Ухвала суду № 103214327, 14.02.2022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2516/21

Провадження № 1-кп/0203/408/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючої судді – Черваньової Ю.М.,

при секретарі – Віліщук К.В.,

за участю прокурора – Марченка С.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021043010000018 від 18.05.2021 року, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021043010000018 від 18.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Послався на те, що на теперішній час існують ризики, зазначені у п. п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обвинувачений, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, у разі визнання його вини та усвідомлення невідворотності покарання за вчинене кримінальне правопорушення, з метою уникнення відповідальності, буде переховуватись від суду. Також зазначив, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 немає сім`ї, постійного місця проживання, роботи та законних джерел доходів, дає підстави вважати, що є ризик вчинення ним кримінальних правопорушень задля прибутку.

Обвинувачений просив змінити запобіжній захід на домашній арешт, при цьому пояснив, що на даний момент не може повідомити суду, за якою адресою буде знаходитись під час домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників провадження та ознайомившись із матеріалами обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Судом встановлено, що до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який спливає 18 лютого 2022 року з можливістю звільнення під заставу 45400 гривень.

Ризик, передбачений п.1 ч.1ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду існує, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за яке передбачено позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, тому у суду є достатні підстави вважати, що обвинувачений, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованому злочині, може переховуватися від суду.

При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1ст.177КПК України враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає його доведеним, оскільки ОСОБА_1 неодноразово судимий за корисливі злочині, востаннє 20 березня 2015 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волів, звільнений 18 травня 2021 року по відбуттю строку покарання, знову обвинувачується у вчиненні злочину, яке мало місце в день звільнення - 18 травня 2021 року. Також судом враховано, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, в нього відсутня родина, з дружиною шлюб розірвано, неповнолітніх дітей на утриманні немає, що було підтверджено обвинуваченим в судовому засіданні. Зазначене дає підстави суду вважати, що перелічене свідчить про відсутність обставин, які б утримували його за останнім місцем проживання у м.Харкові та від вчинення нових кримінальних правопорушень задля прибутку.

Доводи обвинуваченого щодо того, що він зобов`язується мати належну процесуальну поведінку у випадку зміни запобіжного заходу на домашній арешт, суд не приймає до уваги, оскільки домашній арешт полягає в забороні залишати житло за визначеною адресою цілодобово або в певний період доби, а обвинуваченим не надано доказів наявності такого житла.

Згідно з ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Доведені прокурором ризики є суттєвими, і, які засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою.

Відповідно до ч.3ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» складає з 01 січня 2022 року від 49620 до 198480 гривень.

Суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 гривень, що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 199, 331,369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 квітня 2022 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим процесуальних обов`язків - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442, відкритий Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Дніпропетровськійобласті (код ЄДРПОУ 26239738) в ДКСУ, м.Київ (МФО 820172), в разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти в зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися із місця проживання, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту його звільнення з-під варти.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя: Ю.М. Черваньова