Рішення № 103214234, 07.02.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7238/20

Провадження № 2/202/120/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 лютого 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді – Бєсєди Г.В.

за участю секретаря – Голобородько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Індустріального ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), треті особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про зняття арешту зі спадкового майна, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , Індустріального ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), треті особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про зняття арешту зі спадкового майна, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_4 . Після смерті матері відкрилась спадщина на 29/100 будинку АДРЕСА_1 . Наголошував, що він та його брат - ОСОБА_2 єдині спадкоємці першої черги після смерті матері. Він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з неможливістю встановити склад спадкового майна та накладенням арешту на майно ОСОБА_4 . Заочним рішенням суду від 25.01.2006 року з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто грошову компенсацію у сумі 10 600 грн. З метою виконання зазначеного рішення суду постановою державного виконавця виконавчої служби в Індустріальному районі м. Дніпропетровська від 02.03.2006 року ОСОБА_5 накладено арешт на буд. АДРЕСА_1 . Просить суд зняти арешт з нерухомого майна для отримання належної йому частки спадкового майна.

ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник Індустріального ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позов є необґрунтований та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначили, що в АСВП відсутні будь-які відомості щодо виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів. Надати більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження не можливо, оскільки воно знищено на підставі п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби від 05.07.1999 року.

Представник Шостої дніпровської державної нотаріальної контори надав заяву про розгляд справи без його участі.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, 17.04.2018 року.

ОСОБА_1 є сином померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , від 10.05.1956 року.

Постановою державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонською Т.О. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з неможливістю встановити склад спадкового майна та накладенням арешту на спадкове майно.

Заочним рішенням Індустріального районного народного суду м. Дніпропетровська від 27.06.2007 по справі № 2-926/07 визнано за ОСОБА_4 право на 29/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 .

Згідно довідки КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» від 19.11.2020 року № 13780 в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 , містяться відомості про право власності за ОСОБА_4 на 10/100 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29.03.2001 року виданого Шостою дніпропетровською державною нотаріальною контрою за реєстром № 3-2018. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.06.2007 року за ОСОБА_4 визнано право власності на 29/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , але перереєстрація правовстановлювального документа в КП «ДМБТІ» ДОР, не проводилась.

Окрім ОСОБА_1 до державного нотаріуса звернувся ОСОБА_2 , який є сином померлої – ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 26.08.1967 року.

Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Враховуючи вищезазначене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню та за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 29/200 частини домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути також припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.2 ст.16 ЦК України).

У відповідності до ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2006 року з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто грошову компенсацію у сумі 10 600 грн.

Постановою державного виконавця виконавчої служби в Індустріальному районі м. Дніпропетровська від 02.03.2006 року ОСОБА_5 накладено арешт на буд. АДРЕСА_1 з метою виконання виконавчого листа № 2-67 від 20.02.2006 року про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 10 600 грн.

Відповідно до листа Індустріального ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) № 34221 від 23.10.2020 року в АСВП відсутні будь-які відомості щодо виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів. Надати більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження не можливо, оскільки воно знищено на підставі п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби від 05.07.1999 року.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, наявність арешту є перешкоджанням праву власника розпоряджатись належним йому майном.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині звільнення майна з-під арешту є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Індустріального ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), треті особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про зняття арешту зі спадкового майна, визнання права власності в порядку спадкування за законом– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 29/200 частини житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Звільнити з-під арешту нерухоме майно, а саме: 29/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , які належали на час накладання арешту ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що накладений постановою державного виконавця виконавчої служби в Індустріальному районі м. Дніпропетровська від 02.03.2006 року.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: Г.В. Бєсєда