі № 520/5147/19 залишити без змін.

Постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року по справі № 520/5147/19 касаційну скаргу позивача було частково задоволено.

Зокрема, скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 19 квітня 2019 року №81 о/с про звільнення ОСОБА_1 з 22 квітня 2019 року.

Зобов`язано поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (місто Люботин) Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з 23 квітня 2019 року.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області запропонувати ОСОБА_1 посади поліцейського на виконання вимог пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII.

З програми Діловодства спеціалізовано суду зазначається, що виконавчий лист від 22.10.2020 року по справі № 520/5147/19 видано 12.11.2020 року.

19.11.2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харкова) Щедріною Валерією відкрито виконавче провадження ВП № 63680398 з виконання Виконавчого листа № 520/5147/19 виданого 12.11.2020 року Харківським окружним адміністративним судом про: «Зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області запропонувати ОСОБА_1 посади поліцейського на виконання вимог пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-УІІІ».

19.10.2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харкова) Щедріною Валерією закінчено виконавче провадження ВП № 63680398 з посиланням на лист від 04.02.2021 за вих. № 1038/119/05-12-2021, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Зі змісту оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 63680398 від 19.10.2021 зазначено, що листом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.02.2021 року за вих. № 1038/119/05/12-2021 повідомило відповідача про те, що на виконання постанови Верховного Суду від 22.10.2020 року по справі № 520/5147/19 та ВП № 63680398 від 19.11.2020 керівництвом ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 надіслано лист щодо запропонування посади дільничного офіцера поліції. Додатково інформують, що ОСОБА_1 після отримання листа від 26.11.2020 року звертався з заявою від 03.12.2020 до ГУНП в Харківській області щодо незгоди, на його думку, виконання постанови Верховного Суду в частині зобов`язання ГУНП в Харківській області запропонувати йому посаду поліцейського на виконання вимог п. 9 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" від 02 липня 2015 року.

19.10.2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харкова) Щедріною Валерією закінчено виконавче провадження ВП № 63680398

Листом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.08.2021 року за вих. № 6346/119/05/12-2021 повідомило відповідача про те, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 року по справі № 520/3663/21 ОСОБА_1 поновлений на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м. Люботин) Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області, 04.02.2021 та на виконання зазначеної вище постанови в частині зобов`язання ГУНП в Харківській області запропонувати ОСОБА_1 посади поліцейського на виконання вимог п. 9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 був надісланий лист ОСОБА_1 із запропонуванням вакантних посад по ГУНП в Харківській області.

Посилаючись на те, що у відповідача не було підстав для винесення вищевказаної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 63680398 від 19.10.2021, оскільки рішення суду боржником фактично не виконане, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами другою та третьою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частиною першою, другою статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частинами 1 та п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частинами 1-3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 9 частини першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закриттю у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом .

Саме на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець закрив виконавче провадження № 63680398.

З матеріалів справи судом вбачається, що позивачу пропонувалися посади поліцейського на виконання постанови Верховного Суду від 22.10.2020 року по справі №520/5147/19, на підтвердження чого надав до суду копії листів ГУ НП в Харківській області.

В листі ГУ НП в Харківській області від 04.02.2021 року, який надсилався позивачу, зазначено, що керівництво ГУ НП в Харківській області на виконання постанови Верховного Суду від 22.10.2020 року по справі №520/5147/19 запропонувало позивачу посаду дільничного офіцера поліції. Проте, зміст вказаного листа свідчить, що позивачу запропоновано взяти участь у конкурсі на посаду дільничного офіцера поліції, про оголошення конкурсу його буде повідомлено додатково.

Суд звертає увагу, що пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що особи можуть бути прийняті на службу до поліції в двох випадках: коли працівник міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції та відповідає вимогам до поліцейського, та надав свою згоду, у встановлені строки може бути прийнятий на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення, та другий варіант - проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, в органі (закладі, установі) поліції.

Суд не приймає до уваги листи ГУ НП в Харківській області, які було надано до матеріалів справи, як належні докази виконання постанови Верховного Суду від 22.10.2020 року по справі №520/5147/19, оскільки в постанові чітко зазначено "Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області запропонувати ОСОБА_1 посади поліцейського на виконання вимог пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII".

Таким чином, ГУ НП в Харківській області не виконано постанови Верховного Суду від 22.10.2020 року по справі №520/5147/19, оскільки замість того, щоб запропонувати позивачу посаду поліцейського (зважаючи, що позивач свого часу надав на це згоду (рапорт), про що зазначено в постанові Верховного Суду), як вказано в рішенні суду, орган Нацполіції запропонував пройти конкурс на загальних підставах на зайняття посади дільничного офіцера поліції.

Суд зазначає, що на виконання постанови Верховного Суду від 22.10.2020 року по справі №520/5147/19 пропозиція зайняття посад в органах Нацполіції суд не приймає до уваги, оскільки такі твердження взагалі не підтверджуються жодними доказами (наказами про призначення, ін. документами) та навпаки, спростовуються змістом листів ГУ НП в Харківській області, які надані до матеріалів справи.

Лист Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.08.2021 року за вих. № 6346/119/05/12-2021 суд не бере до уваги, оскільки даним листом відповідача було повідомлено по виконанню справи № 520/3633/21.

Отже, виконавче провадження ВП №63680398 не може бути закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про скасування постанови Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Щедріної Валерії від 19.10.2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП №63680398.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відновити виконавче провадження ВП №63680398.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Отже, в разі скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Так, суд у даному рішенні прийшов до висновку про визнання протиправною та скасування постанови Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про закінчення виконавчого провадження від 19.10.2021 року ВП №63680398 про закінчення виконавчого провадження.

Суд вважає, що наразі відсутні підстави вважати, що після скасування постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем не буде поновлено виконавче провадження для подальшого вчинення виконавчих дій, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 72000,00 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями статті 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року по справі № 804/2252/14, від 21.02.2019 року по справі №670/499/16-а, від 28.02.2019 року по справі №804/7085/16.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що в даному випадку для виплати на користь позивача моральної шкоди не достатньо лише зазначення про наявність останньої, натомість реальне завдання такої шкоди має бути доведено.

Так, позивачем не було доведено причинно-наслідкового зв`язку з предметом позову, у відповідній частині вимог, що розглядається судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 72000,00 грн.

Так, згідно ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Мироносицька, буд. 99, літ. "А-3",м. Харків,61023, код ЄДРПОУ 43315445) про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Скасувати постанову Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Щедріної Валерії від 19.10.2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП №63680398.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Бідонько А.В.