Рішення № 103214303, 03.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 р. № 520/19164/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Борисюк Р.Р.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Сафронової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61000) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області №514 о/с від 03.09.2021 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Лозівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 04.03.2021 року чи на іншій їй рівнозначній посаді – начальника районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення в розмірі, передбаченому згідно з штатним розписом для посади начальника Лозівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області або на іншій їй рівнозначній посаді - начальника районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в період з 29.03.2021 року по дату ухвалення судового рішення в цій справі;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 31.07.2021 року після ознайомлення з переліком вакантних посад у штаті ГУНП в Харківській області позивач звернувся до відповідача із рапортом, та дав згоду про призначення на посаду начальника Красноградського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, яка є рівнозначною посаді, на яку позивача поновлено за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року. Однак, рапорт позивача про призначення на посаду начальника Красноградського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області залишений без задоволення. Разом із тим, позивачу стало відомо, що 03.09.2021 року наказом №514 о/с ГУНП в Харківській області позивача повторно без згоди та пропозиції щодо рівнозначних посад переміщено та одночасно звільнено з посади начальника Лозівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області. Зазначений наказ не доведений до відома позивача у належний спосіб, про наявність такого наказу позивач дізнався випадково лише отримавши його у відповідь на адвокатський запит від 16.09.2021 року. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 11.10.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року у справі №520/5511/21 наказом ГУНП в Харківській області від 22.06.2021 року №292 о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Лозівського відділу поліції ГУНП в Харківській області. До управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника Лозівського відділу поліції ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_1 у якому останній вказує на те, що ознайомившись з переліком вакантних посад згоден на призначення на рівнозначну посаду, а саме посаду начальника Красноградського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області. Листом від 11.08.2021 року №6022/119/05/12/2021 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 надана відповідь, з якої вбачається, що рапорт від 22.07.2021 року щодо згоди на призначення начальником Красноградського районного відділу поліції в Харківській області залишений без задоволення через наявність іншого кандидата на вказану посаду. Одночасно позивача повідомлено про необхідність у найкоротший термін подати відповідний рапорт на іншу вакантну посаду, інакше позивача буде звільнено через скорочення штатів, про що його повідомлялося письмово 24.06.2021 року. Станом на 03.09.2021 року полковник поліції ОСОБА_1 жодних рапортів про переміщення на інші посади не подав. Однією з підстав для переміщення поліцейського на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський є скорочення штатів або реорганізація в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду (п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію"). На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач наголосив на тому, що відповідно до приписів ст. 32 КЗпП України переведення працівника на іншу посаду потребує його згоди. Приймаючи рішення про зміни у штатах ГУНП в Харківській області, зокрема скорочення 222 посад в Лозівському відділ поліції та утворенні нового територіального органу ГУНП в Харківській області – Лозівського районного відділу поліції із чисельною кількістю посад 315, посадова особа такого органу мала б запропонувати особам, що підлягали вивільненню, переміщення та/або переведення на нові (утворені) посади в порядку та способом, що передбачені як спеціальним Законом України "Про Національну поліцію", так і загальним нормам законодавства про працю. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року було закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні повністю позов підтримав, вказав на неправомірність дій відповідача та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримав аргументи викладені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Між ОСОБА_1 та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області укладено контракт про проходження служби в поліції від 10.12.2019 року, згідно якого відповідно до п.1 ч.2 та п.2 ч.3 статті 63 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 прийнято на службу до поліції та призначено на посаду начальника Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. Строк дії контракту: до 10.12.2022 року (а.с. 22 – 23).

Наказом Національної поліції України від 23.12.2020 № 1021 "Про організаційно - штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області" затверджено перелік змін у штатах Національної поліції, та штати територіальних (відокремлених) підрозділів Головного управління Національної поліції в Харківській області, зокрема, штат Лозівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та скорочено всі посади (222) Лозівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області (а.с. 18).

04.01.2021 року ОСОБА_1 під його особистий підпис попереджено про наступне звільнення зі служби в поліції на підставі п.4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", у разі непризначення на іншу посаду в поліції.

Заступником начальника ГУ НП в Харківській області направлено начальнику ГУ НП в Харківській області подання від 04.03.2021 року, яким відповідно до п.3 ч.1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" (на посади нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський - у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду) порушено клопотання про переміщення полковника поліції ОСОБА_1 на посаду заступника начальника сектору поліцейської діяльності Лозівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

Наказом Головного управління Національної поліції у Харківській області № 172 о/с від 04.03.2021 року згідно п.3 (у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду) ч.1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" переміщено полковника поліції ОСОБА_1 /0083781/ на посаду заступника начальника сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області, звільнивши з посади начальника Лозівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області. Підстава: подання заступника начальника ГУ НП в Харківській області (а.с. 31).

