Рішення № 103210450, 11.02.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2022 року м. Рівне №460/17061/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1053917000705 від 26.10.2021.

За змістом позовної заяви позивач зазначає, що перевіряючі не надали копію наказу про проведення фактичної перевірки. Натомість, купили пляшку пива та не дочекавшись чеку сказали, що складають акт фактичної перевірки. У п.2.2.20 акту фактичної перевірки від 06.10.2021 встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та/або зберігання, а саме: на момент перевірки в кафетерії “Вулик” ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні документи, що підтверджують походження та придбання товарів зазначених в акті. Позивач вказує, що у неї наявні відповідні накладні від 04.08.2018, від 10.08.2019, від 31.10.2020, від 05.06.2021 №22378 де відображено документальне замовлення наведеного у акті товару. Позивач вважає, що рішення відповідача прийняте без врахування принципу справедливого балансу, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу підакцизних товарів Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 . Позивачу вручено наказ на проведення перевірки, а також надані направлення на перевірку, з дотриманням вимог ст. 20, 75, 80, 82 Податкового кодексу України. За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки. Перевіркою встановлено факт реалізації пляшки пива, продавцем розрахункова операція проведена без застосування РРО, не роздрукований та не виданий розрахунковий документ. Перевіркою встановлено порушення ведення, у встановленому законодавством порядку, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: не надані накладні на тютюнові вироби. Крім того, оригінали первинних документів (накладні, сертифікати якості (відповідності), товарно-транспортні накладні на алкогольні напої) не надані позивачем під час проведення перевірки та під час судового оскарження. Також, позивач не заперечує факту ведення з порушенням порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Враховуючи викладене, відповідач вважає спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій правомірним та просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 16.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №460/17061/21; розгляд справи ухвалено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець 17.06.1993, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.09.2007, номер запису: 26080170000016042; перебуває на обліку як платник податків; види діяльності за КВЕД: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (а.с.10).

29.03.2021 ФОП ОСОБА_1 видано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 17120311202100647, термін дії: з 06.04.2021 по 06.04.2022, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_2 , кафетерій “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (а.с.11).

Відповідно до додатку до ліцензії №17120311202100647 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_2 , кафетерій “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, використовується електронно-касовий апарат моделі DATECS MP-1, виробник ДП “КОМПАНІЯ “ATLAS”, дата виготовлення – 09.12.2015, фіскальний номер РРО – 3000309992 (а.с.12).

29.03.2021 ФОП ОСОБА_1 видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 17120308202100734, термін дії: з 06.04.2021 по 06.04.2022, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_2 , кафетерій “Вулик” (а.с.13).

Відповідно до додатку до ліцензії №17120308202100734 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_2 , кафетерій “Вулик”, використовується електронно-касовий апарат моделі DATECS MP-1, виробник ДП “КОМПАНІЯ “ATLAS”, дата виготовлення – 09.12.2015, фіскальний номер РРО – 3000309992 (а.с.14).

06.10.2021 об 15:11 год, на підставі наказу №2000-п від 05.10.2021, направлень від 05.10.2021 №3015/17-00-07-05-16 та №3016/17-00-07-05-16 (а.с.31-33), з метою перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства, уповноваженими особами Головного управління ДПС у Рівненській області, у присутності ОСОБА_1 , проведено фактичну перевірку господарської одиниці кафетерій “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт (довідка) фактичної перевірки від 06.10.2021 зареєстрований в органах ДПС за реєстраційним №6736/17-00-07-05-13/1762203666, бланк №000799 (а.с.17-18).

За результатами перевірки встановлено наступні порушення: п.1, 2, 12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв”.

На підставі акта перевірки від 06.10.2021 №6736/17-00-07-05-13/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2021 №105391700075, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 2972,00 грн (а.с.15).

Вважаючи вказане рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою про його скасування.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо питання дотримання відповідачем порядку проведення перевірки суд зазначає наступне.

З наказу Головного управління ДПС у Рівненській області “Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ” № 2000-п від 05.10.2021 встановлено, що підставою для проведення фактичної перевірки позивача зазначено підпункти 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України, підпунктами 80.1, 80.5, 80.7 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 80.7 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції..

