Рішення № 103214573, 03.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 лютого 2022 року Справа № 520/25426/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Харківській області від 12.11.2021 №Ф-29831-57;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити з облікових даних ОСОБА_1 як особи, що здійснює незалежну професійну діяльність, борг (недоїмку) по єдиному внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 36431,56 грн. у відповідності до приписів Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Харківській області №Ф-29831-57 від 12.02.2021 року.

Крім того, просить суд постановити окрему ухвалу щодо незаконних дій посадових осіб Головного управління ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваною вимогою, вважає її незаконною, оскільки, у відповідача відсутні підстави для винесення оскаржуваної податкової вимоги.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Окрім того, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог, а саме щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Харківській області №Ф-29831-57 від 12.02.2021 року.

На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., з 17.01.2022 на лікарняному.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач 22.12.2021 через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що спірна податкова вимога була сформована на підставі боргу, що міститься в інтегрованій картці платника податків, а тому, на думку відповідача, оскаржувана податкова вимога є правомірною та не підлягає скасуванню.

У відповіді на відзив від 31.12.2021 позивач вказала, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, що позивач займається незалежною професійною діяльністю та отримує від неї дохід та підтримала доводи викладені в позові.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку ГУ ДПС у Харківській області (Московський район), є особою з ознакою яка здійснює незалежну професійну діяльність з 09.03.2011 отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3836.

12.11.2021 Головним управлінням ДПС у Харківській області відносно позивача сформовано податкову вимогу №Ф-29831-57 на суму 36 431,56 грн. зі сплати єдиного внеску.

Позивач, не погоджуючись із вказаною вимогою, звернувся до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дає визначення поняттю "працівник" фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI /далі Закон № 5076-VI/ адвокатська діяльність незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону № 5076-VI визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Перелік платників єдиного внеску визначений статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Особливості нарахування ЄСВ в залежності від категорії його платників закріплено у статті 7 Закону № 2464-VI.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 01.01.2017) єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від такої діяльності. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування єдиного внеску. Проте, з метою забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, законодавцем встановлено, що за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу особа, яка має право провадити незалежну професійну діяльність, зобов`язана самостійно визначити цю базу, але розмір єдиного внеску при цьому не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Таким чином, задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законом встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За приписами частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

З копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 вбачається, що згідно наказу № 14 від 01.04.2016 про прийняття на роботу, позивач з 05.04.2016 працює на посаді юрисконсульта Комунального підприємства «Харків-Сигнал» (ЄДРПОУ 35586054), що підтверджується записом у трудовій книжці.

Відповідно до наказу № 14 від 03.08.2018 про прийняття на роботу позивач з 07.08.2018 працює на посаді юрисконсульта ТОВ «Газенергопроект» (ЄДРПОУ 39796845) за сумісництвом, що підтверджується довідкою підприємства від 01.3.2021 № 1.

Також у період з 07.02.2017 по 16.03.2021 позивач перебувала у трудових відносинах з ТОВ «СХІД РЕМБУД» (ЄДРПОУ 41133605) за сумісництвом, що підтверджується наказами від 07.02.2017 №1-к. від 16.03.2021 №2К

З наданих до матеріалів справи індивідуальних відомостей про застраховану особу, ОСОБА_1 встановлено, що Комунальним підприємства «Харків-Сигнал» (ЄДРПОУ 35586054) , ТОВ «Східрембуд», ТОВ «Газенергопроект» (ЄДРПОУ 39796845) ТОВ «Техспецрем" нараховувався та сплачувався у бюджет єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за позивача за період: 1 квартал 2019 - 3 квартал 2021 включно.

Відповідач не надав суду доказів на спростування факту сплати роботодавцями єдиного внеску за найманого працівника - ОСОБА_1 .

Під час вирішення зазначеної справи суд враховує, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", тобто до 01.01.2021 не було врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та здійснення незалежної професійної діяльності.

А із системного аналізу його норм вбачається, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказана мета досягається шляхом регулярної сплати мінімального страхового внеску.

Таким чином, в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує роботодавець, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як фізичною особою-підприємцем.

Такі висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 440/2149/19.

Слід зазначити, що у сфері податкових правовідносин діє презумпція добросовісності платника, яка, з одного боку, передбачає надання правового захисту платникам, які у повному обсязі виконують свої обов`язки з правильного нарахування, утримання та перерахування до бюджету законно встановлених податків, а також з дотримання необхідних умов для використання права на податкову вигоду; з іншого ж боку, розглядувана презумпція передбачає покладення на контролюючий орган тягаря доказування наявності складу податкового правопорушення у діях (бездіяльності) платника, який у протилежному випадку вважається добросовісним.

З огляду на викладене суд зазначає, що контролюючим органом під час нарахування позивачу ЄСВ в подальшому тягне за собою подвійне оподаткування доходів позивача, що є непереборним тягарем щодо сплати ОСОБА_1 податків до бюджету та призводить до подвійного оподаткування доходів платника податків, що суперечить законодавству.

Як вбачається з вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29831-57 від 12.11.2021 позивач, станом на 31 жовтня 2021 року, має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 36431,56 грн.

Оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) включає в собі неузгоджену суму боргу 23069,20 грн. за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2021 № Ф-29831-57 зі сплати боргу (недоїмки) єдиного внеску станом на 31.01.2021.

Крім того, згідно з інтегрованої картки платника, позивачу нараховано за жовтень 2021 - 133621.36 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 по справі 520/3587/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Харківській області №Ф-29831-57 від 12.02.2021 року.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити з облікових даних ОСОБА_1 як особи, що здійснює незалежну професійну діяльність, недоїмку по єдиному внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 23 069,20 грн..

Постановою Другого апеляційного суду адміністративного суду від 14.12.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 по справі № 520/3587/21 залишено без змін.

Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 по справі 520/19162/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області від 20.05.2020 №9152/ФОП/20-40-57-06-20 щодо неповернення ОСОБА_1 сплачених коштів у сумі 13362,36 грн. на рахунок № НОМЕР_3 Київської ОДПІ м. Харкова (Московський район) по єдиному внеску за 2017 рік та 1-2 квартал 2018 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 помилково сплачені грошові кошти в сумі 13362,36 грн. з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з відповідного рахунку Головного управління ДПС у Харківській області.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 по справі 520/19162/2020 в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено.

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 по справі № 520/19162/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо винесення вимоги про сплату боргу від 12.11.2021 № Ф-29831-57 є протиправними, порушують майнові права та інтереси позивача, а тому вимога про сплату боргу від є незаконною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити з облікових даних ОСОБА_1 як особи, що здійснює незалежну професійну діяльність, борг (недоїмку) по єдиному внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 36431,56 грн. у відповідності до приписів Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що вищезазначена сума є частиною податкового боргу внесеного до інтегрованої картки платника (далі - ІКП), як це передбачено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 07 квітня 2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881 (наразі є скасованим і облік ведеться на підставі Порядку ведення органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5).

Однак вказує, що підставою для внесення до інтегрованої картки позивача відповідного податкового боргу та винесення оскаржуваної податкової вимоги слугувала заборгованість з 09.02.2018 по 19.01.2021.

Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджено Наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5 (далі - Порядок № 5).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу. Інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.

Згідно із пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 5 оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі.

Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.

Приписами пункту 4 розділу V Порядку встановлено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Cтатус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд").

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд".

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Тож, в силу положень вищевказаного порядку, працівники контролюючого органу можуть виключати з ІКП суми донарахувань та змінювати стан рішень контролюючого органу, якими визначено вказані суми зобов`язань.

Суд зазначає, що спосіб захисту прав та інтересів осіб, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

"Ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про безпідставність нарахування позивачу суми єдиного внеску розмірі 36431,56 грн., визначеної в оскаржуваній вимозі, ефективним та таким, що відповідає вимогам законодавства способом відновлення порушеного права позивача, суд вважає зобов`язання відповідача здійснити коригування в індивідуальній картці платника шляхом вилучення відомостей про вказану суму заборгованості з ЄСВ.

Щодо постановлення окремої ухвали стосовно незаконних дій посадових осіб Головного управління ДПС у Харківській області, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно частини 3 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Слід наголосити, що суд має право, але не зобов`язаний постановляти окрему ухвалу.

З огляду на викладене вище, суд наголошує, що окрема ухвала це не обов`язок суду, а право.

На даний час матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування підстав для необхідності винесення у цій справі окремої ухвали.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Харківській області від 12.11.2021 №Ф-29831 -57.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) виключити з облікових даних ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) як особи, що здійснює незалежну професійну діяльність, борг (недоїмку) по єдиному внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 36 431,56 грн. у відповідності до приписів Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 03.02.2022.

Суддя Супрун Ю.О.