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з метою захисту порушених прав до Харківського окружного адміністративного суду.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року по справі №520/5511/21 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, адреса: вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Харківській області № 172 о/с від 04.03.2021 року.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Лозівського відділу поліцію Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення в розмірі, передбаченому згідно з штатним розписом для посади начальника Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області за період з 05.03.2021 року по 14.06.2021 року.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Лозівського відділу поліцію Головного управління Національної поліції в Харківській області та в частині виплати грошового забезпечення в розмірі, передбаченому згідно з штатним розписом для посади начальника Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в межах суми стягнення за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 року по справі №520/5511/21 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 р. по справі № 520/5511/21 змінено, викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 різницю грошового забезпечення за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 05.03.2021 р. по 14.06.2021 р. в розмірі 17732 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять дві) гривні 25 копійок.".

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 р. по справі № 520/5511/21 залишено без змін.

Витягом із наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 22.06.2021 року за №292о/с полковника поліції ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Лозівського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 05.03.2021 року, з виплатою грошового забезпечення в межах суми стягнення за один місяць (а.с. 33).

Довідкою від 25.03.2021 року "Про наявність вакантних посад, які передбачають граничне спеціальне звання "полковник поліції" в ГУНП в Харківській області" зазначено, що станом на 04.03.2021 року в ГУНП в Харківській області наявні вакантні посади, які передбачають граничне спеціальне звання "полковник поліції":

- заступник начальника Ізюмського районного управління поліції;

- заступник начальника – начальник сектору кримінальної поліції Чугуївського районного управління поліції;

- начальник Куп`янського районного відділу поліції;

- начальник Лозівського районного відділу поліції (а.с. 36).

В подальшому довідкою управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області станом на 11.06.2021 року та 09.07.2021 року підтверджена наявність посади начальника Красноградського районного відділу поліції (а.с. 37).

Позивач 31.07.2021 року після ознайомлення з переліком вакантних посад у штаті ГУНП в Харківській області звернувся до відповідача із рапортом та дав згоду про призначення на посаду начальника Красноградського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Посадові особи відповідача листом від 11.08.2021 року повідомили позивача про те, що рапорт від 22.07.2021 року щодо згоди на призначення начальником Красноградського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, розглянутий керівництвом Головного управління Національної поліції в Харківській області та залишений без задоволенні через наявність іншого кандидата на вказану посаду. Позивачу запропоновано у найкоротший термін подати відповідний рапорт щодо призначення на іншу вакантну посаду та попереджено, що в іншому випадку позивача буде звільнено через скорочення штатів, про що позивача буде попереджено 24.06.2021 року персонально (а.с. 42).

Наказом №513 о/с від 03.09.2021 року пункт наказу ГУНП в Харківській області від 22.06.2021 року №292 о/с в частині поновленні полковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника Лозівського відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 05.03.2021 року, з виплатою грошового забезпечення в межах суми стягнення за один місяць, доповнено абзацом наступного змісту: одночасно скасувати пункт наказу ГУНП в Харківській області від 04.03.2021 року №172 о/с в частині переміщення згідно п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" полковника поліції ОСОБА_1 на посаду заступника начальника сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади начальника Лозівського відділу поліції ГУНП в Харківській області, установивши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" посадовий оклад у розмірі 2850,00 грн., надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 60% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби (а.с. 34).

Наказом № 514 о/с від 03.09.2021 року, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" полковника поліції ОСОБА_1 переміщено на посаду заступника начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади начальника Лозівського відділу поліції ГУНП в Харківській області, установивши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" посадовий оклад у розмірі 2850,00 грн., надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 60% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби (а.с. 35).

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

По суті спірних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно із ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію").

Згідно із ч. 3 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію", рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (ч. 4 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію", порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно із ч. 1 ст. 60 Закону України "Про Національну поліцію", проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Поліцейський може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов`язків та своїх професійних, особистих якостей (п. 8 ст. 62 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію", переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.

Частиною 9 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 р. № 1235, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.2016 р. № 1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (в подальшому – Порядок № 1235) та Перелік документів з питань проходження служби (в подальшому – Перелік).

Розділом ІІ Порядку № 1235 встановлено, що підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як переміщення по службі.

Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 1235).

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 1235 встановлено, що перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим Наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 1235, у разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України.

Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.

Закон України "Про Національну поліцію" не визначає поняття рівнозначна посада та понять переміщення на посаді та переведення на іншу посаду, які мають різну правову природу та особливості процедурного застосування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну службу", рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.

Згідно із ч. 1 ст. 32 КЗпП України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 2 статті 32 КЗпП України встановлено, що не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

Тобто, переведення відрізняється від переміщення тим, що при переведенні працівнику доручається та ж сама або інша робота на іншому підприємстві, або робота на цьому ж підприємстві, але в іншій місцевості. Водночас, при переміщенні працівник залишається на тому ж підприємстві, в установі, організації, але на іншому робочому місці, в іншому структурному підрозділі у тій же місцевості.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що переміщення працівника на іншу посаду допускається лише за його згодою.

Проте, відповідачем не надано доказів надання позивачем згоди на переведення його на посаду заступника начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Лозівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

Крім того, згідно із довідкою за підписом начальника УКЗ ГУНП в Харківській області від 25.03.2021 р. підтверджено, що станом на 04.03.2021 р. в ГУ НП в Харківській області наявні вакантні посади, які передбачають граничне спеціальне звання "полковник поліції": заступник начальника Ізюмського районного управління поліції; заступник начальника - начальник сектору кримінальної поліції Чугуївського районного управління поліції; начальник Куп`янського районного відділу поліції; начальник Лозівського районного відділу поліції.

В подальшому довідкою управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області станом на 11.06.2021 року та 09.07.2021 року підтверджена наявність посади начальника Красноградського районного відділу поліції (а.с. 37).

Позивач 31.07.2021 року після ознайомлення з переліком вакантних посад у штаті ГУНП в Харківській області звернувся до відповідача із рапортом та дав згоду про призначення на посаду начальника Красноградського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Суд наголошує, що відповідач не надав вмотивованої відповіді щодо відмови у призначенні позивача на вакантну рівнозначну посаду, чим порушив права позивача.

Доказів надходження інших пропозицій по переміщенню позивача на інші рівнозначні посади з ГУНП в Харківській області відповідачем не надано.

Суд наголошує, що при прийнятті рішення по справі ним враховані висновки суду апеляційної інстанції по справі №520/5511/21.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку що в спірних відносинах рівнозначною посадою є начальник районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Отже, позивачу була запропонована не рівнозначна посада.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області №514 о/с від 03.09.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи, що судовим розглядом встановлено, безпідставність переміщення позивача на іншу посаду без його згоди, суд дійшов висновку про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 04.09.2021 року.

Щодо твердження позивача про поновлення його на посаду начальника Лозівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, суд зазначає наступне.

Суд наголошує, що посада начальника Лозівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області передбачає зовсім іншу посадову інструкцію та інші посадові обов`язки. При цьому суд наголошує, що реорганізації Лозівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області було змінено штат, структуру та чисельність. Зазначені обставини свідчать про неможливість поновлення позивача на посаді начальника Лозівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Щодо стягнення грошового забезпечення в розмірі, передбаченому згідно з штатним розписом для посади начальника Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в період з 04.03.2021 року по дату ухвалення судового рішення в цій справі, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 року по справі №520/5511/21 зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення в розмірі, передбаченому згідно з штатним розписом для посади начальника Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області за період з 05.03.2021 року по 14.06.2021 року.

Відповідно до витягу зі штату Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області посадовий оклад начальника відділу поліції складає 3600,00 грн., а посадовий оклад заступника начальника відділу поліції складає 3250,00 грн.

В період з 04.09.2021 року по 03.02.2022 року позивачу нараховано та виплачено суму грошового забезпечення у розмірі 79548,32 грн. В той час, як за посадою начальника Лозівського ВП позивачу мала бути нарахована та виплачена сума грошового забезпечення у розмірі 117258,02 грн.

Отже, позивачу має бути виплачена сума грошового забезпечення в розмірі, передбаченому згідно з штатним розписом для посади начальника Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в період з 04.09.2021 року по 03.02.2022 року у розмірі 37 709,70 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн., суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано наявності страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача, відповідно до яких заподіяно шкоду, яку саме заподіяно шкоду та в чому вона полягає. Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.

В обґрунтування наявності підстав для стягнення моральної шкоди позивач зазначає лише, що його моральні страждання безпосередньо пов`язані з протиправною поведінкою відповідача і знаходяться з нею в причинному зв`язку.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому моральних страждань протиправною поведінкою відповідача по справі, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача.

Крім того, позивач жодним чином не обґрунтовує розмір моральної шкоди в сумі 50000,00 грн.

Водночас суд зазначає, що позивачем має бути доведено, а судом оцінено наявність та розмір такої шкоди в кожному окремому випадку.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №807/596/17.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Стосовно негайного виконання рішення суду в частині, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 та 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Лозівського відділу поліцію Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61000) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області №514 о/с від 03.09.2021 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 04.09.2021 року, з урахуванням висновків суду.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення в розмірі, передбаченому згідно з штатним розписом для посади начальника Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в період з 04.09.2021 року по 03.02.2022 року у розмірі 37709,70 грн. (тридцять сім тисяч сімсот дев`ять гривень сімдесят копійок).

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції України в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Лозівського відділу поліцію Головного управління Національної поліції в Харківській області та в частині виплати грошового забезпечення в розмірі, передбаченому згідно з штатним розписом для посади начальника Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в межах суми стягнення за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 лютого 2022 року.

Суддя Н.А. Полях