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З оскаржуваного наказу встановлено, що у якості правових підстав для його прийняття відповідачем зазначено підпункти 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

До функцій контролюючих органів, відповідно до статті 19-1 ПК України віднесено здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій (пп.19-1.1.4); здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (пп.19-1.1.14.); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (пп. 19-1.1.16.); проведення роботи щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.17) та ін.

З урахуванням приведених норм законодавства, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактично визначає дві підстави для проведення перевірки: 1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства та 2) здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отож, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція, відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20, від 22 квітня 2021 року у справі № 805/3809/16-а.

Разом з тим, 08.09.2021 Велика Палата Верховного Суду розглянула справу №816/228/17 та дійшла наступних висновків.

У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься лист Державної податкової служби України №11035/7/99-00-07-05-02-07 від 14.05.2021, адресований, зокрема головним управлінням ДПС у областях щодо доцільності здійснення фактичних перевірок суб`єктів господарювання, згідно додатку, що допустили порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Додаток до вказаного листа ДПС України містить в переліку суб`єктів господарювання ОСОБА_1 та перевірена одиниця кафетерій, за результатами якої складено акт перевірки та прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що фахівцями Головного управління ДПС у Рівненській області позивачу за адресою: 35323, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Нова-Українка, вул.Садоводів, буд.107, кафетерій “Вулик” було пред`явлено службові посвідчення осіб, які зазначені в направленнях на проведення перевірки, та надано для ознайомлення копію наказу про проведення перевірки №2000-п від 05.10.2021 та самі направлення на перевірку від 05.10.2021 за №№3015/17-00-07-05-16, 3016/17-00-07-05-16, що підтверджується особистим підписом позивача у направленнях.

Таким чином, покликання у наказі №2000-п від 05.10.2021 на підпункт 80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України є правомірним.

Отже, суд дійшов висновків про наявність підстав для призначення та проведення податковим органом фактичної перевірки позивача, а також дотримання контролюючим органом вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України при здійснені фактичної перевірки. Відтак, доводи позивача в частині незаконності призначення та проведення фактичної перевірки не знайшли свого підтвердження та відхиляються судом як необгрунтовані.

Лише сам факт того, що в наказі про призначення перевірки не вказано конкретних обставин, які охоплюються положеннями пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, не могло вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

З наведених мотивів, суд дійшов висновку, що фактична перевірка позивача здійснена Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд критично ставиться до доводів позивача стосовно невручення наказу на перевірку, оскільки такий документ їй вручений особисто під підпис, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями направлень на перевірку.

Крім того, позивачем акт перевірки підписаний без зауважень.

Щодо податкового повідомлення-рішення № від 26.10.2021 №105391700075, яким за порушення пунктів 1, 2 та 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі по тексту – Закон № 265/95-ВР), на підставі пункту 1 статті 17 та статті 20 цього Закону застосовано штраф у розмірі 2972,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

За даними акта перевіркою встановлено, що при проведення покупки пляшки пива “Опілля” вартістю 20 грн розрахункова операція на повну суму покупки не проведена через РРО, фіскальний чек не роздрукований.

Позивач не заперечує факт непроведення розрахункової операції через РРО.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України

від 18 лютого 2002 року № 199 затверджено Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі по тексту – Постанова №199).

Відповідно до пункту 2 Постанови №199, X-звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам`яті реєстратора.

Пунктами 11 та 12 Постанови №199 визначено, що реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування X-звіту. Формування X-звіту, звіту про реалізовані товари (надані послуги) та періодичних звітів повинно виконуватися без обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам`яті.

Відповідно до пункту 15 Постанови №199 чек X-звіту повинен додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються з початку зміни до моменту формування X-звіту):

підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках;

суми ПДВ за кожною ставкою;

підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж (надання) яких не підлягає обкладенню ПДВ;

загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п`ятого, шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

суми готівки за операціями "службового внесення" та "службової видачі";

дату і час друкування чека X-звіту.

У разі призначення реєстратора для роботи з декількома валютами чек X-звіту повинен додатково містити підсумки розрахункових операцій щодо кожної валюти окремо.

З матеріалів справи встановлено, що 06.10.2021 було розраховано Х-звіт РРО №3000309992, що використовується ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , кафетерій “Вулик”.

З даного звіту встановлено, що позивачем 06.10.2021 до 15:11 год розрахункових операцій проведено не було.

