
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань забезпечення адміністративного позову
Справа № 500/838/22
10 лютого 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Тернопільської обласної державної адміністрації до Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича , Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, –
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася Тернопільська обласна державна адміністрація з адміністративним позовом до Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича , Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою суду від 10.02.2022 залишено без руху позовну заяву та надано час для усунення недоліків.
Одночасно з позовом, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 14.01.2022 у ВП №68152742 до набрання законної сили рішенням у справі.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що 14.01.2022 державним виконавцем винесено постанову №68152742 про стягнення 26000,00 грн. виконавчого збору. 24.01.2022 в обласну державну адміністрацію надійшли постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 14.01.2022 та від 17.01.2022 про відкриття виконавчих проваджень. А 26.01.2022 в Тернопільську обласну державну адміністрацію надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А від 14.01.2022 у ВП № 68152742 про стягнення виконавчого збору.
Представник позивача вважає постанову про стягнення виконавчого збору протиправною, а тому звернувся до суду з відповідними позовами. Однак, у зв`язку з надходженням постанови про стягнення виконавчого збору від 14.01.2022 у ВП № 68152742 до Головного управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області, останніми буде здійснено безспірне списання коштів з рахунків Тернопільської обласної державної адміністрації, що, в свою чергу, зумовить їх блокування та призведе до порушення функціонування державного органу. Визначаючись із способом забезпечення адміністративного позову представник позивача просить врахувати, що норми Закону України "Про виконавче провадження" не містять механізму зупинення виконавчих дій в оспорюваному виконавчому провадженні до розгляду спору судом, враховуючи сам факт оскарження рішення (постанови), яка є виконавчим документом.
У відповідності до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд при вирішенні питання про забезпечення позову враховує наступне.
Приписами ч.1 ст.150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.2 вказаної норми забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З наведених приписів Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.
Суд зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно із ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Таким чином, ст.150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.
Згідно п.5 ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Водночас, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини,
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Як видно з заяви про забезпечення позову та доданих до нього матеріалів, рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі № 300/1752/21 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі № 300/1752/21 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження № 28-к від 19.03.2021, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі № 300/1752/21,визнано протиправним та скасовано розпорядження від 19 березня 2021 року № 28-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації з 19 березня 2021 року та зобов`язано Тернопільську обласну державну адміністрацію нарахувати та виплати на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2021 року по 02 листопада 2021 року.
24.01.2022 в Тернопільську обласну державну адміністрацію надійшли постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 14.01.2022 та від 17.01.2022 про відкриття виконавчих проваджень.
26.01.2022 в Тернопільську обласну державну адміністрацію надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А від 14.01.2022 у ВП № 68152742 про стягнення виконавчого збору.
15 вересня 2020 року між Тернопільською обласної державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Контракт), розроблений відповідно до Типового контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 22 квітня 2020 р. № 290 «Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Пунктом 21 Контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, укладеного 15 вересня 2020 року між Тернопільською обласною державною адміністрацією та ОСОБА_1 передбачено, що цей контракт укладено на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та до дня визначення суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця за результатами конкурсного відбору відповідно до законодавства.
Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 19 березня 2021 року № 28-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації за власним бажанням відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про державну службу» на підставі власної заяви.
06 березня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби», яким відновлено проведення конкурсів на зайняття посад державної служби.
Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 (зі змінами).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 (зі змінами), 25 березня 2021 розпорядженням голови облдержадміністрації № 209/01.02-01 оголошено конкурс на зайняття вакантної посади начальника управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 15 квітня 2021 року № 47-к «Про визначення переможця конкурсу» ОСОБА_2 визначено переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» - начальника управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації.
Так, розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 13 травня 2021 року № 68-к ОСОБА_2 призначено на посаду начальника управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації.
Отже, дія контракту, укладеного з ОСОБА_1 , відповідно до пункту 21 контракту припинилась у зв`язку з призначенням на посаду начальника управління капітального будівництва обласної державної адміністрації ОСОБА_2 як переможця конкурсу.
Проте, суд при винесенні рішення про поновлення ОСОБА_1 з 19.03.2021 не зазначив яким чином поновити позивача: на умовах контракту укладеного 15 вересня (частина 3 статті 21 КЗпП) чи шляхом укладення трудового договору (частина 1 статті 21 КЗпП).
З моменту призначення ОСОБА_2 на посаду йому виплачується заробітна плата. Суд зобов`язав виплати на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2021 року по 02 листопада 2021 року.
27.01.2022 обласною державною адміністрацією надіслано до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про роз`яснення судового рішення у справі № 300/1752/21, у зв`язку з тим, що суд при винесенні рішення про поновлення ОСОБА_1 з 19.03.2021 не зазначив яким чином поновити позивача: на умовах контракту укладеного 15 вересня (частина 3 статті 21 КЗпП) чи шляхом укладення трудового договору (частина 1 статті 21 КЗпП), а також не вказано про порядок утримання податку та інших обов`язкових платежів з суми, яка повинна бути стягнута на користь позивача.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження").
З наведених позивачем в поданій заяві доводів встановлено, що метою застосування запропонованих позивачем заходів забезпечення позову є унеможливлення стягнення коштів на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 14.01.2022 №68152742, до набрання законної сили судовим рішенням.
Суд враховує, що предметом судового оскарження у даній справі є лише постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 14.01.2022 №68152742 про стягнення виконавчого збору з Тернопільської обласної державної адміністрації у розмірі 26000,00 грн., подальше примусове виконання якої може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача.
Встановлені судом обставини свідчать про обґрунтованість доводів позивача щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі внаслідок вчинення державним виконавцем виконавчих дій на підставі оскарженої постанови про стягнення виконавчого збору від 14.01.2022 №68152742 в розмірі 26000,00 грн., а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких представник позивача звернувся до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову саме зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 14.01.2022 №68152742 про стягнення виконавчого збору з Тернопільської обласної державної адміністрації у розмірі 26000,00 грн., а тому заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.117-118, 158-160 КАС України, суд –
УХВАЛИВ:
Заяву Тернопільської обласної державної адміністрації про забезпечення позову задовольнити повністю.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 14.01.2022 №68152742 про стягнення виконавчого збору з Тернопільської обласної державної адміністрації у розмірі 26000,00 грн. до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі №500/838/22 за позовом Тернопільської обласної державної адміністрації до Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича, Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Подлісна І.М.
Судове рішення № 103214181, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 10.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/838/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: