
Єдиний унікальний номер судової справи 201/8909/20
Номер провадження 1-кп/201/285/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2022 року м. Дніпро
вул. Паторжинського, 18 а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого - судді Ополинської І.Г.,
при секретарі судового засідання – Корчевській Я.О.,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора – Очеретяного Д.А.,
представника потерпілих – Мельничук О.О.,
обвинуваченого – ОСОБА_1 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокатів Клименко О.І., Плотниченко Д.Г.,
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Слєпухи С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора Очеретяного Д.А. про продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2020 року за № 12020040650000611 за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Донецької області, м. Єнакієво, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3, 5 ст. 27, п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 14 березня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000611 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3, 5 ст. 27 п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Під час судового розгляду прокурором Очеретяним Д.А. подані клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках вказаного кримінального провадження, строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор підтримав подані ним клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування доводів клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. 1, п. 5, п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років або довічне позбавлення волі, а тому продовжують існувати враховані при обранні та подальшому продовженні останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_1 може переховуватись від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованого злочину, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки в провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням останнього, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
При цьому, прокурор зазначив, що наведені ним ризики, не зменшилися та продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_1 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого на 60 днів.
Також додав, що на даний час існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще не допитані в суді та які в ході досудового розслідування безпосередньо вказують на обвинуваченого.
Окрім того, в обґрунтування своїх доводів прокурор Очеретяний Д.А. посилався на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. 1, п. 5, п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років або довічне позбавлення волі, а тому продовжують існувати враховані при обранні та подальшому продовженні останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_2 може переховуватись від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованого злочину, незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще не допитані в суді та які в ході досудового розслідування безпосередньо вказують на обвинуваченого, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки в провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням останнього, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
При цьому, прокурор зазначив, що наведені нею ризики, не зменшилися та продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_2 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просила продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого на 60 днів.
Також додав, що на даний час існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще не допитані в суді та які в ході досудового розслідування безпосередньо вказують на обвинуваченого.
Представник потерпілих – Мельничук О.О. повністю підтримала клопотання та думку прокурора, вважала за необхідне продовжити обвинуваченим строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Слєпуха С.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження його підзахисному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність заявлених прокурором ризиків, зазначив, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника – адвоката Слєпухи С.М., просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Клименко О.І. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження його підзахисному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність заявлених прокурором ризиків. Також зазначив, що його хворіє на хронічний туберкульоз, має серйозні проблеми з нирками та потребує обслідування та госпіталізації.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Плотниченко Д.Г. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження його підзахисному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, подав письмове заперечення на клопотання прокурора, в якому зазначив, що ризики прокурором належним чином не обґрунтовані, доводи, вказані в обвинувальному акті про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення є сумнівними, за своїм характером є припущеннями і по суті базуються на показаннях лише однієї особи – ОСОБА_3 , які слідством перевірені не були. В матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження винуватості його підзахисного у вчиненні інкримінованого злочину, а твердження ОСОБА_1 про те, що він цих злочинів не вчиняв, жодним чином не спростовані стороною обвинувачення. Окрім цього, посилався на те, що ОСОБА_1 є не молодою людиною, хворіє на хронічний туберкульоз, має серйозні проблеми з нирками та потребує обслідування та госпіталізації. Також вказав, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, а саме останній одружений, має двох дітей. З урахуванням наведених ним доводів, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Просив суд врахувати незадовільний стан його здоров`я і неможливість отримувати необхідне лікування в умовах слідчого ізолятора.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступних висновків.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р. "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) з 19.12.2020 р. до 31.08.2021 р. на всій території України встановлено карантин.
З абз. 1, 5 п. 20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК України випливає, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснюється колегією суддів у складі: головуючого - судді Ополинської І.Г., суддів – Батуєва О.В., Ткаченко Н.В.
