Рішення № 103214085, 14.02.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4580/21

2/212/189/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2021 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі – ТОВ «Вердикт Капітал», позивач) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , відповідач), у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 500935684 від 18.04.2014 у розмірі 69 112,72 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.04.2014 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 500935684, згідно з умовами якого сума кредиту складає 19 762,34 грн. зі сплатою 15,99 % річних за користування кредитом, датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій, 22.04.2019. Банк належним чином виконав свої зобов`язання, відкривши позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 19 762,34 грн. 21.06.2016 між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу № 1, відповідно до якого Банк відступив Товариству, а останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі № 500935684 від 18.04.2014. 26.12.2018 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено Договір факторингу № 2019-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «Веста», а останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за Договором кредиту № 500935684 від 18.04.2014. 16.01.2019 між ТОВ «ФК Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за Договором кредиту № 500935684 від 18.04.2014. За період користування кредитними коштами, позичальником ОСОБА_1 здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте у повному обсязі заборгованість не погашена, загальний розмір заборгованості станом на 13.05.2021 становить 63 364,14 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 19 545,19 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 32 818,95 грн.; заборгованість з пені – 11 000,00 грн. З огляду на те, що відповідачем прострочено грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 987,91 грн. та 3% річних у розмірі 1 760,67 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості станом на 13.05.2021 становить 69 112,72 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 15 червня 2021 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи, призначено судовий розгляд.

07 липня 2021 року за клопотанням відповідача судовий розгляд відкладений.

07 липня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_1 заперечила проти позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що, по-перше, позивач не надав належні докази на підтвердження виникнення у нього права вимоги на стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Так, наданий Витяг договору факторингу № 1 від 21.06.2016 не містить відомостей про те, чи набуло ТОВ «Кредитні ініціативи» право на наступне відступлення ним, як фактором, право грошової вимоги третій особі, а згідно ст. 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Крім того, витяг з додатку № 1 до договору факторингу № 1 від 21.06.2016 не підписаний первісним кредитором ПАТ «Альфа-Банк». По-друге, позивач не надав доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів та неповернення або часткове повернення цих коштів. Такими доказами є документи первинної бухгалтерії (виписка по рахунку, платіжні документи). По-третє, позивачем здійснено невірне нарахування процентів за користування кредитними коштами після закінчення строку дії договору. Так, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками з дати відступлення права вимоги по дату виготовлення такого розрахунку, тобто за період з 16.01.2019 по 13.05.2021 у розмірі 32 818,95 грн., тоді як згідно з умовами кредитного договору № 500935684 від 18.04.2014 датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій 22.04.2019, отже позивач нарахував проценти за користування кредитними коштами після закінчення дії кредитного договору. По-четверте, у позовній заяві існують розбіжності між заявленими вимогами та наданими доказами на їх підтвердження. Так, відповідно до додатку № 1 до договору факторингу № 1 від 21.06.2016 сума за основною заборгованістю становить 19 545,19 грн., сума заборгованості по процентам та комісіям 15 831,16 грн., загальна сума 35 376,35 грн., тоді як відповідно до додатку № 1-1 до договору факторингу № 2091-1КІ/Веста від 26.12.2018 розмір суми за основною заборгованістю становить 19 545,19 грн., заборгованість за процентами та комісіями становить 34 854,35 грн., пеня/штраф/неустойка 10 850,00 грн.

10 серпня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначивши про правомірність набуття права вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі і можливості наступного відступлення такого права. Також, звернув увагу на те, що після відступлення права грошової вимоги строк кредитування не було припинено, більш того, кредитором кредитор має право на відшкодування суми збитків, які спричинені неналежним виконанням зобов`язання на підставі ст. 625 ЦК України. З приводу детального розрахунку відступленої суми боргу зазначив, що первісний кредитор відповідає за дійсність грошової вимоги до відповідача, а тому просив витребувати в АТ «Альфа-Банк» виписку по рахунку Кредитним договором та детальний розрахунок відступленої суми борги.

31 серпня 2021 року ухвалою суду задоволено клопотання позивача, витребувано докази з АТ «Альфа-Банк».

28 вересня 2021 року судовий розгляд відкладений через ненадання витребуваних судом доказів.

28 жовтня 2021 року від відповідача надійшли заперечення, у яких ОСОБА_1 просила відмовити у позові, посилаючись на обставини, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

28 жовтня 2021 року, 25 листопада 2021 року судовий розгляд відкладений через ненадходження витребуваних судом доказів, неявку відповідача.

08 грудня 2021 року, 29 грудня 2021 року від АТ «Альфа-Банк» на виконання ухвали суду надійшли витребувані за клопотанням позивача докази.

20 грудня 2021 року від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.

20 грудня 2021 року за клопотанням позивача судовий розгляд відкладений.

18 січня 2022 року судовий розгляд відкладений на 11 лютого 2022 року через неявку відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у наданій суду письмовій заяві просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач, яка належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання, повторно не з`явилася до суду, в матеріалах справи наявна письмова заява відповідача про розгляд справи за її відсутності, а також відповідач скористалася своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, заперечень.

Дослідивши матеріали справи, докази та позиції сторін, викладених ними у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 18.04.2014 ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Альфа-Банк» із анкетою-заявою на отримання кредиту, в якій погодилася з тим, що кредит на отримання якого подається ця анкета-заява, надається банком виключно на цілі передбачені кредитним договором (пункт 1 Заяви) (а. с. 10).

08.04.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №500935684, згідно з умовами якого Банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає кредит на наступних умовах: сума кредиту – 19762,34 грн.; процентна ставка за користування кредитом 15,99% річних; дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій, 22.04.2019 (а.с. 11).

Відповідно до п.2.4 кредитного договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового перерахунку для погашення заборгованості за кредитним договором №500379786 від 06.06.2013 року на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий позичальнику у ПАТ «Альфа-Банк» (а. с. 11).

Пунктом 2.6 кредитного договору №500935684 від 18.04.2014 погоджено, що платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів за цим договором здійснюється щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідно до Графіку платежів, який є Додатком №1 до цього договору та його невід`ємною частиною.

Як вбачається з Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, ОСОБА_1 зобов`язалася сплачувати щомісячно по 853,99 грн., починаючи з 22.05.2014, останній платіж у розмірі 853,77 грн. повинен бути сплачений 22.04.2019 (а.с. 12-13).

21.06.2016 ПАТ «Альфа-Банк» (Клієнт) та ТОВ «Кредитні ініціативи» (Фактор) уклали Договір факторингу № 1, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а. с. 19).

З Витягу з Додатку 1 до Договору факторингу від 21.06.2016 року слідує, що ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №500935684 від 18.04.2014 сума заборгованості 35 376,35 грн., у тому числі 19 545,19 грн. сума основної заборгованості на дату укладення договору, 15 831,16 грн. сума заборгованості (проценти та комісія за кредитом) (а. с. 47-48, 95).

26.12.2018 між ТОВ «Кредитні ініціативи» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Веста» (Фактор) було укладено договір факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає, а Фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1-1 до договору (а. с. 20-30).

Згідно додаткової угоди від 27.12.2018 до Договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року сторони погодили, що фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між клієнтом та позичальником, перелік яких наведений у Додатку №1-1 до Договору, в силу цього до Фактора переходять всі права, які належать Клієнту за основними договорами, в тому числі, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів (а. с. 31).

Відповідно до акту приймання-передачі від 14.01.2019 ТОВ «Кредитні ініціативи» на виконання Договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА передало, а ТОВ «ФК «Веста» отримало право вимоги, детальний опис складових якого наведений в Додатку №1-1 до Додаткової угоди №1 до Договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 (а. с. 34).

З витягу з Додатку №1-1 до Договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 вбачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «Веста» свої права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №500935684 від 18.04.2014 у розмірі 65 249,54 грн. станом на дату укладення договору, у тому числі 19 945,19 грн. сума за основною заборгованістю; 34 854,35 грн. сума заборгованості за процентами та комісією за кредитом; 10 850,00 грн. пеня/штраф/неустойка (а. с. 51-53, 96).

Відповідно до Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 ТОВ «Фінансова компанія «Веста» (далі Первісний Кредитор) відступає ТОВ «Вердикт Капітал» (далі Новий кредитор) належне йому право вимоги до боржників, а Новий кредитор зобов`язується прийняти права вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії, та сплатити за нього ціну права вимоги. Сторони погодили, що до Нового кредитора переходять всі права, які належать Первісному кредитору за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів (п. 2.1 даного договору) (а. с. 35-44).

Згідно п.4.2 даного договору Новий кредитор зобов`язаний сплатити Первісному кредитору грошові кошти, що складають ціну прав вимоги в розмірі 13223000 грн. шляхом перерахування в день підписання договору на рахунок Первісного кредитора №26506016502201, відкритого в АТ «Альфа-Банк».

Відповідно до Додаткової угоди до Договору про відступлення права вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року сторони домовилися викласти п.2.1 Розділу 2 Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року в наступній редакції: «Первісний Кредитор відступає Новому кредитору належне йому право вимоги до боржників, а Новий кредитор зобов`язується прийняти прав вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії, та сплатити за нього ціну права вимоги. Сторони погодили, що по факту відступлення прав вимоги, Новий кредитор стає стороною всіх основних договорів, укладених між Первісним кредитором та позичальниками, перелік яких наведений у Додатку №1-1 до Договору, в силу до Нового кредитора переходять всі права, які належать Первісному кредитору за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, в тому числі права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів» (а. с. 45).

На виконання умов Договору відступлення прав вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» сплачено на користь ТОВ «ФК «Веста» грошові кошти в сумі 13223000 грн., що підтверджується ксерокопією платіжного доручення №10 від 22.01.2019 року (а. с. 46).

З витягу, який є Додатком №1-2 до Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019, а також з Додатку № 1-1 до Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019, вбачається, що до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №500935684 від 18.04.2014 у розмірі 65 866,85 грн., у тому числі 19 545,19 грн. залишок по тілу кредиту, 35 321,66 грн. залишок по відсотках, 11 000 грн. залишок по пеням і штрафам (а. с. 54, 97-99).

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Як вбачається з виписок по особовим рахункам за період з 18.04.2014 по 21.06.2016, наданих АТ «Альфа-Банк», а також з детального розрахунку заборгованості, вбачається, що боржник ОСОБА_1 отримала від Банку грошові кошти у сумі 19 762,34 грн., користувалася цими грошима, здійснювала платежі у квітні, травні 2014 року на загальну суму 854,00 грн. (а.с. 163-170, 183-185).

При цьому, відповідач ОСОБА_1 не оспорює факт укладання кредитного договору №500935684 від 18.04.2014 між нею та ПАТ «Альфа-банк».

Таким чином факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором. Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання кредитного договору ЦК України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Як встановлено судом з наведених письмових доказів, відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим має заборгованість перед кредитором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №500935684 від 18.04.2014, станом на 13.05.2021 позивачем нараховано заборгованість у розмірі 69 112,72 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту– 19 545,19 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги з урахуванням сум погашення боржником – 32 18,95 грн., заборгованість з пені 11 000,00 грн., 3 % річних – 1 760,67 грн., інфляційні збитки – 3 987,91 грн. (а.с. 16-17).

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Умовами кредитного договору встановлено, що датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій, є 22.04.2019 року (пункт 2.3 Договору). Повернення кредиту та сплату процентів відповідач мала здійснювати щомісячними платежами, сплачуючи кошти у визначені Графіком погашення кредиту строки кожного місяця (а.с. 12-13).

Отже, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів, що передбачені умовами кредитного договору, за межами строку його дії за період з 23.04.2019 по 13.05.2021 (на день проведення розрахунку заборгованості позивачем) – відсутні.

Відповідного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Разом з тим, статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність в один рік встановлено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відносно неустойки.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів з моменту виникнення його прострочення.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач заявила про застосування строків позовної давності, про що надала відповідну заяву (а.с. 176-178).

Виходячи з наведеного, враховуючи, що погашення заборгованості за кредитним договором та Графіком погашення визначено щомісячними платежами у строк до 22.04.2019, який був погоджений сторонами Договору, строк дії якого, за погодженням сторін, визначено по 22.04.2019 включно, враховуючи, що останній платіж відповідач здійснила у травні 2014 року, з даним позовом до суду позивач звернувся 26.05.2021, що підтверджується накладною на поштовому конверті (а.с. 77), суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №500935684 від 18.04.2014 року, що складається із прострочених щомісячних платежів за тілом кредиту та процентів в межах трьох років до подачі позову за період з 26.05.2018 по 22.04.2019 року включно, строк позовної давності за якими не пропущений.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 5 295,74 грн. та заборгованість за відсотками в розмірі 469,80 грн., які підлягали сплаті за період з 26.05.2018 по 22.04.2019 року включно, відповідно до Графіку платежів, погодженого між сторонами.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення тіла кредиту та процентів в іншій частині, які підлягали сплаті відповідачем до 26.05.2018 необхідно відмовити, у зв`язку з пропуском позивачем без поважних причин трирічного строку позовної давності.

Крім того, до щомісячного платежу відповідно до Графіку платежів включено суми за надані супутні послуги (інші послуги банку) у розмірі 373,51 грн. і за період з 26.05.2018 по 22.04.2019 загальна сума цих платежів становить 4482,12 грн., у стягненні якої суд вважає за необхідне відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору), договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до умов Кредитного договору № 500935684 від 18.04.2014 встановлено, що позичальник сплачує комісійну винагороду банку за управління кредитом за період з 1-го місяця користування кредитом по 60-й місяць користування кредитом – 1,89 % від суми кредиту (а.с. 11).

Разом з тим, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячних платежів як плату за управління кредитом, Банк не зазначив, які саме послуги за вказану плату надаються відповідачеві.

Тому, виходячи з викладеного, приймаючи до уваги фактичне встановлення у кредитному договорі №500935684 від 18 квітня 2014 року сплати комісії за супроводження кредиту, що не є послугами в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», та несправедливими положеннями договору про споживчий кредит, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для нарахування та, відповідно, стягнення з ОСОБА_1 плати за управління кредитом в сумі 4482,12 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені у розмірі 11 000 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 Кредитного договору № 500935684 від 18.04.2014 всі відносини між позичальником та Банком, що виникають на підставі цього Договору врегульовані Розділом № 2 «Загальними умовами кредитування (рефінансування) фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», затвердженими Розпорядженням ПАТ «Альфа-Банк» від 31.07.2013.

