Ухвала суду № 103214335, 11.02.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1067/22

Провадження № 1-кс/204/267/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

за участю прокурора Мазниці А.О.

за участю підозрюваного ОСОБА_1

за участю захисника Гусєва І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 255-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2022 року до суду надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Фартушного М.С., за погодженням з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури Мазницею А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_2 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_3 »), ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи про запровадження в Україні кримінальної відповідальності за вплив суб`єктів злочинної ієрархії на суспільні відносини, в тому числі криміногенні, набув статусу суб`єкта підвищеного злочинного впливу та у подальшому поширив вказаний злочинний вплив за наступних обставин. Протягом 2020 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, протиставляючи себе нормам законності та бажаючи продовжувати свою діяльність в противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві, знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, невстановлена в ході досудового слідства особа, яка у кримінальному світі є суб`єктом підвищеного злочинного впливу,надала ОСОБА_2 статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу на території Нікопольського, Томаківського районів Дніпропетровської області. Одночасно з цим, отримавши статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу, ОСОБА_2 зобов`язувався дотримуватися чітко визначених правил особистісної поведінки щодо взаємовідносин з іншими категоріями криміногенного світу та поширення свого злочинного впливу, серед яких: повне неприйняття зовнішніх загальноприйнятих норм і правил поведінки; підтримка в місцях позбавлення волі засуджених (арештованих) у вигляді «гріву», тобто забезпечення осіб які відбувають покарання пов`язане з позбавленням волі у відповідних виправних установах, певними матеріальними благами,а саме: продукти харчування, предмети побуту, грошові кошти, мобільні телефони, сім-картки, алкогольні напої та інше; контроль та розподіл «Воровським общаком» тобто грошові кошти отримані злочинним шляхом, які зберігаються суб`єктом підвищеного злочинного впливу, з метою забезпечення, існування та функціонування усіх ланок криміногенного суспільства на території певних адміністративних – територіальних одиниць; поширення злочинного впливу на території Томаківського, Нікопольського районів Дніпропетровської області, шляхом надання особам статусу суб`єкта підвищеного злочинного впливу, так званих «смотрящих або старшого за районом», тобто надання особам повноваження вирішення за грошову винагороду спірних питань та конфліктних ситуацій які виникають між громадянами на підконтрольній даному суб`єкту злочинного впливу території (виступають в ролі третейського судді); підшукування підприємців (фермерів) та інших осіб, яких обкладають щомісячною даниною, яка в подальшому розподіляється на особисте збагачення, «воровський общак» та забезпечення «гріву» осіб, що перебувають в місцях позбавлення волі. Так, ОСОБА_2 займаючи статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу «смотрящим»,отримав змогу контролювати надходження, витрати та розподіл грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, призначених для забезпечення існування та функціонування усіх ланок криміногенного суспільства на території певних адміністративних – територіальних одиниць, а саме: Томаківського, Нікопольського районів Дніпропетровської області. Поряд з цим, ОСОБА_2 , перебуваючи в статусі підвищеного злочинного впливу, користуючись авторитетом, яким автоматично наділявся носій вказаного статусу «смотрящий» тобто особа яка поширює злочинний вплив у статусі суб`єкта підвищеного впливу, взяв на себе наступні функції: встановлення та поширення в суспільстві злочинного впливу через довірених осіб в тому числі і в місцях позбавлення волі, так як враховуючи особистісні якості та можливості спонукає, сприяє та координує злочинну діяльність; контроль та розподіл матеріальних благ серед назначених ним «смотрящих районів»; відкриття банківських рахунків за допомогою яких надходили та розподілялись грошові кошти здобуті злочинним шляхом між співучасниками злочину; призначення на позиції в кримінальній ієрархії довірених та близьких до нього людей – так званих «смотрящих» та «старших», які відповідали за дотримання представниками криміналітету загальноприйнятих правил поведінки (так званих «понять»), контроль за своєчасним надходженням коштів та матеріальних благ до «воровського общака», облік зазначених матеріальних благ та розподіл їх за вказівкою ОСОБА_2 ; вирішення конфліктів та спірних ситуацій, за зверненням осіб до «смотрящих районів» або інших довірених осіб; Таким чином, ОСОБА_2 перебуваючи у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу,на початку січня 2020 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах та місці, з корисливих спонукань, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, вирішив створити організовану злочинну групу з числа знайомих та близьких родичів, для спільного неодноразового вчинення злочинів, які характеризувалась наявністю організатора злочинної групи, розробленого єдиного плану вчинення кожного злочину, відомого всім учасникам групи, стійкими зв`язками і розподілом функцій учасників групи, із залученням на епізодичні злочини інших осіб, спрямованих на досягнення цього плану та розподілом між учасниками групи грошових коштів здобутих злочинним шляхом. Так, ОСОБА_2 усвідомлюючи, що для скоєння зазначених злочинів йому необхідні співучасники, кожен з яких буде виконувати обумовлені функції, спрямовані на досягнення злочинного плану, прийняв рішення створити організовану групу з кола своїх знайомих та близьких родичів, об`єднати їх протиправні дії, детально розподілити між ними злочинні обов`язки, визначити способи виконання злочинного плану, відомого всім учасникам організованої групи, і таким чином створити стійке об`єднання для скоєння вказаних злочинів, забезпечивши взаємозв`язок між діями всіх учасників організованої групи. Реалізуючи свої злочині наміри, ОСОБА_2 з метою підготовки до вчинення злочинів та досягнення свого злочинного умислу розробив план злочинної діяльності, який передбачав наступне: пошук і схиляння до заняття спільною злочинною діяльністю постійних співучасників організованої групи; розподілення функцій між усіма учасниками організованої групи; консультування всіх учасників організованої групи з приводу їх дій під час вчинення злочину; використання для вчинення злочинної діяльності та координації своїх дій автотранспорт для їзди до місць скоєння злочинів, перевезення знарядь скоєння злочинів; користування мобільними телефонами для підтримання зв`язку між собою; розробка алгоритму злочинних дій, які полягали в наступному: а) встановлення осіб з матеріальним достатком, для подальшого заволодіння їх грошовими коштами; б) вирішення конфліктів та спірних ситуацій, за зверненням осіб до «смотрящих районів» або інших довірених осіб; в) розподіл коштів між учасниками організованої групи в залежності від виконуваної ним ролі та функцій кожного; г) підтримка в місцях позбавлення волі засуджених (арештованих) у вигляді «гріву». д) встановлення централізованого підпорядкування учасників злочину, єдиних для всіх правил поведінки, планування злочинної діяльності та чіткого розподілу ролей; Розробивши план злочинної діяльності ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на створення організованої групи, приблизно на початку січня 2020 року, більш точної дати в ході досудового слідства не встановлено, діючи згідно розробленого ним плану та усвідомлюючи, що здійснити свій злочинний умисел буде можливо без довіреної особи, а саме його дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на яку поклав наступні функції: контроль та розподіл матеріальних благ отриманих злочинним шляхом, серед назначених ОСОБА_2 «смотрящих районів»; відкриття та контроль банківських рахунків за допомогою яких надходили та розподілялись грошові кошти здобуті злочинним шляхом між співучасниками злочину; отримання грошових коштів здобутих злочинним шляхом від «смотрящих районів», які в подальшому розподіляються між співучасниками організованої групи, на «воровський общак», забезпечення «гріву»; контролювання вчасного надходження «гріву» особам, які перебувають в місцях позбавлення волі. ОСОБА_2 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на встановлення та поширення злочинного впливу, шляхом створення злочинної організації, перебуваючи у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, підібрав з числа йому довірених осіб, які протиставляючи себе нормам законності та бажаючи продовжувати свою діяльність в противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві, у період часу з січня 2020 року,більш точної дати в ході досудового слідства не встановлено,до моменту затримання працівниками поліції, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, залучив для поширення злочинного впливу наступних осіб яким надав наступні функції: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (кримінальне прізвисько «Гімнаст»), який здійснює поширення злочинного впливу, а саме: підшукує підприємців (фермерів), осіб з кримінального світу, яких можливо обкласти даниною, яка в подальшому розподіляються між співучасниками організованої групи, на «воровський общак», забезпечення «гріву»; контролювання вчасного надходження «гріву» особам,які перебувають в місцях позбавлення волі;виступав силовою підтримкою у вирішенні конфліктних ситуацій; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який здійснює поширення злочинного впливу, а саме: підшукує підприємців (фермерів), осіб з кримінального світу, яких можливо обкласти даниною, яка в подальшому розподіляються між співучасниками організованої групи, на «воровський общак», забезпечення «гріву»; контролювання вчасного надходження «гріву» особам,які перебувають в місцях позбавлення волі;виступав силовою підтримкою у вирішенні конфліктних ситуацій; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який здійснює поширення злочинного впливу в статусі «смотрящого» за Томаківським районом, Дніпропетровської області,а саме: підшукує підприємців (фермерів), осіб з кримінального світу, яких можливо обкласти даниною, яка в подальшому розподіляються між співучасниками організованої групи, на «воровський общак», забезпечення «гріву»; контролювання вчасного надходження «гріву» особам,які перебувають в місцях позбавлення волі;виступав силовою підтримкою у вирішенні конфліктних ситуацій; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (кримінальне прізвисько « ОСОБА_9 »),який організовує «грів» осіб,що перебувають в Державній установі «Софіївської виправної колонії №45», та контролює довірених осіб які відбувають покарання у зазначеній установі; приймає участь у злочинних зібраннях (сходках)осіб, які здійснюють злочинний вплив,для координації злочинної діяльності на території ДУ «Софіївська виправна колонія №45»; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (кримінальне прізвисько « ОСОБА_11 »), який здійснює поширення злочинного впливу в статусі «смотрящого» за виправними установами розташованими на території Дніпропетровської області; приймає участь у злочинних зібраннях (сходках) осіб, які здійснюють злочинний вплив, для координації злочинної діяльності на території ДУ «Софіївська виправна колонії №45»; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який здійснює поширення злочинного впливу в статусі «смотрящого» за Марганецьким районом Дніпропетровської області, а саме: підшукує підприємців (фермерів), осіб з кримінального світу, яких можливо обкласти даниною, яка в подальшому розподіляються між співучасниками організованої групи, на «воровський общак», забезпечення «гріву»; контролювання вчасного надходження «гріву» особам,які перебувають в місцях позбавлення волі;виступав силовою підтримкою у вирішенні конфліктних ситуацій; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який здійснює поширення злочинного впливу в статусі «смотрящого» за м. Покров, Дніпропетровської обл., а саме: підшукує підприємців (фермерів), осіб з кримінального світу, яких можливо обкласти даниною, яка в подальшому розподіляються між співучасниками організованої групи, на «воровський общак», забезпечення «гріву»; контролювання вчасного надходження «гріву» особам, які перебувають в місцях позбавлення волі; виступав силовою підтримкою у вирішенні конфліктних ситуацій.

Так, 10 січня 2021 року, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з метою уникнення конфліктної ситуації, що склалася з її квартирантами ОСОБА_14 та ОСОБА_2 через їх небажання виселятись з її квартири, звернулась до ОСОБА_1 , як до особи яка має злочинний статус «смотрящого» від імені ОСОБА_2 на території м. Покров Дніпропетровської області, тобто особа яка поширює злочинний вплив на території зазначеного району у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, з метою застосування злочинного впливу та вирішення конфлікту, що полягав у виселенні ОСОБА_14 та ОСОБА_2 з її квартири АДРЕСА_2 на що ОСОБА_1 погодився. В подальшому, поширюючи злочинний вплив в суспільстві, 12 січня 2021 року ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, розуміючи протиправність своїх діянь та користуючись власним злочинним авторитетом за допомогою невстановлених в ході досудового розслідування осіб які із застосуванням фізичної сили відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_2 змусили останніх виселитись з приміщення квартири АДРЕСА_2 , після цього в якості сплати за вирішення конфліктного питання грошові кошти у ОСОБА_13 брати відмовився, пояснивши це тим, що за надану допомогу у квартирі деякий час буде проживати його син ОСОБА_15 .

Умисні дії ОСОБА_1 , кваліфікуються за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 255-1 КК України, а саме: умисне поширення в суспільстві злочинного впливу за відсутності ознак, зазначених у частині п`ятій статі 255 КК України, вчиненому особою, яка перебуває у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, у складі організованої групи. 10.02.2022 повідомлено про підозру у вчинені вказаного кримінального правопорушення: ОСОБА_1 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 255-1 КК України, повністю обґрунтована та підтверджується наступними доказами: протоколом про результати проведення НСРД від 09.11.2020 №3151т/55/103-2020; протоколом про результати проведення НСРД від 24.02.2021 №832т/55/103-2021; протоколом огляду від 12.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 . Свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу, немає.

В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлена наявність ризиків, передбачених п п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Оскільки матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з конфіскацією майна, вік та стан здоров`я останнього не перешкоджають триманню під вартою, також, підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що йому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованих йому злочинах, має соціальні зв`язки з іншими особами на території Дніпропетровської області та території України, тому може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 3) Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки з матеріалів якими обґрунтовується клопотання, йому відомі анкетні данні, та інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; Крім того, ОСОБА_1 міг накопичити фінансові ресурси та інші цінності, з використанням яких він може чинити протиправний вплив на свідків, інших підозрюваних та учасників провадження, а також безперешкодно виїхати за межі України. 5) Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний схильний до їх вчинення, що підтверджується тривалим періодом вчинення злочину у якому він підозрюється, що підтверджується репутацією самого підозрюваного ОСОБА_1 , який злочини вчиняє систематично, що надає органам досудового розслідування підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 існує виключно за рахунок грошових коштів, отриманих в наслідок скоєних злочинів. Вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не перешкоджають триманню останнього під вартою. Також слід враховувати, що підозрюваний ОСОБА_1 на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого, умисного, злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавленням волі на строк до 10 років, з конфіскацією майна. Прошу суд звернути увагу, що встановлені досудовим розслідуванням обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаних ризиків. Беручи до уваги викладене, доцільно застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і таким чином запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити, зазначивши що підозри не існує, він нічого не вчиняв, а том у підстав для застосування запобіжного заходу, не має.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити, та зазначив що підозра є необгрунтованою, ризики зазначені прокурором не доведені.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 255-1 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , враховуючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, оскільки ОСОБА_1 відомі анкетні дані інших підозрюваних та свідків, на яких він може вчиняти вплив.

Стосовно ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні систематичного злочину, що дає підстави вважати, що він може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця реєстрації та проживання, враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, та враховуючи доведеність прокурором, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ст. 177 цього кодексу, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 .

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255-1 КК України, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 255-1 КК України – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 9 квітня 2022 року.

Ухвалу направити до СВ ГУНП в Дніпропетровській області – для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.О. Дубіжанська