Суддя із складу колегії - суддя Батуєв О.В. станом на 01.02.2022 року перебуває на лікарняному, а тому враховуючи, що строк тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спливає 06.02.2022 року, колегія суддів буде позбавлена можливості розглянути клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до закінчення дії попередньої ухвали суду, оскільки суддя – Батуєв О.В. буде перебувати на лікарняному, орієнтовно до 07.02.2022 року.
Тому вирішення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в силу абз. 1, 5 п. 20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК України, розглядаються головуючим суддею.
Так, судом встановлено, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження на підставі ухвал слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк якого в подальшому був неодноразово продовжений.
Відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2021 року відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосований під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений строком на 60 днів, до 06 березня 2021 року включно, який в подальшому був неодноразово продовжений.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд приходить до висновку, що враховані при обранні та подальшому продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Поряд із цим, судом приймається до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення з корисливих мотивів, направленого проти життя осіб та вчиненого способом небезпечним для життя багатьох осіб, судовий розгляд по якому не призначений і докази не досліджені, а, отже, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Водночас, судом враховуються і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи і джерела доходу.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
А отже, наведені обставини та дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_1 переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків, ступень яких є досить високою.
Крім того, колегія суддів також погоджується із заявленим прокурором ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цього ризику доведеною у повній мірі, оскільки відповідно до інформації наданої прокурором та інформації, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, в провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що вказує на те, що останній схильний до вчинення злочинів
Таким чином, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд приходить до висновку, що враховані при обранні та подальшому продовженні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися і продовжують існувати, оскільки обвинувачений обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3, 5 ст. 27 п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Поряд із цим, судом приймається до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення з корисливих мотивів, направленого проти життя осіб та вчиненого способом небезпечним для життя багатьох осіб, судовий розгляд по якому не призначений і докази не досліджені, а, отже, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Водночас, судом враховуються і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи і джерела доходу.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
А отже, наведені обставини та дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_2 переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків, ступень яких є досить високою.
Крім того, колегія суддів також погоджується із заявленим прокурором ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цього ризику доведеною у повній мірі, оскільки відповідно до інформації наданої прокурором та інформації, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, в провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що вказує на те, що останній схильний до вчинення злочинів.
Таким чином, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Водночас, суд не може прийняти до уваги доводи сторони захисту щодо незадовільного стану здоров`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наявності захворювань у стадії загострення та неможливості отримувати необхідне лікування в умовах слідчого ізолятора, що, на переконання захисників, є підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки такі доводи станом на час розгляду клопотання прокурора не підтверджені відповідними медичними документами.
Крім того, оцінюючи посилання захисника ОСОБА_4 на незаконне затримання його підзахисного під час досудового розслідування, підкидання останньому в ході обшуку пістолету, відсутності доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, як на підставу для зміни запобіжного заходу, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, адже відповідно до вимог ст. 368 КПК України питання щодо винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину вирішується судом лише після дослідження всіх наданих сторонами обвинувачення та захисту доказів в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку. При цьому, оцінку наданим доказам стосовно їх належності та допустимості суд також має надати в нарадчій кімнаті.
Окрім того, суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про наявність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, з тих підстав, що такі доводи не підтверджені об`єктивними та достатніми доказами, тим більше, що обвинувачений не має постійного місця роботи та джерела доходу.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими злочину, тяжкості покарання, що загрожує останнім, у разі визнання їх винуватими, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальнодоступних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому саме такий запобіжний захід є співмірним у вказаному кримінальному провадженні.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню і вважає за доцільне продовжити обвинуваченим тримання під вартою строком на 60 днів до 01 квітня 2022 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 369-372 КПК України.
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Очеретяного Д.А. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 01 квітня 2022 року включно.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, є 01 квітня 2022 року включно.
Клопотання прокурора Очеретяного Д.А. про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 01 квітня 2022 року включно..
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою, є 01 квітня 2022 року включно.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 17 годині 30 хвилин 03 лютого 2022 року.
Головуючий суддя: І.Г. Ополинська
Судове рішення № 103214055, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 01.02.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/8909/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: