Рішення № 103214790, 27.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"27" січня 2022 р. № 520/18356/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Савон О.Ю.

представника позивача - Прядка В.О.

представника відповідача - Медведєва А.І.

представника відповідача - Третьяков О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця"(вул. Євгена Котляра, буд. 7,м. Харків,61052) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (вул. Євгена Котляра, буд. 7,м. Харків,61052), Державної аудиторської служби України (вул. П. Сагайдачного, буд. 4,м. Київ,04070) про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги про усунення виявлених порушень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними пункти 58, 59, 60, 61 Вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021.

2. Скасувати пункти 58, 59, 60, 61 Вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021.

3. Стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що вимога Державної аудиторської служби України про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021-а є протиправною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання з`явилися, щодо задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі зазначивши, що оскаржувані позивачем пункти 58, 59, 60, 61 Вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021 є законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини дійшов наступних висновків та мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 8.24 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби України на І квартал 2021 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 15.03.2021 №159, виданого начальником Північно-східного офісу Держаудитслужби, заступником начальника відділу Північно-східного офісу Держаудитслужби Золочевською Л.В., за участі фахівців Північно-східного офісу Держаудитслужби, було проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020.

За результатами проведеної ревізії 05.05.2021 заступником начальника відділу Північно-східного офісу Держаудитслужби Зщлочевською Л.В. була складена Довідка планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №202005-09/01, яка із запереченнями була підписана директором виконавчим та головним бухгалтером регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

З урахуванням інформації наведеної у Довідці Державною аудиторською службою України 19.05.2021 був складений Акт планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 № 05-21/2, який із запереченнями був підписаний в.о. голови правління та головним бухгалтером Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Заперечення, зокрема, стосувались зауважень органу державного фінансового контролю щодо:

- втрати фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через недоотримання доходу від реалізації теплової енергії комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» за договором купівлі-продажу від 05.01.2016 № 610061 на суму 21314,47 грн;

- втрати фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через зайве списання матеріалів та запасних частин на поточні ремонти ПР електровозів по ТЧ Куп`янськ та електросекцій по РПЧ Харків на суми 5281896,05 грн і 1282997,71 грн;

- втрати фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через зайво нараховану премію за виконання особливо важливих завдань на загальну суму 2355348,08 грн та зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 518176,57 грн;

- втрати фінансових (матеріальних) ресурсів, здійснених через зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 627823,37 грн.

Надані заперечення не були прийняті Північно-східним офісом Держаудитслужби та Державною аудиторською службою України, а останньою, на підставі проведеної ревізії, було сформовано та направлено на адресу Акціонерного товариства «Українська залізниця» Вимогу про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021 (далі - Вимога).

Пунктом 69 описової частини Вимоги наголошувалось, що через недотримання підпунктів 6– 9 пункту 3.2 розділу 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22.03.2017 № 308 (далі – постанова НКРЕКП від 22.03.2017 № 308), та постачання теплоенергії іншим суб`єктам господарювання (комунальному підприємству «Харківські теплові мережі», далі - КП «ХТМ») за ціною, нижчою від собівартості виробленої та поставленої теплової енергії, структурний підрозділ «Фізкультурно-спортивний клуб «Локомотив» ім. Героя України Г. Кірпи» регіональної філії «Південна залізниця» недоотримав доходу за 2017 рік на суму 21314,47 грн (з ПДВ), що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на вказану суму.

Згідно з пунктом 58 резолютивної частини Вимоги орган державного фінансового контролю вимагав від позивача Забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі РФ «Південна залізниця» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через недоотримання доходу від реалізації теплової енергії комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» за договором купівлі-продажу від 05.01.2016 № 610061 на суму 21 314,47 гривні.

Пунктом 78 описової частини Вимоги наголошувалось, що в порушення вимог статей 526, 530, 629 ЦКУ, статей 193, 218 ГКУ та умов договорів у частині несвоєчасної оплати за отримані товарно-матеріальні цінності і прострочення терміну доставки вантажів, регіональна філія «Південна залізниця» понесла зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 627 823,37 грн, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів регіональною філією «Південна залізниця» на вказану суму.

Згідно з пунктом 59 резолютивної частини Вимоги орган державного фінансового контролю вимагав від позивача забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, здійснених через зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 627 823,37 гривні.