Пунктом 4 Договору визначено, що позичальник зобов`язується у разі повного або часткового прострочення повернення Кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом та/або комісій, якщо сплата комісії передбачена Розділом № 1 цього договору та/або інших платежів, передбачених цим Договором, сплатити Банку штраф за кожне допущення прострочення.

При цьому суд звертає увагу, що умовами договору не передбачене нарахування пені, а сам Договір складається з одного розділу, який включає 9 пунктів, будь-яких інших додатків до Договорів, які б містили інші, ніж визначені у цьому Договорі умови, зокрема Розділ № 2, суду не надано.

Згідно пункту 5 кредитного договору №500935684 від 18.04.2014, підписанням цього договору позичальник підтверджує, зокрема, що він в письмовій формі ознайомлений з Загальними умовами споживчого кредитування (рефінансування) фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк», затвердженими розпорядженням ПАТ «Альфа-Банк» №2011 від 31.07.2013 року, які оприлюднені на інтернет-сторінці банку за електронною адресою alfabank.com.ua та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згодний.

Суду також не наданий ані повний текст Загальних умов споживчого кредитування (рефінансування) фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк», ні витяг з нього.

Суду наданий витяг з вказаних Загальних умов, однак матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг мав на увазі відповідач та ознайомився і погодився саме з ним, підписуючи кредитний договір.

Крім того, відступаючи право вимоги до боржників за Кредитними договорами, зокрема до ОСОБА_1 , ПАТ «Альфа-Банк» не нараховував пеню, і в суму заборгованості було включено тіло кредиту та нараховані проценти за користування кредитом.

Підстави нарахування у подальшому факторами ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» пені суду не надано.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суму 11 000 грн., як таку, що не була узгоджена сторонами договору у будь-якому розмірі.

Крім того, суд, дійшовши висновку про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Кредитним договором і частково стягнувши з ОСОБА_1 суму заборгованості у період дії договору та в межах строку позовної давності у розмірі, яка складається з тіла кредиту у розмірі 5295,74 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 469,80 грн., вважає, що на користь позивача підлягають стягненню за період з 23.04.2019 (з дня, наступного після дня закінчення дії договору і виконання відповідачем зобов`язання погасити кредит за договором) по 13.05.2021 (відповідно до позовних вимог) три відсотки річних та інфляційні витрати.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 23.04.2019 по 13.05.2021 3% річних в розмірі 327,32 грн. (5295,74 х 3% / 100% х 752 / 365) та нарахування, у зв`язку з інфляцією в сумі 576,18 грн. (5295,74 х 110,88 / 100 – 5295,74).

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

За положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено 2270,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 0252390006 від 20 травня 2021 року (а.с. 1).

Крім того, у зв`язку з розглядом даної справи, ТОВ «Вердикт Капітал» було понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. На підтвердження цих витрат позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 05-03/2021, укладеного з АО «Лігал Ассістанс» від 05 березня 2021 (а.с. 70-73), копію прайс-листа АО «Лігал Ассістенс», копію заявки на надання юридичної допомоги № 19 на загальну суму 20 000 грн.(а.с. 75), копію витягу з Акту № 1 про надання юридичної допомоги № 1 від 23.03.2021 на загальну суму 20 000,00 грн. (надання усної консультації з приводу можливості стягнення боргу в позасудовому порядку – 1500,0 грн., надання усної консультації з приводу можливості стягнення боргу в судовому порядку – 1500,0 грн., надання письмової поглибленої консультації з посиланням на нормативні акти – 9 000,00 грн., складання позовної заяви, підготовка та друк необхідних документів – 8 000,00 грн.) (а.с. 76).

Згідно копії платіжного доручення № 195390019 від 02.04.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» перераховано АО «Лігал Ассістанс» 200 000,00 грн. за надання правової допомоги (а.с. 74).

За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на відповідача покладаються судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору та витрат на правничу правову допомогу, пропорційно задоволеним позовним вимогам на загальну суму 2137,92 грн. відповідно (2270 грн. х 9,6% +20000,00 грн. х 9,6%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 141, 211, 247, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 500935684 від 18.04.2014 у розмірі 6669 (шість тисяч шістсот шістдесят дев`ять) гривень 04 коп., з яких 5295,74 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 469,80 грн. – проценти за користування кредитом, 327,32 грн. – три відсотки річних, 576,18 грн. – інфляційні втрати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» судові витрати у загальному розмірі 2137 (дві тисячі сто тридцять сім) гривень 92 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄДРПОУ 36799749, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 14 лютого 2022 року.

Суддя: О. В. Колочко