Позивач у поясненні до акта від 06.10.2021 вказала, що не видала чек на 1 пляшку пива “Опілля” в сумі 20,00 грн, тому що не встигла. Однак, відповідно до Х-звіту позивачем взагалі не було проведено розрахункову операцію через РРО, а тому надане позивачем пояснення не спростовує факт вчинення порушень, передбачених пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Відповідно до наявного у справі копії Розрахунку штрафних (фінансових) санкцій по акту фактичної перевірки від 06.10.2021, за вказане порушення відповідачем згідно з пунктом статті 17 Закону № 265/95-ВР застосовано фінансову санкцію у розмірі: 10 % вартості проданих товарів ( вчинене вперше) 20,00 х 10% = 2,00 грн.

Разом з тим, суд вказує, що згідно абзацу першому пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

Тобто, відповідальність позивача за продаж пляшки пива на суму 20,00 грн внаслідок не проведення вказаної розрахункової операцій через РРО передбачена законодавцем у розмірі 100 % вартості проданих товарів, а не 10 %, як це стверджує відповідач.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 26.10.2021 №1053917000705 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) на суму 2,00 грн. є таким, що не відповідає вищевказаним нормам Закону № 265/95-ВР, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині.

Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 ПК України.

Статтею 20 Закону № 265/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Отже, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов`язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.

Підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром).

Облік таких товарів за правилами пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР повинен здійснюватися на складах та/або за місцем їх реалізації.

Оскільки у розділі V Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону, тому застосування санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР можливе до суб`єкта господарювання, який не облікував товар та виставив його на продаж у місці торгівлі.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 №996-ХІV “Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні” (далі - Закон №996-ХІV), відповідно до статті 3 якого бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Так, статтею 9 Закону №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

До первинних документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні, такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Як встановлено з акту перевірки, на момент перевірки в кафетерії “Вулик” ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні документи, що підтверджують походження та придбання наступних товарів: 10 літрів вина “Біла Орхідея” н/с по ціні 60,00 грн за 1 літ на суму 600,00 грн; 10 літрів вина “Дамський каприз” н/с по ціні 60,00 грн за 1 літр на суму 600,00 грн та 3 пляшки (по 0,75 л) шампанського “Совєтскоє” по ціні 95,00 грн за 1 літр на суму 285,00 грн.

Як зазначила позивач у поясненнях до акту від 06.10.2021 накладні на шампанське та вино, які зазначені в акті знаходяться у бухгалтера

Суд зазначає, що ненадання під час проведення перевірки позивачем документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, свідчать про порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Крім того, суд вважає, що платник податків повинен таким чином організовувати свою діяльність, що б це давало змогу належним чином дотримуватись правил та процедур, встановлених податковим законодавством, у тому числі щодо забезпечення зберігання та своєчасного подання до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Так у постановах від 21.07.2020 у справі № 815/986/16, від 11.02.2021 у справі № 820/10136/15 Верховним Судом сформовано висновки відповідно до яких обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів.

Норми ПК України кореспондуються із нормою частини другої статті 74 КАС України, згідно з якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наведені норми вимагають наявність документів на час складення податкової звітності, встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності (на момент проведення перевірки). Вони є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входять в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Платник податків не може посилатися в судовому процесі на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 14.06.2021 у справі №140/893/19.

Оскільки на виконання завдань адміністративного судочинства при перевірці правомірності рішення суб`єкта владних повноважень суд має враховувати лише ті обставини та документи, на підставі яких таке рішення було прийнято, а при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині встановлення порушення порядку ведення товарних запасів за місцем їх реалізації та/або зберігання відповідні первинні, бухгалтерські документи відповідачем не досліджувались у зв`язку з їх не наданням платником внаслідок власної недобросовісної поведінки, то підстави для дослідження та врахування таких первинних документів під час судового розгляду цієї справи відсутні.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене в його сукупності суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення (форма "С") від 26.10.2021 №1053917000705 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) на суму 2,00 гривні.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (форма "С") від 26.10.2021 №1053917000705 щодо застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) на суму 2970,00 гривень - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 0,64 гривень (0 гривень 64 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12,м. Рівне,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 11.02.2022.

Суддя Олег ГРЕСЬКО