Пунктом 70 описової частини Вимоги наголошувалось, що через недотримання вимог пункту 6 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, пункту 11.2 розділу 11 «Облік доходів та витрат, фінансових результатів» Облікової політики, затвердженої наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 30.08.2016 № 526, Методичних рекомендацій по застосуванню на залізничному транспорті Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджених наказом Укрзалізниці від 24.03.2000 № 109-Ц, та Номенклатури витрат з основних видів економічної діяльності залізничного транспорту України ВП «Моторвагонне депо Харків» РФ «Південна залізниця» безпідставно списав матеріали та запасні частини на поточні ремонти (ПР-1, ПР-2 та ПР-3) електросекцій на загальну суму 1 282 997,71 грн з ПДВ, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів регіональної філії «Південна залізниця» на зазначену суму.

Пунктом 70 описової частини Вимоги наголошувалось, що через недотримання вимог Норм витрат матеріалів, запасних частин, приладів і виробів на технічне обслуговування та поточні ремонти електровозів серій ВЛ80 в/і 105.43000.21209, що затверджені наказом генерального директора ДП «Південна залізниця» від 28.10.2009 № 580-Ц, та Норм витрат матеріалів, запасних частин, приладів і виробів на технічне обслуговування та поточний ремонт електровозів серії ВЛ82М 105.43000.22604, які узгоджені відповідно до листа-узгодження між ВП «Локомотивне депо Куп`янськ» та Головним управлінням локомотивного господарства, в бухгалтерському обліку ВП «Локомотивне депо Куп`янськ» у 2017 році понаднормово списано матеріалів та запасних частин на поточні ремонти ПР-1 електровозів серій ВЛ-80к та ВЛ-82м, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів РФ «Південна залізниця» на загальну суму 5 281 896,05 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 60 резолютивної частини Вимоги орган державного фінансового контролю вимагав від позивача забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через зайве списання матеріалів та запасних частин на суми 1 282 997,71 грн і 5 281 896,05 гривні.

Пунктом 72 описової частини Вимоги наголошувалось, що у порушення статті 97 КЗпП Україні, статті 15 Закону України «Про оплату праці», статей 5 і 9 Закону України «Про колективні договори та угоди» за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та з 01.01.2020 по 30.06.2020 РФ «Південна залізниця» зайво нарахувала та виплатила премію за виконання особливо важливих завдань на загальну суму 2 355 348,08 грн і зайво нарахувала та перерахувала єдиний соціальний внесок на суму 518 176,57 грн, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів РФ «Південна залізниця» на зазначені суми.

Згідно з пунктом 61 Вимоги орган державного фінансового контролю вимагав від позивача забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через зайво нараховану премію за виконання особливо важливих завдань на загальну суму 2 355 348,08 грн та зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 518 176,57 грн, відповідно до частини тринадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", від 26.01.1993р. № 2939-XII (далі - Закон №2939-XII).

Згідно з ч. 1ст. 1 Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ст. 2 Закону №2939-XII, Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі – Порядок інспектування).

Згідно п.п. 1 - 2 Порядку інспектування ним визначається процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання. Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до п.п. 4-5 Порядку інспектування планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії.

Згідно з приписами пункту 16 Порядку інспектування Ревізія проводиться шляхом здійснення документальної та фактичної перевірки щодо дотримання об`єктом контролю вимог законів та інших нормативно-правових актів.

За нормами п.п. 35 - 36 Порядку інспектування результати ревізії оформляються актом.

Акт ревізії містить: вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об`єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб органу державного фінансового контролю та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об`єкта контролю у період, що підлягав ревізії; констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об`єкту контролю внаслідок таких порушень. Виявлені допущені об`єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов`язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

За результатами проведення ревізії з окремих питань програми посадовими особами органу державного фінансового контролю та залученими спеціалістами, що проводили ревізію в складі групи, можуть за рішенням керівника групи складатися довідки, які підписуються відповідною посадовою особою органу державного фінансового контролю чи спеціалістом та працівниками об`єкта контролю, що є відповідальні з цих питань. Довідки складаються в одному примірнику, видаються керівнику групи для прийняття рішення щодо включення до акта ревізії викладених в них фактів та долучаються до матеріалів ревізії. На вимогу об`єкта контролю йому можуть бути видані копії довідок.

Акт ревізії підписується посадовою особою органу державного фінансового контролю та керівником і головним бухгалтером об`єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку (далі - головний бухгалтер), а також за необхідності іншими працівниками об`єкта.

П. 42 Порядку інспектування визначено, що у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об`єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу державного фінансового контролю акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то орган державного фінансового контролю має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник органу державного фінансового контролю.

Суд зазначає, що довідка планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 датована 05.05.2021 директором виконавчим та головним бухгалтером регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» була підписана з запереченнями. З запереченнями підписаний в.о. голови правління та головним бухгатером АТ «Укрзалізниця» і Акт планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, датований 19.05.2021.

П. 43 Порядку інспектування визначено, що орган державного фінансового контролю аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

На заперечення надані акціонерним товариством «Українська залізниця», Державною аудиторською службою України було надано висновок датований 18.06.2021 та затверджений заступником голови Державної аудиторської служби України, яким подані заперечення позивача прийняті не були.

Відповідно до п. 46 Порядку інспектування, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Вимога про усунення виявлених порушень №000500-14/7930-2021-а була сформована Держаудитслужбою 24.06.2021 та отримана АТ «Українська залізниця» 30.06.2021.

Відповідно до п.п. 49-50 Порядку інспектування у разі, коли діями чи бездіяльністю працівників об`єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган державного фінансового контролю ставить вимоги перед керівником об`єкта контролю та органом його управління щодо пред`явлення цивільних позовів до винних осіб.

За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення:

притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю;

порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;

застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

При цьому суд зазначає, що ані при складанні Довідки планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №202005-09/01 та Акту планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 № 05-21/2, ані при складанні оспорюваної Вимоги відповідачами приписи п.п. 2, 35, 49 Порядку інспектування, щодо обов`язкового встановлення осіб винних у порушенні законодавства, дії яких привели до порушення фінансової дисципліни, виконано не було, особи винні у порушенні фінансової дисципліни встановлені не були.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що формальний підхід до прийняття рішення - Вимоги за результатами проведеної ревізії, призводить до порушення необхідного балансу, про який йдеться вище.

Крім того суд зазначає, що пункт 46 Порядку інспектування передбачає, що, у разі коли вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю об`єкту контролю надається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства. Тобто, зазначена правова норма імперативно передбачає, що у Вимозі обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері використання і збереженням державних фінансових ресурсів.

Відповідно до пунктів 58, 59, 60, 61 Вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021 відповідач 2 Державна аудиторська служба зобов`язує АТ «Укрзалізниця», зокрема, забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі РФ «Південна залізниця» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів. При цьому, у оспорюваній Вимозі не зазначено від якою саме конкретної юридичної або фізичної особи позивач має забезпечити таке відшкодування та яким способом.

Слід зазначити, що положення, як глави 25 Господарського кодексу України так і глави 82 Цивільного кодексу України, передбачають прямий обов`язок лише винної особи відшкодувати збитки (майнову шкоду) завдані неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи. Така особа підлягає цивільно-правовій або господарсько-правовій відповідальності за наявності сукупності умов, які утворюють склад цивільного правопорушення.

Отже, невиконання відповідачами свого обов`язку щодо встановлення осіб, винних у виявлених порушеннях фінансової дисципліни та спонукання позивача самостійно їх визначити, а також встановити яких саме заходів і до кого слід ужити, аби усунути виявлені порушення, може призвести до нового порушення позивачем законодавства.

Ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2020 у справі №640/467/19 чітко визначив вимоги до індивідуальних правових актів, які породжують права та обов`язки осіб. Так, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, було визнано його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

За змістом наведеної постанови Верховний Суд наголосив, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити об`єкту контролю для усунення зафіксованих порушень. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанта поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Аналогічну правову позицію Верховним Судом викладено в постанові від 10.12.2019 по справі №160/9513/18.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-1, «Онерілдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-ХП, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 05.03.2020 у справі № 640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08. 2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 року у справі №400/4458/19, висловлював правову позицію, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Щодо фактичних порушень встановлених актом.

З аналізу змісту пункту 69 описової частини Вимоги вбачається, що через недотримання підпунктів 6– 9 пункту 3.2 розділу 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі –НКРЕКП), від 22.03.2017 № 308, та постачання теплоенергії іншим суб`єктам господарювання (комунальному підприємству «Харківські теплові мережі», далі - КП «ХТМ») за ціною, нижчою від собівартості виробленої та поставленої теплової енергії, структурний підрозділ «Фізкультурно-спортивний клуб «Локомотив» ім. Героя України Г. Кірпи» регіональної філії «Південна залізниця» недоотримав доходу за 2017 рік на суму 21314,47 грн (з ПДВ), що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на вказану суму.

Згідно з пунктом 58 резолютивної частини Вимоги орган державного фінансового контролю вимагав від позивача Забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі РФ «Південна залізниця» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через недоотримання доходу від реалізації теплової енергії комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» за договором купівлі-продажу від 05.01.2016 № 610061 на суму 21 314,47 гривні.

Як було встановлено судом постачання теплової енергії Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» від ФСК «Локомотив» ім. Героя України Г. Кірпи (далі - ФСК «Локомотив») здійснювалось виключно для опалення квартир мешканців житлового будинку за адресою: м. Харків, в`їзд 2 Панасівський, 20А. В свою чергу, Позивач вжив всіх передбачених чинним законодавством дій для встановлення НКРЕКП тарифів на теплопостачання для підрозділів юридичної особи у новому періоді. Проте, з огляду на відмову НКРЕКП встановлювати нові тарифи для позивача, останній зобов`язаний був продовжувати виконувати умови договору купівлі-продажу теплової енергії №610061 від 05.01.2016 укладеного ним з КП «ХТМ».

Також судом встановлено, що підставою для надання послуги з централізованого опалення за адресою в`їзд 22 Панасівський, 20А саме КП «Харківські теплові мережі», згідно з листом від 12.3.2020 №24-1076 є рішення №1186 від 20.12.2006 Харківського міськвиконкому, де КП «ХТМ» визначене виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності м. Харкова.

Надаючи правову оцінку виниклим правовідносинам, суд наголошує, що в силу ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Тож позивач не міг в односторонньому порядку відмовитись від виконання умов укладеного з КП «ХТМ» правочину або змінити вартість купівлі-продажу теплової енергії в односторонньому прядку.

Так пунктом 78 описової частини Вимоги наголошувалось, що в порушення вимог статей 526, 530, 629 ЦКУ, статей 193, 218 ГКУ та умов договорів у частині несвоєчасної оплати за отримані товарно-матеріальні цінності і прострочення терміну доставки вантажів, регіональна філія «Південна залізниця» понесла зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 627 823,37 грн, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів регіональною філією «Південна залізниця» на вказану суму.

Згідно з пунктом 59 резолютивної частини Вимоги орган державного фінансового контролю вимагав від позивача забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, здійснених через зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 627 823,37 гривні.

Щодо вище вказаного твердження судом встановлено, що з аналізу судового рішення від 13.02.2017 у справі № 922/4211/16 за позовом ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції до ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» про стягнення штрафу за прострочення часу доставки вантажу в сумі 313512,40 грн та від 15.11.2016 у справі №922/2990/16 за позовом ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської ТЕС до ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» про стягнення штрафу за прострочення часу доставки вантажу в сумі 276895,80 грн вбачається, що господарським судом Харківської області при розгляді даних справ був встановлений преюдиційний факт, що прострочення терміну доставки вантажів сталося з причини довготривалого знаходження вагонів на станціях навантаження ДП «Донецька залізниця», які знаходяться на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Тобто, затримка вантажу відбулася на станціях навантаження на території проведення антитерористичної операції. З моменту приймання вагонів з непідконтрольної території до моменту видачі вантажу на станції призначення при слідуванні по території регіональних філій Донецька залізниця та Південна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця затримок у перевезенні вантажу допущено не було, він був доставлений на станцію призначення на адресу вантажоодержувача в повному обсязі без його втрати.

Ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі системного аналізу викладеного суд зауважує, що наголошеними судовими рішеннями не було встановлено вини позивача у невиконанні умов договорів в частині перевищення термінів доставки вантажів, так як затримки вагонів, внаслідок яких було допущено господарське правопорушення, були допущені на території проведення антитерористичної операції та вплинути на які позивач не міг.

Надаючи правову оцінку вимозі Держаудитслужби щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції на користь ТОВ «Олімп» у сумі 14 000,00 грн суд зазначає, що згідно з правовою позицією викладеною у постанові КГС ВС від 01.06.2020 року у справі № 910/12945/19 витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні (п. 4.14. Постанови).

Стосовно штрафних санкцій стягнутих з позивача у справах №910/4735/20 за позовом АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», №910/13085/18 за позовом ТОВ «Український папір», №910/15633/18 за позовом ТОВ «Автоберег», № 910/14681/19 за позовом ТОВ «ВАНКОР-ДНІПРО», №910/15918/19 за позовом АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та № 922/1909/17 за позовом ПП «УКРЗІЗ» у наслідок несвоєчасної оплати за укладеними договорами суд зазначає наступне.

Урозумінні ст. 42 ГК України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Ст. 216 ГК України передбачено, що за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому слід розуміти, що виплати штрафних санкцій були здійснені позивачем, у відповідності Конституції України, тобто на підставі набравших законної сили рішень суду.

Поряд з цим, слід зауважити, що ст. 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КЗпП України умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) пряма дійсна шкода; 2) протиправна поведінка працівника; 3) вина в діях чи бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв`язок між протиправним і винним діянням працівника і шкодою, яка настала.

Згідно положення ч. 3ст. 130 КЗпП України на працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

З диспозиції наведеної статті вбачається, що працівник не може бути притягнутий до матеріальної відповідальності, якщо він не порушував свої трудові обов`язки. Однак, відповідачами під час перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 фактів порушеня трудових обов`язків працівниками позивача, що б призвели до наголошених втрат встановлено та задокументовано не було. Під час судового засідання представниками відповідачів такі факти також доведені не були.

Так пунктом 70 описової частини Вимоги наголошувалось, що через недотримання вимог пункту 6 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, пункту 11.2 розділу 11 «Облік доходів та витрат, фінансових результатів» Облікової політики, затвердженої наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 30.08.2016 № 526, Методичних рекомендацій по застосуванню на залізничному транспорті Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджених наказом Укрзалізниці від 24.03.2000 № 109-Ц, та Номенклатури витрат з основних видів економічної діяльності залізничного транспорту України ВП «Моторвагонне депо Харків» РФ «Південна залізниця» безпідставно списав матеріали та запасні частини на поточні ремонти (ПР-1, ПР-2 та ПР-3) електросекцій на загальну суму 1 282 997,71 грн з ПДВ, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів регіональної філії «Південна залізниця» на зазначену суму.

Пунктом 70 описової частини Вимоги наголошувалось, що через недотримання вимог Норм витрат матеріалів, запасних частин, приладів і виробів на технічне обслуговування та поточні ремонти електровозів серій ВЛ80 в/і 105.43000.21209, що затверджені наказом генерального директора ДП «Південна залізниця» від 28.10.2009 № 580-Ц, та Норм витрат матеріалів, запасних частин, приладів і виробів на технічне обслуговування та поточний ремонт електровозів серії ВЛ82М 105.43000.22604, які узгоджені відповідно до листа-узгодження між ВП «Локомотивне депо Куп`янськ» та Головним управлінням локомотивного господарства, в бухгалтерському обліку ВП «Локомотивне депо Куп`янськ» у 2017 році понаднормово списано матеріалів та запасних частин на поточні ремонти ПР-1 електровозів серій ВЛ-80к та ВЛ-82м, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів РФ «Південна залізниця» на загальну суму 5 281 896,05 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 60 резолютивної частини Вимоги орган державного фінансового контролю вимагав від позивача забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через зайве списання матеріалів та запасних частин на суми 1 282 997,71 грн і 5 281 896,05 гривні.

Також судом встановлено, що позивач, листом від 11.03.2021 №ТЧ-15-04/218 звернувся до філії «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту» АТ «Укрзалізниця» (далі – філія НДКТІ), який є розробником норм витрат матеріалів та запасних частин на ремонт електровозів серії ВЛ82м, ВЛ80к щодо офіційного тлумачення змісту Норм витрат матеріалів, запасних частин, приладів і виробів на технічне обслуговування та поточні ремонти електровозів (які діяли у 2017-2020 роках), а також розяснення, чи є «Норми витрат матеріалів, запасних частин, приладів і виробів на технічне обслуговування та поточні ремонти електровозів серій ВЛ80в/і» та «Норми витрат матеріалів, запасних частин, приладів і виробів на технічне обслуговування та поточні ремонти електровозів серії ВЛ82м» призначеними для використання як граничні для можливості використання товарно-матеріальних цінностей при кожному ремонті окремо.

Листом від 30.03.2021 № НДКТІ-16/1475 філії НДКТІ повідомила позивача про наступне.

1. Норми передбачають витрати нових матеріалів, запасних частин, приладів і виробів з урахуванням повторного їх використання шляхом відновлення придатних деталей і встановлені з розрахунку на 1 млн. км пробігу й на одиницю поточного ремонту та технічного обслуговування» вказує на те, що вказані норми витрат визначають норматив використання нових (покупних) запасних частин та матеріалів, при цьому враховують зменшення використання нових запчастин та збільшення використання матеріалів (за рахунок використання старопридатних відновлених в умовах депо або інших підприємств та виготовлення комплектуючих власними силами);

2. «Норми витрат матеріалів, запасних частин, приладів і виробів на технічне обслуговування та поточні ремонти електровозів серій ВЛ80в/і» та «Норми витрат матеріалів, запасних частин, приладів і виробів на технічне обслуговування та поточні ремонти електровозів серії ВЛ82м» призначені для розрахунку середньорічної потреби та контролю середньорічного використання нових (покупних) запасних частин та матеріалів. Вказані норми розраховані виходячи з середньорічного використання товарно-матеріальних цінностей і приведені до витрат на 1 млн км. та витрат на кожен вид ремонту відповідно до планового пробігу локомотива. Через використану методику розрахунку вищезазначені норми не є такими, що обмежують використання товарно-матеріальних цінностей при кожному ремонті (або обслуговуванні) значеннями витрат, що наведені в нормах. Такі значення є середніми величинами витрат при ремонті чи обслуговуванні локомотивів.

3.З урахуванням зміни номенклатури запасних частин і матеріалів та випадків несвоєчасного (нерівномірного) постачання товарно-матеріальних цінностей – можливе використання відповідних замінників, що погоджені для використання на підприємствах залізничного транспорту в порядку, встановленому в АТ "Укрзалізниця".

Отже, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідно до зазначеного листа обмеження використання товарно-матеріальних цінностей при кожному ремонті (або обслуговуванні) значеннями витрат, що наведені в нормах, неможливо через те, що всі локомотиви навіть однієї серії експлуатуються в різних умовах – різний профіль шляху, навантаження, через що для забезпечення виконання вимог діючих інструкцій з ремонту і обслуговування обладнання (підтримання його в робочому стані з експлуатаційними характеристиками в межах зазначених допусків) потрібен різний обсяг ремонту або заміни.

Через те, що організація ремонту обладнання складних одиниць (електровозів) не є виробництвом товару, де можливо зазначити чітку кількість матеріалів та запасних частин, що використовуються на виготовлення кожної одиниці, при ремонті локомотивів може виникати необхідність використання додаткових матеріалів та запасних частин відповідно до вимог діючих нормативних документів з цього питання.

Щодо безпідставного списання запасних частин та матеріалів при виконання ремонтів електросекцій відокремленим підрозділом «Моторвагонне депо Харків», на підставі аналізу змісту наданих до матеріалів справи Акту планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 та Довідки планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 судом зазначається наступне.

Суд зазначає, що висновок відповідачів щодо матеріальних (фінансових) втрат не ґрунтується на прямих доказах, а спирається виключно на довільну інтерпретацію органом державного фінансового контролю похідних обставин, серед яких, зокрема, ненадання до перевірки Книги запису ремонтів локомотивів, залізничних кранів форми ТУ-28, в яких відображались би записи щодо поточних ремонтів електросекцій та документів обліку часу простою локомотивів у депо приписки і книг контрольних носіїв локомотивних депо, через закінчення термінів їх зберігання. На користь висунутої припущень, щодо фактичного не проведення ремонтів ПР-1, ПР-2 та ПР-3, відповідачі наводять відсутність записів щодо них у книзі форми ТУ-27.

Через відсутність наведених документів і записів представники відповідача 1, за змістом довідки, приходять до висновку, що поточні ремонти електросекцій не проводились.

Спростовуючи викладене, суд наголошує, що аналізуючи практику застосування адміністративними та господарськими судами норм права у аналогічних правовідносинах, вбачається, що встановлені державними органами, при проведенні контрольних заходів, факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах, тобто самі лише акт чи довідка складені за результатами перевірки не є підставою вважати встановленими будь-які факти та не звільняє відповідача від процесуального обов`язку довести правомірність свого рішення, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, за змістом Довідки, відповідачем 1 наголошено, що майстром дільниці ТО-3 відокремленого депо «Моторвагонне депо Харків» Грищенком А.В. їм були надані вичерпні пояснення стосовно того, що на електропоїздах, які проходили поточний ремонт в липні, серпні та вересні були встановлені витратні матеріали відображені в матеріальних звітах, але помилково занесені під другими номерами електропоїздів у зв`язку з нетривалим досвідом роботи техніка, що їх заносив.

Не підтверджуються висновки відповідача 1 і результатами річних інвентаризацій 2017, 2018 та 2019 років, про що останнім було зазначено у першому абзаці на сторінці 17 Довідки, так як ними лишків матеріалів та запасних частин у відокремленому підрозділі «Моторвагонного депо Харків» встановлено не було.

Пунктом 72 описової частини Вимоги наголошувалось, що у порушення статті 97 КЗпП Україні, статті 15 Закону України «Про оплату праці», статей 5 і 9 Закону України «Про колективні договори та угоди» за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та з 01.01.2020 по 30.06.2020 РФ «Південна залізниця» зайво нарахувала та виплатила премію за виконання особливо важливих завдань на загальну суму 2 355 348,08 грн і зайво нарахувала та перерахувала єдиний соціальний внесок на суму 518 176,57 грн, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів РФ «Південна залізниця» на зазначені суми.

Згідно з пунктом 61 Вимоги орган державного фінансового контролю вимагав від позивача забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через зайво нараховану премію за виконання особливо важливих завдань на загальну суму 2 355 348,08 грн та зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 518 176,57 грн, відповідно до частини тринадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6.

Оцінюючи дану вимогу, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом між адміністрацією і Дорпрофсожем Південної залізниці було укладено Колективний договір на 2002-2016 роки (далі – Колективний договір) зареєстрований розпорядженням виконавчого комітету Ленінської районної ради м. Харкова від 18.03.2002 №165.

Спільним рішенням в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Завгороднього О.В. та голови профспілки залізничників і транспортних будівельників України Бубняка В.М., було наголошено, що відповідно до статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» після закінчення строку дії колективний договір (угода) продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором (угодою).

Інформація наведена на даних ресурсах є загальнодоступною, на неї посилався позивач під час проведення контрольного заходу та вона могла бути використана органом фінансового контролю.

Відповідно до пункту 3.1. сторони Колективного договору погодили, що оплату праці працівників залізниці, встановлення доплат і надбавок до тарифних ставок (посадових окладів) здійснювати згідно з діючим законодавством, положеннями та умовами, визначеними нормативними документами та наказами Укрзалізниці, в т.ч. відповідно до наказу Укрзалізниці “Про вдосконалення організації заробітної плати і введення нових тарифних ставок і посадових окладів працівників залізничного транспорту”, які є невід`ємною частиною колективного договору.

З метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників залізниці, вказівкою начальника ДП «Південна залізниця» від 21.07.2014 №14/РУ було затверджено Положення про преміювання працівників Південної залізниці за виконання особливо важливих виробничих завдань (далі - Положення), яке, відповідно до пункту 1 Вказівки та наведеного вище пункту Колективного договору, набуло статусу його додатку.

Наведеним положенням визначено основні напрямки преміювання працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, зокрема, за проявлення ініціативи та сприяння виконанню заходів, які підвищують ефективність виробництва, продуктивність та організацію праці; за проявлену ініціативу працівників, які відзначились у виконанні заходів, що підвищують ефективність роботи залізниці, а також за виконання виробничих завдань і функцій з високою якістю робіт і у встановлені строки, тощо.

В подальшому, розпорядженням членів правління ПАТ «Укрзалізниця» Маріної О.Ю. та Кравцова Є.П. від 28.12.2015 № Ц-2/3-2/209-15 всі нормативно-правові акти, які є додатками до Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками, колективних договорів підприємств, укладених відповідно до її положень, а також ті документи, що затверджені керівництвом за погодженням з профспілками , були визнані дійсними до укладання нової угоди чи колективного договору.

Тож судом, при здійсненні системного аналізу наведеної інформації не встановлено в діях позивача порушень наведених нормативних актів та правочину.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки приписи пунктів 58, 59, 60, 61 Вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021, є таким, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 139 КАС України

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця"(вул. Євгена Котляра, буд. 7,м. Харків,61052) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (вул. Євгена Котляра, буд. 7,м. Харків,61052), Державної аудиторської служби України (вул. П. Сагайдачного, буд. 4,м. Київ,04070) про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги про усунення виявлених порушень – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати пункти 58, 59, 60, 61 Вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" сплачений судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн., 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" сплачений судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн., 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 03 лютого 2022 року

Суддя Спірідонов М.О.